Examining Linkage for National Economic Policy Development

• Authors: Adhipradana Swasito , Aang Aribawa

Title variants

RU

Изучение взаимосвязей для разработки национальной экономической политики

UK

Вивчення взаємозв’язків для розробки національної економічної політики

Abstracts

RU

Цель работы. Критически изучить связи как критерий при формировании экономической политики Индонезии. Дизайн/Метод/План исследования. Статистический анализ прямых связей между отраслями промышленности и их вклада в чистую экспортную выручку, создание рабочих мест и создание добавленной стоимости в обрабатывающей промышленности Индонезии в период с 1995 по 2005 год. Результаты исследования. Политика, основанная на межсекторальных связях ресурсов, широко распространена и реализована во многих развивающихся странах. Правительство Индонезии часто вводило политику, основанную на связях. Установлено, что сектор с высокими связями не всегда вносит больший вклад в экономику. В течение периода исследования секторы с более низкими прямыми связями внесли значительный вклад в чистую экспортную выручку Индонезии, создание рабочих мест и добавленную стоимость. Однако это исследование не означает, что высокие связи – это плохо. В этом исследовании утверждается, что директивным органам также следует принимать во внимание и другие факторы, помимо взаимоотношений. Практическое значение исследования. Результаты анализа связей показателей Индонезии в отраслях с 1995 по 2000 гг. показывают, что политика, основанная на взаимосвязях, такая как политика по обеспечению большей внутренней добавленной стоимости, не оправдана, и нет необходимости значительно акцентировать внимание на прямые связи в разработке политики. Оригинальность/Ценность/Научная новизна исследования. В данном исследовании подчеркивается, что все факторы, непосредственно влияющие на формулирование экономической политики, следует рассматривать как сравнительные преимущества. Ограничения исследования/Перспективы дальнейших исследований. В следующих статьях целесообразно критически изучить основные макроэкономические показатели, что позволит оценить актуальность и высокую осуществимость изменения или трансформации экономической политики Индонезии.

UK

Мета роботи. Критично вивчити зв'язки як критерію формування економічної політики Індонезії. Дизайн/Метод/План дослідження.  Статистичний аналіз прямих зв'язків галузей промисловості та внеску секторів у чистий експортний дохід, створення зайнятості та створення доданої вартості виробництва Індонезії у період між 1995 та 2005 роками. Результати дослідження. Політика, заснована на міжгалузевих зв’язках, була поширеною і застосовувалась у багатьох країнах, що розвиваються. Уряд Індонезії часто запроваджував політику, засновану на зв'язках. Встановлено, що сектор з високими зв'язками не завжди забезпечує більший внесок в економіку. У періоді дослідження сектори з нижчими прямими зв'язками суттєво сприяли чистим прибуткам від експорту Індонезії, створенню робочих місць та доданій вартості. Однак це дослідження не означає, що високі зв'язки погані. У цьому дослідженні стверджується, що політикам також треба враховувати інші фактори, крім відносин. Практичне значення дослідження. Результати аналізу зв'язків діяльності Індонезії в галузях промисловості з 1995 по 2000 рр. свідчать, що політика, що базується на взаємозв'язках, така як політика забезпечення більшої внутрішньої доданої вартості, необгрунтована, та немає необхідності занадто акцентувати увагу до прямих зв'язків під час формування політики. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. У цьому дослідженні підкреслюється, що всі фактори, які є безпосередніми при формуванні економічної політики, слід розглядати як порівняльні переваги. Обмеження дослідження/Перспективи подальших досліджень. У наступних статтях доцільно критично вивчити основні макроекономічні показники, що дозволить оцінити актуальність і високу здійсненність зміни або трансформації економічної політики Індонезії.

EN

Purpose. To study critically examines links as a criterion in shaping Indonesia’s economic policy and to evaluate the relationship between sectors' forward linkages and sectors' contribution to net export earnings, employment generation, and value-added creation of Indonesia's manufacturing.  Design/Method/Approach. Statistical analysis of the industries sectors' forward linkages and sectors' contribution to net export earnings, employment generation, and value-added creation of Indonesia's manufacturing between 1995 and 2005. Findings.  The policies based on intersectoral input linkages have been prevalent and implemented in many developing countries. Indonesia's Government has frequently introduced the policies based on linkages. It is established that a sector with high linkages does not always provide a greater contribution to the economy. During the research window, sectors with lower forward linkages significantly contributed to Indonesian net export earnings, job creation, and value-added. However, this study does not mean that high connections are bad. This study argues that policymakers should also take into account factors other than relationships. Practical implications. The results of analysis links of Indonesia`s performance in the industries from 1995 to 2000 suggest that the policies based on interconnections, such as policies to provide greater domestic added value, are unwarranted, and but there is no need to place too much emphasis by forward linkages in policymaking. Originality/Value. This study emphasizes that all factors that are direct in the formulation of economic policy should be considered as comparative advantages.

Keywords

EN

intersectoral links; Indonesia’s government; policy making; export earning

RU

межотраслевые связи; Правительство Индонезии; создание политики; экспортный доход

UK

міжгалузеві зв’язки; Уряд Індонезії; вироблення політики; експортний дохід

• Publisher: Oles Honchar Dnipro National University
• Journal: European Journal of Management Issues
• Year: 2021
• Volume: 29
• Issue: 1
• Pages: 47-55

Dates

published

2021

Contributors

author

Adhipradana Swasito

• Ministry of Finance, Republic of Indonesia

• https://orcid.org/0000000232598962

author

Aang Aribawa

• Ministry of Finance, Republic of Indonesia

• https://orcid.org/0000000292115133

Identifiers

DOI

10.15421/192105

Biblioteka Nauki

21267813