Кераміка трипільської культури з енеолітичного поселення в с. Зимне

• Authors: Pozìhovs’kij Oleksandr

Title variants

EN

Ceramic materials of the Trypillian culture from the eneolithic site in Zimne

• Languages of publication: EN UK

Abstracts

EN

The studies on the multicultural site in Zimne (near Włodzimierz Wołyński) have brought the discovery of, among others, ceramics from the Trypillian culture. Their importance in the context of broader research issues prompted the author to publish these artefacts. A detailed analysis of technological features, morphology and ornamentation has been presented in a broadly comparative context. The issues of belonging of these materials to the Gorodosk and Brynzeny groups, as well as their relationships with the Funnel Beaker culture have been discussed extensively. Moreover, extremely interesting arguments in this discussion have been also supplemented by C14 dates recently obtained for 12 samples from the site in Zimne.

Keywords

EN

Trypillian culture, Gorodosk group, Brynzeny group, Funnel Beaker culture; Gorodosk group; Brynzeny group; Funnel Beaker culture

• Publisher: Muzeum Okręgowe w Rzeszowie; Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego; Fundacja Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego
• Journal: Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego
• Year: 2019
• Issue: 40
• Pages: 15-32

Contributors

author

Pozìhovs’kij Oleksandr

• Deržavnij istoriko-kul’turnij zapovidnik M. Ostroh, Rivnens’ka oblast’, Vul. Akademična 5, UA - 35807 Ostroh

References

• Bronicki A. 1998. Zimne, rajon Włodzimierz Wołyński – wyżynna osada neolityczna w świetle najnowszych wykopalisk. Wyniki wstępnej analizy źródeł pozakrzemiennych. W: Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь. Матеріали ІХ наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20–23 січня 1998 року. 87–93. Луцьк.
• Bronicki A., Kadrow S., Zakościelna A. 2004. Uwagi na temat wzajemnych relacji chronologicznych późnej fazy kultury lubelsko-wołyńskiej oraz kultury pucharów lejkowatych z uwzględnieniem najnowszych wyników badań w Zimnie. W: J. Libera, A. Zakościelna (red.), Przez pradzieje i wczesne średniowiecze. Księga jubileuszowa na siedemdziesiąte piąte urodziny docenta doktora Jana Gurby.101–126. Lublin: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie.
• Gumiński W. 1989. Gródek Nadbużny. Osada kultury pucharów lejkowatych. Wrocław–Warszawa–Kraków–Gdańsk: Instytut Historii Kultury Materialnej PAN.
• Jastrzębski S. 1985. Imports of the Trypole Culture pottery in the South-Eastern Group of the Funnel Beaker Culture. W: A. Kokowski (red.), Memoires Archeologiques. 71–89. Lublin: Uniwersytet Marii Curie-Skłodowskiej w Lublinie.
• Jazdowska-Król J. 1961. Osada kultury pucharów lejkowatych w Leżnicy, pow. Włodzimierz Wołyński. Materiały Starożytne 7, 201–213.
• Kruts V., Rzyhov S. 2000. Tripolye culture in Volhynia (Gorodsk-Volhynian group). W: A. Kośko (red.), The Western Border Area of the Tripolye culture (= Baltic-Pontic Studies 9), 86–110. Poznań: Uniwersytet Adama Mickiewicza w Poznaniu.
• Pasterkiewicz W., Pozikhovski A., Rybicka M., Verteletskyi D. 2013. Z badań nad problematyką oddziaływań kręgu badeńskiego na wschodnie rejony Wyżyny Wołyńskiej. W: A. Pozikhovski, J. Rogoziński, M. Rybicka (red.), Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury trypolskiej (= Collectio Archeologica Ressoviensis 26), 251–292. Rzeszów: Fundacja Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego, Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego.
• Pozikhowski A., Rybicka M. 2018. Ceramika z osady amfor kulistych ze stanowiska Ostrog-Zeman na Zachodnim Wołyniu. W: M. Szmyt, P. Makarowicz (red.), Księga pamiątkowa prof. Aleksandra Kośko. Poznań: Uniwersytet AdamaMickiewicza w Poznaniu.
• Rybicka M. 2016. Ceramika o zachodniej lub południowo-zachodniej afiliacji. W: A. Diaczenko, D. Król, A. Kyrylenko, M. Rybicka, D. Werteletski, Nowomalin-Podobanka i Kurgany-Dubowa, Osiedla kultury trypolskiej na Zachodnim Wołyniu, 101–118. Rzeszów: Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego.
• Rybicka M. 2017. Kultura trypolska - kultura pucharów lejkowatych. Natężenie kontaktów i ich chronologia (= Collectio Archeologica Ressoviensis 37). Rzeszów: Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego.
• Rybicka M., Hawińskij A., Pasterkiewicz W. 2019. Leżnica, stanowisko Czub osiedle kultury pucharów lejkowatych na Zachodnim Wołyniu, z analizą zabytków krzemiennych autorstwa Witalija Konopli. Rzeszów: Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego.
• Sîrbu G., Sîrbu L., Lewitski O., Rybicka M., Król D. 2107. Raport despre inuestigaţiile archeologice din asezarea Gordineşti II-Stînca goalᾰ (Campania 2016). Chiştinᾰu.
• Videiko M.Y. 2000. Tripolye and culture of Central Europe Facts and the character of interactions: 4200–2750 BC. W: A. Kośko (red.), The Western Border Area of the Trypolye Culture (= Baltic-Pontic Studies 9), 13–68. Poznań: Uniwersytet Adama Mickiewicza w Poznaniu.
• Włodarczak P. 2006. Chronologia grupy południowo-wschodniej kultury pucharów lejkowatych w świetle dat radiowęglowych. W: J. Libera, K. Tunia (red.), Idea megalityczna w obrządku pogrzebowym kultury pucharów lejkowatych, 27–66. Lublin–Kraków: Instytut Archeologii i Etnologii PAN.
• Zawiślak P. 2013. Obiekty neolityczne ze stanowiska 1 C w Gródku, pow. Hrubieszów (z badań w latach 1983–1985 Sławomira Jastrzębskiego). W: A. Pozikhowski, J. Rogoziński, M. Rybicka (red.), Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury trypolskiej (= Collectio Archeologica Ressoviensis 26), 109–213. Rzeszów: Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego.
• Вертелецький Д.Ю. 2013. Поселення трипільської культури Острог-Каплиця на Західній Волині. W: A. Pozikhowski, J. Rogoziński, M. Rybicka (red.), Na pograniczu kultury pucharów lejkowatych i kultury trypolskiej (= Collectio Archeologica Ressoviensis 26), 15–26. Rzeszów: Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego.
• Веретелецкий Д. 2016. Керамика поселения Новомалин-Подобанка. W: A. Diaczenko, D. Król, A. Kyrylenko, M. Rybicka, D. Werteletski (red.), Nowomalin-Podobanka i Kurgany-Dubowa, Osiedla kultury trypolskiej na Zachodnim Wołyniu, 35–69. Rzeszów: Instytut Archeologii Uniwersytetu Rzeszowskiego.
• Веретелецький Д.Ю., Бардецький А.Б. 2017. Нові пaм’ятки трипільської культури з північно-західного краю Мізоцького краю на Волинській Височині. Materiały i Sprawozdania Rzeszowskiego Ośrodka Archeologicznego 38, 349–279.
• Дергачев В.А. 1980. Памятники позднего Триполья. Кишенев. Захарук Ю.М. 1955. Поселение энеолитического времени в с. Зимно, Волынской oбласти. Краткие сообщения ИА АН УССР, Выпуск 4, 114–115. Киев.
• Захарук Ю.М. 1959. До питання про співвідношення і зв’язки між культурою лійчастого посуду та трипільською культурою. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, Випуск 2, 54–72. Київ.
• Збенович В.Г. 1971. Пам’ятки усатівського типу. B: С.М. Бібіков (peд.), Археологія Української РСР 1, 187–193. Київ: Наукова думка.
• Кадров С., Малєєв Ю., Шміт М. 2000. Східна група культури кулястих амфор за даними радіовуглецевого датування. Археологія, 17–34. Київ.
• Кравец В.П. 1955. изучение позднетриплольских памятников в Верхнем Поднестровье. Краткие сообщения ИА АН УССР, Bыпycк 4, 133–135. Киев
• Лагодовська О. 1956. Пізньотрипільське поселення у Сандраках. Археологічні пам’ятки УРСР 6, 118–129. Київ.
• Михальчишин І. 1998. Пам’ятки стародавньої історії Західного Бугу Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і Волинь. Матеріали ІХ наукової історико-краєзнавчої міжнародної конференції 20–23 січня 1998 року, 176–177, Луцьк: Волинський Державний Университет ім. Лесі Українкии.
• Мовша Т. 1970. Позднетрипольськое поселение в с. Жванец (по раскопкам 1961 г.), Краткие сообщения ИА АН СССР, 84–93. Москва.
• Пассек Т.С. 1949. Периодизация трипольских поселений (ІІІ–ІІ тысячелетие до н.э.). Материалы и исследования по археологии в СССР 10. Москва- Ленинград: издательство „Наука”.
• Петров В.П. 1940. Поселення в Городську (розвідкові розкопки 1936 р.), Трипільська культура 1, 339–382. Київ.
• Охріменко Г, Кучинко М., Кубицька Н. 2003. Розвиток керамічного виробництва на Волині. Луцьк.
• Охріменко Г., Кучинко М., Скляренко Н., Собуцький М., Охріменко В. 2007. Вивчення багатошарової пам’ятки Голишів на Волині. B: Олександр Цинкаловський та праісторія Волині. 319–402. Луцьк: Волинський Державний Университет ім. Лесі Українкии.
• Охріменко Г.В., Локайчук С.М. (peд.) 2006. Нариси культури давньої Волині. Луцьк: Волинська обласна друкарня.
• Охріменко Г., Савицький В., Маркус І., Березко О., Борисова О. 2009. Поселення волино-люблінської культури Баїв. Старий Луцьк, 129–140. Луцьк.
• Пелещишин М.А. 1974. Племена культури лійчастого посуду. B: О.П. Черниш (peд.), Стародавнє населення Прикарпаття і Волині (доба первісного ладу), 116–130. Київ.
• Пелещишин Н.А. 1990. Племена культуры воронвовидных кубков. B: А.П. Черныш (peд.), Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (энеолит, бронза и раннее железо), 35–43. Киев: Наукова думка.
• Пелещишин М. 1997. З історії перших трипільських общин у Середньому Погоринні (За матеріалами поселення біля с. Хорова). Археологічні дослідження Львівського університету, Випуск 2, 47–65. Львів.
• Пелещишин М.А. 1997. Поселення мідного віку біля сіл Костянець і Листвин у Західній Волині. Львів.
• Пелещишин М.А. 1998. Пізньотрипільські поселення в околицях с. Хорова на Волині (Хорів –ІІ, ІІІ, IV), Археологічні дослідження Львівського Університету, Випуск 3, 45–72. Львів.
• Пелещишин М. 2004. Енеолітичне поселення Зимне в Західній Волині. Тернопіль.
• Позіховський О., Охріменко Г. 2005. Пізньотрипільске поселення біля с. Голишів на Західній Волині. B: Г. Охріменко (peд.), Археологічна спадщина Яна Фітцке, 216–278. Луцьк: Волинський Державний Университет ім. Лесі Українкии.
• Позіховський О. 2005. Матеріали до каталогізації пам’яток Трипільської культури Середнього Погориння. B: Г.В. Охріменко (peд.), Археологічна спадщина Яна Фітцке. 279–314. Луцьк: Волинський Державний Университет ім. Лесі Українкии.
• Позіховський О. 2017. Поселення трипільської культури біля села Хорів Острозького району (урочище Полянь), Вісник Нетішинського Краєзнавчого музею, Випуск 6, 81–86. Нетішин.
• Ткачук Т. 2002. Фази розвитку і відносна хронологія шипинецької групи археологічних пам’яток. B: М. Бандрівський, Л. Крушельницька, О. Кульчинський (peд.), Записки Наукового товариства імені Шевченка, Праці Археологічної комісії 242, 89–114. Львів: Науковe товариствo імені Шевченка.
• Черныш Е.К. Энеолит Правобережной Украины и Молдавии 1982, W: Б.А. Рыбаков (red.), Энеолит СССР, 166–241. Москва: издательство „Наука”.

Identifiers

DOI

http://dx.doi.org/10.15584/misroa.2019.40.2