Galicyjska wersja panslawizmu czeskich badaczy Lwowa w ujęciu Eugena Cehelskiego

• Authors: KIJANOWSKA-KAMIŃSKA Luba , PARIS Olena

Title variants

EN

The Galician version of Pan-Slavism by the Czech scholars researching Lviv from Eugene Cehelski’s perspective

UK

Галицька версія панславізму чеських дослідників Львова в дослідженні Євгена Цегельського

• Languages of publication: PL EN UK

Abstracts

PL

Artykuł poświęcony jest czesko-ukraińskim związkom w dziedzinie sztuki, w tym sztuki muzycznej XIX wieku. Szczególne miejsce w historii badań nad kulturą słowiańską w Galicji zajmuje panslawistyczna etyczno-filozoficzna teoria czeskich badaczy i muzyków, która powstała w latach 40. i była kontynuowana do końca lat 70. XIX wieku. Wśród jej autorów byli Czesi, działający we Lwowie oraz w innych miastach Galicji: Karol Władysław Zapp (1812–1871), Vaclav Dunder (1811–1872), Ludwig Ritter von Rittersberg (1809–1858), Maks Konopásek (1820–1879). Głów- ne idee ich prac, napisanych we Lwowie, podane są w niniejszym artykule w ujęciu ukraińskiego badacza Eugena Cehelskiego (1912–1980), który poświęcił problemowi „lwowskiego panslawi- zmu” pracę doktorską (Praga, 1936). Praca ta powstała w wyniku kilku bodźców: rozwoju muzy- kologii, tudzież folklorystyki, zarówno polskiej, jak i ukraińskiej, we Lwowie; intensywnych relacji panslawistycznych o różnej proweniencji w Pradze i w Galicji; wielce sprzyjających wa- runków społecznych (m.in. zainteresowanie problemami narodowościowymi w kulturze); inspira- cji wywołanych wysokim poziomem nauk humanistycznych na Uniwersytecie Karola, także sze- rokim zakresem tematycznym badań. Główne zagadnienia, które próbuje zbadać Cehelski, to: kultura muzyczna Galicji w kontekście wielonarodowych więzi integracyjnych; wpływ czeskich muzyków, którzy pracowali i przebywali w Galicji, na rozwój kształcenia zawodowego, wyko- nawstwa i myśli muzycznej, a także na działalność amatorskich towarzystw muzycznych; poszu- kiwanie wspólnych korzeni kultur słowiańskich; debata wokół problemów ogólnosłowiańskiego panslawistycznego ruchu w filozofii i jej zastosowanie wobec kultury muzycznej. Dla Cehelskiego najbardziej istotnym okazał się fakt, iż na fali romantycznego uniesienia i zainteresowania korze- niami swego narodu odbywa się głębsze zrozumienie wspólnych cech, jednakowo charaktery- stycznych dla każdego z narodów słowiańskich.

EN

The article presents the Czech-Ukrainian relations in the field of art, including the 19th century music. In the history of research on Slavic culture in Galicia, a special place is held by the Pan- Slavic ethico-philosophical theory developed by Czech scholars and musicians, which dates back to the 1840s and was continued until the end of the 1870s. Its authors included the Czechs active in Lviv and in other Galician cities: Karol Władysław Zapp (1812–1871), Vaclav Dunder (1811– 1872), Ludwig Ritter von Rittersberg (1809–1858), Maks Konopásek (1820–1879). The main ideas of their works, written in Lviv, are presented herein from the perspective of the Ukrainian researcher Eugene Cehelski (1912–1980), whose doctoral thesis (Prague, 1936) focused on the “Lviv Pan-Slavism”. This work arose as a result of several factors stimulating its creation: devel- opment of musicology or folklore studies, both Polish and Ukrainian in Lviv; intensive Pan-Slavic relations of various provenance in Prague and Galicia; particularly favorable social conditions (i.a. interest in issues related to nationality in culture); inspirations due to a high level of humanities at the Charles University or to a wide thematic scope of research. The main research questions that Cehelski is trying to examine are: Galicia's musical culture in the context of multinational integra- tion ties; the influence of the Czech musicians who worked and stayed in Galicia on the develop- ment of the vocational education, of the musical performance and musical ideology or on the activity of amateur music societies; searching for common roots of Slavic cultures; discussion on the issues related to the Pan-Slavic movement in philosophy across Slavic community and its application to musical culture. Cehelski considered as the most important the fact that, due to the romantic exaltation and interest in national roots, a greater understanding of the features held in common, characteristic of each of the Slavic nations, was possible.

UK

Стаття присвячена чесько-українським зв’язкам в царині мистецтва, в тому – музичного мистецтва ХІХ ст. Особливе місце в історії досліджень слов’янської культури в Галичині займає панславістська етично-філософська теорія чеських вчених і музикантів, яка виникла в 40-х роках і розвивалась до 70-х років XIX сторіччя. Серед її авторів були чехи, які працювали у Львові та інших містах Галичини: Кароль Владислав Запп (1812–1871), Вацлав Дундер (1811–1872), Людвіг Ріттер фон Ріттерсберг (1809–1858), Макс Конопасек (1820– 1879). Головні ідеї їх праць, написаних у Львові, подані у версії українського дослідника Євгена Цегельського (1912-1980), який присвятив проблемі «львівського панславізму» докторську працю (Прага, 1936). Ця праця постала внаслідок кількох імпульсів: розвитку музикознавства та фольклористики, як польської, так і української, у Львові; розмаїтих панславістських концепцій різного спрямування в Празі та Галичині, як напрямку, зорієнтованого передусім на Схід, тобто на Росію, котрий підтримував її пртенезії на всеслов’янську гегемонію, так і протилежного, який зовсім не приймав до уваги Росії як слов’янською країною; вельми сприятливих суспільних умов (м. ін. зацікавлення національною проблематикою в культурі); інспірацій, породжених високим рівнем гуманістичних наук в Карловому університеті, як і тематичною широтою досліджень. Головний обсяг завдань, які прагне вирішити Цегельський: музична культура Галичини в контексті багатонаціональних інтеграційних зв’язків; вплив чеських музикантів, які перебували і працювали в Галичині, на розвиток професійної освіти, виконавства та музичної думки, як і діяльність аматорських музичних товариств; дебати довкола проблем загальнослов’янського панславістського руху у філософії та її проекція на музичну культуру. Для Цегельського найістотнішим виявився факт, що на хвилі романтичного піднесення і зацікавлення давніми витоками походження свого народу, відбувається глибше зрозуміння спільних рис, однаково притаманних кожному із слов’янських народів.

Keywords

PL

panslawizm; czescy muzycy; muzykologia lwowska; kultura muzyczna Galicji; czesko-ukraińskie związki

EN

Pan-Slavism; Czech musicians; Lviv musicology; music culture in Galicia; Czech-Ukrainian relations

UK

панславізм; чеські музиканти; львівська музикологія; музична культура Галичини чесько-українські зв’язки

• Publisher: Wydawnictwo im. Stanisława Podobińskiego Akademii im. Jana Długosza w Częstochowie
• Journal: Edukacja Muzyczna
• Year: 2016
• Issue: 11
• Pages: 119-132

Dates

published

2016

Contributors

author

KIJANOWSKA-KAMIŃSKA Luba

• Lwowska Narodowa Akademia Muzyczna im. M. Łysenki

author

PARIS Olena

• Lwowska Narodowa Akademia Muzyczna im. M. Łysenki

References

• Chybiński Adolf, 20 melodii ludowych na Skalnym Podhalu, [w:] tegoż, O polskiej muzyce ludowej. Wybór prac etnograficznych, t. 2, red. L. Bielawski, PWM, Kraków 1961.
• Opelík Jiří, Lexikon české literatury, Osobnosti, díla, instituce, P-Ř. Praha: Academia, 2000. Kapitola Rukopisy královédvorský a zelenohorský, s. 1329–1337.
• Ottlová Marta, Pospíšil Milan, Idea slovanské hudby, [w:] Slavme slavně slávu Slávóv slavných. Slovanství a česká kultura 19. století, Koniasch Latin Press, Praha, 2006, s. 172–183.
• Ottlová Marta, Pospíšil Milan, Zum rezeptionsgeschichtlichen Hintergrund der tschechischen Nationaloper, [w:] De musica disserenda, III/1, 2007, s. 23–35; https://doi.org/10.3986/dmd03.1.
• Stockmann D. und Kaden C. (Hrsg.), Erich Moritz von Hornbostel – Tonart und Ethos, Leipzig 1986.
• Цегельський Євген, Чехи і галицько-українська світська музика у ХІХ столітті (взаємозв’язки), [w:] Паріс Олена, „Музикознавча спадщина Євгена Цегельського”, pукопис дипломної роботи, промоутер Л. Кияновська-Камінська , Вищий інститут музики. М. Лисенко, Львів, 1994, Архів Львівського Державного Вищого Музичного Інституту ім. М. Лисенка [Cehelski Eugen, Czesi a galicyjsko-ukraińska muzyka świecka w XIX wieku (relacje) [w]: Olena Paris, „Spuścizna muzykologiczna Eugena Cehelskiego”, maszynopis, praca magisterska, promotor L. Kijanowska- -Kamińska, Wyższy Instytut Muzyczny im. M. Łysenki, Lwów 1994, Archiwum Lwowskiej Narodowej Akademii Muzycznej im. M. Łysenki].
• Колесса Микола Філаретович, Речитативні форми в українській народній поезії. Думи, [w:] Ф.М. Колесса, Музикознавчі праці, Київ 1970 [Kołessa Filaret, Formy recytatywne w ukraińskiej poezji ludowej. Dumy, [w:] tegoż, Prace muzykologiczne, Kijów 1970].
• Колесса Микола Філаретович, Мелодії українських народних дум, [w:] Ф.М. Колеса, Музикознавчі праці, Київ 1970 [Kołessa Filaret, Melodie ukraińskich dum ludowych, [w:] tegoż, Prace muzykologiczne, Kijów 1970].
• Шевельов Юрій, Над купкою попелу, що була Оксаною Лятуринською, [w:] Оксана Лятуринська, Зібрані твори, Торонто 1983, c. 9–67 [Szewelow Juri, Nad garstką popiołów, będących Oksaną Laturyńską, [w:] Oksana Laturyńska, Utwory wybrane, Toronto 1983, s. 9–67].
• Konopásek Max, Źródło: http://www.senomaty.cz/cestovni-ruch/vyznamne- osobnosti/ [stan z 31.10.2016].
• Reiterowá Vlasta, Hudební křižovatky – Polsko-ukrajinské a jiné proměny, [w:] Harmonie online, pondělí, 26. květen 2008, źródło: http://www. casopisharmonie.cz/rozhovory/hudebni-krizovatky-polsko-ukrajinske-a-jine- promeny.html [stan z 31.10.2016].

Identifiers

ISSN

1895-8079