Search results

1

A note on the optimal scope of professional self-regulation

100%

Szczygielski K.

Central European Economic Journal

|

2020

|

vol. 7

|

issue 54

EN

Professions such as doctors and lawyers often enjoy some degree of self-regulation, i.e. they can set the codes of conduct in the market and even determine the rules for joining the profession. We address the problem of the optimal scope of self-regulation. Specifically, we model a profession that can decide about the quality of the service, and we examine if the profession should also be allowed to determine the number of suppliers. We assume that a larger number of professionals reduce the fixed cost of providing quality, and hence the motive to restrict entry is mitigated. Nonetheless, we find that for well-behaved fixed costs functions, the size of the profession preferred by the professionals is smaller than the socially optimal one. Still, if the only alternative to self-regulation is free entry to the profession, then self-regulation is the preferable regime. These findings are relevant for the services that are difficult to substitute by the services produced outside the profession.

2

Pérdida y reemplazo de arabismos en español Los nombres de oficios

88%

Enăchescu M.

Studia Iberystyczne

|

2017

|

vol. 16

37-52

EN

Most Spanish words of Arabic origin that designate professions have disappeared. However, some are still in use, amongst which albañil or alfarero are some of the most usual. Others have been replaced by Latinisms, such as veterinario, which replaced albéitar, or by derived (barbero) or compound nouns (ropavejero) that prevail over their counterparts alfajeme and aljabibe, respectively. There are also special cases when an Arabic word is replaced by a Romance loan word (alfayate vs. sastre) or even by another Arabic word (alcaller vs. alfarero). The aim of this paper is the study of the replacement of Arabisms starting from the Late Middle Ages with focus on names of professions.

3

„Barometr zawodów” – prognozy zapotrzebowania na rynku pracy

51%

Baron-Polańczyk E., Klementowska A.

Społeczności Lokalne. Studia Interdyscyplinarne

|

2017

|

issue 1

rb.ujw.pl/local

EN

The situation on the labor market, in particular intense competition among the applicants for jobs, changes in the specifics of the work in particular occupational groups related to technological progress, the demands of employers and the volatility of expectations and demand for occupations mean that when we are designing professional development we should: 1) skillfully analyze the educational and professional market; 2) pay attention to the choice of career path (including mainly the direction of vocational education); 3) develop/ update our professional skills in the framework of professional training/ improvement. Useful for this purpose can be a practical tool for forecasting the demand for individual professions – the “Professions’ barometer”.

PL

Sytuacja na rynku pracy, w szczególności zaś duża konkurencja pomiędzy kandydatami do pracy, zmiany w specyfice pracy w poszczególnych grupach zawodowych związane z postępem technologicznym, wymagania pracodawców oraz zmienność oczekiwań i zapotrzebowania na zawody sprawiają, że projektując rozwój zawodowy, należy: 1) umiejętnie analizować rynek edukacyjno-zawodowy; 2) zwrócić uwagę na wybór drogi zawodowej (w tym głównie na kierunek kształcenia zawodowego); 3) rozwijać/ aktualizować swoje umiejętności zawodowe w ramach dokształcania/doskonalenia zawodowego. Pomocne w tym celu może być praktyczne narzędzie służące prognozowaniu zapotrzebowania na poszczególne zawody – „Barometr zawodów”.

4

PROFESSIONAL KNOWLEDGE IN EDUCATION: WHAT KIND OF ORGANIZATIONAL PRINCIPLES ARE BEHIND THE KNOWLEDGE PRACTICES, AND WHAT ARE THE CONDITIONS FOR DEVELOPING THIS KNOWLEDGE?

51%

Erik B.

Problemy Profesjologii

|

2017

|

issue 2

167-176

EN

The integration of theory and practice is the key element in research on professions and their knowledge. This topic polarizes researchers, and while some stress the importance of practical knowledge, for others theoretical knowledge is most important. At the same time, the ongoing neoliberal educational reforms have introduced a new and watered-down concept of knowledge in professional education. With a starting point in Karl Maton’s Legitimation Code Theory, this article introduces a set of more nuanced concepts, suitable for studying professional knowledge in education. The article refutes the generic concept of knowledge used by educational authorities and argues that professional knowledge is based on knowledge practices that are informed by specialized knowledge.

PL

Integracja teorii i praktyki jest kluczowym elementem badań nad zawodami i ich wiedzą. Ten temat polaryzuje badaczy, gdy jedni kładą nacisk na znaczenie wiedzy praktycznej, dla innych wiedza teoretyczna jest ważniejsza. Jednocześnie trwające neoliberalne reformy edukacji wprowadziły nową i rozwodnioną koncepcję wiedzy w zakresie kształcenia zawodowego. Wy-chodząc z teorii kodu legitymizującego Karla Matona, artykuł przedstawia zestaw bardziej zróżnicowanych pojęć, odpowiednich do studiowania profesjonalnej wiedzy w edukacji. Arty-kuł odrzuca ogólną koncepcję wiedzy stosowaną przez władze oświatowe i twierdzi, że wiedza profesjonalna opiera się na praktykach wiedzy, które są kształtowane przez wiedzę specjalistyczną.

5

Педагогічні засади формування уявлень про професії у дітей дошкільного віку

51%

Чорна Г.

Viae Educationis

|

2022

|

issue 2

60-68

UK

У статті визначено сутність понять «професії», «трудове виховання», та педагогічні засади процесу формування уявлень у дошкільників, проведено аналіз сутності та змісту педагогічної роботи з формування уявлень про професії у дітей дошкільного віку в умовах закладу дошкільної освіти. За опрацюванням вітчизняних та сучасних джерел доведено, що формування уявлень дошкільників про професії відбувається за умови організації гри, сучасних форм та методів організації освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, залученням сім’ї до формування знань та досвіду вихованців про різні професії. Наведено аргументи та наукові докази теорії, що трудове виховання є складовою дошкільної освіти й елементом ознайомлення дошкільників із працею, що сприяє ефективному формуванню уявлень дошкільників про професії. Стаття висвітлює завдання трудового виховання та ознайомлення дошкільників із професіями, працею дорослих. Розв’язання поставлених завдань є ефективним лише за тієї умови, що формування уявлень про професії буде здійснюватися з перших років життя дитини. У процесі розкриття змісту трудового виховання як елементу процесу ознайомлення дошкільників із професіями враховано два аспекти: засвоєння знань, трансформацію знань у ставлення. Зазначено, що у дошкільному віці у дитини проявляється схильність до якого-небудь заняття, і, ця схильність, в майбутньому, може перейти в професійну діяльність, тому у закладі дошкільної освіти необхідно проводити профорієнтаційну роботу на заняттях, розвагах, інших формах організації діяльності дошкільників та у повсякденному житті. Передумовою становлення дитини як професіонала є формування у дошкільників самостійності. Доведено, що в умовах сьогодення потрібно формувати у дітей дошкільного віку знання про сучасні професії, що є проблемою освіти оскільки діти переважно мають знання про професії батьків та інших членів родини. У процесі формування уявлень дошкільників про професії важливо відходити від застарілих форм та методів роботи, використовувати діяльнісний підхід, підхід «навчання через гру», а педагоги які йдуть працювати з дітьми мають проходити перенавчання, удосконалювати свою роботу враховуючи особливості сучасних дітей. Для ефективного засвоєння знань про професії педагог має впроваджувати нові інноваційні технології дошкільної освіти, бути партнером для дитини, консультантом, допомагати вихованцю зрозуміти навколишній світ.

EN

The article defines the essence of the concepts of «profession », «labor education», and pedagogical principles of the process of forming ideas in preschoolers, analyzes the essence and content of pedagogical work on the formation of ideas about professions in preschool children in preschool education. According to domestic and modern sources, it is proved that the formation of preschoolers’ ideas about professions is based on the organization of games, modern forms and methods of organizing the educational process in preschool education, family involvement in the formation of knowledge and experience of different professions. Arguments and scientific evidence of the theory that labor education is a component of preschool education and an element of acquaintance of preschoolers with work, which contributes to the effective formation of preschoolers’ ideas about the profession. The article covers the tasks of labor education and acquaintance of preschoolers with professions, work of adults. The solution of the set tasks is effective only on the condition that the formation of ideas about the profession will be carried out from the first years of the child’s life. In the process of revealing the content of labor education as an element of the process of acquainting preschoolers with professions, two aspects are taken into account: the acquisition of knowledge, the transformation of knowledge into attitudes. It is noted that in preschool the child shows a tendency to any occupation, and this tendency in the future may turn into professional activities, so in preschool education it is necessary to conduct career guidance work in classes, entertainment, other forms of preschool activities and in everyday life. The prerequisite for becoming a child as a professional is the formation of independence in preschoolers. It is proved that in today’s conditions it is necessary to form in preschool children knowledge about modern professions, which is a problem of education because children mostly have knowledge about the professions of parents and other family members. In the process of forming preschoolers’ ideas about professions, it is important to move away from outdated forms and methods of work, use the activity approach, the approach of «learning through play», and teachers who go to work with children should be retrained, improve their work taking into account modern children. In order to effectively acquire knowledge about the profession, the teacher must implement new innovative technologies of preschool education, be a partner for the child, a consultant, help the student to understand the world around him.

Refine search results

1 Central European Economic Journal

1 Problemy Profesjologii

1 Społeczności Lokalne. Studia Interdyscyplinarne

1 Studia Iberystyczne

1 Viae Educationis

1 2022

1 2020

3 2017

1 Baron-Polańczyk E.

1 Enăchescu M.

1 Erik B.

1 Klementowska A.

1 Szczygielski K.

1 Чорна Г.

A note on the optimal scope of professional self-regulation

Pérdida y reemplazo de arabismos en español Los nombres de oficios

„Barometr zawodów” – prognozy zapotrzebowania na rynku pracy

PROFESSIONAL KNOWLEDGE IN EDUCATION: WHAT KIND OF ORGANIZATIONAL PRINCIPLES ARE BEHIND THE KNOWLEDGE PRACTICES, AND WHAT ARE THE CONDITIONS FOR DEVELOPING THIS KNOWLEDGE?

Педагогічні засади формування уявлень про професії у дітей дошкільного віку