Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 5

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  glorification
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Ancient Egyptian Glorification

100%
Szczudłowska A.
Rocznik Orientalistyczny
|
|
vol. Rocznik Orientalistyczny, T. 41, Z. 2 (1980)
2

Podstawy teologiczne kultu świętych w Kościele

61%
Żądło A.
Studia Pastoralne
|
2011
|
vol. 7
430-446
EN
The cult of saints creates a certain phenomenon that has been present for centuries in the life-mission of the Church. It is therefore worthy to devote adequate space for reflection of this theme, dedicated to its theological foundations. This theme in fact is continually timely and attracts our attention – both in life and research. The article presented above comes from statements relating to the conception and organization of Christian worship, from a previous attention to worship in the Old Testament, and which cult found its fulfillment in the New Covenant people, and so, in the life of Christ’s disciples upon the fulfillment of His work of salvation, brought to fulfillment at the coming of the Holy Spirit. Not surprisingly, and clearly emphasized by biblical texts, early Christians of ecclesial communities felt called to live holy lives on a daily basis, and sometimes even called each other „saints”. In fact, the Christians of that period not only felt a vocation to holiness, but witnessed their ability in practice. In addition, they were aware of the fact that such a calling does not guarantee any social prestige, but an obligation to follow Christ in His great devotion to the will of our heavenly Father – even to the Cross, which was taken up and carried freely, with the knowledge of the need of filling in their own flesh what is still lacking in regard to Christ’s afflictions, for the sake of His Body, which is the Church (Col 1:24). The demanding Christian life, namely the prospect of holiness lived out in the image of Jesus crucified and risen, caused the birth of a desire in the hearts of believers to memorialize – not only in the archives, but above all in the liturgy – the example left by Christians who throughout their lives could maturely answer the call to holiness addressed to them by God. In the examples of holiness that the Lord has instilled in their hearts, introduced in time into the liturgy, Christians began to discover – and are still discovering – the continuation of a plan holiness undertaken by God, constantly carried out in time according to the rhythms foreseen by Him. In venerating the saints, the Church proclaims the paschal mystery and gives glory to God for the work revealed in their lives, as well as recognizing in them witnesses, who have reached, through God’s multiple graces, eternal salvation – „They sing to God in heaven great glory and intercede for us” (SC 104).
3
Content available remote

Holding Your Tongue: The New Language of Silence

51%
Fjeld T.
Paedagogia Christiana
|
2020
|
vol. 2/46
93-103
EN
Ingmar Bergman’s middle years – from the late 1950s to the early 1970s – were a period of great creativity, but also of irreparable destruction on a private and artistic level. This paper takes stock of a film immediately preceding his great international breakthrough (with Persona in 1966), namely The Silence (1962). Rendering, in Bergman’s own words, ‘God’s silence’, the film also thematises absence, wordlessness, and the void in at least three additional senses: showing a child’s entry into the Symbolic Order, The Silence demonstrates the absence that is constitutive of this passage; giving an account of a specific relation between a master and his apprentice, the film shows a concrete example of the wordlessness at the core of their communication. Moreover, as an attempt to seek out the paternal figure, the film demonstrates the necessary void at the core of the new order – a community governed by silent praise.
PL
Lata „środkowe” Ingmara Bergmana – od końca lat 50. do początku lat 70. XX wieku – były okresem wielkiej kreatywności, ale zarazem nieodwracalnej destrukcji na polu prywatnym i artystycznym. Niniejszy artykuł nawiązuje do filmu bezpośrednio poprzedzającego wielki międzynarodowy przełom artysty (filmem Persona w 1966 roku), a mianowicie do Ciszy (1962). Realizując, według słów Bergmana, „ciszę Bożą”, film ten podejmuje tematykę nieobecności, bezsłowności i pustki w co najmniej trzech dodatkowych znaczeniach: ukazując wejście dziecka do Porządku Symbolicznego, ukazuje nieobecność jako kluczową dla tego fragmentu; relacjonując specyficzną relację mistrza i ucznia, wskazuje na konkretny przykład bezsłowności leżącej u podstaw ich komunikacji; i wreszcie, podejmując próbę poszukiwania ojcowskiej figury, film odsłania konieczną pustkę jako zaczyn nowego porządku: wspólnoty rządzącej się niemą pochwałą.
4
Publication available in full text mode
Content available

Удосконалення кримінального законодавства України в умовах російсько-української війни 2022 року

41%
Марюхно (Maryukhno) В. V.
Copernicus Political and Legal Studies
|
2022
|
issue 2
96-106
UK
Статтю присвячено огляду внесених до Кримінального кодексу України змін, ухвалених Верховною Радою України протягом першого місяця від початку чергового акту збройної агресії Російської Федерації проти України. Аналізований період обмежено часовими рамками з 24 лютого до 25 березня 2022 року. Протягом вказаного періоду український парламент ухвалив 10 законодавчих актів, що стосувалися змін та доповнень до Кримінального кодексу України. Зазначено, що відповідні зміни до законодавства внесено в період дії правового режиму воєнного стану на всій території України. Основною метою ухвалених змін стало посилення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів під час воєнного стану та криміналізація окремих діянь, які до цього часу не передбачали настання кримінальної відповідальності. Найпершим законом, що доповнив кримінальне законодавство України під час дії воєнного стану, став закон про колабораційну діяльність. Під колабораційною діяльністю відтепер розуміють досить широкий спектр кримінальних діянь, як-от: публічне заперечення здійснення збройної агресії проти України; публічні заклики до підтримки рішень та/або дій держави-агресора; здійснення пропаганди в закладах освіти, добровільне обіймання посад у незаконних органах влади та ін. Також Кримінальний кодекс України доповнено статтями, що криміналізують погрозу вбивством військовослужбовцеві (у тому числі, виготовлення/ поширення матеріалів, що містять таку погрозу) та виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України (у тому числі, виготовлення/поширення відповідних матеріалів). У частині відповідальності за вчинення державної зради та диверсії законодавці посилили заходи відповідальності винних осіб до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна (якщо відповідні злочини вчинено в умовах воєнного стану). Окремим законом встановлено, що цивільні особи не несуть кримінальної відповідальності за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, якщо таку зброю застосовано відповідно до вимог спеціального закону. Посилено кримінальну відповідальність за вчинення в умовах воєнного стану крадіжки, грабежу, розбою та вимагання. Також посилено відповідальність за вчинення мародерства. Верховна Рада України також ухвалила закон, що визнає виконання обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності й територіальної цілісності України обставиною, що виключає кримінальну протиправність діяння. Відбулося також ухвалення законів щодо посилення кримінальної відповідальності за кіберзлочини, встановлення відповідальності за незаконне використання гуманітарної допомоги, за поширення інформації про переміщення, рух або розташування Збройних сил України (якщо її не було розміщено у відкритому доступі уповноважених органів або в офіційних джерелах відповідних відомств країн-партнерів).
EN
The article is devoted to the review of the amendments to the Criminal Code of Ukraine adopted by the Verkhovna Rada of Ukraine during the first month since the beginning of the next act of armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. The analyzed period is limited to the timeframe from February 24 to March 25, 2022. During this period, the Ukrainian parliament adopted 10 pieces of legislation related to amendments to the Criminal Code of Ukraine. It is noted that the relevant amendments to the legislation were made throughout Ukraine during the period of martial law. The main purpose of the adopted changes was to strengthen criminal liability for crimes committed during martial law and criminalize certain acts that have not yet provided for the occurrence of criminal liability. The first law to supplement the criminal legislation of Ukraine during martial law was the law on collaboration. Collaborative activities are now understood as a fairly wide range of criminal acts: public denial of armed aggression against Ukraine; public appeals to support the decisions and/or actions of the aggressor state; propaganda in educational institutions, voluntary employment in illegal authorities, etc. Also, the Criminal Code of Ukraine is supplemented with articles criminalizing the threat of murder of a serviceman (including production/distribution of materials containing such a threat) and justification, recognition of legitimate, denial of armed aggression of the Russian Federation against Ukraine (including production/distribution of relevant materials). In terms of liability for treason and sabotage, the legislator strengthened the liability of perpetrators to life imprisonment with confiscation of property (if the relevant crimes were committed under martial law). A separate law stipulates that civilians are not criminally liable for the use of firearms against persons who carry out armed aggression against Ukraine if such weapons are used in accordance with the requirements of a special law. Criminal liability for theft, robbery, banditry, and extortion has been strengthened. Responsibility for looting has also been strengthened. The Verkhovna Rada of Ukraine also passed a law recognizing the fulfillment of the duty to protect the Fatherland, independence, and territorial integrity of Ukraine as a circumstance that excludes criminal wrongdoing. Laws were also passed to increase criminal liability for cybercrime, establish liability for the illegal use of humanitarian aid, and disseminate information on the relocation, movement, or position of the Armed Forces of Ukraine).
5
Publication available in full text mode
Content available

Spotkanie św. Pawła z przemienionym Jezusem pod Damaszkiem a przemienienie Jezusa na górze

26%
Dzik M.
Ruch Biblijny i Liturgiczny
|
2009
|
vol. 62
|
issue 2
EN
The article describes a possible connection between the transfiguration of Jesus and the meeting of St. Paul with the glorified Jesus at Damascus.  The article is divided into two parts. In the first part the author tries to find the main common elements between the two stories. He accounts for them: three versions of each story, the main characters of each story and the similar courses of each story. In the second part the author compares the terminology of each Gospel pericope with the terminology of each Acts pericope. He states that in each pair there are very important identical words such as: VIhsou/j, fwnh,, avkou,w, le,gw. In the pairs: Mat 17, 1–8 and the Act 9, 3–9; Mat 17, 1–8 and Act 22, 6–11; Mat 17, 1–8 Act 26, 12–18 even more identical and important words can be found. It allows the author to come to the conclusion that the story about the transfiguration of Jesus and the meeting of St. Paul with the glorified Jesus at Damascus are harmonized. It is probably done to prove that St. Paul is an apostle because he saw the transfigured (glorified) Jesus as did St. Peter (and the other apostles).
PL
The article describes a possible connection between the transfiguration of Jesus and the meeting of St. Paul with the glorified Jesus at Damascus. The article is divided into two parts. In the first part, the author tries to find the main common elements between the two stories. He accounts for them: three versions of each story, the main characters of each story and the similar courses of each story. In the second part, the author compares the terminology of each Gospel pericope with the terminology of each Acts pericope. He states that in each pair there are very important identical words such as Ἰησοῦς, φωνή, ἀκούώ λέγω. In the pairs: Mat 17, 1–8 and the Act 9, 3–9; Mat 17, 1–8 and Act 22, 6–11; Mat 17, 1–8 Act 26, 12–18 even more identical and important words can be found. It allows the author to come to the conclusion that the story of the transfiguration of Jesus and the meeting of St. Paul with the glorified Jesus at Damascus are harmonized. It is probably done to prove that St. Paul is an apostle because he saw the transfigured (glorified) Jesus as did St. Peter (and the other apostles).
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.