Search results

1

Izolacjonizm a izolacjonizm amerykański. Wyróżnienie pojęciowe na podstawie analizy polityki zagranicznej USA na tle historycznym

100%

Włuczkowski P.

Academic Journal of Modern Philology

|

2015

|

vol. 4

145-153

EN

The article presents an image of one of the most significant American foreign policy strategy of the past – isolationism. With a hisotical perspective on how the United States foreign policy was creating and changing through the decades, the difference between basic definition of political isolation and isolation carried by USA was highlighted. It was shown how specific term American isolationism is. Particular attention is given to connection between specific foreign policy doctrines and reasons for which they were created. Remarks also adress variable attitude of USA, which were balancing through the history between two strategies: isolation and intervention. At the end of the article author takes a look closer to nowadays position of United States on the foreign policy field.

2

Piłka nożna, amerykański izolacjonizm i paradoksy globalizacji

87%

Melosik Z.

Studia Edukacyjne

|

2016

|

issue 41

93-106

EN

The article is devoted to analyzing the North American attitude towards soccer. American arguments against soccer are presented against the background of prevailing tendencies of world globalization. Also, the essence of soccer is confronted with the American version of masculinity, symbolized by aggressive American football.

3

A treatise for international administrative law:

75%

Handrlica J.

The Lawyer Quarterly

|

2020

|

vol. 10

|

issue 4

462-475

EN

This article argues, international administrative law represents a special (sub)discipline, which governs relations with certain foreign element. While having some similarities with both international public law and international private law, international administrative law represents an integral part of (municipal) administrative law. This article aims to provide for a theoretical outline of this special, but half-forgotten (sub)discipline of administrative law. In order to do so, international administrative law is being delimited both vis-á-vis international public law and international private law and subsequently, outline of the structure of international administrative law is being presented. In this concern, this article argues, that despite tendencies to internationalisation, international administrative law still represents a national project, being characterised by certain degree of isolationism and autonomy.

4

“This sceptred isle”. Reflections on Shakespeare and Brexit

75%

Kaptur P., Kaptur P.

Kwartalnik Neofilologiczny

|

2020

|

issue 4

5

COMMON SPACES IN THE DAYS OF ISOLATIONISM. OUTLINE OF THE INTERDISCIPLINARY RESEARCH PROGRAMME

63%

Bazuń D., Kwiatkowski M.

Rocznik Lubuski

|

2016

|

vol. 42

|

issue 2a

11-20

EN

The article presents an outline of the interdisciplinary research program. The program is a response to the growing isolationist tendencies. The term "isolationism" refers here to a wide variety of forms and expressions of aspiring to diversity by social communities, due to the search for solutions for problems which affect these groups. Both phenomena from the sphere of politics and economy or culture can be found to be expressions of isolationism. The authors propose to carry out an interdisciplinary, international research on the ability to create good and lasting connections between social groups, cultures, institutions, or "common space" of encounter, dialogue and cooperation.

PL

W artykule przedstawiono zarys interdyscyplinarnego programu badawczego. Program jest odpowiedzią na wzrastające tendencje izolacjonistyczne. Termin „izolacjonizm” odnosi się do różnorodnych form i przejawów dążenia do odrębności przez zbiorowości społeczne, w związku z poszukiwaniem rozwiązań dotykających je problemów. Do przejawów izolacjonizmu można zaliczyć zarówno zjawiska ze sfery polityki jak i gospodarki i kultury. Autorzy proponują podjęcie interdyscyplinarnych, międzynarodowych badań na temat zdolności do tworzenia dobrych i trwałych połączeń między grupami społecznymi, kulturami, instytucjami, czyli „wspólnej przestrzeni” spotkania, dialogu i współdziałania.

6

Zamknięci w sobie czy otwarci na innych? Ekskluzywizm żydowski dawniej i dziś. Spór żydowsko-samarytański

63%

Jurczak D.

Scriptura Sacra

|

2013

|

issue 17

145-167

EN

The article tells about the sovereignty of religious, cultural and social life of the Jews towards other nations and religions. This is probably due to the fact of religious diversity , which from the beginning, forced to the some kind of isolationism. The Jews have always respected their differences and have pounded to not be destroyed by others, and to not be absorbed by other cultures and religions. This can also explain the dispute between Jews and Samaritans, which was largely played out for the purity of faith. Nowadays those isolationist tendencies persist in some religious groups . There are also such groups, which put forward the postulate of openness and seek the ways of agreements with other religions, because all of them face another arising problem – nihilism. Rabbi David Rosen claims: “I would also add that the interreligious relations are the religious experience. We experience the presence of God over all of us, being created in God’s image. And the more one sees in another one a person similar to God, the more the God’s presence is experienced”.

7

Doktryna Trumpa i realizm imperatywny w polityce zagranicznej Stanów Zjednoczonych na przykładzie relacji z Europą, Koreą Północną, Iranem i Chinami (2016–2019)

51%

Lisewski M.

Społeczeństwo i Polityka

|

2019

|

issue 4(61)

103-122

PL

John R. Haines już w 2016 r., na łamach artykułu pt. Divining a “Trump Doctrine”, dostrzegł, jak zbieżne są główne postulaty przyszłego 45. prezydenta Stanów Zjednoczonych w zakresie polityki zagranicznej z opublikowanym w 1941 r. programem „Pryncypia Ameryki przede wszystkim”. Choć główne cele polityki zagranicznej mocarstw są naturalnie mało podatne na zmiany radykalne, ich wymiary, paradygmat oraz sposób realizacji w trakcie każdej z kadencji prezydentów USA się różniły. Głównym problemem badawczym niniejszej pracy jest charakter polityki zagranicznej Stanów Zjednoczonych za czasów kadencji Donalda Trumpa. Zmiany w zakresie polityki zagranicznej badane są na podstawie czterech głównych płaszczyzn: stosunków międzynarodowych na linii USA– Europa, Korea Północna, Iran, Chiny. Zauważalna zmiana stosunku wobec polityki fi nansowania NATO dotycząca zwłaszcza niektórych państw europejskich, polityka „łagodzenia bandytów” w wymiarze relacji z Koreą Północną, od 2018 r. empirycznie dostrzegalna intensyfi kacja rywalizacji na linii Waszyngton–Pekin, objawiająca się ostatecznie m.in. w tzw. wojnie handlowej, a także gwałtowne zaostrzenie stosunków z Iranem to wydarzenia, a raczej procesy, które wydają się mieć kluczowe znaczenie dla analizy zmieniających się pryncypiów w zakresie polityki zagranicznej Stanów Zjednoczonych.

EN

As early as 2016, in the article entitled Divining a “Trump Doctrine” John R. Haines showed how similar the main demands of the future forty-fi fth President of the United States in foreign policy were to the America First Principles released in 1941. Although the powers’ main foreign policy goals are naturally not very susceptible to radical changes, their dimensions, paradigms and implementation methods varied between terms of the United States Presidents. The main research problem of the article is the nature of the US foreign affairs during the term of Donald Trump. Foreign policy developments are examined at four main levels – US relations with Europe, North Korea, Iran and China. In recent years, there has been a change in the US attitude to NATO fi nancing, especially in the discourse about European troops. Relations with North Korea have improved signifi cantly. Since 2018, the rivalry between Washington and Beijing has become more fi erce and subsequently transformed into a trade war over time. Analysing the most important affairs allows to identify and understand the main principles of the United States’ actual foreign policy.

8

Особливості туркменської моделі розвитку в період 1991-2020 рр.

51%

Цапко О. М.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 16

196-212

EN

The article comprehensively examines the main components of the Turkmen model of development. In particular, it is noted that today Turkmenistan, compared to other post-Soviet countries, has hardly been affected by modern processes of reforming public life and economic sphere on the basis of democracy, rule of law, building a civilized market and a full-fledged civil society. The author of the article gives a detailed description of modern informal clan structures in Turkmenistan, clarifies their nature and the degree of influence on the functioning of the state and legal system of the country. In particular, it is concluded that the decisive role in the formation of the peculiarities of the Turkmen model of development was played by clan - tribal groups, which have developed here historically. The dominant role among them in public authorities today is occupied by Akhal Tekins.The period of formation of the Turkmen model of development was conditionally divided into two stages. The first stage covers the chronological framework from 1991 to 2006; it is connected with the rule of the first president of the country S. Niyazov. Characteristic features of this period were that proclaimed in the Constitution of Turkmenistan, the construction of a democratic society was replaced by the transition to a “national classless society of a fundamentally new type” at the center of which is the president with unlimited power and cult of personality. The second stage concerns the beginning of 2007 and to the present day. It is connected with the rule of G. Berdymukhamedov. Despite some attempts to democratize the existing systems of government, the activities of the new leader, as well as his predecessor, is characterized by the secrecy and family-clan nature of the ruling elite.A significant place in the article is also given to the study of the peculiarities of economic development of the country, in particular in the field of investment activities. In addition, the main factors influencing the evolution of modern Turkmen foreign policy from a policy of neutrality to isolationism are identified. The author of the article also notes the existence in the modern political system of Turkmenistan of a kind of institutional-legal vacuum, which ultimately leads to the formation of a cult of personality in the country. All this has become a significant obstacle to the process of forming a modern institutional structure in the country.

UK

У статті комплексно досліджуються основні складові туркменської моделі розвитку. Зокрема зазначається, що на сьогоднішній день Туркменістан, в порівнянні з іншими країнами пострадянського простору, майже не зачепили сучасні процеси реформування суспільного життя і економічної сфери на засадах демократії, верховенства права, побудови цивілізованого ринку та повноцінного громадянського суспільства. Автором статті дається розгорнута характеристика сучасним неформальним клановим структурам Туркменістану, з’ясовується їхня природа та ступінь впливу на функціонування державно-правової системи країни. Зокрема, робиться висновок, що визначальну роль в процесі формування особливостей туркменської моделі розвитку відіграли кланово-племінні угрупування, які тут склалися історично. Домінуючу роль серед них в органах державної влади нині сьогодні займають ахальські текінці. Період формування туркменської моделі розвитку умовно було поділено на два етапи. Перший етап охоплює хронологічні рамки з 1991 по 2006 рр., він пов’язаний з правлінням першого президента країни С. Ніязова. Характерними ознаками цього періоду стало те, що проголошена в Конституції Туркменістану, побудова демократичного суспільства була підмінена переходом до «національного безкласового суспільства принципово нового типу» у центрі якого знаходиться президент країни з наділеними необмеженими владними повноваженнями та культом особи. Другий етап стосується початку 2007 р. і до нині. Він пов’язаний з правлінням Г. Бердимухамедова. Незважаючи на певні спроби демократизувати існуючу систему державного правління, діяльність нового керманича, так само як і його попередника, характеризується закритістю і сімейно-клановим характером правлячої верхівки. Значне місце в статті, також приділене дослідженню особливостей економічного розвитку країни, зокрема в сфері інвестиційної діяльності. Крім того, визначаються основні чинники, які впливають на процес еволюції сучасної туркменської зовнішньої політики від політики нейтралітету до ізоляціонізму. Автор статті також зазначає існування в сучасній політичній системі Туркменістану своєрідного інституційно-правового вакууму, який зрештою і призводить до формування в країні культу особи президента. Все це стало суттєвою перепоною процесу формування в країні модерної інституційної структури.

Refine search results

1 Academic Journal of Modern Philology

1 Kwartalnik Neofilologiczny

1 Rocznik Lubuski

1 Scriptura Sacra

1 Społeczeństwo i Polityka

1 Studia Edukacyjne

1 The Lawyer Quarterly

1 Проблеми всесвітньої історії

1 2021

2 2020

1 2019

3 2016

1 2013

1 Bazuń D.

1 Handrlica J.

1 Jurczak D.

1 Kaptur P.

1 Kwiatkowski M.

1 Lisewski M.

1 Melosik Z.

1 Włuczkowski P.

1 Цапко О. М.