Еволюції становища жінок у Тунісі (до 75-річчя проголошення незалежності Тунісу)

• Authors: С.В. Гладченкo

Title variants

EN

The Evolution of the Status of Women in Tunisia (On the 75th Anniversary of Tunisia’s Declaration of Independence)

Abstracts

EN

In the article, in the context of the recognition of socio-cultural determinants of gender history and critical analysis of foreign studies by the author, an attempt was made to generalize the evolution of the position of women in Tunisia in the 20th and early 21st centuries. It is the Tunisian version of solving the problem of women’s emancipation that most modern researchers consider as the most successful example for the Islamic world. The views of well-known feminists and representatives of the Islamic world regarding actualization of the problem are presented. The influence of the French authorities on the manifestations of the ideas of Western feminism, as well as the influence of Islamic reformists on the problems of women’s education and women’s participation in social and political life, is shown. In the course of the research, the author substantiates the following conclusions, namely: during the century, the social evolution of Tunisian society was determined by the process of adaptation and change of traditional socio-cultural foundations to new historical conditions. The established secular regime, after the proclamation of the Republic, for a decade was under pressure from the Islamic opposition, which initially existed in a cultural and educational form, and in the last decade of the 20th century took shape as a political one. The history of the last decade of the Republic shows that socio-cultural traditions have become the most important mechanism for the formation of intellectual and political values that contribute to national unity. This process determined both the nature and the stages of the women’s movement, which was formed during the period of the national liberation struggle, being its component. After the declaration of independence, Tunisian women de jure received political and social rights. There was a process of organizational design of the women’s movement, but this movement experienced decades of paternalistic control during the rule of Habib Bourguiba. A qualitatively new stage is associated with the presidency of Ben Ali and his politics: from “managed democracy” to a totalitarian regime, which led to the formation of a female political opposition. As mentioned above, the events of the 2010s opened perspectives in the issues of overcoming gender asymmetry.

UK

У статті, у контексті визнання соціокультурних детермінантів ґендерної історії та критичного аналізу зарубіжних досліджень автором, було зроблено спробу узагальненої характеристики еволюції становища жінок у Тунісі у ХХ – початку ХХІ ст. Саме туніський варіант вирішення проблеми емансипації жінок більшість сучасних дослідників розглядають як найвдаліший приклад для ісламського світу. Представлено погляди як відомих феміністок так і представниць ісламського світу щодо актуалізації проблеми. Показано вплив французської влади на прояви ідей західного фемінізму, а такжо вплив ісламських реформістів на проблеми жіночої освіти та участі жінок у суспільно-політичному житті. Під час дослідження автором обґрунтовуються наступні висновки, а саме: протягом століття соціальна еволюція туніського суспільства детермінувалася процесом адаптації та зміни традиційних соціокультурних засад до нових історичних умов. Світський режим, що встановився, після проголошення Республіки протягом десятиліття зазнавав тиску з боку ісламської опозиції, яка спочатку існувала в культурно-просвітницькій формі, а в останнє десятиліття ХХ століття оформилося як політичне. Історія останнього десятиліття Республіки свідчить про те, що соціокультурні традиції стали найважливішим механізмом формування інтелектуальних та політичних цінностей, що сприяють національній єдності. Цей процес визначив як характер, так і етапи жіночого руху, що пройшло становлення в період національно-визвольної боротьби, будучи його складовою. Після проголошення незалежності туніські жінки де-юре отримали політичні та соціальні права. Відбувся процес організаційного оформлення жіночого руху, проте цей рух відчував на собі десятиліття патерналістського контролю під час правління Хабіба Бургіби. Якісно новий етап пов’язаний із президентством Бен Алі та його політикою: від «керованої демократії» до тоталітарного режиму, що призвело до формування жіночої політичної опозиції. Як зазначалося вище, події 2010-х рр. відкрили перспективи у питаннях подолання ґендерної асиметрії.

Keywords

UK

Туніс; емансипація жінок; Хабіб Бургіба; Бен Алі; Друга жасминова революція

EN

Tunisia; women’s emancipation; Habib Bourguiba; Ben Ali; Second Jasmine Revolution

• Publisher: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
• Journal: Проблеми всесвітньої історії
• Year: 2022
• Issue: 19
• Pages: 114-122

Dates

published

2022

Contributors

author

С.В. Гладченкo

• https://orcid.org/0000000188025111

References

• Mernissi, F. (1991). Women and Islam: An Historical and Theological Enquiry. Oxford: Basil Blackwell. [In English].
• Vadud, A. (1999). Qur’an and Woman: Rereading the Sacred Text from a Woman’s Perspective. Oxford: Oxford University Press. [In English].
• Hladchenko, S. (2020). Mоunira Maya Charrad (New trends in historical science through the prism of personality). Skhid. Historical sciences, 6, (170). DOI: https://doi.org/10.21847/1728-9343.2020.6(170).219948 [In English].
• Badran, M. (ed). (2013). Gender and Islam in Africa: Rights, Sexuality, and Law. African Studies Review, 56(2), p. 211-212. [In English].
• Ahmed, L. (1992). Women and gender in Islam: historical roots of a modern debate. New Haven: Yale University Press. [In English].
• Mohadam, V.M. (2009). Globalization and Social Movements: Islamism, Feminism, and the Global Justice Movement. Rowman & Littlefield. [In English].
• Afkhami, M. (eds). (1997). Muslim Women and The Politics of Participation. Syratsuse: Syratsuse University Press. [In English].
• Hladchenko S.V. (2015). Problemy demokratychnykh protsesiv zhinochoho rukhu tunis’koho suspil’stva (v uiavlenniakh arabs’kykh doslidnykiv). Naukovyj visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia: Istoriia, Filosofiia, Politolohiia, 9, P.9-12. [In Ukrainian]
• Voronchanyna, N.Y. (1970). Polozhenie zhenschyny v sovremennom Tunyse. Aktual’nie problemy stran Blyzhneho y Sredneho Vostoka. Moskva: Nauka, p. 26-35. [In Russian].
• Miahkova, M.Y. (2010). Natsyonal’nyj soiuz tunysskykh zhenschyn kak prymer zhenskoj nepravytel’stvennoj orhanyzatsyy v arabskom myre. Vestnyk Moskovskoho hosudarstvennoho ynstytuta mezhdunarodnykh otnoshenyj, 6, p. 71-78. [In Russian].
• Hladchenko, S.V. (2020). Vytoky islams’koho feminizmu. Modern scientific researches, Issue No.14, Part 2. Indexed in Indexcopernicus, Minsk. DOI: 10.30889/2523-4692.2020-14-02-007 [In Ukrainian]
• Kuokkanen, R. (2012). Self-Determination and Indigenous Women’s Rights at the Intersection of International Human Rights. Human Rights Quarterly, 34, p. 225–250. [In English].
• Zlitni, Sami and Touati, Zeineb. (2012). Social networks and women’s mobilization in Tunisia. Journal of International Women’s Studies, 13(5), p. 46-58. [In English].
• Hladchenko, S.V. (2012). Kodeks osobystoho statusu iak prohramnyj dokument emansypatsii tunis’kykh zhinok. Al’manakh istorychnykh doslidzhen’: zb.nauk.st., 2, p. 25-30. [In Ukrainian].
• Foutsault, M. (2002). Intellectuals and Power: Selected Political Articles, Speeches and Interviews. Moskva: Prakhis. [In English].
• Britannica, T. Editors of Encyclopaedia (2021, September 28). National Dialogue Quartet. Encyclopedia Britannica. [Online]. Available from: https://www.britannica.com/topic/Tunisian-National-Dialogue-Quartet [In English].
• Bourguiba, H. (1984). Haiati 'ara'i va ihati. Tunisia. Al-Matbaa Ar-rasmiia. [In Arabic]
• Ovchynskyj, B.Ts. (ed.). (2008). Pekynskaia deklaratsyia OON 1995. [tekst]. Krymynal’noe nasylie protyv zhenschyn y detej: mezhdunarodnie standarty protyvodejstvyia: sb. dokumentov. Moskva: Norma, p. 59-65. [In Russian].
• Baliamoune, M. (2012). The Making of Gender Equality in Tunisia and Implications for Development. Washington, DC: World Bank. [Online]. Available from: https://www.openknowledge.worldbank.org/handle/10986/9228 [In English].
• Ghannouchi, R. (2016). From Polititsal Islam to Muslim Demotsratsy. The Ennahda Party and the Future of Tunisia. [Online]. Available from: https://www.foreignaffairs.com/artitsles/tunisia/polititsal-islam-muslim-demotsratsy [In English].
• Khedija, A., Moghadam, V. (2016). Violence against women and Tunisian feminism: Advocacy, policy, and politics in an Arab context. DOI: 10.1177/0011392116640481 [In English].

Identifiers

DOI

10.46869/10.46869/2707-6776-2022-19-7

Biblioteka Nauki

22679951