Search results

1

Субъект в поисках события: поэзия Сергея Жадана как выражение нового политического мышления

100%

Bylina E.

Przegląd Wschodnioeuropejski

|

2018

|

vol. 2

EN

In our article we are analyzing the fact that literature is able to be a space of discovering collective subjectivity on the example of the poetry of Serguey Zhadan. The literary experience of Serguey Zhadan, one of the most well-known poets in modern Ukraine, emerges from the recent historical events – the war in the South-East of Ukraine, which started after the revolution – events, which emphasize the necessity to look at the crisis of post-Soviet identity in a new way. Adverting to the analysis of his poetry, we come to the following conclusion: the subject of his poetry takes his part in the nomadic movement between two poles attempting to overcome this crisis. On the one hand, due to appealing it appeals to the tradition and linguistic identity, and on the other hand – to the emancipatory left-wing politics. These poles mean the search of such an Event, which would allow saving unique national unity and the creation of the community, this would mean the true equality. At the end of the article, we conclude that poetic expression of Serguey Zhadan aims to represent the experience of private, unique life which is, at the same time, part of a collectivity and collective history.

2

The Technological Expansion of Sociability: Virtual Communities as Imagined Communities

88%

Grădinaru C.

Academicus. International Scientific Journal

|

2016

|

issue 14

181-190

EN

The reception of Benedict Anderson’s ideas was very fruitful in many disciplines, and his work provided key concepts that can now throw a clarifying light in some blurry matters. The expression “imagined community” has known a remarkable proliferation, a situation that led to both the formation of a research direction and to the perpetuation of a cliché. In this respect, my article pointed out some suggestive characteristics of virtual communities, explaining why the imagined community is a valuable subject for the theorists of new media. The impossibility to know in person all the members of a big community is just one factor that determines its imagined face. Moreover, the set of values and inner presuppositions that guide the members are important bricks in the construction of community. In my opinion, the virtual community is imagined as a multi-layered experience (technological, conversational, relational etc.). The dynamic of a virtual community contains the tension amongst these layers and the degree of its imagined side depends on multiple factors. In order to illustrate these aspects, I gave a brief example by analysing a Romanian virtual community, using the triad common language – temporality – high centers. In spite of its limitations, the perspectives offered by this concept are still useful for understanding the nature of online communities. Thus, the imagined community is a valuable set of beliefs and practices that underlie and bolster the effective meaning and functioning of the virtual communities.

3

Tumačenje sjećanja i zamišljanje zajednica u poslijeratnim vukovarskim ritualima (1992. – 2015.)

88%

Žanić M.

Slavia Meridionalis

|

2019

|

vol. 19

EN

Interpretation of memory and imagining communities in post-war rituals in Vukovar (1992-2015)Modern rituals are exceptionally complex events; the actors performing them have a narrative and imaginative connection with the space where the performance is taking place, with the history and tradition that the ritual concerns as well as with the wide community that they themselves represent. This paper interprets performances of post-war rituals in Vukovar, focusing on the Vukovar Remembrance Day of November 18th. The first part of the paper presents different ways of commemorating that day by Croats and by Serbs, whereby the two sides assign completely opposite meanings to the Battle of Vukovar. The second part follows the marking of Vukovar Remembrance Day after Vukovar once again became part of the constitutional and legal system of the Republic of Croatia. The third part of the paper follows the commemorations from 2013 to 2015 through the concepts of routinization and dramatization. In doing so, the paper tries to explain the differences and changes in marking one of the most important events in modern Croatian history. Interpretacja pamięci i wyobrażanie wspólnot w powojennych rytuałach w Vukovarze (1992–2015)Współczesne rytuały to wyjątkowo złożone wydarzenia, w których odgrywający je aktorzy prezentują narracyjny i wyobrażeniowy związek z przestrzenią, gdzie odbywa się przedstawienie, z historią i tradycją, których rytuał dotyczy, a także ze społecznością, którą reprezentują. Celem artykułu jest interpretacja powojennych rytuałów w Vukovarze (szczególnie obchodów Dnia Pamięci o Vukovarze, co roku 18 listopada). Pierwsza część tekstu prezentuje odmienne sposoby obchodzenia tego dnia przez Chorwatów i Serbów oraz przypisywanie całkowicie przeciwstawnych znaczeń bitwie o Vukovar. W drugiej części autor śledzi sposób upamiętniania Dnia Pamięci o Vukovarze, po tym jak miasto ponownie stało się częścią systemu konstytucyjnego i prawnego Republiki Chorwacji. Trzecia część dotyczy zaś obchodów tego dnia w latach 2013–2015. Autor analizuje je w odniesieniu do koncepcji rutynizacji i dramatyzacji rytuałów. W ten sposób artykuł próbuje wyjaśnić różnice i zmiany w znaczeniu jednego z najważniejszych wydarzeń we współczesnej historii Chorwacji.

4

Polska Norwida

63%

Stanisz M.

Studia Norwidiana

|

2022

|

vol. 40

5-35

EN

The article reconstructs Cyprian Norwid’s vision of Poland and Polishness as one of crucial themes in his works since it constantly recurs in his reflections. Analysis covers Norwid’s statements regarding the territory of Poland, its position in Europe, form of government as well as social, cultural and ethnic structure. These questions are situated in the context of the poet’s biography, ideas and postulates. In this light, he is revealed to be an insightful and bold republican thinker, open to diversity, intellectually modern, and deeply attached to tradition. A true patriot, he sought to reconcile various political options in the spirit of universalism rooted in religious values.

PL

Artykuł prezentuje wizję Polski i polskości Cypriana Norwida jako jeden z wielkich tematów Norwida, powracający w jego refleksji nieustająco. Autor analizuje wypowiedzi Norwida dotyczące terytorium Polski, jej pozycji na mapie Europy, ustroju, struktury społecznej, kulturowej i etnicznej. Uwagi na ten temat sytuuje w kontekście doświadczenia biograficznego poety. W świetle tych wizji i postulatów Cyprian Norwid jawi się jako przenikliwy, odważny i otwarty na różnorodność myśliciel, republikanin nowocześnie myślący i głęboko przywiązany do tradycji, patriota poszukujący porozumienia między przedstawicielami różnych opcji, także jako uniwersalista głęboko zakorzeniony w wartościach religijnych.

5

Національна пам’ять в контексті дискурсу «забуття»: історико-методологічний аспект

63%

Ільїн В. В.

Проблеми всесвітньої історії

|

2022

|

issue 19

7-13

EN

The article presents the problem of memory in relevance to the phenomenon of forgetting, which appears to be an important condition for the formation of a nation, national memory, national identity and national character. The nation is a solidarity based on democratic expression of will. As a spiritual principle, the nation consists of two elements: one in the past, the other in the future. It is emphasized that it is forgetting, not the intention to the truth, forms the basis of the construction of national memory. The idea that the nation is an “imagined community”, which is thought of as a strong, horizontally organized society, is analyzed. It was the feeling of fraternal unity that compelled millions and millions of people not only to kill, but to die for the sake of imagined creations. Self-image as a nation is the result of a large-scale historiographical campaign conducted by the state and a mechanism for constructing national genealogies. The requirement to “forget” indicates that a person “remembers” and is capable of “memories”. It is argued that “fratricides” are as important to the nation’s existence as narratives of past peaceful coexistence. Seven types of forgetting are distinguished, three of which are considered positive practices of “successful forgetting”: “forgetting by order”; “amnesty”; “institutional oblivion”. Negative types include: “cancellation”; “repressive destruction”; “planned obsolescence”; “silence of humiliation and shame”. There are two counterparties of memory and forgetting: the state and society. State memory cultivates secrecy and protects the foundations of its existence through oblivion. Society’s memory is in constant motion and always strives for oblivion. The element of forgetting in historical memory determines the process of formation of national consciousness as a condition of national identity. What is important is not the imperative of “memory”, but its content. It is in this context that the national memory of the people is formed and affirmed.

UK

У статті поставлена проблема пам’яті у співмірності з феноменом забуття, що постає важливою умовою формування нації, національної пам’яті, національної ідентичності та національного характеру. Нація являє собою солідарність, засновану на демократичному волевиявленні. Як духовний принцип, нація складається з двох елементів: один – в минулому, другий – в майбутньому. Підкреслюється, що саме забуття, а не прагнення до істини, складає основу конструювання національної пам’яті. Аналізується думка, що нація є «уявленою спільнотою», котра мислиться як міцне, горизонтально організоване товариство. Саме почуття братерської єдності змушувало мільйони й мільйони людей не лише вбивати, а йти на смерть заради уявлених витворів. Уявлення себе нацією є результатом масштабної історіографічної кампанії, яку проводить держава, і механізмом конструювання національних генеалогій. Вимога «забути» свідчить про те, що людина «пам’ятає» і здатна до «спогадів». Стверджується, що для існування нації «братовбивства» також важливі, як і наративи про минуле мирне співіснування. Виділено сім типів забуття, три з яких розглядаються як позитивні практики «успішного забуття»: «забуття по розпорядженню»; «амністія»; «установче забуття». До негативних типів відносяться: «анулювання»; «репресивне знищення»; «заплановане устаріння»; «мовчання приниження і сорому». Виділяють два контрагенти пам’яті і забуття: державу і суспільство. Державна пам’ять культивує секретність і захищає основи свого існування за допомогою забуття. Пам’ять суспільства перебуває в постійному русі і завжди прагне до безпам’ятства. Елемент забуття в історичній пам’яті обумовлює процес формування національної свідомості як умови національної ідентичності. Важливим є не імператив «пам’яті», а її зміст. Саме в такому контексті формується і стверджується національна пам’ять народу.

Refine search results

1 Academicus. International Scientific Journal

1 Przegląd Wschodnioeuropejski

1 Slavia Meridionalis

1 Studia Norwidiana

1 Проблеми всесвітньої історії

1 Bylina E.

1 Grădinaru C.

1 Stanisz M.

1 Žanić M.

1 Ільїн В. В.

2 2022

1 2019

1 2018

1 2016

Субъект в поисках события: поэзия Сергея Жадана как выражение нового политического мышления

The Technological Expansion of Sociability: Virtual Communities as Imagined Communities

Tumačenje sjećanja i zamišljanje zajednica u poslijeratnim vukovarskim ritualima (1992. – 2015.)

Polska Norwida

Національна пам’ять в контексті дискурсу «забуття»: історико-методологічний аспект