Vitebsko vietos valdžios pareigybių skyrimo tvarka XV a. aštuntame – XVI a. septintame dešimtmetyje

• Authors: Andrius Jurkevičius

Abstracts

LT

Šiame straipsnyje siekiama išsiaiškinti, kaip XV a. aštuntame – XVI a. septintame dešimtmetyje būdavo skiriami Vitebsko pareigūnai. Išskiriame du šio reiškinio lygmenis: formalųjį, paremtą teisinių dokumentų taikymu, ir neformalųjį, grįstą pareigūnų giminystės saitais, taip pat ryšiais su Lietuvos didžiojo kunigaikščio dvaru, Vitebsko vietininkais bei vaivadomis. Straipsnio pabaigoje pateikta susisteminta šaltinių (publikuotų ir nepublikuotų) bei literatūros medžiaga, naudota sudarant Vitebsko pareigūnų sąrašus.

Keywords

LT

Vitebskas; vietos valdžios pareigybės; giminystės ryšiai; Lietuvos didžiojo kunigaikščio dvaras

• Publisher: Lietuvos istorijos institutas
• Journal: Lietuvos istorijos metraštis
• Year: 2016
• Issue: 2
• Pages: 51-96

Dates

published

2016

Contributors

author

Andrius Jurkevičius

• Lietuvos istorijos institutas

References

• ANTANAVIČIUS, Darius; SAVIŠČEVAS, Eugenijus. Įvadas. In: Žemaitijos žemės privilegijos XV–XVII a. Parengė D. Antanavičius ir E. Saviščevas. Vilnius: Versus aureus, 2010, p. 7–25.
• ANUŽYTĖ, Lina. Pratarmė. In: Lietuvos Metrika, knyga nr. 4 (1479–1491), Užrašymų knyga 4. Parengė L. Anužytė. Vilnius: Žara, 2004, p. 5–7.
• BŁASZCZYK, Grzegorz. Litwa na przełomie średniowiecza i nowożytności 1492–1569. Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2002.
• BONIECKI, Adam. Herbarz polski, cz. 1: Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, t. 10 (Kęstowscy–Komorowscy). Ułożył i wydał Adam Boniecki. Warszawa: Skład główny Gebethner i Wolff w Warszawie, 1907.
• BONIECKI, Adam. Herbarz polski, cz. 1: Wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich, t. 11 (Komorowscy–Kotowski). Ułożył i wydał Adam Boniecki. Warszawa: Skład główny Gebethner i Wolff w Warszawie, 1907.
• BONIECKI, Adam. Poczet rodów w Wielkiem Księstwie Litewskiem w XV i XVI wieku. Warszawa: Druk J. Bergera, 1887.
• DUBONIS, Artūras. Rec.: Судебная книга Витебского воеводы, господарского маршалка, Волковыского и Оболецкого державцы М. В. Клочко / 1533–1540. (Литовская Метрика. Книга № 228. Книга судных дел № 9) [Vitebsko vaivados, valdovo maršalo, Valkavysko ir Obolcų valdytojo M. V. Kločkos teismo knyga / 1533–1540. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 228. 9-oji Teismų bylų knyga]. In: Lietuvos Metrikos naujienos, nr. 10–2007/2008. Ats. redaktorius A. Dubonis. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2009, p. 30–33.
• GUDAVIČIUS, Edvardas. Lietuvos istorija, t. 1: Nuo seniausių laikų iki 1569 metų. Vilnius: Lietuvos rašytojų sąjungos leidykla, 1999.
• KIAUPIENĖ, Jūratė. „Mes, Lietuva“: Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės bajorija XVI a. (viešasis ir privatus gyvenimas). Vilnius: Kronta, 2003.
• KOJALAVIČIUS-VIJŪKAS, Albertas. Šventasis Lietuvos Didžiosios Kunigaikštijos bei jai priklausančių provincijų giminių ir herbų vardynas. Iš lotynų kalbos vertė [sudarė ir pratarmę parašė] S. Narbutas. Vilnius: Lietuvos mokslų akademijos Vrublevskių biblioteka, 2015.
• Lietuvos istorija, t. V: KIAUPIENĖ, Jūratė ir Ingė LUKŠAITĖ. Veržli Naujųjų laikų pradžia. Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė 1529–1588 metais. Vilnius: „Baltų lankų“ leidyba, 2013.
• LULEWICZ, Henryk. Sokoliński (Drucki Sokoliński) Paweł. In: Polski słownik biograficzny, t. 40/1, z. 164 (Soczyński Karol – Sokołowski Marian). Redaktor naczelny H. Markiewicz. Warszawa–Kraków: PAN [Instytut Historii im. Tadeusza Manteuffla], 2000, s. 49–50.
• MACHOVENKO, Jevgenij. Nelietuviškų žemių teisinė padėtis Lietuvos Didžiojoje Kunigaikštystėje (XIV–XVIII a.). Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 1999.
• NORKUS, Zenonas. Nepasiskelbusioji imperija: Lietuvos Didžioji Kunigaikštija lyginamosios istorinės imperijų sociologijos požiūriu. Vilnius: Aidai, 2009.
• PETRAUSKAS, Rimvydas. Aleksandro Jogailaičio dvaras ir jo sąskaitų knygos. In: Lietuvos didžiojo kunigaikščio Aleksandro Jogailaičio dvaro sąskaitų knygos (1494–1504). Parengė D. Antanavičius ir R. Petrauskas. Vilnius: Pilių tyrimo centras „Lietuvos pilys“, 2007, p. IV–XXIII.
• PETRAUSKAS, Rimvydas. Lietuvos diduomenė XIV a. pabaigoje – XV a.: sudėtis – struktūra – valdžia. Vilnius: Aidai, 2003.
• PETRAUSKAS, Rimvydas. Nuo Vytauto iki Aleksandro Jogailaičio: didžiojo Lietuvos kunigaikščio dvaro tęstinumo problema. In: Lietuvos didysis kunigaikštis Aleksandras ir jo epocha. Mokslinių straipsnių rinkinys. Ats. red. R. Petrauskas. Vilnius: Vilniaus pilių valstybinio kultūrinio rezervato direkcija, 2007, p. 47–55.
• PIETKIEWICZ, Krzysztof. Dwór Litewski wielkiego księcia Aleksandra Jagiellończyka (1492– 1506). In: Lietuvos valstybė XII–XVIII a. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 1997, p. 75–131.
• PIETKIEWICZ, Krzysztof. Wielkie Księstwo Litewskie pod rządami Aleksandra Jagiellończyka. Studia nad dziejami państwa i społeczeństwa na przełomie XV i XVI wieku. Poznań: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu im. Adama Mickiewicza, 1995.
• RAGAUSKIENĖ, Raimonda. Vilniaus vietininkai ikireforminiame Viliaus pilies teisme 1542– 1566 m.: nuo Luko Bezskio iki Stanislovo Hamšėjaus. In: Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės istorijos kraštovaizdis. Mokslinių straipsnių rinkinys. Skiriama profesorės Jūratės Kiaupienės 65-čiui. Sudarytoja R. Šmigelskytė-Stukienė. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2012, p. 463–481.
• SAVIŠČEVAS, Eugenijus. Suvaldyti chaosą: bandymas naujai tirti Lietuvos didžiojo kunigaikščio Kazimiero suteikčių knygą. In: Istorijos šaltinių tyrimai, t. 1. Sudarė D. Antanavičius ir D. Baronas. Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2008, p. 115–173.
• SAVIŠČEVAS, Eugenijus. Tarnybininkai XVI amžiaus Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės bajorų (didikų) dvaro socialinėje organizacijoje. In: Žemaitijos ir Klaipėdos krašto dvarų bruožai (skaitmeninė knyga). Sudarė L. Klimka. Vilnius, 2010 (prieiga per internetą: http://www3.lrs.lt/pls/ inter/w5_show?p_r=7131&p_d=94559&p_k=1, [žiūrėta 2016 m. gegužės 29 d.]).
• SAVIŠČEVAS, Eugenijus. Žemaitijos savivalda ir valdžios elitas 1409–1566 metais. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla, 2010.
• SKIBNIEWSKA, Józefa. Dwór królewski Aleksandra Jagiellończyka w latach 1501–1506. Lublin: Wydawnictwo KUL, 2015.
• URUSKI, Seweryn. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, t. 2 (Bron–Czek). Opracowany przez Seweryna hrabiego Uruskiego, przy współudziale Adama Amilkara Kosińskiego, wykończony i uzupełniony przez Aleksandra Włodarskiego, wydany staraniem i kosztem córek autora. Warszawa: Skład główny księgarnia Gebethnera i Wolffa, 1905.
• URUSKI, Seweryn. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, t. 6 (Jasi–Kliń). Opracowany przez Seweryna hrabiego Uruskiego, przy współudziale Adama Amilkara Kosińskiego, wykończony i uzupełniony przez Aleksandra Włodarskiego, wydany staraniem i kosztem córek autora. Warszawa: Skład główny księgarnia Gebethnera i Wolffa, 1909.
• URUSKI, Seweryn. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, t. 10 (Łuba–Miec). Opracowany przez Seweryna hrabiego Uruskiego, przy współudziale Adama Amilkara Kosińskiego, wykończony i uzupełniony przez Aleksandra Włodarskiego, wydany staraniem i kosztem córek autora. Warszawa: Skład główny księgarnia Gebethnera i Wolffa, 1913.
• Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII–XVIII wieku. Spisy, t. 3: Ziemie ruskie, z. 5: Urzędnicy wołyńscy XIV–XVIII wieku. Spisy. Oprac. M. Wolski. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007.
• VILIMAS, Darius. Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės žemės teismo sistemos formavimasis (1564–1588). Vilnius: Lietuvos istorijos institutas, 2006.
• WOLFF, Józef. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego, 1386–1795. Kraków: Druk Wł. L. Anczyca, 1885.
• АЛЯХНОВIЧ, Рагнеда Анатольеўна; РЫБЧОНАК, Сяргей Аляксандравiч; ШАЛАНДА, Аляксей Iванавiч. Род Iллiнiчаў у Вялiкiм Княстве Лiтоўскiм у XV–XVI стагоддзях. Мiр: Музей «Замкавы комплекс «Мір», 2015.
• БЕРЕЖКОВ, Николай Георгиевич. Литовская Метрика как исторический источник, ч. 1: О первоначальном составе книг Литовской Метрики по 1522 год. Москва; Ленинград: Издательство Академии наук СССР, 1946.
• ВАРОНІН, Васiль. Кнігі Метрыкі 16 і 228: склад і паходжанне. In: Актуальныя пытанні вывучэння і выдання Метрыкі Вялікага Княства Літоўскага. Матэрыялы мiжнароднай навукова-практычнай канферэнцыi (Мiнск, 11–12 лiстапада 2003 г.). Рэдакцыйная калегiя: С. П. Вiцязь... [et al.]. Мінск: Iнстытут гiсторыi НАН Беларусi, 2005, с. 110–117.
• ВАРОНІН, Васiль. Палітычны лад Полацкага ваяводства ў першай палове XVI ст. In: Беларускі Гістарычны Агляд, т. 5, сш. 1. Менск, 1998, с. 27–64.
• ВОРОНИН, Василий Алексеевич. Матей Войтехович Клочко и его судебная книга. In: Судебная книга витебского воеводы, господарского маршалка, волковыского и оболецкого державцы М. В. Клочко. 1533–1540 (Литовская метрика. Книга № 228. Книга судных дел № 9). Публикацию подготовили В. А. Воронин и др. Москва: Наука, 2008, с. 6–12.
• ВОРОНЧУК, Ірина Олексіївна. Населення Волині в XVI – першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники. Київ: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського; Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії, 2012.
• КРОМ, Михаил Маркович. Меж Русью и Литвой. Пограничные земли в системе русско– литовских отношений конца XV – первой трети XVI в. 2-е издание. Москва: Квадрига, 2010.
• ЛЮБАВСКИЙ, Матвей Кузьмич. Литовско–русский сейм: опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешнею жизнью государства. Москва: Университетская типография, 1900.
• ЛЮБАВСКИЙ, Матвей Кузьмич. Областное деление и местное управление Литовско– Русского государства ко времени издания первого Литовского статута. Москва: Университетская типография, 1892.
• МАКАРАЎ, Максім. Ад пасада да магдэбургіі: прававое становішча насельніцтва местаў Беларускага Падзвіння ў XIV – першай палове XVII ст. Мінск: УП «Экаперспектыва», 2008.
• МАКАРАЎ, Максім. Крупенiчы: гiсторыя вiцебскага мяшчанскага роду XVI ст. In: Архiварыус: зборнік навуковых паведамленняў i артыкулаў. Вып. 4. Рэд. Ю. М. Бохан. Мінск: Нацыянальны гістарычны архіў Беларусі, 2006, с. 159–167.
• МАКАРАЎ, Максім. Мейскiя ўлады Вiцебска да ўвядзення магдэбургскага права (канец 15 ст. – 1597 г.). In: Гiстарычны альманах: навуковы гiстарычны i краязнаўчы часопiс, т. 10. Рэд. А. Краўцэвіч. Горадня: Беларускае Гістарычнае Таварыства, 2004, с. 156–168.
• МАЛИНОВСКИЙ, Иоанникий. Рада Великого княжества Литовского в связи с боярской думой древней России, ч. 2: Рада Великого княжества Литовского. Вып. 2 (1492–1569). Томск: Паровая типо-лит. П. И. Макушина, 1912.
• Полоцкие грамоты XIII – начала XVI века, т. 2. Ответственный редактор А. Л. Хорошкевич. Москва: Университет Дмитрия Пожарского, 2015.
• ПОПЕЛЬ, Родион Игоревич. Переписка Жигимонта Августа с киевским воеводой и мещанами как источник по истории Киевского воеводства второй половины 1550-х гг. In: Актуальные проблемы источниковедения: материалы III Международной научно-практической конференции, Витебск, 8–9 октября 2015 г. Витебск: ВГУ имени П. М. Машерова, 2015, с. 153–155.
• РАДАМАН, Андрэй; ВIЛIМАС, Дарюс; ГАЛУБОВIЧ, Віталь. Земскiя ураднiкi Вiцебского воеводства у другой палове XVI – першай палове XVII стст. In: Commentarii polocenses historici = Полацкія гістарычныя запіскі, т. II. Полацак, 2005, c. 51–61.
• СТРЭНКОЎСКІ, Сяргей Пятровіч. Гарадское самакіраванне Оршы ў XVI–XVIII стагоддзях, Вестник МГИРО. Научно-методический журнал, № 2 (2). Гл. редактор Т. И. Мороз. Минск, 2010, с. 47–55.
• ЯКОВЕНКО, Наталя. Украïнська шляхта з кiнця XIV до середини XVII столiття. Волинь i Центральна Украïна. Київ: Критика, 2008.
• ЯНУШКЕВИЧ, Андрей Николаевич. Ливонская война. Вильно против Москвы: 1558– 1570. Москва: Квадрига; Русская панорама, 2013.

Identifiers

Biblioteka Nauki

57186186