Search results

1

Ландшафтна організація та видова структура деревно-чагарникових насаджень парку Хортицької національної академії м. Запоріжжя

100%

Bredihina Y., Derevianko N.

Path of Science

|

2018

|

vol. 4

|

issue 11

3001-3009

UK

У статті наведено результати дослідження видового складу деревно-чагарникових насаджень парку Хортицької національної академії м. Запоріжжя, його ландшафтної організації. Встановлено, що загальна кількість рослин у насадженнях парку становить 260 екземплярів, з них 202 – деревні рослини та 58 – чагарникові. Всього на досліджуваній території відмічено 28 видів рослин, які належать до 25 родів та 15 родин. Серед деревної рослинності найбільш поширеними є Catalpa bignonioides (18 %), Betula pendula (14 %) та Thuja occidentalis (9 %). Родини представлені 1–2 видами, за винятком родин Cupressaceae (5 видів) та Fabaceae, Rosaceae, Oleaceae (по 3 види). Деревно-чагарникові насадження парку створено переважно хаотичними посадками у вигляді масивів та груп. Щільність посадок дерев парку становить 404 шт/га, а чагарників – 116 шт/га. Аналіз санітарного стану деревної рослинності парку Хортицької національної академії м. Запоріжжя показав, що з 202 дерев до першої категорії (без ознак ослаблення) належать 21,8 %, до другої категорії (ослаблені) – 40,1 % рослин, до третьої (дуже ослаблені) – 18,3 %, до четвертої (всихаючі) - 14,4 %, до п’ятої (свіжий сухостій) – 2,9% та до шостої (сухостій минулих років) – 2,5%. Невідповідність видового складу насадження до екологічних умов зростання та висока щільність посадок дерев не дає можливості кожній рослині проявити свої декоративні властивості у повному обсязі. Все це знижує архітектурно-художню виразність та естетичну привабливість парку. Тому підбір рослин для оформлення зелених насаджень необхідно проводити на засадах загально відомих принципів – екологічного, декоративного та біоценотичного, що дасть можливість максимально покращити паркове середовище в естетичному плані і надасть цьому об’єкту неповторного вигляду.

EN

The article presents the results of the study of the species composition of tree-shrub plantations of the Khortytsa National Academy park in Zaporizhzhya and its landscape organization. It was established that the total number of plants in the plantations of the park comprises 260 species, of which 202 are tree plants and 58 are shrubs. On the whole, 28 species of plants belonging to 25 genera and 15 families are noted in the studied territory. Among the woody plants, the most common are Catalpa bignonioides (18%), Betula pendula (14%) and Thuja occidentalis (9%). Families are represented by 1-2 species, with the exception of the families of Cupressaceae (5 species) and Fabaceae, Rosaceae, Oleaceae (3 species). The tree-shrub plantation of the park is created mainly by chaotic landings in the form of arrays and groups. The density of the tree planting in the park is 404 pc / ha, and the density of shrubs is 116 pc / ha. The analysis of the sanitary state of the tree vegetation of the park of the Khortytsa National Academy of Zaporizhzhya showed that out of 202 trees 21.8% belonged to the first category (without any signs of weakening), 40.1% of plants belonged to the second category (weakened), 18.3% belonged to the third (very weakened), 14.4%, - to the fourth (drying up), 2.9% - to the fifth (fresh deadwood) and 2.5%. – to the sixth category (deadwood of the previous years). The discrepancy between the species composition of the vegetation, the ecological conditions of growth and the high density of tree planting does not allow each plant to exhibit its decorative properties in full. All this reduces the architectural and artistic expressiveness and aesthetic appeal of the park. Therefore, the selection of plants for the design of green spaces should be carried out on the basis of generally known principles - ecological, decorative and bio-centric, which will enable to maximize the park environment in aesthetic terms and will give this object a unique look.

2

Stan sanitarny miast i wsi powiatu płockiego w okresie Drugiej Rzeczypospolitej

75%

Szczepański J.

Rocznik Towarzystwa Naukowego Płockiego

|

2014

|

vol. 6

s. 168-185

PL

Artykuł przedstawia stan sanitarny miast i wsi powiatu płockiego w okresie Drugiej Rzeczypospolitej.

EN

The article presents sanitary condition of the towns and villages in the county of Plock during the Second Republic of Poland.

3

Food safety in Poland in the aspect of European Union integration

51%

Borawski P.

Problemy Rolnictwa Światowego

|

2006

|

vol. 14

EN

Food safety and quality are main issues in food economics. The first part of this paper deals with food quality in Poland before and after the process of integration with the EU. The conducted analysis have confirmed the improvement of Polish food quality. The sanitary conditions of Polish processing plants have also improved. But the concentration of nitrates is still very high in some vegetable products. The second part contains an analysis of the Polish exports and imports and their changes in the economic transition process. Wheat imports were higher than exports. In addition to this, the survey proved that Poland is self-sufficient in food production and food safety has improved in the transition period.

Refine search results

1 Path of Science

1 Problemy Rolnictwa Światowego

1 Rocznik Towarzystwa Naukowego Płockiego

1 2018

1 2014

1 2006

1 Borawski P.

1 Bredihina Y.

1 Derevianko N.

1 Szczepański J.

Ландшафтна організація та видова структура деревно-чагарникових насаджень парку Хортицької національної академії м. Запоріжжя

Stan sanitarny miast i wsi powiatu płockiego w okresie Drugiej Rzeczypospolitej

Food safety in Poland in the aspect of European Union integration