Kompetencje Unii Europejskiej a żywnościowe przyczyny chorób niezakaźnych

• Authors: Jakub Farhan , Katarzyna Socha

Title variants

EN

Competences of the European Union and food-related causes of non-communicable diseases

RU

Компетенция Европейского Союза и причины неинфекционных заболеваний, связанные с в областью питания и пищевых продуктов

UK

Компетенції Європейського Союзу а харчові причини неінфекційних захворювань

Abstracts

EN

An unhealthy diet is one of the six major risk factors contributing to the global burden of non-communicable diseases (NCDs), which are currently one of the leading causes of excess deaths across the world. Scientific studies are more and more often taking into account the prevention of NCDs using legal instruments, including European Union (EU) law. However, there is some uncertainty regarding the scope of the competencies granted to the EU and the possibility of adopting legal solutions to deal with this issue. In view of the above, an analysis of EU competencies has been performed to implement possible instruments to counter NCDs at the EU level. In light of the broad catalogue of areas that the EU can affect and which contribute to the incidence of NCDs in society, as well as a number of horizontal provisions setting out the values that must guide the EU, the EU should, within the framework of its competences, consider fighting against food-borne causes of NCDs.

UK

Нездорове харчування є одним із шести основних факторів ризику, що сприяє глобальному росту неінфекційних захворювань (НІЗ), які наразі є однією з головних причин надмірної смертності у світі. Наукові дослідження дедалі частіше розглядають питання протидії НІЗ за допомогою правових інструментів, зокрема законодавства Європейського Союзу (ЄС). Проте є певні сумніви щодо обсягу повноважень, наданих ЄС, та можливості прийняття правових рішень у цьому питанні. У зв’язку з вищевикладеним було проведено аналіз компетенції ЄС щодо впровадження можливих інструментів протидії НІЗ на рівні ЄС. З урахуванням широкого переліку сфер, на які ЄС може впливати та які сприяють поширенню НІЗ у суспільстві, а також ряд горизонтальних правил, що визначають цінності ЄС, ЄС в рамках здійснення своїх повноважень повинен взяти до уваги протидію харчовим причинам НІЗ.

RU

Нездоровое питание является одним из шести основных факторов риска, способствующих глобальному бремени неинфекционных заболеваний (НИЗ), которые в настоящее время являются одной из ведущих причин чрезмерной смертности во всем мире. В научных исследованиях все чаще рассматривается вопрос о решении проблемы НИЗ с помощью правовых инструментов, включая законодательство Европейского союза (ЕС). Однако существуют некоторые сомнения относительно сферы полномочий, предоставленных ЕС, и возможности принятия правовых решений относительно этого вопроса. В связи с вышеизложенным, был проведен анализ полномочий ЕС с целью внедрения возможных инструментов противодействия НИЗ на уровне ЕС. Ввиду широкого перечня областей, способствующих распространению НИЗ в обществе, на которые ЕС может влиять, а также в свете ряда горизонтальных положений, устанавливающих ценности, которыми призван руководствоваться ЕС, эта организация при осуществлении своей компетенции должна принимать во внимание устранение причин НИЗ, связанных с областью питания и пищевых продуктов.

PL

Niezdrowa dieta jest jednym z sześciu głównych czynników ryzyka przyczyniających się do globalnego obciążenia chorobami niezakaźnymi (NCD), które są obecnie jedną z zasadniczych przyczyn nadmiarowych zgonów na świecie. W opracowaniach naukowych coraz częściej rozważa się uwzględnienie przeciwdziałania NCD przy użyciu instrumentów prawnych, w tym w prawie Unii Europejskiej (UE). Pojawiają się jednak pewne wątpliwości związane z zakresem kompetencji przyznanych UE i możliwością przyjęcia rozwiązań prawnych w tej sprawie. W związku z powyższym przeprowadzona została analiza kompetencji UE pod kątem wdrożenia ewentualnych instrumentów mających przeciwdziałać NCD na poziomie unijnym. Z uwagi na szeroki katalog obszarów, na które UE może wpływać, a które współkształtują zapadalność na NCD w społeczeństwie i w świetle szeregu przepisów horyzontalnych określających wartości, którymi UE musi się kierować, UE winna w ramach wykonywania swoich kompetencji brać pod uwagę przeciwdziałanie żywnościowym przyczynom NCD.

Keywords

UK

право Європейського Союзу; компетенції; неінфекційні захворювання; громадське здоров’я

RU

законодательство Европейского Союза; компетенция; неинфекционные заболевания; общественное здоровье

EN

European Union law; competencies; NCDs; public health

PL

prawo Unii Europejskiej; kompetencje; choroby niezakaźne; zdrowie publiczne

• Publisher: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II
• Journal: Studia Prawnicze KUL
• Year: 2023
• Issue: 2
• Pages: 213-228

Dates

published

2023

Contributors

author

Jakub Farhan

• Uniwersytet w Białymstoku

• https://orcid.org/0000000233601553

author

Katarzyna Socha

• Uniwersytet Medyczny w Białymstoku

• https://orcid.org/0000000259497061

References

• Albors-Llorens A., Barnard C., Leucht B., Cassis de Dijon. 40 Years On, Oxford 2021.
• Chen P.-J., Antonelli M., Conceptual Models of Food Choice: Influential Factors Related to Foods, Individual Differences, and Society, Foods 2020, t. 9, nr 12, DOI: 10.3390/foods9121898.
• Dudkowski-Sadowska A., Aktywność fizyczna i zdrowie polskiej młodzieży jako wartości, Zeszyty Naukowe KUL 2021, t. 64, nr 4, DOI: 10.31743/znkul.13173.
• EFSA, Tolerable Upper Intake Level for Dietary Sugars, EFSA Journal 2022, t. 20, nr 2, DOI: 10.2903/j.efsa.2022.7074.
• French S.A., Pricing Effects on Food Choices, The Journal of Nutrition 2003, t. 133, nr 3, DOI: 10.1093/jn/133.3.841S.
• Jagielska M., Art. 169, w: K. Kowalik-Bańczyk, M. Szwarc-Kuczer, Traktat o funkcjonowaniu Unii Europejskiej. Komentarz, t. 2, red. A. Wróbel, Warszawa 2012.
• Meulen B. van der, The System of Food Law in the European Union, Deakin Law Review 2009, t. 14, nr 2, DOI: 10.21153/dlr2009vol14no2art145.
• Miąsik D., Półtorak N., Traktat o funkcjonowaniu Unii Europejskiej. Komentarz, t. 1, red. A. Wróbel, Warszawa 2012.
• Michels N. i in., Dietary Trans-Fatty Acid Intake in Relation to Cancer Risk: A Systematic Review and Meta-Analysis, Nutrition Reviews 2021, t. 79, nr 7, DOI: 10.1093/nutrit/nuaa061.
• Pandita A. i in., Childhood Obesity: Prevention Is Better Than Cure, Diabetes, Metabolic Syndrome and Obesity: Targets and Therapy 2016, t. 9, DOI: 10.2147/DMSO.S90783.
• Paula Neto H.A. i in., Effects of Food Additives on Immune Cells As Contributors to Body Weight Gain and Immune-Mediated Metabolic Dysregulation, Frontiers in Immunology 2017, t. 8, DOI: 10.3389/fimmu.2017.01478.
• Stecca L., Moscoso-Ruiz I., Gálvez-Ontiveros Y., Rivas A., Association between Dietary Exposure to Bisphenols and Body Mass Index in Spanish Schoolchildren, EFSA Journal 2022, t. 20, DOI: 10.2903/j.efsa.2022.e200421.
• Tatlow-Golden M., Garde A., Digital Food Marketing to Children: Exploitation, Surveillance and Rights Violations, Global Food Security 2020, t. 27, DOI: 10.1016/j.gfs.2020.100423.
• Walls H.L., Cornelsen L., Lock K., Smith R.D., How Much Priority Is Given to Nutrition and Health in the EU Common Agricultural Policy?, Food Policy 2016, t. 59, DOI: 10.1016/j.foodpol.2015.12.008.
• Wirth A., Wabitsch M., Hauner H., The Prevention and Treatment of Obesity, Deutsches Arzteblatt International 2014, t. 111, nr 42, DOI: 10.3238/arztebl.2014.0705.
• Zimmerman F.J., Shimoga S.V., The Effects of Food Advertising and Cognitive Load on Food Choices, BMC Public Health 2014, t. 14, DOI: 10.1186/1471-2458-14-342.

Identifiers

DOI

10.31743/sp.14056

Biblioteka Nauki

33543742