Наслідки повномасштабної російсько-української війни для позиціонування Тримор’я в глобальній політиці

• Authors: Юрій Тишкун , Мар’ян Лопата

Title variants

EN

Consequences of a full-scale Russian-Ukrainian war for the positioning of the «Three Seas Initiative» in global politics

Abstracts

UK

У статті проаналізовано термін «Тримор’я» – продукт адаптації філософсько-географічної категорії «Міжмор’я» до опису Центрально-Східної і Південно-Східної Європи. Обґрунтовано тезу про те, що застосування категорії «Міжмор’я» до регіону ЦСЄ-ПСЄ зумовлено не лише «ментальною географією» польської політичної думки і практичними потребами польської геополітики ХХ-ХХІ ст., але й об’єктивно наявними спільними характеристиками регіону (його буферним статусом між геополітичними потугами Німеччини та Росії; нижчим рівнем добробуту цього регіону порівняно із Західною Європою; його переважно слов’янським характером, який неодноразово підштовхував реалізацію в ЦСЄ-ПСЄ панславістських проєктів; тенденціями в соціальному, зокрема культурному, економічному і політичному житті регіону, помітні принаймні з кінця 1980-х років). Констатовано, що проєкт «Тримор’я» А. Дуди – сучасна реінкарнація ідеї прометеїстів – «Міжмор’я», створеної між двома світовими війнами на основі ягеллонської ідеї Раннього Нового часу. Цей проєкт виник як фронда правоконсервативних, бідніших членів ЄС щодо його ліволіберальних, багатих учасників за зовнішньої підтримки євроскептичного, правопопулістського уряду Д. Трампа в США. Втім, еволюція «Тримор’я» врешті-решт привела його до інституалізації як одного з ядер інтеграції в сучасному Європейському Союзі різних швидкостей, з акцентом на розвитку транскордонних комунікаційних, інфраструктурних проєктів в регіоні за співпраці ЄС та США. Підкреслено, що після початку російсько-української війни загроза її поширення на територію «Тримор’я», яку ЄС подолати не може, змушує членів ініціативи звертатись по пряму військову підтримку до США в обмін на надання Вашингтону підтримки в його протистоянні Пекіну – союзникові Москви, активізуючи роль регіону як одного з форпостів протистояння китайському впливу на планеті. Окрім того, російсько-українська війна мимоволі привела до досягнення однієї з цілей проєкту «Тримор’я» – розвитку логістичної інфраструктури його учасників через необхідність обслуговувати масштабні сухопутні й авіаційні переміщення військ та функціонування «зернових» і гуманітарних коридорів з Євросоюзу до України. Також повномасштабна російсько-українська війна викликала реанімацію і розвиток ВПК країн «Тримор’я», його інтеграцію всередині регіону і решти ЄС, а також з Україною, США і Південною Кореєю, що дає шанс на високотехнологічне економічне зростання учасників проєкту.

EN

The article discusses the term “Three Seas Initiative” – a product of the adaptation of the philosophical and geographical category “Intermarium” to the description of Central-Eastern and South-Eastern Europe. The thesis is substantiated that the application of the category “Intermarium” to Central-Eastern and South-Eastern Europe is due not only to the “mental geography” of Polish political thought and the practical needs of Polish geopolitics of the 20th and 21st centuries but also to the objectively existing general characteristics of the region (its buffer status between geopolitical powers of Germany and Russia, the lower level of prosperity of this region compared to Western Europe, its predominantly Slavic character, which repeatedly pushes the implementation of pan-Slavist projects in the Central-Eastern and South-Eastern Europe, the trends in social, in particular, cultural, economic and political, which are observed at least since the late 1980s). It is argued that the project “Three Seas Initiative” by A. Duda is a modern reincarnation of the idea of the Prometheists – “Intermarium”, created between the two world wars on the basis of the Jagiellonian idea of the Early Modern Age. This project arose as an opposition of rightwing conservative, poorer EU members to its left-liberal, rich participants with external support from the Eurosceptic, right-wing populist government of D. Trump in the USA. However, the evolution of the Three Seas Initiative finally led it to institutionalization as one of the cores of integration in the modern European Union at different speeds, with an emphasis on the development of cross-border communication and infrastructure projects in the region with the cooperation of the EU and the USA. It is emphasized that after the start of the Russian- Ukrainian war, the threat of its spread to the territory of the “Three Seas Initiative”, which the EU cannot overcome, forces the members of the initiative to seek direct military support from the United States in exchange for Washington’s support in its opposition to Beijing, an ally of Moscow. “Three Seas Initiative” could be perceived as an activation of the role of the region as one of the outposts of opposition to Chinese influence on the planet. In addition, the Russian- Ukrainian war involuntarily led to the achievement of one of the goals of the Three Seas Initiative - the development of the logistics infrastructure of its participants, due to the need to serve large-scale land and air movements of troops and the functioning of “grain” and humanitarian corridors from the European Union to Ukraine. Also, a full-scale Russian-Ukrainian war caused the resuscitation and development of the military-industrial complex of the Three Seas Initiative countries, its integration within the region and the rest of the EU, as well as with Ukraine, the USA, and South Korea, which gives a chance for high-tech economic growth of the participants of the project.

Keywords

UK

регіональна інтеграція; КНР; США; Європейські Співтовариства; Центрально-Східна Європа

EN

regional integration; China; USA; European Communities; Central-Eastern Europe

• Publisher: Wydawnictwo Adam Marszałek
• Journal: Copernicus Political and Legal Studies
• Year: 2023
• Issue: 5
• Pages: 18-29

Dates

published

2023

Contributors

author

Юрій Тишкун

• Lviv Polytechnic National University

• https://orcid.org/0000000306832855

author

Мар’ян Лопата

• Ukrainian Catholic University

• https://orcid.org/0000000265981319

References

• Гончаренко, Ю. (2017). «Проект Міжмор’я: від концепції до реалізації». Фонд сприяння демократії. Retrieved from: https://fpdi.org.ua/2017/06/09/iu-honcharenkoproekt-mizhmoria-vid-kontseptsii-do-realizatsii/.
• Загуменска, М. (2022). Китай фактично став на сторону Росії, тому Україні варто розвивати активні відносини з Тайванем. Texty. Retrieved from: https://texty.org.ua/articles/107302/kytaj-faktychno-stav-nastoronu-rosiyi-tomu-ukrayini-varto-rozvyvaty-aktyvnistosunky-iz-tajvanem/.
• Каблов, О. (2019). Негативна свобода Ісаї Берліна. Е-архів НаУКМА. Retrieved from: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/16592/Kablov_Nehatyvna_svoboda_Isai_Berlina.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
• Капітоненко, М. (2022). Латвія та Естонія теж виходять із формату співпраці з Китаєм «16+1». Апостроф. Retrieved from: https://apostrophe.ua/ua/article/world/china/2022-08-12/latviya-i-estoniya-toje-vyihodyat-izformata-sotrudnichestva-s-kitaem-161/47540.
• Ковалевська, О. (2018). 100-річний ювілей нереалізованої ідеї: концепція «Балто-Чорноморського Союзу» в працях Степана Рудницького і сучасні перспективи. Регіональна історія України, 12, cc. 329–345.
• Оратовська, А. (2015, 7 серпня). «Міжмор’я»: новий польський президент – популіст? Слово і Діло. Retrieved from: https://www.slovoidilo.ua/2015/08/07/novyna/suspilstvo/mizhmorya-novyj-polskyj-prezydent-populist.
• Северин, О. (2021, 17 травня). Українське Міжмор’я: стабілізація у час викликів. Громадський простір. Retrieved from: https://www.prostir.ua/?News=ukrajinske-mizhmorya-stabilizatsiya-u-chas-vyklykiv.
• Семків, В. (2017, 22 липня). Ілюзія Міжмор›я. Збруч. Retrieved from: https://zbruc.eu/node/68720.
• Снайдер, T. (2011). Криваві землі: Європа поміж Гітлером та Сталіним. Київ: Грані-Т.
• Умланд, А. (2016, 16 червня). Німецький політолог Андреас Умланд розповів в ефірі Еспресо про проект військово-політичного союзу від Балтійського до Чорного моря. Espreso. Retrieved from: https://espreso.tv/article/2016/06/16/ydeya_quotmezhdumoryaquot_uzhe_voploschaetsya_v_nekotorykh_otnoshenyyakh_umland.
• Цымбурский, В. (2009). Циклы «похищения Европы. Большое примечание к статье «Остров Россия». Internet Archive: Way Back Mashine. Retrieved from: https://web.archive.org/web/20090330170937/http://www.archipelag.ru:80/ru_mir/ostrov-rus/cymbur/comment/.
• Andrukhovych, T. (2015, 5 серпня). Анджей Дуда виступає за створення блоку держав від Балтійського до Чорного моря. Radio Poland. Retrieved from: http://archiwum.polradio.pl/5/38/Artykul/216158.
• Błaszczak: Kupujemy południowokoreańską broń. Czołgi haubice i samoloty (2022, 22 липня). Defence 24. Retrieved from: https://defence24.pl/sily-zbrojne/blaszczak-kupujemy-poludniowokoreanska-bron-czolgi-haubice-i-samoloty-aktualizacja.
• Defense Express (2023, 31 January). Ukraine Has Already Received 500 Trains with Weapons and Ammunition Sent by the USA, Western Countries. Defense Express. Retrieved from: https://en.defence-ua.com/analysis/ukraine_has_already_received_500_trains_with_weapons_and_ammunition_sent_by_the_usawestern_countries-5611.html.
• Dubrovnik Summit (2016). Three Seas Initiative. Retrieved from: https://3seas.eu/about/past-summits/dubrovnik-summit-2016.
• Duda, A. (2022, 20 червня). Postanowiliśmy stworzyć nowy rodzaj partnerstwa z Trójmorzem i przyznaliśmy go Ukrainie – Prezydent. The official twitter channel for the President of the Republic of Poland. Retrieved from: https://twitter.com/prezydentpl/status/1538880567558787073.
• Hungary signs deal with Rheinmetall AG for 218 Lynx combat vehicles (2020, 9 September). Reuters: Aerospace & Defense. Retrieved from: https://www.reuters.com/article/rheinmetall-hungary-contract-idUSL8N2G654N.
• Joint Declaration Dubrovnik Summit 2016. Retrieved from: https://media.voog.com/0000/0046/4166/files/DUBROVNIK_deklaratsioon_2016.pdf.
• Kahn, M., Koper, А., Muller, R. (2022, 24 November). Weapons industry booms as Eastern Europe arms Ukraine. Reuters: Aerospace & Defense. Retrieved from: https://reuters.com/world/europe/weapons-industrybooms-eastern-europe-arms-ukraine-2022-11-24/.
• Michałek, M. Inicjatywa Trójmorza. Wzmocni czy podzieli Unię? Magazyn TVN24. Retrieved from: http://www.tvn24.pl/magazyn-tvn24/wielki-plan-malych-panstwjak-trojmorze-wzmocni-lub-podzieli-unie,106,1968.
• Powstanie indeks Trójmorza. GPW i 6 giełd regionu szykują CEEplus (2019, 4 września). Forsal.pl. Retrieved from: http://forsal.pl/finanse/gielda/artykuly/1428603,-ceeplus-powstanie-indeks-trojmorza-gpw-i-6-gield-regionu-szykuja-ceeplus.html.
• President Duda (2017, 6 lipca). Many infrastructure projects possible in CEE. The official website of the President of the Republic of Poland. Retrieved from: http://www.president.pl/en/news/art,493,president-duda-many-infrastructure-projects-possible-in-cee-.html.
• RIMPAC 2022 Concludes (2022, 05 August). U.S. Navy Office of Information. Retrieved from: https://www.navy.mil/Press-Office/News-Stories/Article/3118649/rimpac-2022-concludes/.
• Rudke, M. (2019, 29 May). Startuje Fundusz Trójmorza. Rzeczpospolita. Retrieved from: https://www.rp.pl/Biznes/305299894-Startuje-Fundusz-Trojmorza.html.
• Sieć Regionów Trójmorza. Samorządowy Kongres Gospodarczy Forum Regionów Trójmorza. Retrieved from: https://congress.lubelskie.pl/strona-startowa/siec-gospodarcza-regionow-trojmorza/.
• Skolimowski, P., Krukowska E. (2022, 22 May). Orban Is Losing Friends as Poland Gives Him the Cold Shoulder. Bloomberg. Retrieved from: https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-05-13/orban-is-losing-friends-as-polandgives-him-the-cold-shoulder.
• Standish, R. (2023, February 13). How The War In Ukraine Is Prompting The Czechs To Rethink Ties With China. Radio Free Europe/Radio Liberty. Retrieved from: https://www.rferl.org/a/china-czechs-pavel-taiwan-ties/32269856.html.
• The Ukraine Support Tracker: Which countries help Ukraine and how? (2023). Kiel Institute For The World Economy. Retrieved from: https://www.ifw-kiel.de/fileadmin/Dateiverwaltung/IfW-Publications/-ifw/Kiel_Working_Paper/2022/KWP_2218_Which_countries_help_Ukraine_and_how_/KWP_2218_Trebesch_et_al_Ukraine_Support_Tracker.pdf.
• Twaróg, E. (2018, 19 August) Trójmorze będzie wspólnie budować. Puls Biznesu. Retrieved from: https://www.pb.pl/trojmorze-bedzie-wspolnie-budowac-937596.
• Warsaw Summit 2017. Three Seas Initiative. Retrieved from: https://3seas.eu/about/past-summits/warsaw-summit-2017.
• Andrukhovych, T. (2015). Andzhey Duda vystupaye za stvorennya bloku derzhav vid Baltiys’koho do Chornoho morya [Andrzej Duda advocates the creation of a block of states from the Baltic Sea to the Black Sea]. Retrieved from: http://archiwum.polradio.pl/5/38/Artykul/216158 [in Ukrainian].
• Honcharenko, Yu. (2017). «Proekt Mizhmor”ya: vid kontseptsiyi do realizatsiyi» [“The Intermarium project: from concept to implementation”]. Retrieved from: https://fpdi.org.ua/2017/06/09/iu-honcharenko-proekt-mizhmoria-vid-kontseptsii-do-realizatsii/ [in Ukrainian].
• Kablov, O. (2019). Nehatyvna svoboda Isayi Berlina [Isaiah Berlin’s Negative Freedom]. Retrieved from: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/16592/Kablov_Nehatyvna_svoboda_Isai_Berlina.pdf?sequence=1&isAllowed=y [in Ukrainian].
• Kapitonenko, M. (2022). Latviya ta Estoniya tezh vykhodyat’ iz formatu spivpratsi z Kytayem «16+1» [Latvia and Estonia are also withdrawing from the format of cooperation with China “16+1”]. Retrieved from: https://apostrophe.ua/ua/article/world/china/2022-08-12/latviya-i-estoniya-toje-vyihodyat-iz-formata-sotrudnichestva-s-kitaem-161/47540 [in Ukrainian].
• Kovalevs’ka, O. (2018). 100-richnyy yuviley nerealizovanoyi ideyi: kontseptsiya «Balto-Chornomors’koho Soyuzu» [100th Anniversary of Unrealized Іdea: The concept of the “Baltic-Black Sea Union” in the writings of Stepan Rudnytsky and modern perspectives] Rehional’na istoriya Ukrayiny [Regional history of Ukraine], 2018 (12), pp. 329–345. [in Ukrainian].
• Oratovs’ka, A. (2015). «Mizhmor’ya»: novyy pol’s’kyy prezydent – populist? [“Intermarium”: the new Polish president is a populist?] Retrieved from: https://www.slovoidilo.ua/2015/08/07/novyna/suspilstvo/mizhmorya-novyj-polskyj-prezydent-populist [in Ukrainian].
• Pravlyacha partiya Pol’shchi zamorozhuye vidnosyny iz politsyloyu Orbana (2022). [Poland’s ruling party freezes relations with Orbán’s political force]. Retrieved from: https://www.eurointegration.com.ua/news/2022/03/29/7136874/ [in Ukrainian].
• Semkiv, V. (2017). Ilyuziya Mizhmor’ya [Illusion of Intermarium]. Retrieved from: https://zbruc.eu/node/68720 [in Ukrainian].
• Severyn, O. (2021). Ukrayins’ke Mizhmor”ya: stabilizatsiya u chas vyklykiv. Retrieved from: https://www.prostir.ua/?News=ukrajinske-mizhmorya-stabilizatsiya-u-chas-vyklykiv [in Ukrainian].
• Snayder, T. (2011). Kryvavi zemli: Yevropa pomizh Hitlerom ta Stalinym [Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin]. Kyyiv: Hrani-T. [in Ukrainian].
• Tsymburskyy, V. (2009). Tsykly «pokhyshchenyya Evropy. Bol’shoe prymechanye k stat’e «Ostrov Rossyya» [Cycles of “abduction of Europe”. A big note to the article “The Island of Russia”]. Retrieved from: https://web.archive.org/web/20090330170937/http://www.archipelag.ru:80/ru_mir/ostrov-rus/cymbur/comment/ [Russian].
• Umland, A. (2016). Nimets’kyy politoloh Andreas Umland rozpoviv v efiri Espreso pro proekt viys’kovo-politychnoho soyuzu vid Baltiys’koho do Chornoho morya [German political scientist Andreas Umland spoke on Espresso about the project of a military-political union from the Baltic to the Black Sea]. Retrieved from: https://espreso.tv/article/2016/06/16/ydeya_quotmezhdumoryaquot_uzhe_voploschaetsya_v_nekotorykh_otnoshenyyakh_umland [in Ukrainian].
• Záhumenská, M. (2022). Kytay faktychno stav na storonu Rosiyi, tomu Ukrayini varto rozvyvaty aktyvni vidnosyny z Tayvanem [China actually sided with Russia, so Ukraine should develop active relations with Taiwan]. Retrieved from: https://texty.org.ua/articles/107302/kytaj-faktychno-stav-na-storonu-rosiyi-tomu-ukrayini-varto-rozvyvaty-aktyvni-stosunky-iz-tajvanem/ [in Ukrainian].

Identifiers

DOI

10.15804/CPLS.2023102

Biblioteka Nauki

16538506