«Матеревбивство» як симптом мутації національної психіки під колоніально-тоталітарним пресингом (на матеріалі української лірики 1920–1930-х років)

• Authors: Ольга (Olga) Шаф (Shaf)

Title variants

EN

«Killing of the mother» as a sign of national mental mutation under colonial and totalitarian pressure (illustrated on the twentieth-century ukrainian lyrics (the 1920–1930th)

Abstracts

UK

У статті досліджується специфіка художнього відображення в українській ліриці 1920 – 1930-х років минулого століття симптоматики морально-етичних, психічних мутацій національного маскулінного характеру, що виявляється в деструктивних інтенціях щодо материнської фігури батьківщини (агресивність наративу часто еквівалентна символічному «вбивству матері» з огляду на матерналізацію образу Вітчизни в художній свідомості). В осмисленні порушеної у статті проблеми ефективними є методологічний арсенал постколоніальних студій, синтезований з гендерною критикою та психоаналізом, а також аналітико-структурний та історико-типологічний літературознавчі методи. Ключовими поняттями, на яких вибудовується теоретична база дослідження, є материнська фігура України, національна колонізована маскулінність та маскулінна лірична свідомість, концептуальної ваги набувають психоаналітичні поняття травми, агресії, лібідозного об’єкта, репараційно-деструктивних імпульсів. Застосування цього інструментарію дозволяє з психоісторичних позицій окреслити симптоматику «матеревбивства» як деструктивного синівського жесту щодо материнської фігури України, а також характер її художньої репрезентації в українській пролетарській ліриці 1920-х років (Василь Еллан-Блакитний, Володимир Сосюра, Гео Шкурупій) та міжвоєнній емігрантській поезії (Євген Маланюк, Остап Тарнавський та інші). У дослідженні з’ясовано спільні та відмінні тенденції у ліриці поетів різних стильових та ідеологічних орієнтацій по обидва боки українського кордону у відтворенні деструктивних «матеревбивчих» бажань, скерованих на образ України. Спільним чинником їхнього відтворення є травма пережитої державотворчої поразки визвольних змагань та страх тоталітарного пресингу Радянської Росії, що набирав обертів, водночас характер вираження в ліриці цього періоду «синівської» агресії різниться відповідно до ситуації колоніальної ураженості й зумовлює застосування різних поетикальних тактик, серед яких візуалізація розтерзаного «материнського тіла» України, розщеплення її образу на «буржуазну» й «пролетарську» задля послаблення напруги між більшовицькою та націоналістською ідеологією (у пролетарській поезії) та демонізація «омертвілої» України, її моральне збезчещення за «зраду» національного сина-втікача (емігрантська поезія). Новизна дослідження визначається тим, що постколоніальна, а також гендерна й психоаналітична оптика застосовується до масиву української лірики, зокрема пролетарської та емігрантської поезії 1920–1930-х років ХХ століття, уперше й актуалізує досить дражливу проблему деградації національної свідомості впритул до девальвації статусу Вітчизни від нівеляційним імперсько-тоталітарним тиском. У перспективі вивчення теми може відбуватися на значно осяжнішому літературному матеріалі й в ширшому хронологічному діапазоні.

EN

The article deals with the specific art representation of moral, ethic, psychical shifts of the national masculine character in Ukrainian lyrics of the first third of XXth century. They are conveyed in particular through the masculine intention to destroy the maternal figure of Motherland. Sometimes aggressiveness and hostility expressed in the poetic texts are equal to symbolical “killing of the Mother”, if taking into consideration a convergence of the images of Mother and Motherland in poetic consciousness. The article employs analytical and structural as well as historical and typological literary techniques. The theoretical base of the investigation is postcolonial theory integrated with psychoanalysis as well as gender studies to deal effectively with such concepts as maternal figure of the Motherland, national colonial masculinity, masculine art consciousness, the notions of trauma, aggression and others as well. This theoretical direction can provide help with outlining of the “killing of the Mother” symptom as Ukrainian poets’ destructive gesture toward their Motherland represented in the 1920th proletarian poetry (Vasyl Ellan-Blakytnyi, Volodymyr Sosiura, Heo Shkurupii) and also in a number of works of emigrant poets between two World Wars (Yevhen Malaniuk, Ostap Tarnavskii and others). Diverse lyric tendencies to express the urge to kill the Mother extrapolated on the image of Ukraine are highlighted. Ethic transformation of Ukrainians poets’ patriotic feelings is predicated upon different reasons, but the common one is that they had equally suffered colonial and totalitarian pressure of Soviet Russia. The moods of depiction of Ukraine’s “death” are, on the contrary, differentiate; in the 1920th, proletarian Ukrainian poets defused the tension between Bolshevistic and nationalistic ideologies through splitting the image of Ukraine into the negative “bourgeois” one and the positive “proletarian” one. In some works of emigrant poets devaluated image of Ukraine acquires demonic “deathly” features and is dishonored as “a betrayer”.

Keywords

UK

пролетарська поезія 1920-х; міжвоєнна; емігрантська лірика; національна свідомість; колоніальність; маскулінність; маскулінна лірична свідомість; материнська; фігура; образ України

EN

the 1920th proletarian poetry; the emigrant poetry; between two World Wars; national consciousness; colonialism; masculinity; masculine art consciousness; the maternal figure; the image of Ukraine

• Publisher: Wydawnictwo Adam Marszałek
• Journal: Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
• Year: 2022
• Issue: 7(4)
• Pages: 187-196

Dates

published

2022

Contributors

author

Ольга (Olga) Шаф (Shaf)

• Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (Oles Honchar Dnipro National University)

• https://orcid.org/000000015692506X

References

• Агеєва В. Тексти з подвійним дном, або Психоаналіз соцреалізму. Апологія модерну: обрис ХХ віку : статті та есеї. Київ: Грані-Т. С. 113–157.
• Забужко О. Жінка-автор у колоніальній культурі, або знадоби до української гендерної міфології. Хроніки від Фортінбраса : вибр. есеїстика. 4-те вид. Київ, 2009. С. 152–193.
• Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури : монографія. Київ : Академвидав, 2006. 504 с.
• Matusiak A. Wyjsc z milczenia. Dekolonialne zmagania kultury I literatury ukrainskiej XXI wieku z trauma posttotalitarna. Wroclawiu : Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka-Jeziorańskiego we Wrocławiu, 2018. 378 s.
• Мовчан Р. Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі : монографія. Київ : ВД «Стилос», 2008. 544 с.
• Нейджел Дж. Маскулінінність і націоналізм: гендер і сексуальність у творенні нації. Гендерний підхід: історія, культура, суспільство / ред. Л. Гентош, О. Кісь. Львів: ВНТЛ-Класика, 2000. С.182–200.
• Шаф О. Гомоеротика як колоніальний «сюжет»: Гнат Михайличенко та його «блакитний роман» з революцією. Tabu w literaturze i sztuce. Wczoraj i dzis / ed. by W. Biegluk-Leś, E. Pańkowska. Kraków : UNIVERSITAS, 2021. P. 81–100.
• Шаф О. Гендерно-психологічні аспекти української лірики ХХ століття : монографія. Київ : Просвіта, 2019. 609 с.
• Юрчук О. У тіні імперій: українська література у світлі постколоніальної теорії : монографія. Київ: Академія, 2013. 224 с.
• Aheieva, V. (2011). Teksty z podviinym dnom, abo Psykhoanaliz sotsrealizmu [Texts with double bottom, or Psychoanalysis of the social realism]. V V. Aheieva Apolohiia modernu: obrys XX viku: statti ta esei [Apologia of Modernism: 20th outlghting]. (s. 113–157). Kyiv: Hrani-T. [in Ukrainian]
• Zabuzhko, O. (2009). Zhinka-avtor u kolonialnii kulturi, abo znadoby do ukrainskoi hendernoi mifolohii [Female author in the colonial culture, or The reasons of Ukrainian gender mythology]. V O. Zabuzhko Khroniky vid Fortinbrasa: vybrana eseistyka [Fortinbras’ Chronicles: elected essays], (s. 152–193) (4-te vyd.), Kyiv: Fakt. [in Ukrainian]
• Zborovska, N. (2006). Materevbyvstvo yak synivske porushennia batkivskoho kodu muzhnosti [Killing of the Mother as son’s destruction of father’s virility code]. V N. Zborovska Kod ukrainskoi literatury: Proekt psykhoistorii novitnoi ukrainskoi literatury [Ukrainian literature Code: The psychohistorical project of Modern Ukrainian literature], (s. 282–297). Kyiv: Akademvydav. [in Ukrainian]
• Matusiak, A. (2018). Wyjsc z milczenia. Dekolonialne zmagania kultury I literatury ukrainskiej XXI wieku z trauma posttotalitarna [Getting Out of Silence. Decolonial Struggles of The Ukrainian Culture and Literature of The 21st Century With Post-Totalitarian Trauma], Wroclawiu: Kolegium Europy Wschodniej im. Jana NowakaJeziorańskiego we Wrocławiu. [in Polish]
• Movchan, R. (2008). Ukrainskyi modernizm 1920-kh: portret v istorychnomu interieri [1920th Ukrainian Modernism: portrait in historical framing]. Kyiv: Stylos. [in Ukrainian]
• Neidzhel, Dzh. (2000). Maskulinnist i natsionalizm: hender i seksualnist u tvorenni natsii [Masculinity and nationalism: gender and sexuality in nation-building]. V L. Hentosh, O. Kis (red.) Hendernyi pidkhid: istoriia, kultura, suspilstvo [Gender approach: history, culture, society] (s.182-200). Lviv: VNTL-Klasyka. [in Ukrainian]
• Shaf, O. (2021). Homoerotyka yak kolonialnyi «siuzhet»: Hnat Mykhailychenko ta yoho «blakytnyi roman» z revoliutsiieiu [Homoeroticism as colonial “plot”: Hnat Myhailychenko and his “Blue Romance” with Revolution]. V W. Biegluk-Leś, E. Pańkowska (red.) Tabu w literaturze i sztuce. Wczoraj i dzis [Taboo in Literature and Arts. Yesterday and today]. (pp.81-100.) Kraków: UNIVERSITAS. [in Ukrainian]
• Shaf, O. (2019). Henderno-psykholohichni aspekty ukrainskoi liryky XX stolittia [Gender and psychological aspects of the ХХth century Ukrainian lyrics]. Kyiv: Prosvita. [in Ukrainian]
• Yurchuk, O. (2013). U tini imperii: Ukrainska literatura u svitli postkolonialnoi teorii [In the shadow of Empire: Ukrainian literature through postcolonial theory]. Kyiv: Akademiia. [in Ukrainian]

Identifiers

DOI

10.15804/PPUSN.2022.04.17

Biblioteka Nauki

2177552