Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 6

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  language changes
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Content available remote

Zmiany we współczesnym polskim systemie fleksyjnym (na materiale rzeczownikowym i przymiotnikowym)

100%
Stefańczyk W. T.
LingVaria : Półrocznik Wydziału Polonistyki UJ poświęcony zagadnieniom języka i językoznawstwa
|
2015
|
issue 20
97-106
EN
The article deals with current tendencies and changes in the Polish inflectional system. The largest number of changes can be observed in three most frequently encountered cases: Nominative, Genitive and Accusative. Changes in the remaning cases are limited to several isolated lexemes. An important characteristic of the current inflectional system of Polish is an increase in the number of indeclinable nouns, as well as the slow disappearance of groups of rare and irregular nouns.
2
Content available remote

Семантика частиц в современном русском языке

63%
Шапошников В. Н.
Studia Rossica Gedanensia
|
2016
|
issue 3
s. 55-65
RU
Рассматривается грамматический класс частиц в современном русском языке. Анализируется природа частиц как языковых единиц и их знаковая типология. Изучается семантика частиц, ее типы и варьирование. Фиксируются изменения материала русского языка, пути и способы развития состава части речи.
EN
The article is devoted to the grammatical class of particles in the contemporary Russian language. The character of the particles as language units and their sign typology are analyzed. The author describes the semantics of particles (including their types and variation) and notes the changes taking place in the Russian language as well as the directions and modes of parts of speech development.
3
Publication available in full text mode
Content available

Morfotaktyka polskich przymiotników z perspektywy historycznej

63%
Kleszczowa K.
Annales Universitatis Paedagogicae Cracoviensis. Studia Linguistica
|
2017
|
issue 12
140-147
EN
The text is a complementation of a reflexion on the evolution of Polish adjectives with emphasis put on intermorphs. The issue seems important for the conclusion of the morphological construction of contemporary lexemes. The following issues guided the choice of intermorphs: 1/ It sometimes happens that an intermorph is an innovation in the time span from Old Polish to later ages, while the sources of this innovation have common points. Should intermorphs be divided on a basis of series in every case? The problem has been examined on an example of intermorphs -al-, -ar- before the suffix -ny. 2/ How much should historical conditions decide on a division of modern lexemes into morphemes? The issue is being examined in an assessment of the status -l- in the suffix -liwy. We hope that both the synchronic and diachronic approach to language will be included in the works on the Polish Morpheme dictionary (Author’s postulate).
4
Publication available in full text mode
Content available

Uwagi o zmianach leksykalnych w gwarze sokólskiej wsi Nomiki w połowie XX wieku

51%
Kondratiuk M.
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
|
2020
|
vol. 6
|
issue Numer Specjalny
113-119
UK
Номіки (діал. nˡom’ik’i), колишнє село королівських селян в економії Гродно. Під час волочної поміри близько 1560 року воно займало на 22 волоки. Перша згадка про село Номіковічи датується 1578 р. Проживали там литовці та русини, які відбували панщину у фільварку в Одельську. Після шведської навали частину покинутих земель віддали селянам, переселеним із сіл, переданих татарам. Під час діалектних досліджень, здійснених Станіславом Глінкою (1957 рік і 1971 рік), було стверджено, що мешканці села спілкувалися між собою переважно білоруською, частково польською мовами. У статті подано приклади використання двох та кількох різних назв для одного і того ж десигната, дії чи явища. Це були назви, що використовувались у минулому та вживаються сьогодні, а також назви знарядь та дій, які вийшли з ужитку внаслідок науково-технічного прогресу, розвитку культури та освіти. Чітко видно заміну руських назв польськими назвами, що часто залежить від віку інформатора (зміни поколінь).
EN
Nomiki (dialectal: nˡom’ik’i) is an old village of royal peasants in Grodno county. During measurement of ground about 1560. The first mention of the village of Nomikowiczy dates back to 1578. Lithuanians and Ruthenians serving serfdom on the farm in Odelsko were imprisoned there. After the Swedish invasion, some of the abandoned lands were given to the peasants who were displaced from the villages handed over to the Tatars.During the dialectical research of Stanisław Glinka (1957 and 1971), the inhabitants mostly spoke Belarusian, partially Polish. The article presents the examples of usage two or more different names to define the same designate, activity or phenomenon. There were the names used in the past and nowadays, or the names which were out of use due to scientific and technical progress, evolution of culture and education. Changes in replacing Ruthenian names with Polish names are clearly visible, often depending on the age of the informant (generational changes).
PL
Nomiki (gw. nˡom’ik’i), to dawna wieś chłopów królewskich w ekonomii grodzieńskiej. W czasie pomiary włócznej około 1560 roku została osadzona na 22 włókach. Pierwsza wzmianka o siole Nomikowiczy pochodzi z 1578 roku. Osadzono w niej Litwinów i Rusinów odbywających pańszczyznę na folwarku w Odelsku. Po najeździe szwedzkim część włók opustoszałych oddano chłopom przesiedlonym ze wsi przekazanych Tatarom. W czasie badań gwarowych Stanisława Glinki (lata 1957 i 1971) mieszkańcy rozmawiali ze sobą przeważnie po białorusku, częściowo po polsku. W artykule przedstawiono przykłady używania dwóch i kilku różnych nazw na określenie tego samego desygnatu, czynności czy zjawiska. Były to nazwy używane dawniej i obecnie lub nazwy narzędzi i czynności, które wyszły z użycia w wyniku postępu naukowo-technicznego, rozwoju kultury i oświaty. Wyraźnie widoczne są zmiany zastępowania nazw ruskich nazwami polskimi, często zależne od wieku informatora (zmiany pokoleniowe).
5
Content available remote

Грамматико-семантическая типология глаголов. Bозвратные новации в современном русском языке

51%
Шапошников В. Н.
Studia Rossica Gedanensia
|
2017
|
issue 4
59-71
RU
Рассматривается грамматико-семантическая типология глаголов. Выделяются морфосинтаксические классы глаголов в современном русском языке. Анализируется область возвратных глаголов, принципы их описания. Описываются новые явления возвратности и их типы в русском языке, выделяемые по логико-семантическому, деривационному и структурно-синтаксическому основаниям.
EN
In the article, the grammatical-semantic typology of verbs is considered. The morphosyntactic classes of verbs in the contemporary Russian language are noted. The reflexive verbs and the principles of their description are analyzed. New phenomena of reflexivity and its types in the Russian language are described, based on the semantic, derivational and syntactic criteria.
6
Content available remote

Современная русская орфография. Догма и инновации

51%
НЕЧАЕВА И. В.
Studia Rossica Gedanensia
|
2015
|
issue 2
47–59
RU
В статье анализируется проблема обновления нормативной базы русского правописания. В противоположность догматическому подходу, выражающемуся в попытках изменения конкретных орфографических норм (чаще неудачных), утверждается необходимость отказа от орфографического диктаторства и решения общих проблем нормирования. Это вопрос об орфографических аналогиях, вопрос оппозиции внутрисистемных и этимологических факторов письма для заимствований и др. Исследуются понятие нормы в правописании, понятие орфографической ошибки и орфографическая вариативность. На современных примерах показана множественность лингвистических мотивировок в области неологии и неоднозначность тенденций письма.
EN
This paper analyzes the problem of updating the normative Russian orthographic base. In contrast to a dogmatic approach, which involves attempts (most often unsuccessful) to change concrete orthographic norms, the necessity of abandoning orthographic dictatorship and solving the general norm-setting problems is set forth. We are dealing with orthographic analogies, the opposition of intrasystem and etymological spelling factors for loanwords, etc. An investigation is made of the notions of spelling norm, orthographic error, and orthographic variability. The plurality of linguistic reasoning in the area of neology and the ambiguity of spelling tendencies are illustrated by modern examples.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.