Search results

1

Quasi-experiment in the educational reality

100%

Sirotová M., Michvocíková V., Rubacha K.

Journal of Education Culture and Society

|

2021

|

vol. 12

|

issue 1

189-201

EN

Aim. The main aim of the study is a presentation of the results of a quasi-experiment related to using a serious game in the preparation phase of supervised teaching practice as well as during its completion. Methods. The main method of the study is a quasi-experiment with the factor rotation technique. The method comprised two phases with two unequal groups of surveyed university students. In the first phase, the experimental influence was investigated in the first group and the second group served as the control group (to compare the results). In the second phase, the groups were switched around in the quasi-experiment; the control group became the experimental group and vice versa. Results. The presented study has a theoretical-empirical character. In the theoretical part, the characteristics of quasi-experiment and its use are briefly discussed. In the empirical part, the quasi-experiment is applied to the educational reality of future teachers. Supervised practice teaching is an important part of the university education of future teachers. Using a serious game therein is a positive element also when it comes to the development of students’ approach towards supervised teaching practice. Conclusion. Quasi-experiment is used as an experimental method for verification of examined reality. In the educational reality, its realisation is more difficult because it is a more demanding environment than a laboratory one. By realising the quasi-experiment, the theoretical supposition about the positive influence of serious games on the development of a university student’s personality can be confirmed.

2

Znaczenie praktyk pedagogicznych dla zmian w obszarze kluczowych kompetencji nauczyciela edukacji przedszkolnej i wczesnoszkolnej

100%

Sikorska J., Schmidt A.

Studia Edukacyjne

|

2018

|

issue 49

445-462

EN

The future teacher, wanting to understand the child’s needs, his pursuit of self-realization and autonomy must build himself not only on theoretical knowledge, but also learn how to use this knowledge in educational practicum. In this context, preparing student teachers “through practicum for practicum” seems to be an extremely important element of their education, because only in this way will they be able to stimulate their own development, mature professionally, but also answer the question to what extent “being a teacher” is their true calling. Student teachers, especially those who have practicum in grades 1-3 of elementary school, pay more attention to the gradual departure in many institutions from the implementation of the concept of integrated education. The information obtained by them indicates that the “modifications”of the model of this education are largely caused by anxiety caused by low results achieved by children in tests aimed at checking the effectiveness of education. Undoubtedly, this is a cause for serious concern and remedial action, however, according to our research, many students are concerned that during lectures or even laboratories, run by some specialists realizing specificsubjects, they are only passive observers and have no opportunity to learn how to, in school conditions, complementarily combine tasks from many educational areas, in accordance with the assumptions of integral education. Thus, there is a significantdiscrepancy between the tasks carried out as part of classes at the university and pedagogical practicum.The authors of the article focus on both theoretical aspects of the issues raised and the results of their own research.

3

Recenzja książki Danuty Kopeć Rzeczywistość (nie)edukacyjna osoby z głęboką niepełnosprawnością intelektualną

72%

Wieczorek E.

Niepełnosprawność - zagadnienia, problemy, rozwiązania

|

2018

|

issue 2(27)

103-110

PL

Monografia Danuty Kopeć to uzupełnienie dotychczasowych braków w przeglądzie literatury fachowej poświęconej specyfice funkcjonowania osoby z niepełnosprawnością intelektualną w stopniu głębokim. Bogate opracowania teoretyczne powodują, iż pozycja ta jest skierowana do szerokiego grona odbiorców. Autorka prezentuje szczegółowe badania dotyczące edukacyjnej rzeczywistości osoby z głęboką niepełnosprawnością intelektualną oraz bogatą refleksję.

EN

Danuta Kopeć’s monography is a supplement to the existing deficiencies in the review of professional literature devoted to the specificity of the functioning of a person with intellectual disabilities to a deep degree. Rich theoretical studies cause that this item is aimed at a wide audience. The author presents a detailed research on the educational reality of a person with profound intellectual disabilities and rich reflection.

4

Obowiązek szkolny sześciolatka i jego codzienność jako wyzwanie edukacyjne — na tle reformy edukacji de lege lata i de lege ferenda

58%

Raszewska-Skałecka R.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2016

|

vol. 7

183-206

EN

The process of preparing public schools to include children at the age of 6 in the compulsory schooling system was initiated in the year 2009. The educational reform — in the field of lowering school age — from the beginning of its initiation was one of the most controversial social reforms. The lack of the acceptance of the aforementioned reform by the great majority of parents and other educational participants are results of the way in which the aforementioned reform was implemented and of the politicisation of educational solutions. This publication presents the analysis of conditions and circumstances of the shaping of the educational reform, concerning lowering educational age of children. The article was based, inter alia, on studies and opinions of the Supreme Chamber of Control and Ministry of Education in the field of preparing communes and schools to include children — at the age of 6 — in the compulsory education in the years 2009–2015.

UK

Реформа освіти у сфері зниження шкільного віку від початку її впровадження є однією з найбільш суперечливих суспільних реформ. Характер статті представляє аналіз умов і обставин її формування у сфері зниження шкільного віку і шкільного обов’язку шестирічної дитини у процесі здобуття освіти. Приготування державних початкових шкіл до початку навчання шестирічних дітей було процесом, який неперервно тривав від 2009 р. Це в основному є наслідком системних змін у освіті протягом декількох останніх років і продовженням освітньої політики держави. У соціально-освітній дискусії найчастіше задаванні питання стосуються таких проблем, як: виконання очікувань батьків зі сторони школи для шестирічної дитини, умови і наслідки зниження шкільного віку, роль і значення дошкільної освіти для дітей у цьому віці, створення різновікових груп, позмінна система роботи школи, яка виникає з організаційних умов і будови приміщень, чи і в якій мірі вказані зміни служать загальному добробуту? Одним з головних завдань держави є ведення освітньої політики, яка відповідає потребам суспільства і викликам змінного суспільно-економічного середовища, обов’язки держави у сфері конституційного права до навчання, яке виникає з Конституції Польської Республіки і закону про систему освіти. Освіта скерована на реалізацію загального блага, широко визнається державним завданням — відповідальність за виконання громадських освітніх завдань державою і органами місцевого самоврядування. ЇЇ особливим проявом є вимога забезпечення широкої доступності державних шкіл. Слід підкреслити, що освіта розглядається як один з чинників, що протидіють суспільним виключення, але також може бути однією зі сфер соціальної ізоляції. Тому важливим є запитання, чи навчання у ХХІ ст. це обов’язок чи привілей? Окрім цього, причини проведених освітніх реформ виникають з загального бачення освіти державою і викликів, які стають перед освітою, включених до її завдань і стратегічних цілей Міністерства національної освіти, а згодом і у правовому регулюванні. У цій справі свою думку висловила між іншим і Верховна контрольна палата. У ст. 70 п. 1 речення 2 Конституції ПР врегульовано, що наука до 18 року життя є обов’язковою. Зважаючи що “на конституційному рівні не було визначено нижню межу шкільної повинності, а це означає не було визначено вік дитини, яка розпочинає науку. Це означає, що питання початку шкільної повинності належить до способу виконання шкільної повинності і повинна бути врегульована у законі” . Таким чином роль закону зводиться до визначення способу виконання шкільної повинності (ст. 70 п. 1 речення 3 Конституції ПР). Відповідно до ст. 15 п. 2 з.с.о. у формі, яка виступає від 1 вересня 2014р. шкільна повинність дитини розпочинається від початку навчального року у тому календарного року, в якому дитина закінчила 6 років. Відповідно до перехідних положень ст. 13d i 13e закону від 19 березня 2009 р. про зміну закону про систему освіти, а також про зміну деяких інших законів (зб. з. № 56, п. 458 з наст. зм.) у навчальному році 2014/2015 виконання шкільної повинності розпочали діти, народжені 2007р., а також народжені в період від 1 січня 2008р. до 31 грудня 2008р., на прохання батьків, могли розпочати виконання шкільної повинності. У свою чергу у шкільному році 2015/2016 виконання шкільного обов’язку розпочали усі діти народжені після 1 липня 2008р. до 31 грудня 2008р., які не почали виконувати шкільну повинність у шкільному році 2014/2015, а також всі діти народжені у 2009 році. Звідси також, первинне припущення про обов’язкову освіту шестирічних дітей від 1 вересня 2012р., перенесено на 1 вересня 2014 р. Окрім того, закон від 30 серпня 2013 р. про зміну закону про систему освіти, а також зміну деяких інших законів (Зб. з. поз. 1265) впроваджено регулювання, відповідно з яким, від 1 вересня 2014р. виконання шкільної повинності почали семирічні діти, а також шестирічні, народжені в період від 1 січня 2008р. до 30 червня 2008р. Від 1 вересня 2015р. до школи пішли діти народжені у 2009р. і народжені після 1 липня до 31 грудня 2008р. Зміни та проблеми, які виступають в освіті є результатом її постійної еволюції у виконанні своєї місії, заспокоєння зростаючих суспільних потреб і способу виконання громадських обов’язків. Впровадження до польської системи освіти шкільного обов’язку для шестирічних дітей викликало і надалі викликає широку суспільно-політичну дискусію щодо її обґрунтованості і наслідків, які з неї виникають. Слід додати, що “Освітні реформи дають надію, але також родять скептицизм, який пов’язують з не завжди вдалою їх реалізаціє”. Також вкотре вводяться зміни у цій сфері.

Refine search results

1 Journal of Education Culture and Society

1 Niepełnosprawność - zagadnienia, problemy, rozwiązania

1 Studia Edukacyjne

1 Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

1 2021

2 2018

1 2016

1 Michvocíková V.

1 Raszewska-Skałecka R.

1 Rubacha K.

1 Schmidt A.

1 Sikorska J.

1 Sirotová M.

1 Wieczorek E.

Quasi-experiment in the educational reality

Znaczenie praktyk pedagogicznych dla zmian w obszarze kluczowych kompetencji nauczyciela edukacji przedszkolnej i wczesnoszkolnej

Recenzja książki Danuty Kopeć Rzeczywistość (nie)edukacyjna osoby z głęboką niepełnosprawnością intelektualną

Obowiązek szkolny sześciolatka i jego codzienność jako wyzwanie edukacyjne — na tle reformy edukacji de lege lata i de lege ferenda