Витоки та становлення Німецького музею видатних досягнень природознавства і техніки

• Authors: О.М. Присяжнюк

Title variants

EN

Origins and Formation of the German Museum of Outstanding Achievements in Natural Science and Technology

Abstracts

EN

The German Museum of Outstanding Achievements in Natural Science and Technology in Munich was founded in 1903. For three years its founder electrical engineer Oskar von Miller collected an extensive collection of historical and technical exhibits, and in 1906 the museum was opened to the public. The German Museum in Munich demonstrated for the first time that not only artists, but also technicians created masterpieces, not only philosophers, but also inventors had ingenious ideas, not only medieval objects, but also modern technology is a relic. O. von Miller formulated the most important motives and goals of the museum as follows: documentation of the role of technology for the development of society and culture; the implementation of an educational function in the presentation of technology, the achievement of a national status. The didactic principles of organizing exhibitions in the museum served to popularize natural science laws, to visually demonstrate the functional application of technical inventions. The presentation of technical objects was qualitatively different from the exhibition principles of other technical museums. Demonstration of old technologies and historical machines in action was already the norm in museum work. O. von Miller set the task of the museum to explain the technology of manufacturing technical products, such as watches, fabrics, and so on, for which fragments of workshops and factories were reproduced in exhibitions. For the first time in a technical museum, in addition to the traditional chronological display of technical inventions, the principle of operation of machines and apparatus was explained by means of experiments conducted with exhibits by visitors and museum staff. This function was extremely new for the technical museum and was nevertheless carried out mainly by the public, mainly students and young people.

UK

Німецький музей видатних досягнень природознавства і техніки в Мюнхені був заснований у 1903 р. За три роки його засновник електроінженер Оскар фон Міллер зібрав велику колекцію історико-технічних експонатів і у 1906 р. музей був відкритий для публіки. Німецький музей у Мюнхені вперше продемонстрував, що не тільки художники, але й техніки створювали шедеври, не тільки філософи, але й винахідники мали геніальні ідеї, не тільки предмети Середньовіччя, а й сучасна техніка є реліквією. Найважливіші мотиви і цілі музею О. фон Міллер сформулював коротко так: документація ролі техніки для розвитку суспільства і культури; здійснення навчально-виховної функції в уявленні техніки, досягнення музеєм загальнонаціонального статусу. Дидактичні принципи організації виставок в музеї слугували популяризації природно-наукових законів, наочному показу функціонального застосування технічних винаходів. Презентація технічних об’єктів якісно відрізнялася від виставкових принципів інших технічних музеїв. Демонстрація старих технологій і історичних машин в дії вже тоді була нормою музейної роботи. О. фон Міллер ставив завданням музею пояснення технології виготовлення технічної продукції, такої як годинники, тканини тощо, для чого в виставках були відтворені фрагменти майстерень та фабрик. Вперше в технічному музеї крім традиційного хронологічного показу технічних винаходів пояснювався принцип дії машин та апаратів шляхом експериментів, що проводились з експонатами відвідувачами і співробітниками музею. Ця функція була виключно новою для технічного музею і здійснювалася все ж в основному публікою, переважно студентами і молоддю.

Keywords

UK

культурна спадщина; музейництво; технічний музей; природознавство; технологія; дидактичні принципи

EN

cultural heritage; museology; technical museum; natural science; technology; didactic principles

• Publisher: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
• Journal: Проблеми всесвітньої історії
• Year: 2021
• Issue: 14
• Pages: 179-195

Dates

published

2021

Contributors

author

О.М. Присяжнюк

• https://orcid.org/0000000337275350

References

• Deutsches Museum. Unter dem Protektorate Seiner Kgl. Hoheit des Prinzen Ludwig von Bayern. Satzung. Allerhöchst genehmigt unter Verleihung der Rechtsfähigkeit einer Anstalt des öffentlichen Rechtes am 28. Dezember 1903. (1903). München: F. Bruckmann. 1-3. [In German].
• Deutsches Museum von Meisterwerken der Naturwissenschaft und Technik. Führer durch die Sammlungen. (1907). Leipzig: G. Teubner. [In German].
• Chronik des Deutschen Museums von Meisterwerken der Naturwissenschaft und Technik (1927). München: Deutsches Museum. [In German].
• Stange, A. (1906). Das Deutsche Museum von Meisterwerken der Naturwissenschaft und Technik. Historische Skizze. München-Berlin: Deutsches Museum. [In German].
• Miller, O. von (1929). Technische Museen als Stätten der Volksbelehrung. Abhandlungen und Berichte Deutsches Museum, 1, (5), ss. 1-27. [In German].
• Miller, V. von (1955). Oskar von Miller: Pionier der Energiewirtschaft, Schöpferdes Deutschen Museums. München: F. Bruckmann. [In German].
• Klemm, F. (1973). Geschichte der Naturwissenschaftlichen und technischen Museen. Deutsches Museum. Abhandlungen und Berichte, 41, (2), ss. 3-59. [In German].
• Alexander, E. P. (1983). Museum Masters. Their Museums and Their Influence. Nashville: The American Association for State and Local History Tennessee. [In English].
• Hochreiter, W. (1994). Vom Musentempel zum Lemort: zur Sozialgeschichte deutscher Museen 1800-1914. Darmstadt: wiss. Buchgesellschaft. [In German].
• Dickinson, H. W. (1934). Oskar von Miller. Museums Journal, 6, рp. 76-79. [In English].
• Osietzki, M. (1984). Die Gründung des Deutschen Museums. Motive und Kontroversen. Kultur & Technik, 1-2, ss. 1-79. [In German].
• Kristl, W. (1978). Hier darf jeder tun was ich will: Oskar von Miller in Anekdoten und Monumentaufhahmen. Pfaffenhofen: Verlag W. W. Ludwieg. [In German].
• Habacher, M. (1971). Das k.k. Fabriksproduktenkabinett in Wien (1806-1815). Eine Frühform gewerblich-technischer Sammlungen. Technikgeschichte, 38, ss. 39-47. [In German].

Identifiers

DOI

10.46869/2707-6776-2021-14-8

Biblioteka Nauki

22676591