Французька революція кінця XVIII століття в історіографії останньої третини XIX – початку XXI ст.

• Authors: L. Taran

Title variants

EN

The French Revolution of the End of the XVIII Century in the Historiography of the Last Third of the XIX – the Beginning of the XXI Century

Abstracts

EN

The article traces the methodological foundations of the study of the French Revolution at the end of the XVIII century and conceptual changes in its interpretation from the last third of the XIX to the beginning of the XXI century. In the last third of the XIX century in French historiography, positivism occupied a dominant position, the principles of which were outlined by A. Comte back in the 30s. Under his influence, historians began to turn to the study of archives, universities and historical periodicals were revived. The study of the Great French Revolution was carried out by the school of A. Aulard, who is credited with developing its political history. The Russian and Ukrainian historiography of this revolution also acquired a professional appearance, based on the same principles of positivism and became famous for the creation of the “Russian-Ukrainian historical school” – N.I. Kareev, I.V. Luchitsky, M.M. Kovalevsky, E.V. Tarle. The school, influenced by the realities of Russian reality and Marxism, made an important contribution to the development of the agrarian aspect of the revolution. From the end of the XIX century world historiography was strongly influenced by neo-Kantianism, especially by the Baden school of W. Windelband and H. Rickert. As a result, this led to the creation of the well-known Annales school. The school considered historical facts to be psychological facts. The transition to the study of the psychology of the masses during the revolution was carried out in France by historians of the socialist direction - the pioneer was J. Lefebvre. These historians were followers of J. Jaurès. The article traces conceptual changes in the interpretation of the French Revolution at the end of the XVIII century – changes in both French and Russian, Ukrainian, Soviet historiography. It is noted that an important stage in the formation of a new conceptual image of the revolution was its anniversaries – the 190th, 200th anniversary, and world discussions around its cardinal problems. The article provides an overview of the points of view of French, American, Russian scientists and makes a sad conclusion that over the past decades, the study of the revolution in Ukraine has come to naught.

UK

У статті простежуються методологічні основи вивчення Французької революції кінця ХVIII століття та концептуальні зміни в її трактуванні з останньої третини XIX – початку ХХІ ст. В останній третині XIX ст. у французькій історичній науці запанував позитивізм, принадами якого були сформульовані О. Контом ще у 30-х роках. Під його впливом історики почали звертатися до вивчення архівів, відроджувалися університети, історична періодика. Вивчення Великої французької революції велося школою А. Олара, який має великі заслуги у розробці її політичної історії. Російська й українська історіографія цієї революції теж у цей час набувала професіоналізму на засадах позитивізму і прославилася створенням «російсько-української історичної школи» –М.І. Карєєв, І.В. Лучицький, М.М. Ковалевський, Є.В. Тарле. Школа під впливом реалій життя та марксизму зробила значний внесок у розробку аграрного аспекту революції. З кінця ХІХ ст. світова історіографія відчула могутній вплив неокантіанства, особливо баденської школи – В. Віндельбанд та Г. Ріккерт. У підсумку це привело у Франції до створення широковідомої школи «Анналів». Вона вважала історичні факти фактами психологічними. Перехід же до вивчення психології маси під час революції був у Франції здійснений істориками соціалістичного напрямку – передусім Ж. Лефевром – послідовником Ж. Жореса. У статті простежуються концептуальні зміни у трактуванні революції – зміни як у французькій історіографії, так і у російській, українській, радянській. Визначним етапом у формуванні нового концептуального образу революції були її ювілеї – 190, 200-ліття, та світові дискусії з приводу кардинальних її питань. В статті дається огляд поглядів французьких, американських та російських вчених і робиться невтішний висновок про те, що за останні десятиліття вивчення революції в Україні зійшло нанівець.

Keywords

UK

Французька революція кінця XVIII ст.; “російсько-українська історична школа”; соціалістична; ліберальна та марксистська історіографія революції; сучасні концепції революції

EN

French Revolution of the end of the XVIII century; “Russian-Ukrainian historical school”; liberal; socialist; Marxist historiography; modern concepts of revolution

• Publisher: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
• Journal: Проблеми всесвітньої історії
• Year: 2023
• Issue: 22
• Pages: 16-29

Dates

published

2023

Contributors

author

L. Taran

References

• Ado, A.V. (1987). Krest'yane i Velikaya frantsuzskaya revolyutsíya. Moskva: Izdatel'stvo Moskovskogo universiteta. [In Russian].
• Barg, M.A., Chernyak, E.B. (1990). Velikie sotsial’nye revolyutsii XVII-XVIII vekov. Moskva: Nayka. [In Russian].
• Gutnova, Ye.V. (1993). Akademik Sergey Danilovich Skazkin (1890-1973). Novaya i noveyshaya istoriya, pp. 145-163. [In Russian].
• Dalin, V.M. (1981). Istoriki Frantsii XIX-XX vv. Moskva: Nauka. [In Russian].
• Dalin, V.M.(1970). Lyudi i idei. Moskva: Nauka. [In Russian].
• Dounaevski V.A. (1992). L’academicien Nikolai Loukine, historien de la révolution française du XVIII sciecle / Criticastoriea. Bolletino A.S.E. Roma. [In French].
• Dounaevski V.A. (1991). L’historiographie soviétique de la Grande révolution française (1789-1799). (Pricipale Etapes) / La storia della storio graphie europe enea sulla rivoluzione francese. Roma. [In French].
• Dynaevsky, V.A., Tsfasman, A.B. (1987). Nikolay Mikhaylovich Lykin. Moskva: Nayka. [In Russian].
• Kamyshan, O. (1923). Zhores yak istoryk yakobinsʹkoyi dyktatury. Ukrayina. Ch. 1-2. [In Ukrainian].
• Kovalevskiy, M.M. (1895). Proiskhozhdeniye sovremennoy demokratii. Moskva. [In Russian].
• Koval'chenko, I.D., Shiklo, A.Ye. (1982). Krizis russkoy burzhuaznoy istoricheskoy nauki v kontse XIX – nachale XX veka (Itogi i zadachi izucheniya). Voprosy istorii, 1, pp. 18-35. [In Russian].
• Conlange, F. de (1893). De la manière d’ecrire histoire en France et en Allemagne. Questions historiques. Paris. [In French].
• Lefebvre, G. (1924). Les Paysans du Nord pendant la Révolution Française. Lille. [In French].
• Luchitskaya, S.I., Taran, L.V. (2007). Ivan Vasil'yevich Luchitskiy – issledovatel' istorii Ukrainy. Voprosy istorii, 3, pp. 153-161. [In Russian].
• Marks, K., Engel's, F. (1960). Sochineniya. Moskva: Gospolitizdat. T. 34. [In Russian].
• Marks, K., Engel's, F. (1960). Sochineniya. Moskva: Gospolitizdat. T. 37. [In Russian].
• Mathiez, A. (1922). La Révolution Française. Paris. [In French].
• Monod, G. (1876). Du proegres les études historiques en Françe depuis le XVI sciécle. Revue historique, 1, (1). [In French].
• Myagkov, G.P. (1988). “Russkaya istoricheskaya shkola”. Metodologicheskiye i ideyno-politicheskiye poznaniya. Kazan': Iz-vo Kazan. un-ta. [In Russian].
• Olar, A. (1902). Politicheskaya istoriya Frantsuzskoy revolyutsii. Proiskhozhdeniye i razvitiye demokratii i respubliki. (1789-1804). Moskva. [In Russian].
• Olar, A. Russkoye vliyaniye v izuchenii Frantsuzskoy revolyutsii. Golos minuvshego na chuzhoy storone, 2. [In Russian].
• Ramazanov, S.P. (1984). K voprosu o nachale krizisa russkoy burzhuaznoy istoricheskoy nauki. Voprosy metodologii istorii, istoriografii i istochnikovedeniya. Tomsk: Izdatel'stvo Tomskogo universiteta. [In Russian].
• Ramazanov, S.P. (1990). Krizis burzhuaznoy istoricheskoy nauki: sushchnost' i periodizatsiya. Metodologicheskiye i istoriograficheskiye voprosy istoricheskoy nauki. Tomsk: Izdatel'stvo Tomskogo universiteta. [In Russian].
• Revunenkov, V.G. (1989). K istorii sporov o Velikoy frantsuzskoy revolyutsii. Velikaya frantsuzskaya revolyutsiya i Rossiya. Pod red. A.L. Narochnitskogo, A.V. Ado i dr. Moskva. [In Russian].
• Taran, L.V. (1994). Istoricheskaya mysl' Frantsii i Rossii (70-ye gody XIX– 40-ye gody XX veka). Kiev: Naukova dumka. [In Russian].
• Taran, L.V. (2009). Frantsuzʹka, rosiysʹka ta ukrayinsʹka istoriohrafiya (ostannya tretyna XIX–poch. XXI st.). Naukova monohrafiya. Nizhyn; Taran, L.V., Lohunova, N.A. (2015). Ivan Vasylʹovych Luchytsʹkyy: istoryk i chas. Naukova monohrafiya. Nizhyn. [In Ukrainian]; Taran, L.V. (2000). Ivan Vasil'yevich Luchitskiy (1845-1918). Portrety istorikov: vremya i sud'by T. 2. Vseobshchaya istoriya. Pod red. G.N. Sevast'yanova i dr. Moskva – Iyerusalim. [In Russian]; Taran, L. (2008). Evolyutsiya obraza Frantsuzskoy revolyutsii v istoriografii XIX-XXI vv. Ksiȩstwo Warszawskie w historii i tradycji napoleonskiej (1807-2007). Podred. K. Buchholc-Srogosz. Częstochonia. [In Russian].
• Khobsbaum, E. (1991). Ekho “Marsel'yezy”. Vzglyad na Velikuyu frantsuzskuyu revolyutsiyu cherez dvesti let. Doycher I. Nezavershennaya revolyutsiya. Rossiya 1917-1967. Moskva: Inter-Verso. [In Russian].
• Fevr, L. (1991). Boi za istoriyu. Moskva: Nauka. [In Russian].
• Chernyak, Ye.B. (1989). 1794 god: aktual'nyye problemy issledovaniya Velikoy frantsuzskoy revolyutsii. Frantsuzskiy yezhegodnik 1987. Moskva: Nauka. [In Russian].
• Shkurinov, P.S. (1980). Pozitivizm v Rossii XIX veka. Moskva: Izd-vo Mosk. un-ta. [In Russian].

Identifiers

DOI

10.46869/2707-6776-2023-22-2

Biblioteka Nauki

51608618