French Morea Expedition of 1828-1833: the Origins of Colonial Discourse

• Authors: Y. Dobrolyubska , O. Prysiazhniuk

Title variants

UK

ФРАНЦУЗЬКА ЕКСПЕДИЦІЯ В МОРЕЮ 1828-1833 РОКІВ: ВИТОКИ КОЛОНІАЛЬНОГО ДИСКУРСУ

• Languages of publication: EN

Abstracts

EN

Philhellenism existed in European society long before to the Morea expedition, the latter only exacerbated this tendency. The expedition helped to transform the superficial interest into a scientific interest, since its materials formed a scientific and aesthetic luggage, which remained one of the best for many years for European scientists who were unable to visit the region in person. The ancient Greek ruins aroused the admiration and awe of Europeans who saw in them a largely romanticized past. Officers, soldiers and people of art became the first group to form a collective memory of the past. For them, these events were emotionally colored. When they return home, scientists, artists, and even officers will become carriers and translators of this collective memory in French society. This group was the bearer of information about the monuments and treasures of the ancient Greeks, the key events, the most important details of Greek antiquity – the cradle of European civilization and its values. The scientific Morea expedition was important for the expansion of knowledge about Greece as a country and its ancient heritage. In architecture, sculpture, painting, furniture, and decorative art, ancient Greek motives were actively used – usually in a much romanticized and ornate form. After the expedition, European museums and numerous collectors began to show increased interest in Greek culture. The downside of this interest was the active plundering of the country’s cultural heritage. Another result of the expedition was that science began to be regarded as “politics of the XIX century”.

UK

Філеллінізм існував в європейському суспільства задовго до експедиції в Морею, остання лише посилила цю тенденцію. Експедиція сприяла перетворенню поверхового інтересу на інтерес науковий, оскільки її матеріали сформували науковий та естетичний багаж, який залишався одним з найкращих на багато років для європейських вчених, що не мали змоги особистого відвідування регіону. Античні грецькі руїни викликали захоплення та трепетне поклоніння європейців, які вбачали в них своє в значній мірі романтизоване минуле. Офіцери, солдати та митці стали тією першою групою, в якій формувалася колективна пам’ять про минуле. Для неї ці події були емоційно забарвленими. Повернувшись на батьківщину, вчені, митці та навіть офіцери стануть носіями і трансляторами цієї колективної пам’яті у французькому суспільстві. Ця група виступала носієм інформації про пам’ятники та скарби давніх греків, ключові події, найбільш значущі деталі грецької давнини – колиски європейської цивілізації та її цінностей. Наукова експедиція в Морею мала важливе значення для розширення знань про Грецію як країну та її античну спадщину. В архітектурі, скульптурі, живописі, меблюванні, декоративному мистецтві активно використовувались античні грецькі мотиви – як правило, в значно романтизованому та прикрашеному вигляді. Після експедиції європейські музеї та численні колекціонери стали проявляти підвищений інтерес до грецької культури. Оборотною стороною цього інтересу стало активне розграбування культурної спадщини країни. Ще один з результатів експедиції полягав в тому, що наука стала розглядатися як «політика XIX століття».

Keywords

EN

cultural heritage, monument, treasure, Philhellenism, Eurocentrism, colonial discourse, Morea expedition; cultural heritage, monument, treasure, Philhellenism, Eurocentrism, colonial discourse, Morea expedition

UK

культурна спадщина, пам’ятник, скарб, філеллінізм, європоцентризм, колоніальний дискурс, експедиція в Морею

• Publisher: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
• Journal: Проблеми всесвітньої історії
• Year: 2020
• Issue: 10
• Pages: 78-91

Dates

published

2020-02-27

Contributors

author

Y. Dobrolyubska

author

O. Prysiazhniuk

References

• Blouet, G.-A. (1831-1838) Expedition scientifique de Moree, Ordonnee par le Gouvernement français: Architecture. vols I-VI. [Online] Paris: Firmin Didot. Available from: https://eng.travelogues.gr/collection.php?view=430 [Accessed: 6th March 2020]. [In French].
• Blouet, G.-A. (1831) Expedition scientifique de Moree, Ordonnee par le Gouvernement français: Architecture, Sculptures, Inscriptions et Vues du Peloponese, des Cyclades et de l'Attique (Band 1). [Online] Paris: Firmin Didot. Available from: https://digi.ub.uni-heidelberg.de/diglit/blouet1831/0143 [Accessed: 6th March 2020]. [In French].
• Cavaignac, E. (1897) Lettres d’Eugene Cavaignac, Expedition de Moree (1828-1829). [Online] Revue des deux Mondes. Volume 141. Available from: http://visualiseur.bnf.fr/CadresFenetre?O=NUMM-87180&I=50&M=tdm [Accessed: 6th March 2020]. [In French].
• Woodhouse, C.M. (1969) The Philhellenes. London: Hodder et Stoughton. [In English].
• Etienne, R. & Etienne, F. (1990) La Grece antique. Archeologie d'une decouverte. Paris: Gallimard. [In French].
• Bourguet, M.-N. et al. (1998) L’Invention scientifique de la Mediterranee. Egypte, Moree, Algerie. Paris: Editions de l’EHESS. [In French]. https://doi.org/10.1017/s0395264900000883
• Jannici, F. (2005) Grecheskij mir v konce XVIII – nachale XX vv. po rossijskim istochnikam (k voprosu ob izuchenii samosoznanija grekov) [The Greek world in the late XVIII – early XX centuries. according to Russian sources (on the question of the study of Greek identity)]. Sankt-Peterburg: Aletejja. [In Russian].
• Buzeskul, V.P. (1924) Otkrytija XIX i nachala XX veka v oblasti istorii Drevnego mira. Chast’ II. Drevnegrecheskij mir [Discoveries of the 19th and early 20th centuries in the field of the history of the Ancient World. Part II Ancient greek world]. Petrograd: ACADEMIA. [In Russian].
• Mihajelis, A. (1913) Hudozhestvenno-Arheologicheskie otkrytija za 100 let [Artistic and archaeological discoveries for 100 years]. Moscow: Izdanie Imperatorskogo Moskovskogo Arheologicheskogo Instituta Imeni Imperatora Nikolaja II. [In Russian].
• Haskell, F. & Penny, N. (1981) Taste and the Antique: the lure of classical sculpture 1500-1900. New Haven and London: Yale University Press. [In English]. https://doi.org/10.1017/s0009840x00115252

Identifiers

DOI

10.46869/2707-6776-2020-10-5