Институциональные предпосылки формирования парадигмы экономической безопасности

• Authors: Tkach Anatoliy

Title variants

PL

Instytucjonalne przesłanki kształtowania paradygmatu bezpieczeństwa ekonomicznego

EN

Institutional Prerequisites for the Formation of the Paradigm of Economic Security

• Languages of publication: RU

Abstracts

RU

В статье исследуется институциональные изменение парадигмы как теоретической основы экономической безопасности через призму восприятия роли и значения социальных, политических, экономических, военных или религиозных институтов. Сопоставляется традиционный и новый, консенсусный подходы к экономической безопасности в контексте перехода от накопления силы, как инструмента достижения безопасного сосуществования стран, народов, предприятий и граждан, к решению проблем защиты собственных хозяйственных интересов с помощью переговорных институтов. Доводится, что экономическая безопасность, это образ мышления и действия, осно-ванный на способности формулировать и устранять причины использования средств силы, а на их место должны прийти политические и моральные ресурсы. Делается попытка обосновать тезис, что в мире конкуренции и соперничества возмож-но избежать насилия. Автор исходит из позиции о том, что внутри некоторых обществ и в международных отношениях, где живут разные национальности, разделенные граница-ми и среди народов, где живут в одном государстве разные национальности, преобладает насилие потому, что отсутствуют или бездействуют институты морали и нравоучения. Проанализированы научные истоки становления парадигмы новой институциональной экономики и требований к ней, поскольку, очевидно, она должна быть принята на основе консенсуса большинства исследователей и не должна ставиться под сомнение, поскольку эта система взглядов считается само собой разумеющейся и не противоречит существую-щим исследованиям. На основе использования методологии институциональной экономической теории ана-лизируются концепции научных исследовательских программ, в структуре которых выделяется «твердое ядро», и «защитный пояс». Сделан вывод, что концепция новой парадигмы неоинституциональной экономики можно считать равнодействующей всех существующих взглядов современных представите-лей различных школ институционализма, а по отношению к обществу безопасность означа-ет удовлетворение потребностей существования, выживания, уверенности, стабильности, целостности личности, независимости, сохранения уровня и качества жизни в рамках опре-деленных социальных. Определена экономическая безопасность как процесс, который озна-чает непрерывную деятельность отдельных лиц, предприятий, общин, государств и междуна-родных организаций для создания нужного хозяйственного состояния безопасности.

PL

W artykule przedstawiono badania nad zmianami paradygmatu instytucjonalnego jako teoretycznej podstawy bezpieczeństwa ekonomicznego w kontekście roli i znaczenia instytucji społecznych, politycznych, gospodarczych, wojskowych czy religijnych. Zestawione zostały tradycyjne i nowe, konsensualne podejścia do bezpieczeństwa gospodarczego w kontekście transformacji od modelu kumulacji sił jako narzędzia dla osiągnięcia bez-piecznego współistnienia państw, narodów, przedsiębiorstw i obywateli, w kierunku wyzwań ochrony własnych interesów gospodarczych za pośrednictwem instytucji zbiorowych. Dowodzi się, że bezpieczeństwo ekonomiczne stanowi odzwierciedlenie sposobu myślenia i działania, opartego o zdolność do określenia i odniesienia się do przyczyn stosowania środków przymusu, których miejsce powinny zająć zasoby polityczne i moralne. Podejmuje się próbę uzasadnienia tezy, że w świecie konkurencji i rywalizacji możliwe jest uniknięcie przemocy. Autor prezentuje stanowisko, zgodnie z którym w ramach niektórych społeczeństw i w stosunkach międzynarodowych, zachodzących pomiędzy różnymi narodowościami rozdzielonymi przez granice, jak i wśród społeczeństw krajów o zróżnicowanej narodowości, przemoc dominuje ze względu na braki lub nieaktywność instytucji moralności i obyczajów. Przeanalizowano naukowe pochodzenie i wymagania paradygmatu nowej ekonomii instytucjonalnej, który powinien być przyjęty w drodze konsensusu większości badaczy i nie powinien być kwestionowany, ponieważ ten system przekonań okazuje się być oczywisty i nie staje w opozycji do istniejących badań. W oparciu o metodologię ekonomii instytucjonalnej analizuje się koncepcje programów ba-dań naukowych, w których strukturze wyróżnia się „twardy rdzeń” oraz „strefy buforowe”. We wnioskach stwierdzono, że koncepcja nowego paradygmatu ekonomii neoinstytucjonalnej może zostać uznana za wynik wszystkich istniejących poglądów współczesnych przedstawicieli licznych szkół instytucjonalizmu, a w odniesieniu do bezpieczeństwa społeczeństwa oznacza zaspokojenie potrzeb istnienia, przetrwania, zaufania, stabilności, integralności tożsamości, niepodległości, zachowania poziomu i jakości życia w ramach danego społeczeństwa. Bezpieczeństwo ekonomiczne jest definiowane jako proces, który oznacza nieprzerwaną działalność osób indywidualnych, firm, wspólnot, państw i organizacji międzynarodowych dla osiągnięcia pożąda-nego bezpieczeństwa ekonomicznego państwa.

EN

The article explores the institutional paradigm shift as the theoretical basis of economic security through the prism of perception of the role and importance of social, political, economic, military or religious institutions. There were presented traditional and new consensual approaches to economic security in the context of the transition from the accumulation of forces as a tool for achieving secure coexistence of countries, peoples, businesses and citizens, to address the challenges of protecting their own economic interests through bargaining institutions. It is discussed that economic security is a way of thinking and acting, based on the ability to formulate and address the causes of the use of means of force, and in their place have come political and moral resources. Attempts were made to substantiate the thesis that in the world of competition and rivalry it is possible to avoid violence. The author proceeds from the position that within some societies and in international relations, where different nationalities divided by borders and among peoples, where they live in the same state of different nationalities, dominated by violence because there is no idle or institutions of morality and morals. There were reviewed the scientific origins of the formation of the paradigm of the new institutional economics and its requirements, because, obviously, it must be accepted by consensus of most researchers and should not be questioned, since this belief system is taken for granted and is not contrary to existing research. Through the use of the methodology of institutional economic theory analyzes the concept of scientific research programs, the structure of which is allocated a “hard core” and “protective belt”. There were made the conclusion that the concept of the new paradigm of the new institutional economics can be considered as the result of all the existing views of the contemporary representatives of different schools of institutionalism, and in relation to society security is about meeting the needs of existence, survival, confidence, stability, integrity, independence, preservation of level and quality of life within certain society. Economic security is defined as a process that requires the continuous activity of individuals, businesses, communities, states and international organizations for the economic state security.

Keywords

RU

экономическая безопасность; институциональная парадигма; неопре-деленность; риски; консенсус

PL

bezpieczeństwo ekonomiczne; paradygmat instytucjonalny; niepewność; ryzyko; konsensus

EN

economic security; institutional paradigm; uncertainty; risks; consensus

• Publisher: Uniwersytet Rzeszowski. Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego
• Journal: Nierówności społeczne a wzrost gospodarczy
• Year: 2016
• Volume: 47
• Pages: 91-103

Contributors

author

Tkach Anatoliy

• Katedra Ekonomii Politechnika Rzeszowska

References

• Барановський О.І., 1999, Фінансова безпека: монографія, Київ, Фенікс.
• Вільямсон О.Е., 2001, Економічні інститути капіталізму: Фірми, маркетинг, укладання контрактів, К, АртЕк.
• Васильців Т.Г., 2008, Економічна безпека підприємництва України: стратегія та механізми зміцнення, монографія, Львів, Арал.
• Бендиков М.А., 2000, Экономическая безопасность промышленного предприятия, «Менеджмент в России и за рубежом», № 2, c. 17–30.
• Єрмошенко М.М., 2010, Фінансова складова економічної безпеки : держава і підприємство, М.М. Єрмошенко, К.С. Горячева, К, Нац. акад. упр. Жаліло Я.А., 2001, Стратегія забезпечення економічної безпеки України. Пріори-тети та проблеми імплементації / Стратегія національної безпеки України в контексті досвіду світової спільноти, Київ, Сатсанга.
• Ильяшенко С.Н., 2003, Составляющие экономической безопасности предприятия и подходы к ее оценке, «Актуальные проблемы экономики» №3, c. 12–19.
• Ковалев Д., 1998, Экономическая безопасность предприятия, Д. Ковалев, Т. Сухо-рукова, «Экономика Украины», № 6, c. 48–51.
• Куркин Н.В., 2004, Управление экономической безопасностью развития предпри-ятия, Монография, Н. В. Куркин, Днепропетровск, АРТ-ПРЕСС. Лакатос И., Методология программ научных исследований, http://scorcher.ru/ art/theory/anty_paradigm.php (доступ: 10.11.2015).
• Мелихов А.А., 2009, Эволюция подходов к содержанию категории «экономиче-ская безопасность предприятия», А.А. Мелихов, Э.В. Камышникова, «Вісник Приазовського державного технічного університету» № 19, c. 316–319.
• Мунтіян В.І., 1999, Економічна безпека України, монографія, Київ, КВІЦ.
• Норт Д., 1997, Институты, институциональные изменения и функционирование экономики, М., «НАЧАЛА».
• Олейник А.Н., 2000, Институциональная экономика, М., ИНФРА-М.
• Бінько І.Ф. , Базілюк Я.Б., Коваленко С.О., 1997, Політика протекціонізму як складова економічної безпеки України, К., НІСД. Пастернак-Таранушенко Г.А., 2003, Економічна безпека держави. Методологія забезпечення: монографія, Київ, Київ. економ. ін.-т менеджменту.
• Природа фірми: Походження, еволюція, розвиток, 2002, за ред. О.Е. Вільямсона, С. Дж. Вінтера, К, А.С.К.
• Ткач А.А., 2007, Інституціональна економіка. Нова інституціональна економічна теорія, К, Центр учбової літератури.
• Ткач А.А., 2005, Інституціональні основи ринкової інфраструктури, Монографія, НАН України, Об’єднаний ін-т економіки, К.
• Ходжсон Дж., 2003, Экономическая теория и институты: Манифест современ-ной институциональной экономической теории, М., Дело.
• Шалагин Д.А., 2009, Методологические основы формирования экономической безопасности предприятия, «Вестник Белорусского национального техниче-ского университета» № 1, c. 98–102.
• Шаститко А.Е., 2002, Новая институциональная экономическая теория, М, ТЕИС.
• Экономическая безопасность предприятия в системе внутреннего экономическо-го механизма, 2007, И. И. Цигилик, Т. М. Паневник, «Экономика» № 8, c. 3–5.
• Постсоветский институционализм, 2005, ред. П.Н. Нуреев В.В. Дементьев, Каш-тан, Донецк.
• Bezpieczeństwo międzynarodowe. Teoria i praktyka, 2006, red. K. Żukrowska, M. Grą-cik, Szkoła Główna Handlowa, Warszawa.
• Kołodko G.W., 2004, Znaczenie instytucji i polityki dla szybkiego rozwoju gospodarcze-go [w:] Zmiany instytucjonalne w polskiej gospodarce rynkowej, red. nauk. A. No-ga, PTE, Warszawa.
• Kurek S., 2000, Bezpieczeństwo ekonomiczne państwa [w:] Ekonomika bezpieczeństwa państwa średniej wielkości. Teoria i praktyka, praca zespołowa pod red. S. Kurini i M. Krća, Warszawa–Brno.
• Nowa ekonomia instytucjonalna. Teoria i zastosowania, 2009, red. S. Rudolf, WSEiP, Kielce.
• Polska polityka bezpieczeństwa 1989–2000, 2001, red. R. Kuźniar, Wydawnictwo Nau-kowe Scholar, Warszawa.
• Rutkowski C., 2009, Sieć bezpieczeństwa. Domeny, relacje, dylematy, szanse, WSZiP, Warszawa.
• Sienkiewicz P., 2012, Metodologia badan bezpieczeństwa narodowego, tom II, Wydaw-nictwo Akademii Obrony Narodowej, Warszawa.
• Stachowiak Z., 2012, Teoria i praktyka mechanizmu bezpieczeństwa ekonomicznego państwa: ujęcie instytucjonalne, AON, Wydawnictwo Akademii Obrony Narodo-wej, Warszawa. Weber T., Commission Targets Undeclared Work, http://www.eiro.eurofund.ie. Współczesne postrzeganie bezpieczeństwa, 2007, red. nauk. K. Jałoszyński, B. Wiśniew-ski, T. Wojtuszek, WSzA w Bielsku-Białej, Bielsko-Biała.
• Wybrane problemy ekonomiki bezpieczeństwa, 2003, red. nauk. Z. Stachowiak, J. Pła-czek, AON, Warszawa.
• Zarządzanie bezpieczeństwem – wyzwania XXI wieku, 2008, red. M. Lisiecki, WSzZiP, Warszawa.
• Zięba R., 2001, Instytucjonalizacja bezpieczeństwa europejskiego. Koncepcje – struktury – funkcjonowanie, WN Scholar, Warszawa.
• Żukrowska K., 2013, Ekonomia jako sfera bezpieczeństwa państwa [w:] Interdyscypli-narność nauk o bezpieczeństwie, red. K. Raczkowski, K. Żukrowska, M. Żuber, Di-fin, Warszawa.

Identifiers

DOI

10.15584/nsawg.2016.3.6