Search results

1

Bogusław Jagusiak, Bezpieczeństwo socjalne współczesnego państwa

100%

Kałowski P.

Zabezpieczenie Społeczne. Teoria, Prawo, Praktyka

|

2016

|

vol. V

|

issue 5

117-120

EN

This article is a review of a book “Social security of a modern state” written by B. Jagusiak. Reviewer notes that this book is meant to be a handbook.

PL

Artykuł jest recenzją książki autorstwa B. Jagusiaka pt. „Bezpieczeństwo socjalne współczesnego państwa”. Recenzent przedstawia ogólnie charakter i zakres przedmiotowy treści przedstawionych w powyższym dziele.

2

POZYCJA USTROJOWA RZĄDU REPUBLIKI ESTONII ORAZ JEGO ROLA W TWORZENIU NOWOCZESNEGO PAŃSTWA

88%

Szwed K.

Polityka i Społeczeństwo

|

2018

|

issue 2(16)

83-98 (16)

EN

The aim of the article is to analyze the constitutional position of the government in the Estonian political system. The parliamentary system determines the shape of the relation between the chief state authorities. A peculiar feature of Estonian governments is that they are usually formed as a coalition and are easily changed. Nonetheless, the whole political system should be regarded as stable. Currently Estonia is an example of a state that successfully applied information and communication technology to public administration. In particular the individual governments are actively working to mainstream the digitalization issue.

3

The EU’s notion of territoriality: the “Westphalian Memory” vs. the “New Empire”. Consequences for the macro-regional dimension of the Adriatic Sea Region

75%

Vitale A.

Security Dimensions: International & National Studies

|

2013

|

vol. 10(10)

59-66

EN

The creation of the European Union in 1992 reflected an attempt to rethink some of basic modern political concepts as national sovereignty and citizenship. But in recent years the European spatial development policy discourse has taken an evident territorial character with the enforcement of the idea of territorial cohesion and territorial continuity. The spatial predominant EU’s conception contributes to an evident emergence of a modern territorial building of the European space. Moreover, nowadays the instrument of hard and closed border and the sharp inside/outside dichotomy are accepted as the normality in Europe. Due to this notion of territoriality, the idea of the EU as a “non-Westphalian new empire” (according to the “neo-medieval paradigm”) is at least unrealistic. Its borders are getting more territorial, physical and visible, in deep contrast with an imperial historical structure. Hard border policies and practices on the borders mirror the existence of a de facto barrier and of a deep “Westphalian memory” in the way to use the territory as support of political unity. The EU’s drive to re-territorialise Europe is not a mere academic question; it has real consequences for people and places. Supra-nationalism reveals itself as a metaphor of “re-territorialization”, a paradox with strong political and economic consequences. In the macro-regional dimension of the Adriatic Sea region the EU’s “re-territorialisation” can impede seriously the cooperation across the EU’s external borders.

4

The Contemporary EU's Notion of Territoriality and External Borders

75%

Vitale A., Department of International Studies F. o. P. S.

|

2011

|

vol. 18

|

issue 2

EN

The predominant spatial conception of the EU contributes to an evident emergence of a sharpened territorial building of the European space. By all evidence the idea of both the territorial cohesion and territorial continuity shows how relevant the notion of territoriality in the ‘European discourse’ is and consequently how accepted the instrument of hard and closed border and the sharp inside/outside dichotomy are. Due to this pragmatic notion of territoriality, the idea of the EU as a ‘non-Westphalian new empire’ (according to the ‘neo-medieval paradigm’) became at least unrealistic. Its borders are getting more territorial, physical and visible. Hard border policies and practices on the Eastern and Western Balkan borders mirror the existence of a de facto barrier and of a deep ‘Westphalian memory’ in the way of using the territory as support of political unity.

5

Biopolityka indywidualna a biopolityka państwowa

62%

Wróbel S.

Praktyka Teoretyczna

|

2011

|

vol. 2

39-50

EN

If we reject the idea of chronological suc-cession of liberal democracy and totalitarian systemsand acclaim the genealogical perspective instead, wewill notice another structural division or rift. Here it isnot at stake the vertical di_erentiation between totali-tarianism and liberal democracy but the horizontal one:democracy and communism (as a radicalisation ofegalitarianism) vs. biopolitics (consisting of two anti-thetical, but complementary forms: Nazism and liber-alism, state and individual biopolitics). In Nazismhuman being is its own body, for liberalism (from Lockeahead), human owns his/her body, so is able to use it,change it and even sell it. In this light Nazism in itsbasic categories reverses the liberal perspective and grantthe possession of the body to the state instead of indi-vidual, not leaving behind the very conditions of bio-political thinking.I argue, that biopolitical character of liberalism dif-ferentiates it from democracy and communism mostly.Essay attempts to analyse above mentioned oppositionin vertical, as well as horizontal dimension, in order tohave a more in-depth insight in the roots of totalitariansystems and to put under scrutiny the liberal sourcesof contemporary biopolitical regimes.

PL

Jeśli odrzucimy ideę chronologicznego następstwa systemów liberalno-demokratycznych i totalitarnych na rzecz wizji genealogicznej, szybko zauważymy, że prawdziwa cezura, strukturalny podział, nie przebiega pionowo między totalitaryzmem a demokracją liberalną, lecz poziomo między demokracją i komunizmem (jako paroksyzmem demokratycznego egalitaryzmu) z jednej strony a, z drugiej, biopolityką, na którą składają się dwie antytetyczne, lecz powiązane z sobą formy: nazizm i liberalizm, biopolityka państwowa i biopolityka indywidualna. Jeśli dla nazizmu człowiek jest własnym ciałem, dla liberalizmu, począwszy od Locke’a, człowiek posiada własne ciało, a zatem może go używać, zmieniać je, a nawet wymieniać na inne dobra. W tym sensie nazizm w swoich podstawowych kategoriach odwraca perspektywę liberalną, przyznając posiadanie ciała nie jednostce, lecz państwu, pozostając jednak w granicach tego samego biopolitycznego leksykonu. Twierdzę, że biopolityczny charakter liberalizmu odróżnia go właśnie od demokracji i komunizmu. Esej podejmuje analizę powyższej opozycji tak w wymiarze wertykalnym – liberalizm/nazizm, demokracja/komunizm, jak i horyzontalnym – liberalizm/demokracja, komunizm/nazizm, w celu uzyskania lepszego wglądu w korzenie systemów totalitarnych oraz zdiagnozowania liberalnych źródeł współczesnych reżymów biopolitycznych.

6

Дискусійні аспекти проблематики правового міфу

51%

Рогова (Rohova) О. O.

Copernicus Political and Legal Studies

|

2022

|

issue 3

55-62

UK

Проаналізовано аксіологічні аспекти правового міфу та міфологічного сприйняття дійсності та з’ясовано, що можна виявити кілька взаємопов’язаних властивостей досліджуваного міфу, що дають змогу стверджувати тезу про його власну та інструментальну цінність. Зокрема, власна (онтологічна) цінність правового міфу виявляється у формуванні певної знакової системи, яка є відображенням правової реальності в свідомості людини (або суспільства). Міфологічне сприйняття дійсності, на нашу думку, є авторським, вибірковим, певною мірою заангажованим. Натомість інструментальну цінність правового міфу спостерігаємо в процесах пізнання людиною світу та правової реальності, в ході ідентифікації та самоідентифікації людини. Зокрема, правовий міф виступає не просто засобом пізнання та ідентифікації явищ правової реальності, а слугує надійним апологетом ціннісно-морального вибору людини та її поведінки, такою знаковою системою, яка має характер певної «індульгенції» для будь-яких дій (бездіяльності) людини. Інструментальна цінність правового міфу не обмежується рамками гносеологічного процесу, завданнями спостереження та пізнання, а має потужний потенціал впливу і трансформації правової реальності. Усвідомлення зазначеного потенціалу правового міфу відкриває широкий простір для його застосування з метою вкорінення в правову свідомість людини та, зрештою, цілого суспільства, відповідних правових (або антиправових) цінностей. Визначено принципи взаємодії правового міфу та сучасної держави. Будь-який правовий міф потребує розповсюдження, соціальної підтримки, все більш широкого визнання, у найбільш амбітному підсумку – офіційного визнання та легітимації, що не можливо без потужного функціоналу держави. Легітимація правового міфу відбувається через його поширення в суспільстві, одержання соціальної підтримки та вкорінення спочатку в правову свідомість окремих індивідуумів, а поступово – в суспільну правову свідомість. Можна стверджувати, що правові міфи пронизують всі рівні правової реальності сучасної держави, починаючи з правової свідомості (людини та суспільства) і закінчуючи процесами правотворення, правозастосування, правотлумачення.

EN

The axiological aspects of legal myth and mythological perception of reality were analyzed and it was found that several interrelated properties of the studied myth can be identified, which allow to assert the thesis about its own and instrumental value. In particular, the intrinsic (ontological) value of legal myth is manifested in the formation of a certain sign system, which is a reflection of legal reality in the minds of man (or society). Mythological perception of reality, in our opinion, is authorial, selective, to some extent biased. Instead, the instrumental value of legal myth is observed in the processes of human cognition of the world and legal reality, in the process of identification and self-identification of man. In particular, the legal myth is not just a means of knowing and identifying the phenomena of legal reality, but serves as a reliable apologist for the value and moral choice of man and his behavior, such a sign system that has a certain „indulgence” for any human action (inaction). The instrumental value of the legal myth is not limited to the framework of the epistemological process, the tasks of observation and cognition, but has a powerful potential for influence and transformation of legal reality. Awareness of this potential of the legal myth opens a wide space for its application in order to root in the legal consciousness of man and, ultimately, society as a whole, the relevant legal (or anti-legal) values. The principles of interaction of the legal myth and the modern state are determined. Any legal myth seeks to spread, social support, wider recognition, in the most ambitious end – official recognition and legitimacy, which is impossible without a strong state function. The legitimation of the legal myth occurs through its spread in society, receiving social support and rooting first in the legal consciousness of individuals, and gradually – in the public legal consciousness. It can be argued that legal myths permeate all levels of legal reality of the modern state, from legal consciousness (man and society), and ending with the processes of lawmaking, law enforcement, interpretation.

7

Nowożytne przemiany pojęcia wroga na tle przekształceń nomosu Ziemi. Z zagadnień ładu międzynarodowego w myśli Carla Schmitta

51%

Górnisiewicz A.

|

2015

|

vol. 6

|

issue 15

45-58

EN

The article provides an introduction to the basic tenets of Carl Schmitt’s international thought. It discusses such notions as the nomos of the Earth, the development of Jus Publicum Europaeum and the non-discriminating concept of war. Schmitt’s thought attached particular importance to the transformations that the concept of war has undergone in modern European history. This historical process is the major subject of our analysis, as well as some other accompanying problems related to the nature of modern state and modern international order.

PL

Artykuł stanowi wprowadzenie do podstawowych zagadnień związanych z problematyką międzynarodową w myśli Carla Schmitta. Zarysowane zostają pojęcie nomosu Ziemi, przekształcenia w obrębie Jus Publicum Europaeum oraz nieróżnicujące pojęcie wojny. Schmitt przypisuje szczególne znaczenie przemianie pojęcia wojny w nowożytnej historii Europy. Rzeczony proces historyczny jest głownym tematem tekstu wraz z pokrewnymi zagadnieniami odsyłającymi do natury nowożytnego państwa i ładu międzynarodowego.

Refine search results

1 Copernicus Political and Legal Studies

1 European Spatial Research and Policy

1 Horyzonty Polityki

1 Polityka i Społeczeństwo

1 Praktyka Teoretyczna

1 Security Dimensions: International & National Studies

1 Zabezpieczenie Społeczne. Teoria, Prawo, Praktyka

1 2022

1 2018

1 2016

1 2015

1 2013

2 2011

2 Vitale A.

1 Department of International Studies F. o. P. S.

1 Górnisiewicz A.

1 Kałowski P.

1 Szwed K.

1 Wróbel S.