Детерминанты электорального поведения: от «экологизма» к «коммуникативизму»

• Authors: Скочиляс Любомир
• Languages of publication: RU

Abstracts

RU

Рассматриваются теоретические подходы к объяснению электорального поведения. Анализируются экологическая, социологическая, социо-психологическая, коммуникативная и другие теории мотивации электорального выбора. Прослеживается их эволюция, взаимосвязь и отличия. Также прослеживается зависимость концепций электорального поведения от социо-исторических, технологических и политических условий. Итогом работы является вывод, что все имеющиеся объяснения поведения избирателей следует рассматривать как такие, которые акцентируют на определенных факторах электорального выбора и поэтому наиболее полное понимание этого феномена возможно только при их комплексном применении.

PL

W artykule rozważane są teoretyczne podejścia do wyjaśnienia zachowań wyborczych. Analizowane są ekologiczne, socjologiczne, socjopsychologiczne, komunikatywne i inne teorie motywacji zachowań wybnorczych. Wskazuje się na ich ewolucję, wzajemne relacje i różnice. Ukazywana jest także zależność koncepcji zachowania wyborczego w stosunku do warunków społeczno-historycznych, technologicznych i politycznych. W oparciu o rozważania teoretyczne dochodzimy do wniosku, że wszystkie dostępne wyjaśnienia zachowań wyborców należy traktować jako takie, które skupiają się na zdefiniowanych przesłanach dokonywania wyboru w czasie samych wyborów, w związku z czym najbardziej wszechstronne zrozumienie tego zjawiska jest możliwe tylko za sprawą ich zintegrowanego zastosowania.

EN

Theoretical approaches to the explanation of electoral behavior are considered. Ecological, sociological, socio-psychological, communicative and other theories of motivation for electoral choice are analyzed. Their evolution, interrelation and differences are traced. The dependence of the concepts of electoral behavior on socio-historical, technological and political conditions is also traced. The result of the work is the conclusion that all available explanations of the behavior of voters should be regarded as those that emphasize certain factors of electoral choice and therefore the fullest understanding of this phenomenon is possible only with their integrated application.

Keywords

RU

электоральное поведение; электоральный выбор; мотивация выбора; выборы; избиратели

PL

zachowania wyborcze; wybór elektoralny; motywacja wyboru; wybory; wyborcy

EN

electoral behavior; electoral choice; choice motivation; elections; voters

• Publisher: Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Chełmie
• Journal: Language. Culture. Politics. International Journal
• Year: 2018
• Volume: 1/2018
• Pages: 189-207

Contributors

author

Скочиляс Любомир

• Львовский национальный университет имени Ивана Франко

References

• Butler D., Stokes D. (1974). Political change in Britain: The evolution of electoral choice. London.
• Cohen B. (1963). The Press and Foreign Policy. California.
• Goguel F. (1958). Geographie des elections francaises sous la troisieme et la quatrieme republique. Paris.
• Iyengar S., Reeves R. (1997). Do the Media Govern? Politicians, Voters, and Reporters in America. California.
• Kinder D., Peters M., Abelson R., Fiske S. (1980). “Presidential Prototypes”. In: Political Behavior, vol. 2. no. 4.
• Klapper J. (1960). The effects of mass communication. New York.
• Lazarsfeld P. (1964) The peopleís choice: How the voter makers up his mind in a presidential campaign. New York.
• Lipset S., Rokkan S. (1967). Party Systems and Voter Alignments. New York.
• McCombs M., Shaw D.(1972). "The agenda-setting function of mass media”. In Public Opinion Quarterly", vol. 36.
• Rose R., McAllister I. (1986). Voters Begin to Choose. From Closed-Class to Open Elections in Europe. London.
• Анохина Н. (2005). "Влияние средств массовой информации на электоральное поведение: основные подходы”. В: Социология, № 1.
• Бунь В. (2013). "Теоретичні підходи до аналізу електорального вибору. В: Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії, Вип. 3.
• Бурдье П. (1993). Социология политики. Москва.
• Вільчинська І. (2009). „Дослідження мотивації у соціологічних теоріях електоральної поведінки”. В: Правові і політичні науки, Вип.46.
• Голосов Г. (1997). "Поведение избирателей в России: теоретические перспективы и результаты региональных выборов”. В: Полис, № 4.
• Желтов В., Желтов М. (2011) "К вопросу об анализе электорального поведения”. В: Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, № 3 (12)
• Ковров В. (2016). "Роль "экологического анализа" в исследовании электорального поведения: политико-социологический анализ". В: Вестник научных конференций, № 2-2 (6).
• Линейцева К. (2013) "Электоральное поведение как элемент электорально-правовой культуры”. В: Молодой ученый, №2.
• Ольшанский Д. (2002). Политическая психология. Санкт-Петербург.
• Паликова А. (2011). „Роль СМИ в формировании электорального выбора российских избирателей”. В: Государственное управление. Электронный вестник, № 27.
• Пшизова С. (2000). „Демократия и политический рынок в сравнительной перспективе”. В: Полис, №2.
• Райкер У. (2000). "Брожение 50-х годов и развитие теории рационального выбора”. В: Политическая наука на рубеже веков: проблемно-тематический сборник.
• Сорокин Б. (2015). "Специфика политического маркетинга, как второй исторической формы социального обмена”. В: Синергия, №2.
• Тєлєгіна К. (2009). "Теорії електоральної поведінки та можливості їх застосування в Україні”. В: Вісник ХНУ ім. Каразіна, №15
• Шведа Ю. (2004). Теорія політичних партій та партійних систем. Львів.