Wyzwania w sferze wyznaniowej w koncepcji bezpieczeństwa narodowego Ukrainy po rewolucji godności

• Authors: Kozyrska Antonina

Title variants

EN

The challenges in the confessional sphere in a concept of national security of Ukraine after the Revolution of Dignity

RU

Вызовы в конфессиональной сфере в концепции национальной безопасности Украины после Революции достоинства

• Languages of publication: PL

Abstracts

EN

The new concept of the national security of Ukraine after the Revolution of Dignity considered the challenges in the confessional sphere as well. They were considered as a part of humanitarian or cultural security. The threatening in this industry was mostly regarded as the result of “soft” instruments of Russia’s impact on the Ukrainian society, particularly in the Crimea and Donbass areas, which are not controlled by Kiev. Such an activity was aimed at fomenting of religious grounds and inter-confessional and social conflicts. This led to the strengthening of separatism, the destabilization of the internal situation and the depreciation of the international image of Ukraine. Considering such threatening, the main tasks were: to neutralize Russian propaganda within the country and abroad through the UOC- MP and the ROC, to oppose to anti-Ukrainian activity of quasi-Church organizations, to improve the legislation and the communication between religious associations, the state and society, to harmonize the inter-ethnic relations, and to increase the level of religious tolerance. As the necessary means of limiting the Russian presence in the humanitarian sphere, the building of Ukrainian Local Orthodox Church was the priority challenge.

RU

Новая концепция национальной безопасности Украины после Революции достоинства учитывала также вызовы в конфессиональной сфере. Они рассматривались как составляющая гуманитарной или культурной безопасности. Угрозы в этой отрасли чаще всего расценивались как эффект „мягких” инструментов влияния России на украинское общество, особенно на неподконтрольных Киеву территориях Крыма и Донбасса. Целью таких действий являлось разжигание вражды на этно-религиозной почве и провоцирование межконфессиональных и социальных конфликтов. Это вело к укреплению сепаратизма, дестабилизации внутренней ситуации и девальвации международного имиджа Украины. Ввиду таких угроз как главные задачи ставились: нейтрализация внутри страны и заграницей российской пропаганды через УПЦ МП и РПЦ, противодействие антиукраинской деятельности квазицерковных организаций, усовершенствование законодательства и коммуникации между религиозными объединениями, государством и обществом, гармонизация межконфессиональных отношений, повышение уровня религиозной толерантности. Приоритетным вызовом определялось строительство Украинской Помесной Православной Церкви как необходимое средство ограничения российского присутствия в гуманитарной сфере.

Keywords

EN

Ukraine; national security; humanitarian security; religious security

RU

Украина; национальная безопасность; гуманитарная безопасность; религиозная безопасность

• Publisher: Wydawnictwo Adam Marszałek
• Journal: Nowa Polityka Wschodnia
• Year: 2018
• Volume: 2(17)
• Pages: 7-32

Contributors

author

Kozyrska Antonina

• Uniwersytet Mikołaja Kopernika w Toruniu

References

• Chodak, P. (red.). (2015). Leksykon – Bezpieczeństwo: wybrane pojęcia. Józefów: Wydawnictwo Wyższej Szkoły Gospodarki Euroregionalnej.
• Curanović, A. (2010). Czynnik religijny w polityce zagranicznej Federacji Rosyjskiej. Warszawa: Wydawnictwo Uniwersytetu Warszawskiego.
• Czaja, J. (2013). Kulturowy wymiar bezpieczeństwa: aspekty teoretyczne i praktyczne. Kraków: Krakowska Akademia im. Andrzeja Frycza Modrzewskiego.
• Falkowski, M., Lang, J. (2015, wrzesień). Homo dżihadicus. Islam na obszarze byłego ZSRR a fenomen postsowieckich bojowników w Syrii i Iraku. Warszawa: Ośrodek Studiów Wschodnich im. Marka Karpia.
• Harbatski, A. (2015). Tożsamość religijna a bezpieczeństwo konfesyjne: współczesne wyzwania (na przykładzie republiki Białoruś). Pogranicze. Studia Społeczne, XXV, 135–150.
• Kozyrska, A. (2014). Pluralizm wyznaniowy a integracja narodu ukraińskiego po 1991 roku. Toruń: Europejskie Centrum Edukacyjne.
• Marczewska-Rytko, M. (2010). Religia i polityka w globalizującym się świecie. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej.
• McGuire, M. (2012). Religia w kontekście społecznym. Przeł. S. Burdziej. Kraków: Nomos.
• Paleczny, T. (2007). Interpersonalne stosunki międzykulturowe, Kraków: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellońskiego.
• Zenderowski, R. (2011). Religia a tożsamość narodowa. Nacjonalizm w Europie Środkowo-Wschodniej. Między etnicyzacją religii a sakralizacją etnosu (narodu). Wrocław: Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego.
• В СБУ нарешті побачили фактори релігійної загрози національній безпеці України, – Олександр Саган (2018, 4 marca). Pobrane z: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/70306.
• Филипович Л., Горкуша О. (red.), (2014), Майдан і Церква. Хроніка подій та експертна оцінка, Київ, s. 602–616.
• Горбулін, В., Власюк, О. (red.). (2015). Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. Pobrane z: http://www.niss.gov.ua/public/File/2015_book/POSLANNYA-2015_giper_new.pdf.
• Горбулін, В., Власюк, О., Литвиненко, О. (red.). (2014). Аналітична доповідь Національного інституту стратегічних досліджень до позачергового Послання Президента України до Верховної Ради. України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у сфері національної безпеки». Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. Pobrane z: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Dopovid_Prezudentps-0ab72.pdf.
• Горбулін, В., Власюк, О., Ляшенко, О. (red.). (2016). Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році». Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. Pobrane z: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/poslanya_new-cc2e3.pdf.
• Горбулін, В., Власюк, О., Ляшенко, О. (red.). (2017). Аналітична доповідь до щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році». Pobrane z: http://www.niss.gov.ua/public/File/book_2017/Poslanya_druk_fin.pdf
• Горєвой, Д. (2018, 22 stycznia). 2017-й – рік «церковних» законопроектів. Pobrane z: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/review/69800.
• Деркач, Т. (2018, 27 lutego). Перереєстрація релігійних організацій в «ЛНР»: знущання над свободою совісті. Pobrane z: https://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/open_theme/70246.
• Духовне управління мусульман Криму не може вільно відображати точку зору мусульман (2015, 7 października). Pobrane z: http://islam.in.ua/ua/novini-ukrayini/duhovne-upravlinnya-musulman-krimu-ne-mozhe-vilno-vidobrazhatitochku-zoru-musulman.
• Ібрагімов, Т. (2015, 23 czerwca). Іслам в окупації: як змінилось релігійне життя кримських татар після анексії. Pobrane z: http://krymsos.com/news/55b4e03d5dc67.
• Калениченко, Т. (2018, 7 marca). Муфтій Саїд Ісмагілов: Маю підстави вважати обшуки в мечетях систематичними. Pobrane z: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/70354.
• Комітет Верховної Ради підтримав ще два церковних законопроекти (2018, 13 lipca). Pobrane z: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/state/legislation/67557.
• Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України. Затверджено Указом Президента України від 14 березня 2016 року № 92/2016. Pobrane z: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/92/2016.
• Литвиненко О. (red.). (2011). Національна безпека України: стратегічні пріоритети та шляхи їх реалізації. Матеріали „круглого столу”. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. Pobrane z http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/Nac_Bezpeka-70680.pdf.
• Мусаєва, С., Алієв, А. (2017). Мустафа Джемілєв. Незламний. Харків: Видавництво «Віват».
• Патріарх Варфоломій сподівається невдовзі відвідати Україну (2016, 19 listo-pada). Pobrane z: https://risu.org.ua/ua/index/all_news/ukraine_and_world/international_relations/65178.
• Позачергове послання президента до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2015 році» (2014, 27 listopada). Pobrane z: http://www.president.gov.ua/news/pozachergove-poslannya-prezidenta-ukrayini-doverhovnoyi-rad-34118.
• Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2017 році» (2017, 7 września). Pobrane z: http://www.president.gov.ua/news/poslannya-prezidenta-ukrayini-do-verhovnoyi-radiukrayini-pr-43086.
• Постанова Верховної Ради України „Про Звернення Верховної Ради України до Його Всесвятості Варфоломія, Архієпископа Константинополя і Нового Риму, Вселенського Патріарха щодо надання автокефалії Православній Церкві в Україні” (2016, 16 czerwca). Pobrane z: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1422-19.
• Православна мобілізація: віряни УПЦ (МП) захотіли зустрітися з авторами релігійних законопроектів (2017, 8 grudnia). Pobrane z: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/reportage/69307.
• Президент Путин полагает, что российскую безопасность укрепляют ядерное оружие и православие (2007, 1 lutego). Pobrane z: http: http://www.pravoslavie.ru/news/20667.htm.
• Президент: Ми вдячні Вселенському Патріарху за постійну підтримку України (2016, 10 marca). Pobrane z: http://www.president.gov.ua/news/prezident-mivdyachni-vselenskomu-patriarhu-za-postijnu-pidt-36837.
• Сага про «церковні законопроекти»: як це було (2017, 23 maja). Pobrane z: https://risu.org.ua/ua/index/exclusive/review/67079.
• Стемпневски, Т. (2014). Политика безопасности Украины после 2010 года. W: З. Станкевич, Т. Стемпневски, А. Шабацюк (red.). Безопасность постсоветского пространства: Новые вызовы и угрозы – Security of the Post-Soviet region: new challenges and threats. (281–294). Люблин–Москва: Wydawnictwo KUL, Instytut Europy Środkowo-Wschodniej.
• Степико, М. (2014). Цілісність гуманітарного простору України як об’єкт національної безпеки держави. Аналітична записка. Pobrane z: http://www.niss.gov.ua/articles/1871.
• Стратегія національної безпеки України. Затверджено Указом Президента України від 26 травня 2015 року № 287/2015. Pobrane z: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.
• У Києві створили Духовне управління мусульман Криму (2018, 19 listopada). Pobrane z: https://www.pravda.com.ua/news/2016/11/19/7127354.
• Указ Президента України №555/2015 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року “Про нову редакцію Воєнної доктрини України”. Pobrane z http://www.president.gov.ua/documents/5552015-19443.
• Церква, суспільство, держава у протистоянні викликам і загрозам сьогодення (інформаційні матеріали). Інформаційні матеріали підготовлені до чергового засідання постійно діючого Круглого столу “Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин” 24 травня 2017р., організованого Центром Разумкова за сприяння Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні і підтримки ВРЦіРО (2017), Київ: Центр Разумкова. Pobrane z: https://risu.org.ua/php_uploads/files/articles/ArticleFiles_67098_2017_Religiya.pdf.
• Червонна, С. (1998). Іслам у Криму: історія і сучасність. Людина і Світ, 3, 2–9. Pobrane z: https://risu.org.ua/ua/library/periodicals/lis/lis_1998/lis_98_3/37316.
• Чупрій, Л. (2013). Концептуальні засади політики національної безпеки Української держави в гуманітарній сфері. Політичний Менеджмент, 1–2, 35–41.
• Шаправський, С. (2010). Проблеми забезпечення релігійної безпеки України та шляхи їх вирішення / С. А. Шаправський. Наукові записки [Національного університету „Острозька академія”], 2, 167–175.
• Щорічне Послання Президента до Верховної Ради «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2016 році» (2016, 6 września). Pobrane z: http://www.president.gov.ua/news/shorichne-poslannya-prezidenta-do-verhovnoyi-radi-provnutri-38077.
• Якубович, М. (2016a, 19 maja). Кримський іслам на роздоріжжі. Pobrane z: http://tyzhden.ua/Society/165391.
• Якубович, М. (2016b, 18 stycznia). Кримські мусульмани в російській політиці: нові вектори. Pobrane z: http://islam.in.ua/ua/tochka-zoru/krymski-musulmany-v-rosiyskiy-polityci-novi-vektory.