The Role of Universities in Modernisation Processes Against the Background of Attemptations of Social and Political Transformations in the Russian Empire (60s-70s of the XIX Century)

• Authors: Oksana Ivanenko

Title variants

UK

Роль університетів у модернізаційних процесах на тлі спроб суспільно-політичних перетворень у Російській імперії (60-70-ті рр. ХІХ ст.)

Abstracts

UK

У статті висвітлюється роль університетів як центрів міжкультурної комунікації у ширшому контексті аналізу реформаторського досвіду Російської імперії 60-70-х рр. ХІХ ст. на основі дослідження мемуарної літератури, періодики ХІХ ст., а також вперше запроваджених до наукового обігу документів Центрального державного історичного архіву України м. Києва. У висновках наголошується, що попри проведення селянської, а також судової і військової реформ, запровадження виборного місцевого самоврядування, у Російській імперії не відбулося кардинальної модернізації суспільно-політичного життя, непорушними залишилися авторитарні засади державного управління. Спроби здійснення ліберальних реформ залишилися половинчастими й незавершеними, а ідея встановлення конституційної монархії виявилася нежиттєздатною в реаліях самодержавно-поліцейської держави. Водночас упродовж ХІХ ст. у Російській імперії утверджується роль університетів як чинників модернізації і широкого спектру соціокультурних процесів, пов’язаних із виробленням та реалізацією наукових ідей, науково-теоретичним забезпеченням економічного розвитку, формуванням кадрового потенціалу і плеканням суспільної свідомості, орієнтованої на політичну емансипацію. Розвиток університетської корпоративної культури, базованої на принципах автономії, різко дисонував із засадами російського імперського самодержавства. Попри те, що імператорські університети засновувалися з метою реалізації самодержавної (зокрема русифікаторської) політики, саме вони стали джерелом і каталізатором модернізаційних процесів, забезпечуючи піднесення освітнього й культурного рівня суспільства шляхом підготовки кадрів для найважливіших сфер соціального життя – науки, педагогіки, державного управління, різних галузей економіки, юридичної діяльності, медицини, літератури, журналістики, тощо. Університети були потужними інструментами вестернізаційних процесів, центрами розвитку міжнародної науково-освітньої співпраці, провідниками наукових знань, технологічних новацій і зрештою правових принципів і соціокультурних цінностей європейської цивілізації. Представники професорсько-викладацької корпорації і випускники університетів активно здійснювали просвітницьку діяльність, популяризували наукові знання серед широкої громадськості, виступали з публічними промовами й відкритими лекціями, брали участь у розвитку книгодрукування, періодичної преси та громадських наукових організацій, здійснюючи в такий спосіб вплив на суспільну свідомість, розробляючи науково-теоретичну базу модернізаційних реформ. Університетське середовище надавало поживний ґрунт для піднесення опозиційних до самодержавства настроїв, національно-культурних рухів, плекання суспільно-політичної думки, співзвучної тогочасним європейським ідеологічним течіям.

EN

The article highlights the role of universities as centres of intercultural communication in the broader context of analysing the reformist experience of the Russian Empire in the 60s and 70s of the nineteenth century on the basis of the study of memoirs, periodicals of the nineteenth century, as well as documents of the Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv, which were first introduced into scientific circulation. The conclusions emphasise that despite the implementation of peasant, judicial and military reforms, and the introduction of elected local government, the Russian empire did not undergo a radical modernisation of socio-political life, and the authoritarian principles of state governance remained unchanged. Attempts to implement liberal reforms remained half-hearted and incomplete, and the idea of establishing a constitutional monarchy proved unviable in the realities of an autocratic police state. At the same time, during the nineteenth century, in the Russian empire, the role of universities as factors of modernisation and a wide range of socio-cultural processes related to the development and implementation of scientific ideas, scientific and theoretical support for economic development, the formation of staff potential and the cultivation of social consciousness focused on political emancipation was established. The development of a university corporate culture based on the principles of autonomy was in sharp contrast to the foundations of the russian imperial autocracy. Despite the fact that imperial universities were founded to implement the autocratic (in particular, Russification) policy, they became the source and catalyst of modernisation processes, ensuring the rise of the educational and cultural level of society by training personnel for the most important spheres of social life – science, pedagogy, public administration, various sectors of the economy, legal activities, medicine, literature, journalism, etc. Universities were powerful instruments of westernisation processes, centres for the development of international scientific and educational cooperation, and conductors of scientific knowledge, technological innovations, and ultimately the legal principles and socio-cultural values of European civilisation. Representatives of the teaching corporation and university graduates were actively engaged in educational activities, popularising scientific knowledge among the general public, giving public speeches and open lectures, participating in the development of book publishing, periodicals and public scientific organisations, thus influencing public consciousness and developing the scientific and theoretical basis for modernisation reforms. The university environment provided fertile ground for the rise of opposition to the autocracy, national and cultural movements, and the cultivation of socio-political thought consonant with the European ideological trends of the time.

Keywords

EN

modernisation; westernisation; Russian Empire; reforms; universities; social and political life

UK

модернізація; вестернізація; Російська імперія; реформи; університети; суспільно-політичне життя

• Publisher: National Academy of Sciences of Ukraine. The Institute of History of Ukraine
• Journal: The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings
• Year: 2023
• Issue: 32
• Pages: 106-123

Dates

published

2023

Contributors

author

Oksana Ivanenko

• Institute of History of Ukraine, the National Academy of Sciences of Ukraine

• https://orcid.org/0000000261540444

References

• Bazhenova, H.Yu. (2008). Mizhnarodni zv'iazky istorykiv Rosii (dr. pol. XIX - poch. XX st.). Extended abstract of PhD thesis. Kyiv [in Ukrainian].
• Custine, A. de. (1995). Rosja w roku 1839. (Vols. 1-2). Warszawa: Państwowy instytut wydawniczy [in Polish].
• Danilevskij, N.Ja. (1871). Rossija i Evropa. Vzgljad na kul'turnye i politicheskie otnoshenija Slavjanskogo mira k Romano-Germanskomu. Sankt-Peterburg [in Russian].
• Ikonnikov, V.S. (1876). Russkie universitety v svjazi s hodom obshhestvennogo obrazovanija. Vestnik Evropy, 11, 73-132 [in Russian].
• Ivanenko, O. (2013). Universytety Ukrainy v mizhnarodnykh naukovykh zv'iazkakh Rosijs'koi imperii (druha polovyna XIX - pochatok XX st.). Kyiv [in Ukrainian].
• Liman, S.I. (2016). Iz istorii mezhdunarodnogo turizma: Anglija nachala 1860-h gg. glazami adjunkta Kievskogo Universiteta Sv. Vladimira A.V. Romanovicha-Slavatinskogo (1832-1910). Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho universytetu. Istoriia, 2(35), 107-112 [in Russian].
• Liman, S.I. (2017). Iz istorii mezhdunarodnogo turizma: Francija nachala 1860-h gg. glazami A.V. Romanovicha-Slavatinskogo. Stan i perspektyvy suchasnoho turyzmu: Materialy III Vseukrains'koi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii z mizhnarodnoiu uchastiu (m. Sumy, 29 lystopada 2017 r.). Sumy [in Russian].
• Lyman, S.I. (2016). Zvit pro podorozh Zakhidnoiu Yevropoiu v 1858-1859 rr. profesora Kharkivs'koho universytetu D.I. Kachenovs'koho iak dzherelo z istorii vitchyznianoho turyzmu. Naukovyj visnyk Uzhhorods'koho universytetu.Istoriia, 1(34), 126-130 [in Ukrainian].
• Rennenkampf, N.K. (1899). Kievskaja universitetskaja starina (Sobytija v universitete Sv. Vladimira v 1860-1862 gg.). Russkaja starina, 7, 31-49 [in Russian].
• Romanovich-Slavatinskij, A.V. (1903). Moja zhizn' i akademicheskaja dejatel'nost'. 1832-1884 gg. Vestnik Evropy. 1903, 3, 168-214 [in Russian].
• Stel'makh, S.P. (1997). Istorychna dumka v Ukraini XIX - pochatku XX stolittia. Kyiv [in Ukrainian].
• Stel'makh, S.P. (2005). Istorychna nauka v Ukraini epokhy klasychnoho istoryzmu. XIX - pochatok XX stolittia. Kyiv [in Ukrainian].
• Stel'makh, S.P. (1998). Mizhnarodni zv'iazky istorykiv Ukrainy u druhij polovyni XIX st. Visnyk Kyivs'koho natsional'noho universytetu. Istoriia, 38, 3-9 [in Ukrainian].
• Stel'makh, S.P. (2004). Vcheni Kyivs'koho universytetu v nimets'kykh universytetakh (XIX - pochatok XX st.). Etnichna istoriia narodiv Yevropy, 16, 148-152 [in Ukrainian].
• Vinogradov, P.G. (1901). Uchebnoe delo v nashih universitetah. Vestnik Evropy, 9, 537-573 [in Russian].
• Yehorova, O.V. (2013). Naukovi zakordonni vidriadzhennia pravoznavtsiv universytetiv Ukrainy (ostannia tretyna XIX - pochatok XX st.). Humanitarnyj zhurnal, 3, 20-29 [in Ukrainian].

Identifiers

DOI

10.15407/mzu2023.32.106

Biblioteka Nauki

22676822