АМБІВАЛЕНТНІСТЬ ПЕРЕКЛАДУ БОГОСЛОВСЬКОГО ТЕКСТУ (ПРИКЛАД СИНТАГМАТІОНА ПРО СІМ СВЯТИХ ТАЙН ГАВРИЇЛА СЕВІРА, 1603 р.)

• Authors: Андрій Ясіновський

Title variants

UK

АМБІВАЛЕНТНІСТЬ ПЕРЕКЛАДУ БОГОСЛОВСЬКОГО ТЕКСТУ (ПРИКЛАД СИНТАГМАТІОНА ПРО СІМ СВЯТИХ ТАЙН ГАВРИЇЛА СЕВІРА, 1603 р.)

EN

АМBІVАLЕNСE OF THEOLOGICAL TEXT TRANSLATION (THE CASE OF SYNTAGMATION ON THE SEVEN HOLY SACRAMENTS BY GАВRIEL SЕVEROS, 1603)

• Languages of publication: PL

Abstracts

EN

In 1603, in terms of activities of the Ostroh cultural and educational centre (Volhynia), a translation to the middle Ukrainian language (“prosta mova”) of the Syntagmation on the Seven Holy Sacraments by Gabriel Severos, a Greek theologian, religious leader, and Metropolitan of Philadelphia, has emerged. The Ukrainian version of text contains a number of loci where the interpreter uses simultaneously two Ukrainian correspondences in lieu of the single Greek word. This can be explained, first of all, by the dual cultural orientation of contemporary Ruthenian society sеttlеd on the territory of Rzeczpospolita which was determined by Byzantine and Latin influences. Therefore, the translator once in a while provides two сorrespondences alongside for better understanding by the supporters of both cultural models. On the one hand, Ukrainian theological and philosophical terminology in the early 17th century was not elaborated and unified yet. On the other hand, the translator chooses such a communication strategy that provides an adequate perception of each potential recipient. So the “product” of the interpreter appears to be ambivalent and perceptable to representatives of both traditions.

UK

W roku 1603 w ramach działalności ośrodka kultury i edukacji w Ostrogu na Wołyniu na język średnioukraiński („prostą mowę”) został przetłumaczony Syntagmation o siedmiu świętych sakramentach greckiego teologa, działacza religijnego i metropolity Filadelfii Gabriela Sewerosa. Tekst przekładu ukazuje szereg miejsc, w jakich tłumacz stosuje jednocześnie dwa ukraińskiе оdpowiedniki w miejscu jednego greckiego słowa. Jest to spowodowane podwójną orientacją kulturową współczesnego społeczeństwa ruskiego na terenie Rzeczypospolitej Polskiej, uwarunkowaną wpływami bizantyńskimi oraz łacińskimi. Tłumacz okresowo dostarcza równocześnie dwa odpowiedniki dla lepszego zrozumienia zwolenników obu modeli kulturowych. Z jednej strony, ukrajinśka terminologia teologiczna i filozoficzna na początku XVII wieku. jeszcze nie była ukształtowana i zunifikowana. Z drugiej strony, tłumacz wybiera taką strategię komunikacyjna, która zapewnia odpowiednią percepcję każdemu potencjalnemu odbiorcy tekstu. Skutkiem tego tłumaczenie cechuje się ambiwalencją oraz otwartością na przedstawicieli obu tradycji.

• Publisher: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu
• Journal: Studia Ukrainica Posnaniensia
• Year: 2017
• Volume: 5
• Pages: 73-80

Dates

published

2017-03-24

Contributors

author

Андрій Ясіновський

• Ukraiński Uniwersytet Kаtоlісki, Lwów

References

• І. Мицько, Острозька слов’яно-греко-латинська академія, Київ 1990, с. 37, 126.
• А. Ясіновський, Кипріян, [в] Енциклопедія історії України, у 10 томах, редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін., т. 4, Київ 2007, с. 288.
• Хв. Тітов, Матеріяли для історії книжної справи на Вкраїні в XVI–XVIII в.в.: Всезбірка передмов до українських стародруків, Київ 1924, с. 57 (№ 13).
• P. Skarga, O Iedności kościoła Bożego pod iednym pasterzem…, [в:] Русская историческая библиотека, т. 7, Сaнкт-Петербург 1887, кол. 485.
• G. Podskalsky, Griechische Theologie in der Zeit der Türkenherrschaft (1453–1821), München 1988, S. 117.
• J a. Isajevyč, Der Buchdruck und die Entwicklung der Literatursprachen in der Ukraine (16.–1. Hälfte des 17. Jh.), [in:] „Zeitschrift für Slawistik”, 1991, Bd. 36, H. 1, S. 47.
• М. Смотрицький, Граматика, Єв’є 1619, с. 3 (факсимільне видання: Київ 1979).
• І. Огієнко, Українська літературна мова ХVІ ст. і Крехівський апостол 1560-х р., Варшава 1930, с. 100.
• B. Виноградов, Различие между закономерностями развития славянских языков в донациональную и национальную эпоху, Москва 1963, с. 10.
• М. Мозер, Руська (білоруська та українська) мова середньої доби: загальна перспектива,[в:] М. Мозер, Причинки до історії української мови, Харків 2008, с. 73.
• Н. Толстой, Взаимоотношение локальных типов древнеславянского языка позднего периода, [в:] „Славянское языкознание. V Международный съезд славистов”, Москва 1963, c. 262.
• М. Moser, Anmerkungen zur Prosta mova, [in:] „Slavia”, 1995, H. 3, S. 57.
• V. Mathesius, O požadavku stability ve spisovném jazyce, [v:] Spisovná čeština a jazyková kultura, usp. B. Havránek, M. Weingart, Praha 1932, s. 29.
• W. Witkowski, Język utworów Joannicjusza Galatowskiego na tle języka ukraińskiego XVII wieku [=Zeszyty naukowe uniwersytetu Jagiellońskiego, 211; Prace językoznawcze, 25], Kraków 1969, s. 15.
• Б. Успенский, Краткий очерк истории русского литературного языка (XI–XIX вв.), Москва 1994, с. 68.
• R. Richardt, Polnische Lehnwörter im Ukrainischen, Wiesbaden 1957, S. 2–4.
• Історія української мови: Лексика і фразеологія, відп. ред. В. Русанівський, Київ 1963, с. 285.
• A. Bolek, Rozwój poglądów na tak zwaną „mowę prostą” w XVI i XVII wieku, [w:] „Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego”, Prace językoznawcze, z. 74, 1983, s. 32.
• А. И. Соболевский, Похвала Исайе Балабану, [в:] „Чтения в Обществе Нестора Летописца”, кн. 3, отд. 2, Киев 1894, с. 38.

Identifiers

DOI

10.14746/sup.2017.5.08