Search results

1

The Responsibility to Protect (R2P) and the Problem of Political Will

100%

Lea-Henry J.

Polish Political Science Yearbook

|

2018

|

vol. 3 (47)

553-570

EN

The Responsibility to Protect (R2P) was created in the hope of overcoming the barrier that state sovereignty, as a principle, had become to actions of humanitarian intervention. It was imagined that as mass atrocity crimes were coming to the attention of the international community, that, on the whole, they were willing, able and eager to intervene in order to stop the violence in question. Holding them back was sovereignty as both a legal and normative barrier. This was always a bad explanation for the pervasive lack of humanitarian intervention; accordingly R2P, as a bad solution, has failed almost entirely. The problem is, and always has been, that when faced with mass atrocity crimes, the international community is plagued by a near-permanent lack of political will to action.

2

Amnesties: conditio sine qua non for a Lasting Peace Solution or Ticking Time Bomb for Peacebuilding?

100%

Szpak A.

Polish Political Science Yearbook

|

2018

|

vol. 3 (47)

537-552

EN

The author attempts to define amnesty and describe conditions that must be met for amnesties to be in accordance with international law. This in turn involves an analysis of legality of amnesties. The paper also examines motivation for granting amnesty and desirability as well as the future of granting amnesties. In the end a nuanced approach is adopted highlighting the fact that amnesties are neither conditio sine qua non for a lasting peace solution nor ticking time-bombs for peacebuilding. This reflects the idea of this paper that justice is not an absolute and sometimes it might be necessary to let go and combine judicial and non-judicial mechanisms (including the disclosure of truth and reparations for the victims) in order to achieve sustainable peace.

3

Some Developments in the Prosecution of International Crimes Committed in Palestine: Any Real News?

86%

Longobardo M.

Polish Yearbook of International Law

|

2015

|

vol. 35

109-138

EN

This article examines the recent developments in the prosecution of international crimes committed in the Palestinian Territory, focusing mainly on the role of the International Criminal Court. The author analyses the Palestinian accession to the Rome Statute and the declarations issued pursuant to Art. 12(3) in order to verify whether it is possible to bring justice to Palestine through the prosecution of atrocities committed by both parties. The article pays great attention to the most recent events, such as the Prosecutor’s report on the Mavi Marmara incident and the subsequent decision of the Pre-Trial Chamber. Issues related to the Palestinian statehood are taken in account in relation to the interplay between international criminal justice and the Israeli-Palestinian conflict.

4

INTERNATIONAL CRIMES WITHIN THE JURISDICTION OF INTERNATIONAL CRIMINAL COURTS AND TRIBUNALS

72%

Olesiuk-Okomska M.

International Journal of Legal Studies (IJOLS)

|

2017

|

issue 2(2)

73-86

PL

Chociaż tradycyjnie odpowiedzialność w prawie międzynarodowym należała do państw, wraz z zaangażowaniem się jednostek w konflikty między państwami i dopuszczaniem się przez nie zbrodni na masową skalę, pojawiła się potrzeba kryminalizacji takich czynów i pociągnięcia do odpowiedzialności karnej sprawców najpoważniejszych naruszeń prawa międzynarodowego. Właśnie z potrzeby urzeczywistnienia idei sprawiedliwości na arenie międzynarodowej, ustanowiono międzynarodowe trybunały karne. Rozwój międzynarodowego sądownictwa karnego odzwierciedla różnice m. in. w podejściu do kwestii jurysdykcji przedmiotowej wykonywanej przez poszczególne trybunały. Celem niniejszego opracowania jest wskazanie i omówienie przestępstw międzynarodowych podlegających rozpoznaniu przez międzynarodowe trybunały karne. Przedstawiono typologię międzynarodowych trybunałów karnych i wskazano najważniejsze z nich. Omówiono jurysdykcję przedmiotową Międzynarodowego Trybunału Wojskowego w Norymberdze i Międzynarodowego Trybunału Wojskowego dla Dalekiego Wschodu w Tokio, jako pierwszych trybunałów międzynarodowych powołanych do osądzenia przestępców wojennych, oraz Międzynarodowego Trybunału Karnego, jedynego stałego organu w systemie międzynarodowego sądownictwa karnego, posiadającego jurysdykcję uniwersalną. Omówiono także cztery kategorie najpoważniejszych zbrodni wagi międzynarodowej i zasygnalizowano istniejące wątpliwości odnośnie jurysdykcji przedmiotowej Międzynarodowego Trybunału Karnego, jak i szerzej – jego funkcjonowania

EN

Although in international law responsibility traditionally had belonged to states, along with involvement of individuals in conflicts between states and committing by them crimes on a massive scale, a need to criminalize such acts and to bring offenders guilty of the most serious violations of international law to justice - arose. Establishment of international criminal courts resulted from the need to fulfill internationally the idea of justice. Development of international criminal courts reflects differences in inter alia attitude towards ratione materiae of particular courts and tribunals. The purpose of this article is to present and discuss international crimes within the jurisdiction of international criminal courts and tribunals. A typology of international criminal courts was indicated and the most important courts and tribunals were presented in detail. The paper discusses subject jurisdiction of International Military Court in Nuremberg and International Military Tribunal for the Far East in Tokio, the first international courts established to bring war criminals to justice; as well as the subject jurisdiction of the International Criminal Court, the only permanent court in international criminal court system, having universal jurisdiction. Four categories of the most serious crimes of international concern were considered, and doubts concerning subject jurisdiction of the International Criminal Court, as well as its functioning in general, were signalized.

5

Kulturowy wymiar zbrodni ludobójstwa

72%

Głogowska-Balcerzak A.

Studia Prawno-Ekonomiczne

|

2013

|

vol. LXXXIX (89)

79-97

EN

This paper examines cultural aspects of the crime of genocide. Although the concept of cultural genocide was rejected by the drafters of Genocide Convention in 1948, the notion appears from time to time in international discourse. It was associated with colonization process and forced assimilation of indigenous people, however some commentators also use it to describe policies of modern states towards minority groups living on their territories. International framework for the protection of minorities and indigenous people can be seen as a substitute for the legal concept of cultural genocide, however the scope of the protection offered by these two areas – international criminal law and human rights law – is substantially different. Yet, cultural considerations play a subsidiary role within binding understanding of genocide, which is reflected in the jurisprudence of ad hoc criminal tribunals, as they help to establish the specific, genocidal intent and to define the outlines of the groups protected. Supporters of the notion point out, that cultural genocide can perform another important role – evidence of cultural genocide should be treated as an early warning that can contribute to prevention of mass atrocities. This is especially important in the light of recent development of the Responsibility to Protect (R2P) doctrine. To conclude, the international crime of genocide will probably remain limited to the physical and biological dimension, as there is no will of states to expand the notion, however its cultural aspects should not be neglected.

6

Zbrodnie przeciwko dziedzictwu kulturowemu przed Międzynarodowym Trybunałem Karnym – analiza krytyczna

62%

Wierczyńska K., Jakubowski A.

Studia Prawnicze

|

2016

|

issue 1 (205)

39-63

EN

On 24 March 2016 the International Criminal Court (ICC) issued a decision confirming the charges of committing war crimes by Al Ahmad Al Mahdi (Abu Tourab). He is suspected of war crimes allegedly committed in 2012, in Timbuktu (Mali), through intentionally directing attacks against buildings dedicated to religion and/or historical monuments (Article8(2)(e)(iv) of the Rome Statute). In fact, this is the first case to be brought before the ICC concerning the destruction of cultural property. By referring to the circumstances of the case, this article analyses the complimentary function of international criminal tribunals in the prosecuting and convicting of individuals liable for grave cultural heritage crimes vis-à-vis the shortcomings of national criminal jurisdiction. First, it reconstructs the normative foundations of prohibiting and prosecuting cultural heritage crimes. Second, it endeavours to critically assess the practice of international criminal tribunals ad hoc in dealing with the destruction of cultural property. In particular, by referring to certain cases adjudged by the ICTY, it aims to demonstrate to what extent the international protective status of a cultural heritage site may constitute a critical factor in imposing criminal responsibility on individual perpetrators (the cases of Blaškić, Čerkez and Strugar). It also analyses whether intentional attacks against cultural heritage sites, whose protection lies in the general interest of all humanity, may have an impact on the gravity of the crime and the penalty imposed for its commission. Third, the paper deals with the limited provisions of the Rome Statute and offers some general conclusions in respect to the evolving system of individual criminal responsibility for cultural heritage crimes.

7

Міжнародно-правове регулювання забезпечення авіаційної безпеки: стан та перспективи розвитку в рамках загального теоретичного дослідження

44%

Мошняга Л., Стецюк Б.

Krakowskie Studia Małopolskie

|

2022

|

vol. 4(36)

232-258

UK

У статті досліджено злочини проти безпеки авіаційного транспорту, які можна розділити на дві групи: захоплення повітряних суден та інші злочини проти безпеки цивільної авіації. Вивчено та досліджено нормативно-правове визначення класифікації злочинів міжнародного характеру, розбіжності в юридичній кваліфікації і термінологічному визначенні вказаних злочинів за законодавством іноземних держав, а також відсутність практичного застосування правових норм конвенцій щодо боротьби зі злочинами міжнародного характеру, в частині екстрадиції, що створює певні труднощі для подальшої екстрадиції осіб, які переховуються від слідства та суду в іноземній державі. У злочині міжнародного характеру, подібно внутрішньо-державному, виділяється склад злочину міжнародного характеру, що являє собою сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, на підставі яких особи притягаються до кримінальної відповідальності. Але слід зазначити, що елементи складу злочину міжнародного характеру не завжди збігаються з елементами злочину у внутрішньо-державному кримінальному законодавстві. Основні нормативні акти, спрямовані на забезпечення авіаційної безпеки, діють на трьох рівнях: глобальний рівень (Міжнародна Організація Цивільної Авіації (ІКАО), основні документи: Конвенція про злочини та деякі інші акти, які вчинюються на борту повітряних суден (Токіо, 1963 р.); Конвенція про боротьбу із незаконним захватом повітряних суден (Гаага, 1971 р.); Конвенція про боротьбу із незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (Монреаль, 1971 р.); Протокол про боротьбу із актами насильства в аеропортах, які обслуговують цивільну авіацію (Монреаль, 1988 р., доповнює Монреальську Конвенцію 1971 р.); Конвенція про маркування пластичних вибухових речовин з метою їх виявлення (Монреаль, 1991 р.); Конвенція про боротьбу із незаконними актами стосовно Міжнародної цивільної авіації (Пекін, 2010 р.); регіональний рівень (Європейське агентство безпеки авіації (EASA), Європейська Конференція Цивільної Авіації (ECAC), Європейське і Північноатлантичне бюро ІКАО (Париж), основні документи – Політика Європейської конференції цивільної авіації в сфері авіаційної безпеки; національний рівень – Державна авіаційна адміністрація (САА), основні документи: Повітряний кодекс України від 19.05.2011 р., Закон України «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» від 20.02.2003 р., Наказ Міністерства транспорту і зв’язку України № 390 від 11.05.2007 р., Інструкція по оцінці рівня загрози безпеці цивільної авіації України.

EN

The article deals with crimes against air transport, which can be divided into two groups: seizures of aircraft and other crimes against civil aviation safety. The normative and legal definition of the classification of international crimes, disagreement in legal qualification and terminological definition of these crimes under the legislation of foreign states, as well as the lack of practical application of legal norms of conventions in combating international crimes, in part of the extradition, creates certain difficulties for the legislation. further extradition of persons hiding from investigation and court in a foreign state. In the crime of international character, similar to the internal state, the composition of the crime of international character is allocated, which is a set of objective and subjective features, based on which individuals attracted to criminal responsibility. But it should be noted that the elements of the crime of international character do not always coincide with elements of a crime in domestic criminal law. Basic normative acts aimed at providing aviation safety, operate on three levels: global level (International Civil Aviation Organization (ICAO), basic documents: Crimes Convention and some other acts committed on board aircraft (Tokyo, 1963) ; Convention on the fight against illegal capture of aircraft (GAAGA, 1971); Convention on the fight against illegal acts directed against the safety of civil aviation (Montreal, 1971); Protocol on the fight against acts of violence at airports serving civil aviation (Montreal, 1988, complements the Montreal Convention in 1971); Convention on the marking of plastic explosives in order to detect (Montreal, 1991); Convention on the fight against illegal acts concerning international civil aviation (Beijing, 2010) ; regional level (European Aviation Security Agency (EASA), European Civil Aviation Conference (ECAC), European and North Atlantic Bureau of ICAO (Paris), Found Documents – Politics of the European Civil Aviation Conference in Aviation Safety; National Level – State Aviation Administration (SAA), Basic Documents: Air Code of Ukraine of 19.05.2011, Law of Ukraine “On the State Program of Aviation Safety of Civil Aviation” dated 20.02.2003, Order of the Ministry of Transport and Communications of Ukraine No. 390 dated May 11, 2007, instructions for assessing the risk of security of civil aviation of Ukraine.

Refine search results

2 Polish Political Science Yearbook

1 International Journal of Legal Studies (IJOLS)

1 Krakowskie Studia Małopolskie

1 Polish Yearbook of International Law

1 Studia Prawnicze

1 Studia Prawno-Ekonomiczne

1 Głogowska-Balcerzak A.

1 Jakubowski A.

1 Lea-Henry J.

1 Longobardo M.

1 Olesiuk-Okomska M.

1 Szpak A.

1 Wierczyńska K.

1 Мошняга Л.

1 Стецюк Б.

1 2022

2 2018

1 2017

2 2016