Search results

1

Determinanty zainteresowania płatnościami mobilnymi ze strony polskich konsumentów

100%

Polasik M., Kumkowska N.

Problemy Zarządzania

|

2015

|

issue 3/2015 (54), t.1

102-117

EN

The aim of this article is to examine the factors influencing the interest in using mobile payments by Polish consumers. The diversity of mobile payments markets in the world was presented, considering different trends in developing countries and highly developed ones. As a starting point of the study, the classic Technology Acceptance Model (TAM) was adopted. The authors adapted TAM to the conditions of the payment market. Statistical verification was carried out using structural equation modeling, on the basis of the survey on a representative sample of Polish society. The results bring an important indication for the requirements that should be met by the mobile payment system to achieve broad interest of consumers, and suggest the choice of the target group.

PL

Celem artykułu jest poznanie czynników kształtujących zainteresowanie korzystaniem z płatności mobilnych przez polskich konsumentów1. Przedstawiono zróżnicowanie rozwoju rynku płatności mobilnych na świecie, uwzględniając odmienne trendy występujące w krajach rozwijających się oraz wysokorozwiniętych. Za punkt wyjścia badania przyjęto klasyczny model akceptacji technologii (TAM), dostosowany przez autorów do uwarunkowań rynku usług płatniczych. Jego weryfikacji dokonano z użyciem modelowania równań strukturalnych, na podstawie danych empirycznych z badania ankietowego przeprowadzonego na reprezentatywnej próbie polskiego społeczeństwa. Uzyskane wyniki stanowią ważną wskazówkę dla warunków, jakie powinien spełniać system płatności mobilnych, aby uzyskać szerokie zainteresowanie konsumentów, a także sugerują wybór grupy docelowej dla takiej oferty.

2

Sektor bankowy i sektor FinTech – współpraca czy realne zagrożenie dla sektora bankowego

100%

Folwarski M.

Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu

|

2018

|

issue 529

84-94

PL

Sektor FinTech w ostatnich latach i w kolejnych będzie kluczowym elementem wpływającym na zmiany strategii banków i ich modeli biznesowych. Wiodącymi instytucjami wpływającymi na rozwoju tego sektora były zazwyczaj banki. Niemniej jednak od 2009 roku to innowacyjne firmy (start-up), wdrażające innowacje finansowe, stały się kluczowymi podmiotami na tym rynku. Początkowo banki nie zauważały firm fintechowych lub nie chciały z nimi współpracować. Zmieniające się preferencje klientów, np. w zakresie płatności, regulacje (m.in. dyrektywa PSD II) wymuszają na bankach inny sposób postrzegania firm z tego sektora. Bardzo często można spotkać głosy o tym, że sektor FinTech jest bańką spekulacyjną, która będzie prowadziła do kolejnego kryzysu. Aczkolwiek analizy indeksu spółek informatycznych i jego relacji do głównego indeksu giełdowego S&P wcale nie potwierdzają tej tezy. Głównym celem badawczym jest ukazanie zmian w postrzeganiu firm fintechowych przez banki na świecie oraz analiza powiązań firm z sektora FinTech w Polsce z bankami.

EN

The FinTech sector in the last and subsequent years will be a key element influencing changes in banks’ strategies and their business models. The leading institutions that influence the development of this sector were usually banks. Nevertheless, since 2009, innovative start-up companies implementing financial innovations have become key players in this market. Initially, the banks did not notice FinTech companies, or did not want to cooperate with them. Changing customer preferences, eg in terms of payments, regulations (including the PSD II directive), forces banks to perceive companies in this sector in a different way. Very often voices can be heard that the FinTech sector is a speculative bubble that will lead to another crisis. However, an analysis of the IT companies index and its relation to the main S&P stock index does not confirm this thesis in whole. The main goal of the research is to show the changes in the perception of FinTech companies by banks around the world and the analysis of links between companies from the FinTech sector in Poland and banks.

3

Cryptocurrency with a Conscience: Using Artificial Intelligence to Develop Money that Advances Human Ethical Values

84%

Gladden M. E., Georgetown University W., Polish Academy of Science, matthew.e.gladden@gmail.com

Annales. Etyka w Życiu Gospodarczym

|

2015

|

vol. 18

|

issue 4

EN

Cryptocurrencies like Bitcoin are offering new avenues for economic empowerment to individuals around the world. However, they also provide a powerful tool that facilitates criminal activities such as human trafficking and illegal weapons sales that cause great harm to individuals and communities. Cryptocurrency advocates have argued that the ethical dimensions of cryptocurrency are not qualitatively new, insofar as money has always been understood as a passive instrument that lacks ethical values and can be used for good or ill purposes. In this paper, we challenge such a presumption that money must be ‘value-neutral.’ Building on advances in artificial intelligence, cryptography, and machine ethics, we argue that it is possible to design artificially intelligent cryptocurrencies that are not ethically neutral but which autonomously regulate their own use in a way that reflects the ethical values of particular human beings – or even entire human societies. We propose a technological framework for such cryptocurrencies and then analyse the legal, ethical, and economic implications of their use. Finally, we suggest that the development of cryptocurrencies possessing ethical as well as monetary value can provide human beings with a new economic means of positively influencing the ethos and values of their societies.

4

Концепція розвитку цифрової економіки в Євросоюзі та перспективи України

67%

Apal'kova V. V.

European Journal of Management Issues

|

2015

|

issue 4

9-18

RU

Определено понятие цифровой экономики и сделан анализ базовой концепции ее развития в ЕС. Исследованы тенденции развития цифрового предпринимательства, выявлены положительные тренды в расширении сфер цифровой экономики в ЕС. Идентифицированы принципиальные различия в специфике развития элементов цифровой экономики в странах ЕС и Украине. Предложены ключевые направления трансформации регуляторной среды для достижения наибольшей эффективности и роста цифровой экономики

EN

Global informatization, manifestations of which are characteristic for the past decades, became the basis of the formation of the new model of the economy – digital economy, which became the development strategy of the most developed countries of the world. In Ukraine there is not any consistent tactic of building up a national digital economic business space as yet. Therefore, the purpose of the article was to substantiate theoretically the essence of digital economy and its conceptual reflection in the economic policy of the EU, as well to analyze the status and specific features of the Ukrainian economic system in terms of integration into international digital environment. The research methods are system analysis. Based on a number of scientific sources, it was revealed that the conceptual basis for the development of the digital economy in Europe consists of 5 metrics of the program of digital entrepreneurship: a) digital knowledge and ICT market, b) digital business environment, c) access to finance for businesses, d) digital skills of the labor force and electronic leadership, e) creating supporting entrepreneurial culture. In the course of the study we defined the centres of growth of digital technologies and communication in Ukraine, which can become the basis for further positive changes, at the same time we identified the main obstacles, as well as the lagging industries, because of whose performance the world ratings of Ukraine go down. A conclusion was made about the need to build an efficient national strategy for the development of the digital economy taking into account both positive and negative aspects of the experience of the EU countries. The scientific novelty of the work is in identifying features of the development of information and telecommunication technologies in Ukraine, which are in the uneven "informatization", depending on the industries and sectors of the economy, in the lack of digital strategy of the state, in the inconsistency in regulatory policy and distrust of the population in modern financial instruments. The findings made as the results of the research can be used for differentiation of users of digital information and the development of strategy of their engagement in certain segments. In the future, it is advisable to examine the European experience about the inclusion of objectives concerning the development of the digital economy in the global plan of reformation of the state.

UK

Глобальна інформатизація, прояви якої характерні для останніх десятиліть, стала підґрунтям у формуванні нової моделі економіки – цифрової, яка ввійшла до стратегії розвитку найбільш розвинених країн світу. В Україні поки немає послідовної тактики розбудови національного цифрового економічного бізнес-простору. Саме тому мета статті полягала у теоретичному обґрунтуванні сутності цифрової економіки та її концептуального відтворення в економічній політиці ЄС, а також аналізі стану та специфічних рис української економічної системи з погляду інтеграції до міжнародного цифрового середовища. Методи дослідження – системний аналіз. На основі низки джерел виявлено, що концептуальну основу для розвитку цифрової економіки в Європі складають 5 вимірів програми цифрового підприємництва: а) цифрове знання та ринок ІКТ, б) цифрове бізнес-середовище, в) доступ до фінансів для бізнесу, г) цифрові навички трудової сили та електронне лідерство, в) створення підтримуючої підприємницької культури. У ході дослідження визначено осередки росту цифрових технологій та комунікацій в Україні, які можуть стати фундаментом для подальших позитивних перетворень, водночас ідентифіковано і головні перешкоди, а також відсталі галузі, внаслідок діяльності яких світові рейтинги України падають. Зроблено висновок про необхідність побудови дієвої національної стратегії розвитку цифрової економіки з урахуванням позитивних і негативних аспектів досвіду країн ЄС. Наукова новизна роботи – виявлення ознак розвитку інформаційно-телекомунікаційних технологій в Україні, які полягають у нерівномірності «інформатизації» залежно від галузей та секторів економіки, відсутності цифрової стратегії держави, непослідовності регуляторної політики та недовірі населення новітнім фінансовим інструментам. Висновками, зробленими за результатами дослідження, можна застосовувати для диференціації користувачів цифрової інформації та вироблення стратегії їх залучення до певних сегментів. У подальшому доцільно вивчити європейський досвід з питань включення завдань щодо розвитку цифрової економіки у глобальний план реформування держави. Рис. 7. Бібл. 13.

Refine search results

1 Annales. Etyka w Życiu Gospodarczym

1 European Journal of Management Issues

1 Prace Naukowe Uniwersytetu Ekonomicznego we Wrocławiu

1 Problemy Zarządzania

1 Apal'kova V. V.

1 Folwarski M.

1 Georgetown University W.

1 Gladden M. E.

1 Kumkowska N.

1 Polasik M.

1 Polish Academy of Science

1 matthew.e.gladden@gmail.com

1 2018

3 2015

Determinanty zainteresowania płatnościami mobilnymi ze strony polskich konsumentów

Sektor bankowy i sektor FinTech – współpraca czy realne zagrożenie dla sektora bankowego

Cryptocurrency with a Conscience: Using Artificial Intelligence to Develop Money that Advances Human Ethical Values

Концепція розвитку цифрової економіки в Євросоюзі та перспективи України