Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 7

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  hydronyms
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Dialekt kreteński języka nowogreckiego – próba opisu na bazie materiału hydronimicznego, część 1: zjawiska fonetyczne

100%
Kaczyńska E.
Rozprawy Komisji Językowej ŁTN
|
2014
|
vol. LX (60)
93-120
PL
Autorka daje przegląd najważniejszych zjawisk fonetycznych poświadczonych w dialekcie kreteńskim języka nowogreckiego z punktu widzenia ich historycznego rozwoju. Rzeczone zjawiska znajdują odbicie w nowożytnej hydronimii kreteńskiej (od XIII do XX w. n.e.), w której dominują nazwy niewielkich, przeważnie okresowych strumieni i źródeł. Z tego powodu nazwy wodne, które są znane wyłącznie ludności miejscowej, posługującej się lokalną gwarą, rejestrują większość dialektalnych zjawisk fonetycznych omawianych w niniejszym opracowaniu.
EN
The article presents an overview of different phonetic phenomena attested in the Cretan dialect of Modern Greek from the point of view of their historical development. These dialectal features may be also observed in the Modern Cretan hydronyms (from 13th to 20th c. AD), especially in the names of small streams and sources. All the water names, which are known only in a limited area of the island, register most phonetic phenomena discussed in this paper.
2
Content available remote

Jména studánek na Moravě a ve Slezsku:

100%
Komárková Z.
Národopisný věstník
|
2010
|
vol. 51
|
issue 1
227-246
EN
Small water sources mostly of natural origin, situated in open landscape, represent special onymic objects within the category of hydronyms. In the corpus of minor place names of Moravia and Silesia, the names of the water sources are quite numerous. In their formation, various ways are used, e. g. toponymization (Žydelek – from žydelek ‘small fountain’), derivation (Smrďačka from smrdět ‘to stink’), composition (Bolibřuška from bolet ‘to pain’ and břuch dial ‘stomach’), borrowing or adaptation of foreign toponyms (Landek). The material contains mainly one-word and two-word names without preposition (Svatá voda ‘holy water’). The names are motivated mostly by position (Pod Kněhyňu ‘below Kněhyňa’), quality (Sirkovica ‘sulphur water’), and relation of the denominated object to a person (Břouškova studánka ‘Břoušek’s well’). Collected material contains many dialect forms (Belík, Kadlúbek, Koráb etc.). Etymological explanations of most names are transparent, the folk explanations are to be taken critically
3
Content available remote

Motivační a strukturní charakteristiky hydronymie povodí Ostravice

84%
Kovářová K.
Národopisný věstník
|
2022
|
vol. 63
|
issue 1
170-182
EN
The aim of this study is to present the motivational, structural and name-forming analysis of one part of the Czech hydronymy localized in the Moravian-Silesian Region. The list of the hydronyms consists of 817 names and includes standardized names as well as names suitable for standardization. The names of streams and rivers, and the names of water bodies (dams, ponds, etc.) are analysed separately because they are of different characters which was actually confirmed by the analysis. The names of streams and rivers were most often motivated by the localization of the naming objects, and the names of water bodies we motivated by the nature of these objects.
4
Publication available in full text mode
Content available

Bałtyckie nazewnictwo Mazowsza

84%
Bednarczuk L.
Onomastica
|
2021
|
vol. 65
|
issue 1
137-144
EN
As one could expect, the greatest number of the Baltic hydronyms and toponyms are featured in the northeastern part of the Mazovia region in the area of the confluence of the entire Narew and lower Bug. These are mainly names of rivers (35), less numerous are place names (24). The majority of these names is motivated by names featured in the area of historical Prussia and Yatvingia. Moreover, some of them even have direct equivalents in that region; references to the Lithuanian language are less common. This enables us to surmise that the prehistorical Mazovia region was inhabited by West Baltic people, and the Slavic colonizers reached this area in the late prehistorical period.
5
Content available remote

Standardizace zeměpisných jmen mezi dvěma světovými válkami:

84%
Matúšová J.
Acta onomastica
|
2020
|
vol. 61
|
issue 2
343-360
EN
The Geographical Names Commission was established at the beginning of the 1930s. It was an advisory board of the Military Geographical Institute which was responsible for the creation of maps in Czechoslovakia between the two world wars. The documents showing the activities of this commission are archived at the secretariat of the current Geographical Names Commission working at the State Administration of Land Surveying and Cadastre in Prague. The commission working in the 1930s was responsible for the correct linguistic form of geographical names (minor place names) used in the maps of Czechoslovakia. This article analyses the standardization of several problematic names (Velička/Velečka, Vsacká/Vsetínská Bečva, Ždánský/ Ždánický les, Hloučela/Hlučela, Olše/Olza, Olšava/Olsava, Vlára/Vlář) on the basis of historical documents. It describes the principles used in this process and compares the forms standardised in the 1930s with the names in the maps and in the usage in the regions today.
6
Publication available in full text mode
Content available

Андресна функція топонімів в українських народних думах

67%
Крупеньова (Krupenyova) Т. T.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2022
|
issue 7(4)
205-213
UK
У статті проаналізовано особливості функціонування топонімів у народних думах. Зазначено, що топоніми як органічні складники текстів дум є джерелом, що допомагає встановити час і місце події. Виникли думи в XV–XVI століттях і створювались кобзарями до XX століття включно. Думи завжди відображали дійсність, важливі суспільні події, героїчні вчинки, що здійснювались в ім’я народу і тому саме в цьому жанрі зосереджена найбільш достовірна інформація про долю України. Важливе місце і значення мають топоніми, вжиті в контексті народних дум. Цей шар лексики важливий тому, що він конкретно відбиває суспільно-історичні події, а також безпосередньо віддзеркалює образне осмислення народом реальної конкретики природного довкілля. Великі цикли в епічному доробку складають думи про боротьбу проти турецькотатарських та польсько-шляхетських загарбників. Помітне місце серед творів героїчного епосу належить і думам, що відображають історію України XX століття (починаючи з революційних подій 1905-го року). Присвячені ці твори здебільшого конкретним історичним подіям та особам. Опис реальних подій неможливий без вказівки на місце події, зображення місцевості, цим і пояснюється частотне вживання у текстах дум топонімів, виконують адресну функцію. Було проаналізовано 115 топонімів, серед яких найбільшу групу становили ойконіми (60), група гідронімів налічує 30 власних назв, трохи меншою за кількістю (25) є група хоронімів. З’ясовано, що частотність вживання того чи іншого оніма насамперед пов’язана з тематикою та змістом українських народних дум. Центральне місце у цих епічних творах посідає тема долі України, героїчного і трагічного життя українців, у зв’язку з цим лексема Україна є смисловим центром, навколо якого ґрунтується позитивне і негативне, славне і трагедійне. Доведено, що однією з функцій топонімів у текстах українських народних дум є адресна. Топоніми набувають узагальненого, абстрактного значення, тобто тексти українських народних дум містять чимало топонімів, які до свого лексикографічно закріпленого значення прирощують інші семи, що імпліцитно містять ставлення людей до світу, довкілля, тобто набувають для них певного когнітивного смислу. У зв’язку з цим, дослідження таких топонімів дає нам змогу проаналізувати та зрозуміти лінгвоментальність нашого народу, його дух, світобачення та світосприйняття.
EN
The article analyzes the peculiarities of the functioning of toponyms in Ukrainian folk ballads. It is noted that toponyms as organic components of ballad lyrics are a source that helps to establish the time and place of the event. Ukrainian ballads appeared in the XV–XVI centuries and were created by kobza players up to and including the XX century. Ballads have always reflected reality, important social events, heroic deeds carried out in the name of the people, and therefore it is in this genre that the most reliable information about the fate of Ukraine is concentrated. Toponyms used in the context of folk ballads have an important place and meaning. This layer of vocabulary is important since it precisely reflects socio-historical events, as well as directly mirrors the people’s figurative understanding of the natural environment’s real specifics. Big cycles in the epic work consist of thoughts about the struggle against the Turkish-Tatar and Polish-noble invaders. A prominent place among the works of the heroic epic belongs to the ballads that reflect the history of Ukraine in the XX century (starting from the revolutionary events of 1905). These works are mostly devoted to specific historical events and personalities. The description of real events is impossible without an indication of the event’s place, a description of the area, and this explains the frequency of toponyms in ballad lyrics, as them perform the function of address. 115 toponyms were analyzed, among which the largest group was oykonymy (60), the group of hydronyms has 30 proper names, a slightly smaller number (25) is the group of horonyms. It was found that the frequency of use of one onym or another is primarily related to the subject and content of Ukrainian folk ballads. The central place in these epic works is the fate of Ukraine, the heroic and tragic life of Ukrainians, in this regard, the token Ukraine is a semantic center around which all the positive and negative, the glorious and tragic, is based. It is proved that one of the functions of toponyms in the texts of Ukrainian people’s ballads is address. Toponyms acquire a generalized, abstract meaning, ie the lyrics of Ukrainian folk ballads contain many toponyms, which add other meanings to their own lexicographically fixed meaning, and these meanings implicitly contain people’s attitudes to the world, environment, ie acquire for them a certain cognitive meaning. In this regard, the study of such toponyms allows us to analyze and understand the linguomentality of our people, their spirit, worldview and world perception.
7
Publication available in full text mode
Content available

O limnonimach Jezioro Szczutowskie i Urszulewskie oraz o innych toponimach na Pojezierzu Dobrzyńskim

51%
Gałkowski A.
Onomastica
|
2016
|
vol. 60
287-302
EN
This article presents some cultural, historical and linguistic insights on the names of the Szczutowskie and Urszulewskie Lakes, both situated in the historical Dobrzyńskie Lakeland, today on the border between the Mazovian and Kuyavian-Pomeranian Voivodeships (the historical border between Polish and Prussian-Teutonic states). The author also takes into account the description of the local place and terrain names, showing a common relation with the natural landscape, in which the two lakes are immersed.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.