Search results

1

Places and “Non-Places”: The Identity of a Place in the Perspective of Individual Memory and Social Forgetting

100%

Muszyńska J.

Kultura i Edukacja

|

2019

|

issue 4(126)

125-137

EN

The article deals with the issue of the identity of the place, taken in reference to the concept of places and non-places by Marc Augé. The main purpose of the theoretical analyses and analysis and interpretation of empirical results of the study was to determine the identity of the place (borderland) by referring to the individual memory of members of the minority group, inscribed in multifaceted, individual negotiations of experiencing the identity of the place. An important aspect discussed in the article are issues of social forgetting in Paul Connerton’s approach and socio-cultural consequences of this process for the identity of the individual, group and place. Narrative interview was the main form of data collection. The analyses are oriented to the variable of the identity of the borderland. The categories of the analysis refer to: the cultural identity of the borderland; personal memories of respondents related to the events, situations related to the past of their family; social memory of the minority group; social memory of the majority group. Memory of the borderland is a memory strongly embedded in a given area and unequivocally localized - assigned to a place “marked” and “embedded” culturally. This, of course, implies a series of difficult group-based negotiations regarding the contents of memory, places, events that, from the perspective of internal diversity of the group, may construct contradictory images of the past of the place.

2

Штыри формы памяти

88%

Ассманн А.

Rocznik Ruskiej Bursy

|

2017

|

vol. 13: Akcja

209-226

3

Rok 1919: pamięć Wilna – pamięć w Wilnie

88%

Krupowies W.

Acta Baltico-Slavica

|

2018

|

vol. 42

EN

1919: Memory of Vilnius – memory in VilniusThis article applies the framework of three types of memory – individual, communicative and cultural – as an effective tool for describing the phenomenon of “circulation” of the content of memory in communities of memory. I approach the Polish community in Vilnius, especially the intelligentsia, as a community of memory, and show how the three forms of memory were activated at a particular historical time. I argue that the year 1919 and the time of reviving Vilnius University was crucial for the transfer of the content of communicative memory in general, and family memory in particular, to cultural memory. The effort to revive the university was directly related to the restoration of cultural memory in the urban landscape of Vilnius. The person who played the main role in this process was Ferdynand Ruszczyc, the artistic supervisor of revitalisation of university buildings, the author of toponyms and the key figure of cultural life of the city at the time. Rok 1919: pamięć Wilna – pamięć w WilnieW swoim artykule przywołuję wyodrębnione przez współczesnych badaczy trzy formy pamięci: indywidualną, komunikacyjną, kulturową – i traktuję je jako poręczne narzędzie do opisywania zjawiska „cyrkulacji” treści pamięci we wspólnotach pamiętających. Za taką pamiętającą wspólnotę uznaję polską społeczność Wilna, zwłaszcza inteligencję, i ukazuję, w jaki sposób aktywizowały się te trzy formy pamięci w konkretnym czasie historycznym. Stawiam tezę, iż rok 1919 i czas pracy nad wskrzeszeniem uniwersytetu był kluczowy dla przeniesienia treści pamięci komunikacyjnej, zwłaszcza jej postaci rodzinnej, do pamięci kulturowej. Prace nad wskrzeszeniem uniwersytetu łączyły się bezpośrednio z przywracaniem pamięci kulturowej w przestrzeni miasta. Zasadniczą rolę w tym procesie odegrał Ferdynand Ruszczyc jako artystyczny opiekun prac rewitalizacyjnych gmachów uniwersyteckich, autor toponimów i kluczowa postać ówczesnej kultury wileńskiej.

4

Postpamięć czy pamięć indywidualna? Doświadczenie Zagłady zobrazowane w reportażu Agaty Tuszyńskiej pt. "Bagaż osobisty po marcu"

88%

Chłosta-Zielonka J.

Acta Neophilologica

|

2020

|

vol. XXII/2

123-136

EN

The aim of this article is to analyze the latest reportage by Agata Tuszyńska entitled Personal luggage. After March [2018]. The author deals with the shared experience of the generation of young Jews, the children of those who survived the Holocaust, living in the Polish People’s Republic. The category of post-memory, defined in 1997 by Marianne Hirsch, is assigned to this experience reported in the text. The interpretation of the protagonists’ statements, however, demonstrates that it does not work in their case. Their memories are of a genuine generational character, but they consist of a variety of individual memories, in which the Holocaust is on the margin of experience.

5

Culture of Reminiscence as a Part of Cultural Education

75%

Jakubovská K., Jakubovská V.

Journal of Education Culture and Society

|

2023

|

vol. 14

|

issue 1

33-52

EN

Aim. The study explores the importance of culture of reminiscence with its identificational and integrational potential for the society and the ways that culture of reminiscence is applied within cultural institutions by means of cultural education. Methods. We used several scientific methods such as relational and content analysis, observation, induction and heuristics. Results. The research study summarises the role of cultural institutions within the culture of reminiscence and outlines various forms of reminiscence to be observed in cultural educational programmes. It explains the potential of cultural institutions and the roles they play within collective commemorating. It has interdisciplinary and applicational character and includes practical tips for cultural managers and cultural educators. Conclusion. Collective memory is an important condition for reproduction of culture and cultural identities. Individual memory is determined by social and cultural contexts (reference to Maurice Halbwachs´s social frames of memory). Cultural education naturally works with the notions of collective memory, traditions, identity and reminiscence. At the same time, it resembles a tool by means of which cultural identity, character and collective memory of individuals and social groups can be consciously shaped. Beside identificational context, there is also a prospective integrational and inclusive potential of cultural education. Several forms of reminiscence are applied within cultural education: reminiscence as reconstruction; reminiscence as (re)interpretation; reminiscence as creation; reminiscence as prevention and civic involvement; reminiscence as a tool of forming cultural identity; reminiscence as an expert reflection.

6

АВТОБІОГРАФІЧНА ПАМ'ЯТЬ У СТРУКТУРІ ЩОДЕННИКОВОГО ДИСКУРСУ

54%

Ігнатьєва С.

Studia Ukrainica Posnaniensia

|

2019

|

vol. 7

|

issue 1

103-113

PL

W artykule poddano analizie pamięć autobiografi czną jako proces spowodowany chęcią pamiętnikarza-adresanta głębiej wniknąć w swoje wewnętrzne „Ja”, jak najlepiej zrozumieć samego siebie, swoją przeszłość, osiągnąć sens istnienia. Określono subiektywne czynniki, które wpływają na zdolność pamięci do transformacji. Skoncentrowano uwagę na sytuacji medialnej pamięci autobiografi cznej w strukturze dyskursu pamiętnikarskiego, wskazano na jej zdolność identyfi kacji autora - nadawcy wypowiedzi. Przedstawiono niezbędne dla wielostronnego rozumienia achanizmów pamięci autobiografi cznej funkcje intersubiektywną, intrasubiektywną oraz egzystencjalną, wyodrębniono markery językowe, które biorą aktywny udział w dyskursie pamiętnikarskim. Dyskurs pamiętnikarski omówiono jako szczególny rodzaj dialogu pamiętnikarza z samym sobą, z umownym nadawcą-odbiorcą, epoką, przyszłością.

EN

The article deals with the analysis of an autobiographical memory as a process caused by the desire of the diary-addresser to penetrate into his inner self more deeply, to understand himself, his past, and to comprehend the meaning of his being. The subjective factors influencing its ability to transform have been revealed. The attention has been focused on the medial position of an autobiographical memory in the structure of a diary discourse, its meaning in identifying the author-communicant has been emphasized. The intersubjective, intrasubjective and extrasentative functions necessary for a versatile understanding of the mechanisms of autobiographical memoryare have been identifi ed. The language markers that actively 'work' in the diary discourse have been singled out. The diary discourse is considered as a special dialogue of the diary writer with himself, with the imaginary communicantrecipient, the era, the future.

7

Пам’ять про ІІ Світову Війну в романах Кейт Аткінсон

51%

Белімова (Belimova) Т. T.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 4(1)

69-80

UK

У статті проаналізовано романи К. Аткінсон «Життя за життям», «Руїни бога» та «Розшифровку» із погляду memory studies. Актуальні завдання дослідження полягали в: 1) в окресленні приватних спогадів у текстовій структурі (ідеться про основні кореляти індивідуальна та колективної пам’яті); 2) оприявленні співвідношення між травмами, що їх зазнали герої, і «ранами часу», завданими ІІ світовою війною; 3) осягненні механізму «кристалізації» колективної пам’яті в певному осередку («місця пам’яті» в романах); 4) окресленні межі культурного архіву, що його відтворює авторка. У студії спостережено, що основний авторський посил романів зосереджений на темі ІІ світової війни, її осмисленні й відображенні в колективній пам’яті британців. Через образи головних героїв авторка відтворює спогади воєнного часу. Завважено, що у всіх романах застосовано хаотичний, а не хронологічний принцип відтворення минулого: фабула набуває циклічного характеру. Такий принцип зображення наслідує роботу людського мозку, яка спорадично видає на поверхню пласти пам’яті. Зазначений калейдоскоп спогадів підпорядковується авторській логіці: розрізнені фрагменти пам’яті складають цілісну історію, співвідносну з національним архівом. Тедді Тодд – уцілілий, той хто вижив задля збереження пам’яті загиблих побратимів (створення «місць пам’яті») та свідчення про воєнні злочини, а також задля плекання нового покоління британців. Воднораз Урсула Тодд і Джульєтта Армстронґ презентують фемінний, проте полярний досвід участі у війні. На перший погляд між героїнями немає суттєвих розбіжностей: обидві працюють на секретні військові відомства, роблячи свій внесок у наближення перемоги, обидві заступили на місця чоловіків, котрі пішли на фронт. Воднораз Джульєтта Армстронґ – подвійна агентка, завербована заради шпигування на користь Радянського Союзу, яка через власну зраду від’єднується від колективної пам’яті. Спогади міс Армстронґ не корелюють із національним архівом, а є певним антиподом до колективної свідомості британців, становлять недосліджену «білу пляму» (феномен зради – це й справді щось із рідні «заплямованості»). Повоєнний обов’язок Тедді й Урсули Тоддів – справжніх спадкоємців національних цінностей – полягає в заліковуванні «ран часу», у збереженні пам’яті про полеглих. Спогади Тоддів мають утілитися в «місця пам’яті» (монументи, музеї, військові поховання, художні твори тощо). Умовний архів роману, відтворені в ньому «місця пам’яті» корелюють із колективною пам’яттю народів Британії, відтак спонукають до осмислення травматичного досвіду, завданого ІІ світовою війною.

EN

The article analyzes Kate Atkinson’s novels «Life after Life», «Ruins of God» and «Transcription» in terms of memory studies. The current objectives of the study were: 1) to outline private memories in the textual structure (these are the main correlates of individual and collective memory); 2) revealing the relationship between the injuries suffered by the heroes and the «wounds of time» inflicted by World War II; 3) understanding the mechanism of «crystallization» of collective memory in a particular cell («place of remembrance» in novels); 4) delineation of the boundaries of the cultural archive, which is reproduced by the author. The study found that the main message of the novels is focused on the theme of World War II, its understanding and reflection in the collective memory of the British. Through the images of the main characters, the author recreates the memories of wartime. It is noticed that in all novels the chaotic, instead of chronological principle of reproduction of the past is applied: the plot acquires cyclic character. This image principle mimics the work of the human brain, which sporadically emits layers of memory. This kaleidoscope of memories follows the author’s logic: the scattered fragments of memory form a coherent history, correlated with the national archive. Teddy Todd is a survivor who survived to preserve the memory of his fallen comrades («places of remembrance») and to testify about war crimes, as well as to nurture a new generation of Britons. At the same time, Ursula Todd and Juliet Armstrong present a feminine but polar experience of war. At first glance, there are no significant differences between the heroines: both work for secret military departments, contributing to the approach of victory, both took the place of men who went to the front. At the same time, Juliet Armstrong is a double agent recruited for espionage in favor of the Soviet Union, who, through her own betrayal, separates herself from the collective memory. Miss Armstrong’s memoirs do not correlate with the National Archives, but are the antithesis of the British collective consciousness, constituting an unexplored «white spot» (the phenomenon of betrayal is indeed something of a native «stain»). The post-war duty of Teddy and Ursula Todd, the true heirs of national values, is to heal the «place of remembrance» and to preserve the memory of the fallen. Todd’s memories should be embodied in «places of remembrance» (monuments, museums, military burials, works of art, etc.). The conditional archive of the novel, the «place of remembrance» recreated in it, correlate with the collective memory of the peoples of Britain, thus encouraging the understanding of the traumatic experience of World War II.

Refine search results

1 Acta Baltico-Slavica

1 Acta Neophilologica

1 Journal of Education Culture and Society

1 Kultura i Edukacja

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Rocznik Ruskiej Bursy

1 Studia Ukrainica Posnaniensia

1 2023

1 2022

1 2020

2 2019

1 2018

1 2017

1 Chłosta-Zielonka J.

1 Jakubovská K.

1 Jakubovská V.

1 Krupowies W.

1 Muszyńska J.

1 Ігнатьєва С.

1 Ассманн А.