Лінгвокреативна ономастика: медійний образ Володимира Путіна в українському та російському дискурсі

• Authors: Tetyana Kosmeda

Title variants

EN

Linguo-creative onomastics: the media image of Vladimir Putin in Ukrainian and Russian discourse

Abstracts

EN

The development of free, creative, improvised, anti-totalitarian speech, social and psycholinguistic factors have all contributed to the transformation of language consciousness and the realization of the game potential of speech, the analysis of which led to the formation of creative linguistics. The language game is realized due to the actualization of manipulations with units of all levels of the language system. Different categories of onyms are also involved in the language game, this fact is motivated by the special pragmatic nature of their meaning. The study of creative speech represents an innovative approach to the description of the language which, although it has its traditional, partially developed methodology, is characterized by the uniqueness of expression in the system of anthroponyms. We state the emergence of creative onomastics as an independent linguistic direction, the unit of which is the anthroponym-createme. The language game with anthroponyms is clearly manifested in the discourse of the modern media. The purpose of this research is to represent the ways in which anthroponymic createmes function in modern Ukrainian and Russian journalistic discourse. Examples of manipulating the name of Russian President Vladimir Putin and modelling his media image are described. This anthroponym-createme became the stimulus for the creation of original connotations, semantic and word-forming derivation, pragmatic meanings, demonstrating the vector of its functional load. It has been proved that active methods of modelling a language game involving anthroponyms are (1) metaphorization and metonymization, (2) euphemism, (3) dysphemization, (4) crealized derivation, including graphic, (5) paraphrasing, (6) paronomasia, (7) actualization of several associative features, (8) realization of the phenomenon of precedent (manipulation of mythonyms, biblicals, folklore and other types of onyms), (9) collision of antonymous or (10) homonymous meanings. There is a combination of the above mechanisms of the creation of linguocreatemes: complex combinations of several methods in different variations. Generated occasional meanings create a diverse palette of speech tones (ironic, low, contemptuous, humorous, sarcastic, etc.), stipulating a range of emotions and feelings, representing axiological meanings with varying degrees of expression.

UK

Розвиток вільного, креативного, імпровізованого, антитоталітарного мовлення, соціумні та психолінгвістичні чинники сприяли трансформації мовної свідомості й реалізації ігрового потенціалу мовлення, аналіз якого призвів до формування лінгвістики креативу. Мовна гра реалізується завдяки актуалізації маніпуляцій з одиницями усіх рівнів мовної системи. Залучаються до мовної гри й різні розряди онімів, що мотивується особливою прагматичною природою їх значення (М. Толстой). Дослідження творчого мовлення репрезентує новаторський підхід до опису мови, що, хоч і має традицію, частково розроблену методологію, але вирізняється своєрідністю вияву в системі антропонімів. Констатуємо зародження креативної ономастики як самостійного мовознавчого напряму, одиницею якого є антропонім-креатема. Мовна гра з антропонімами яскраво виявляється в дискурсі сучасних ЗМІ. Мета цієї розвідки й полягає в репрезентації шляхів творення антропонімних креатем, що функціонують у сучасному українському й російському публіцистичному дискурсі. Описано приклади ігрового маніпулювання прізвищем та ім’ям російського президента Володимира Путіна, моделювання його медійного образу. Цей антропонім-креатема став стимулом для творення оригінальних конотацій, семантичної і словотвірної деривації, прагматичних смислів, демонструючи вектор його функційного навантаження. Доведено, що активними способами моделювання мовної гри із залученням антропонімів є (1) метафоризація і метонімізація, (2) евфемізація, (3) дисфемізація, (4) креолізована деривація, зокрема й графічна, (5) перифразування, (6) парономазія, (7) актуалізація низки асоціативних ознак, (8) реалізація феномену прецедентності (маніпуляція з міфонімами, бібліїзмами, фольклоризмами та іншими типами онімів), (9) зіштовхування антонімічних чи (10) омонімічних смислів. Відбувається поєднання вищезазначених механізмів творення лінгвокреатем: складні комбінації кількох способів у різних варіаціях. Породжені оказіональні смисли створюють розмаїту палітру мовленнєвих тональностей (іронічну, знижену, презирливу, жартівливу, саркастичну тощо), омовлюючи цілу гаму емоцій і почуттів, репрезентуючи аксіологічні значення, різний ступінь вияву експресивності.

Keywords

PL

лінгвістика креативу; креативна ономастика; антропонім-креатема; мовна гра; медійний образ

EN

linguistics of creativity; creative onomastics; anthroponym-createme; language game; media image

• Publisher: Instytut Języka Polskiego Polskiej Akademii Nauk
• Journal: Onomastica
• Year: 2022
• Volume: 66
• Pages: 219-231

Dates

published

2022

Contributors

author

Tetyana Kosmeda

• Vasyl’ Stus Donetsk National University

• https://orcid.org/0000000189122888

References

• Dobrzyńska, T. (1992). Nazwy własne w użyciach tropicznych. Casus antonomazji [Proper names in tropical uses. The case of antonomasia]. In T. Dobrzyńska (Ред.), Studia o tropach. 2 (с. 27–39). Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
• Kosmeda, T., Zahnitko, A., & Krasnobajewa-Czorna , Ż. (2019). Delineation of Linguopersonology and Linguoaxiology. Poznań: Wydawnictwo Naukowe UAM.
• Kos yl, C. (1978). Metaforyczne użycie nazw własnych [Metaphorical use of proper names]. In M. Szymczak (Ред.), Z zagadnień słownictwa współczesnego języka polskiego (с. 133–143). Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
• Rutkowski, M. (2007). Nazwy własne w strukturze metafory i metonimii [Proper names in the structure of metaphor and metonymy]. Olsztyn: Wydawnictwo UWM.
• Sériot, P. (1985). Analyse du discours politique soviétique. Paris: IMSECO.
• Гридина, T.A. (Ред.). (2012). Лингвистика креатива-1 [Linguistics of creativity 1]. Екатеринбург: Уральский государственный педагогический университет.
• Гридина, T.A. (Ред.). (2013). Лингвистика креатива-2 [Linguistics of creativity 2]. Екатеринбург: Уральский государственный педагогический университет.
• Гридина, T.A. (Ред.). (2014). Лингвистика креатива-3 [Linguistics of creativity 3]. Екатеринбург: Уральский государственный педагогический университет.
• Гридина, T.A. (Ред.). (2018). Лингвистика креатива-4 [Linguistics of creativity 4]. Екатеринбург: Уральский государственный педагогический университет.
• Хайдеггер, М. (2015). Бытие и время [Being and time] (В.В. Бибихина, переклад). Москва: Академический проект. (Оригінальна праця опублікована в 1927 р.).
• Халіман, О. (2019). Метафоризація граматичного значення роду антропонімів як засіб вираження оцінки (на прикладі моделей «хтось (ім. чол. роду) у спідниці / у панчохах / у сукні», «хтось (ім. жін. роду) у штанах») [Metaphorization of the grammatical meaning of the gender anthroponyms as a means of expressing evaluation (on the example of models “someone (named after a person) in a skirt / in stockings / in a dress”, “someone (named after a woman) in pants”)]. Acta onomastica, 60(2), 221–232.
• Космеда, Т.А. (2015). Метафора сучасної публіцистики: актуалізація антропонімів (на матеріалі української та російської мов) [Metaphor of modern journalism: actualization of anthroponyms (on the material of Ukrainian and Russian languages)]. Науковий вісник ДДПУ імені І. Франка. Серія «Філологічні науки». Мовознавство, 3, 116–122. http://ddpu-filolvisnyk.com.ua/uploads/arkhiv-nomerov/2015/NV_2015_3/21.pdf
• Космеда, Т. (2017). Лингвокалейдоскоп: процессы живой речи: на материале русского и украинского языков [Linguokaleidoscope: processes of living speech (on the material of Russian and Ukrainian languages)]. Lambert Academic Publishing.
• Космеда, Т.А., & Халіман, О.В. (2013). Мовна гра в парадигмі інтерпретативної лінгвістики. Граматика оцінки. Граматична ігрема (теоретичне осмислення дискурсивної практики) [Language game in the paradigm of interpretive linguistics. Grammar of evaluation. Grammatical game (theoretical understanding of discursive practice)]. Дрогобич: Коло.
• Норман, Б.Ю. (2006). Игра на гранях языка [Playing on the edges of the language]. Москва: Флинта.
• Стишов, О.А. (2015). Семантичні неологізми в дискурсі українськомовних мас-медіа початку ХХІ століття [Semantic neologisms in the discourse of Ukrainian-language mass media at the beginning of the 21st century]. Філологічністудії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету, 13, 364–374. https://doi.org/10.31812/filstd.v13i0.292
• Толстой, Н.И. (1997). Еще раз о «семантике» имени собственного [Once again on the «semantics» of proper names]. In Н.И. Толстой, Избранные труды. Т. 1. Славянская лексикология и семасиология (pp. 395–396). Москва: Языки русской культуры.
• Dobrzyńska, T. (1992). Nazwy własne w użyciach tropicznych. Casus antonomazji [Proper names in tropical uses. The case of antonomasia]. In T. Dobrzyńska (Ed.), Studia o tropach, 2 (pp. 27–39). Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
• Gridina, T.A. (Ed.). (2012). Lingvistika kreativa-1 [Linguistics of creativity 1]. Ekaterinburg: Uralʹskij gosudarstvennyj pedagogičeskij universitet.
• Gridina, T.A. (Ed.). (2013). Lingvistika kreativa-2 [Linguistics of creativity 2]. Ekaterinburg: Uralʹskij gosudarstvennyj pedagogičeskij universitet.
• Gridina, T.A. (Ed.). (2014). Lingvistika kreativa-3 [Linguistics of creativity 3]. Ekaterinburg: Uralʹskij gosudarstvennyj pedagogičeskij universitet.
• Gridina, T.A. (Ed.). (2018). Lingvistika kreativa-4 [Linguistics of creativity 4]. Ekaterinburg: Uralʹskij gosudarstvennyj pedagogičeskij universitet.
• Heidegger, M. (2015). Bytie i vremâ [Being and time] (V.V. Bibihina, Trans.). Moskva: Akademičeskij proekt. (Origіnalʹna pracâ opublіkovana v 1927 r.).
• Halìman, O. (2019). Metaforizacìâ gramatičnogo značennâ rodu antroponìmìv âk zasìb viražennâ ocìnki (na prikladì modelej «htosʹ (ìm. čol. rodu) u spìdnicì / u pančohah / u suknì», «htosʹ (ìm. žìn. rodu) u štanah») [Metaphorization of the grammatical meaning of the gender anthroponyms as a means of expressing evaluation (on the example of models “someone (named after a person) in a skirt / in stockings / in a dress”, “someone (named after a woman) in pants”)]. Acta onomastica, 60(2), 221–232.
• Kosmeda, T.A. (2015). Metafora sučasnoï publìcistiki: aktualìzacìâ antroponìmìv (na materìalì ukraïnsʹkoï ta rosìjsʹkoï mov) [Metaphor of modern journalism: actualization of anthroponyms
• (on the material of Ukrainian and Russian languages)]. Naukovij vìsnik DDPU ìmenì Ì. Franka. Serìâ «Fìlologìčnì nauki». Movoznavstvo, 3, 116–122. http://ddpu-filolvisnyk.com.ua/uploads/arkhiv-nomerov/2015/NV_2015_3/21.pdf
• Kosmeda, T. (2017). Lingvokalejdoskop: processy živoj reči: na materiale russkogo i ukrainskogo âzykov [Linguokaleidoscope: processes of living speech (on the material of Russian and Ukrainian languages)]. Lambert Academic Publishing.
• Kosmeda, T.A., & Halìman, O.V. (2013). Movna gra v paradigmì ìnterpretativnoï lìngvìstiki. Gramatika ocìnki. Gramatična ìgrema (teoretične osmislennâ diskursivnoï praktiki) [Language game in the paradigm of interpretive linguistics. Grammar of evaluation. Grammatical game (theoretical understanding of discursive practice)]. Drogobič: Kolo.
• Kosyl, C. (1978). Metaforyczne użycie nazw własnych [Metaphorical use of proper names]. In M. Szymczak (Ed.), Z zagadnień słownictwa współczesnego języka polskiego (pp. 133–143). Wrocław: Zakład Narodowy im. Ossolińskich.
• Norman, B.Û. (2006). Igra na granâh âzyka [Playing on the edges of the language]. Moskva: Flinta.
• Stišov, O.A. (2015). Semantičnì neologìzmi v diskursì ukraïnsʹkomovnih mas-medìa počatku XXI stolìttâ [Semantic neologisms in the discourse of Ukrainian-language mass media at the beginning of the 21st century]. Fìlologìčnì studìï: Naukovij vìsnik Krivorìzʹkogo deržavnogo pedagogìčnogo unìversitetu, 13, 364–374. https://doi.org/10.31812/filstd.v13i0.292
• Tolstoj, N.I. (1997). Eŝe raz o «semantike» imeni sobstvennogo [Once again on the „semantics” of proper names] In N.I. Tolstoj, Izbrannye trudy. T. 1. Slavânskaâ leksikologiâ i semasiologiâ (pp. 395–396). Moskva: Âzyki russkoj kulʹtury.

Identifiers

DOI

10.17651/ONOMAST.66.15

Biblioteka Nauki

2167455