Search results

1

Dymitr i Maryna. Dramaturgiczne uzasadnienie wątku w sztukach rosyjskich XIX stulecia

100%

Mazurek H.

Acta Polono-Ruthenica

|

2008

|

vol. Tom 1 Nr XIII

89-97

EN

The author analyses historical drama devoted to the period of confusion in the history of old Russia. Authors such as: A. Pushkin, A. Chomiakov or A. Ostrovsky also turned their attention to the relationship of the False Dimitri with Marina Mnishech, the daughter of Sandomierz province governor who helped the false tsar in his march on Moscow. The coronation of Marina awakened fears of Russians and hope on the part of the Polish since this could enable to gain control over Russia.Many playwrights make a mention of this important event, but not always is it the base for construction of their plays. The purpose of this paper is to show the plays in which plays the motif of Dimitri and Marina is essential, and, without which the architectonics of the plays would be disrupted, this motive appeared there only due to the political and historic role it played.

2

Das Bild von Herkus Monte in der deutschen und litauischen Literatur und Kultur

75%

Kuzborska A.

Przegląd Wschodnioeuropejski

|

2020

|

vol. 2

251-264

EN

This article focuses on the historical figure of the leader of the second uprising of the colonized Prussians against the Teutonic Order, Herkus Monte, who is presented here primarily as a literary figure. The increasing interest in Prussian history changed the written media, so that the order chronicle of the 13th century later turned into literary works, primarily historical novels and historical dramas in Germany. Because of the geographical proximity and linguistic relationship, the Lithuanians feel a strong affinity for the Prussians and their heroes. In the following, we analyze literary works by Lithuanian authors on the basis of which a feature film and an opera were created.

3

Człowiek w nieludzkim świecie wojny - Gałązka rozmarynu Zygmunta Nowakowskiego

63%

Gosik-Kapelińska I.

Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio FF – Philologia

|

2016

|

vol. 34

|

issue 1

EN

Gałązka rozmarynu [Rosemary Twig] is a popular art. The article attempts to identify the distinctive features of this type of writing with the aim of positioning it against an earlier literary tradition. In the drama two trends are shown: on the one hand – building a legend of Brigadier Piłsudski and legionary community; on the other – depriving people of heroic qualities: portraying a biological perspective of war participants.

PL

Gałązka rozmarynu jest sztuką popularną. W artykule podjęto próbę określenia cech dystynktywnych tego typu pisarstwa, usytuowania go względem tradycji literackiej. W dramacie zaznaczają się dwie tendencje: z jednej strony budowanie legendy Brygadiera Piłsudskiego i legionowej społeczności, z drugiej – deheroizacja, ukazywanie biologicznej perspektywy uczestników wojny.

4

Od Reformacji do Solidarności. Szwedzkie inscenizacje dramatu Strindberga "Mistrz Olof" a jego sceniczna interpretacja w Polsce

63%

Uggla A. N.

Folia Scandinavica Posnaniensia

|

2011

|

vol. 12

345-358

EN

.

5

Felicjan Faleńskiʼs “The Queen” and Catholic modernism

51%

Wieczorek W., Wieczorek W.

Ruch Literacki

|

2020

|

issue 5

6

Особливості української антиколоніальної драматургії ХVIII – першої половини ХІХ ст.

51%

Величковська Ю.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 7(4)

15-22

UK

У статті досліджуються загальні закономірності й основні тенденції становлення та розвитку драматичних жанрів як самодостатнього роду в українській літературі ХVIII – першої половини ХІХ століть, спрямованих на висвітлення антиімперських ідей у щільному взаємозв’язку з вимогами загальнолітературного жанротворення та національними традиціями. З’ясовано, що національна література антиколоніального спрямування знайшла свій вияв у таких жанрових різновидах як історична драма, драма-мораліте, водевіль, соціально-побутова драма та комедія. «Володимир» Феофана Прокоповича, «Милість Божа» невідомого автора, «Воскресіння мертвих» Георгія Кониського, «Москаль-чарівник» Івана Котляревського та «Простак» Василя Гоголя, що були втіленням барокового та класицистичного стилів із поєднанням елементів давньогрецьких комедій і трагедій, європейських середньовічних містерій, українських інтермедій, міраклей, мораліте та драм великоднього циклу, сприяли виведенню на сцену реалій тогочасної сучасності та надали їм динамічного антиколоніального втілення. Новаторством цих драматичних творів стало гармонійне поєднання авторами високого та низького стилів. З’ясовано, що риси бароко, класицизму, просвітницького реалізму, сентименталізму та романтизму, які виявились у соціально-побутовій драмі «Наталка-Полтавка» І. Котляревського, соціально-побутових комедіях «Ябеда» В. Капніста, «Дворянские выборы», «Приезжий из столицы, или Суматоха в уездном городе», «Шельменко – волостной писарь», «Ясновидящая», «Шельменко – денщик» Г. Квітки-Основ’яненка та «Ревизор» М. Гоголя, були спрямовані на висвітлення колоніальних проблем в Україні після скасування Гетьманщини. Особливістю цих жанрів став синтез українських різдвяних драм і соціально-побутових інтермедій із європейською міщанською драмою, що надало можливість піднести національну драматургію до європейського рівня. Досліджено, що драматичні твори антиколоніального спрямування ХVIII – першої половини ХІХ ст. утвердили відхилення від усталених традицій конкретного літературного жанру. Натомість вони представили синтез бароково-класицистично-просвітницько-романтичних естетичних цінностей, що взаємодіяли з фольклорними традиціями нашого народу. З’ясовано, що об’єднуючим елементом української драматургії ХVIII – першої половини ХІХ століть стало реалістичне зображення недоліків і вад суспільного життя в тогочасній Російській імперії. Системний аналіз драматичних творів ХVIII – першої половини ХІХ століть надав змогу виявити як індивідуально-авторські погляди на колонізацію України, так і тенденції розвитку жанрів драматургії, що засвідчили процес розбудови антиколоніального спротиву по всій території тогочасної України.

EN

The article deal the general patterns and main trends in the formation and development of dramatic genres as a self-sufficient genre in Ukrainian literature of the XVIII – first half of the XIX century, aimed at highlighting anti-imperial ideas in close connection with the requirements of general literary genre and national traditions. It was found that the anti-colonial national literature found its expression in such genres as historical drama, drama-morality, vaudeville, social-household drama and comedy. «Vladimir» by Feofan Prokopovich, «God’s Mercy ...» by an unknown author, «Resurrection of the Dead» by Georgy Konysky, «Muscovite Magician» by Ivan Kotlyarevsky and «The Simpleton» by Vasyl Gogol, which were the embodiment of baroque and classicist styles with a combination of elements of ancient Greek comedies and tragedies, European medieval mysteries, Ukrainian interludes, miracles, morals and dramas of the Easter cycle, contributed to bringing to the stage the realities of the time and gave them a dynamic anti-colonial embodiment.The harmonious combination of high and low styles by the authors became an innovation of these dramatic works. It was found that the features of Baroque, Classicism, Enlightenment realism, sentimentalism and romanticism, which appeared in the social-household drama “Natalka-Poltavka” by I. Kotlyarevsky, social-household comedies “Yabeda” by V. Kapnist, «Noble elections», «A visitor from the capital, or the commotion in the county town», «Shelmenko – volost clerk», «Clairvoyant», «Shelmenko – batman « by G. Kvitka-Osnovyanenko and “Inspector” M. Gogol, were aimed at covering colonial problems in Ukraine after the abolition of the Hetmanate. A feature of these genres was the synthesis of Ukrainian Christmas dramas and social and domestic interludes with European bourgeois drama, which provided an opportunity to raise national drama to the European level. It is investigated that dramatic works of anti-colonial orientation of the XVIII – first half of the XIX century approved deviations from the established traditions of a particular literary genre. Instead, they presented a synthesis of baroque-classicist-educational-romantic aesthetic values that interacted with the folklore traditions of our people.

7

Kwestia miary. O pierwszych odczytaniach „Zygmunta Augusta” Lucjana Rydla

45%

Kowalczuk U.

Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Historicolitteraria

|

2019

|

vol. 19

145-165

RU

The paper presents an early literary critical reception of 'Zygmunt August', a trilogy by Lucjan Rydel. The analysis includes, above all, reviews whose subject is a literary work as whole, rather than its particular sections. It has been proven that critical remarks on Rydel’s work could be included in the discussion on the possibilities and needs of the Polish historical drama. The most essential problems of the text revolve around the difficulties connected with finding the right assessment and description criteria of Rydel’s work by professional readers. They were situated either against the pattern of national drama, or it was qualified as a popular drama. Some crucial discrepancies related to ‘measure,’ according to which Rydel’s work should be evaluated, also appeared, depending on whether it was treated as a drama or ‘performance.’

8

Cучасная беларуская драматургія ў Польшчы: пераклады і даследаванні

38%

Kowalow S.

|

2016

|

vol. 64

|

issue 7: Słowianoznawstwo

179-200

PL

Artykuł podejmuje analizę procesu przekładu literackiego i badań naukowych poświęconych współczesnemu dramatowi białoruskiemu w Polsce. Autor artykułu dostrzega wzmożone zainteresowanie polskich badaczy i tłumaczy sztukami współczesnych dramatopisarzy białoruskich. Jest to związane z sukcesami białoruskiej dramaturgii za granicą oraz z rozwojem slawistyki w Polsce, pojawieniem się nowej generacji badaczy i tłumaczy. Polscy badacze zauważają, że w wyniku procesu rusyfikacji na Białorusi większość młodych autorów pisze w języku rosyjskim, natomiast do ojczystego języka zwracają się przedstawiciele średniego i starszego pokolenia. Większość polskich tłumaczy i badaczy (Andriej Moskwin, Agnieszka Lubomira Piotrowska, Karolina Niewiadomska, Jakub Adamowicz i in.) koncentruje swoją uwagę właśnie na rosyjskojęzycznej dramaturgii Białorusi, ale dzięki staraniom Beaty Siwek, Małgorzaty Buchalik, Agnieszki Goral polski odbiorca ma możliwość zaznajomienia się także z twórczością autorów białoruskojęzycznych.

RU

В статье анализируется процесс художественного перевода и научного изучения современной белорусской драматургии в Польше. Автор статьи отмечает возросший интерес польских исследователей и переводчиков к пьесам современных белорусских драматургов. Связано это с успехами белорусской драматургии за рубежом и с развитием славистики в Польше, появлением новой генераци исследователей и переводчиков. Польские исследователи отмечают, что в результате процессов русификаци в Беларуси большинство молодых авторов пишет на русском языке, а на родном языке пишут представители среднего и старшего поколения. Большинство польских переводчиков и исследователей (Андрей Москвин, Агнешка-Любомира Петровская, Каролина Невядомская, Якуб Адамович и др.) обращают свое внимание именно на рускоязычную драматургию Беларуси, но благодаря усилиям Беаты Сивек, Малгожаты Бухалик, Агнешки Гораль польский читатель имеет возможность познакомиться и с творчеством белорусскоязычных авторов.

EN

The article analyzes the process of literary translation and the scientific study of Modern Belarusian playwriting in Poland of nowadays. The author notes the growing interest of Polish researchers and translators to the modern plays of the Belarusian writers. This fact is due to the success of Belarusian Drama Art abroad as well as with the development of Slavic studies in Poland, the advent of a new generation of researchers and translators. Polish researchers have noted that as a result of the Russification process in Belarus, the majority of young authors writes in Russian, however middle and older generations of the play writers prefer to use their native language. Most Polish translators and researchers (Andrei Moskvin, Agnieszka-Lubomira Petrovskaya, Carolina Niewiadomska et al.) are concentrated on Russian language drama in Belarus, but thanks to the efforts of Beata Siwek, Malgorzata Buhalik, Agnieszka Goral Polish readers have the opportunity to get acquainted with the works of Belarusian authors.

Refine search results

1 Acta Polono-Ruthenica

1 Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska, sectio FF – Philologia

1 Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Historicolitteraria

1 Folia Scandinavica Posnaniensia

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Przegląd Wschodnioeuropejski

1 Roczniki Humanistyczne

1 Ruch Literacki

1 2022

2 2020

1 2019

2 2016

1 2011

1 2008

1 Gosik-Kapelińska I.

1 Kowalczuk U.

1 Kowalow S.

1 Kuzborska A.

1 Mazurek H.

1 Uggla A. N.

1 Wieczorek W.

1 Величковська Ю.