Теоретико-методологічні аспекти регіоналізму: проблеми взаємодії прикордонних регіонів

• Authors: С.В. Толстов

Title variants

EN

Theoretical and Methodological Aspects of Regionalism: Problems of Interaction of Border Regions

Abstracts

UK

The scientific literature presents various definitions of the concepts of ‘regionalism’, ‘regionalization’ and ‘interregional interaction’. The processes associated with globalization and integration manifest themselves in the form of consolidation of macro-regional ties. The formation of big macroeconomic zones of priority cooperation covers neighbouring and geographically close countries. The consolidation of large economic spaces is accompanied by the creation of regional economic organizations and integration communities aimed at deepening trade, economic cooperation and regional division of labour. In parallel with the formation of large economic and political regional associations at the macro level, globalization has accelerated the process of diversification of territorial administration functions within individual states. The redistribution of power within individual countries is seen as a parallel process of regionalization at the grassroots level. The signs of regionalism at the micro level include the increasing role of subnational territorial communities, the growth of their interest in establishing closer cooperation with the border territories of neighboring countries. In the most general sense, the author considers regionalism as a dynamic feature of international political and economic processes, indicated by the diversification of management functions at different levels of socio-political organization. The methodology of political science distinguishes the manifestations of regionalisms at the macro and micro levels. Various manifestations of regionalism are embodied in the design of large economic spaces, the redistribution of power within individual countries, increasing the level of regional self-government, development of interregional contacts and interregional integration ties between neighbouring and/or geographically close countries. The practice of interregional cooperation is most successfully applied within the framework of multilateral integration associations, primarily in the EU and in the wider European space covered by the scope of European conventions and decisions in the field of spatial cooperation of territorial communities and authorities, including local and regional self-government. Interaction between subnational regions includes the conclusion of agreements between territorial communities of neighbouring countries, the creation of interregional associations and contractual networks of interregional cooperation.

EN

В науковій літературі зустрічаються різні визначення понять «регіоналізм», «регіоналізація» та «міжрегіональна взаємодія». Процеси, пов’язані з глобалізацією та інтеграцією, знайшли втілення в ущільненні макрорегіональних зв’язків. Формування великих макроекономічних зон пріоритетного співробітництва охоплює сусідні і територіально близькі країни. Формування великих економічних просторів супроводжується створенням регіональних економічних організацій та інтеграційних об’єднань, спрямованих на поглиблення торговельно-економічної співпраці та регіонального поділу праці. Паралельно зі становленням великих економічних і політичних регіональних об’єднань на макрорівні, під впливом глобалізації прискорився процес диверсифікації функцій територіального управління всередині окремих держав. Перерозподіл владних повноважень усередині окремих країн розглядається як паралельний процес регіоналізації. До ознак регіоналізму на мікрорівні належать підвищення ролі субнаціональних територіальних спільнот, зростання їх зацікавленості в налагодженні тіснішої взаємодії з прикордонними територіями сусідніх країн. В найбільш загальному сенсі автор цієї статті розглядає регіоналізм як динамічну ознаку міжнародних політико-економічних процесів, позначених диверсифікацією функцій управління на різних рівнях суспільно-політичної організації. Методологія політичних наук розрізняє прояви регіоналізму на макро- та мікрорівнях. Різноманітні прояви регіоналізму знаходять втілення в оформленні великих економічних просторів, перерозподілі владних повноважень усередині окремих країн, підвищенні рівня регіонального самоуправління, розвитку міжрегіональних контактів та міжрегіональних інтеграційних зв’язків між сусідніми та /або територіально близькими країнами. Найбільш вдало практика міжрегіональної взаємодії застосовується у межах багатосторонніх інтеграційних об’єднань, насамперед у ЄС та ширшому європейському просторі, охопленому сферою дії європейських конвенцій та рішень у сфері просторового співробітництва територіальних співтовариств і влад, включно з органами місцевого і регіонального самоврядування. Взаємодія між субнаціональними регіонами включає укладенні угод між територіальними громадами сусідніх країн, створення міжрегіональних об’єднань і договірних структур міжрегіональної співпраці.

Keywords

UK

регіоналізм; глобалізація; інтеграція; міжрегіональне співробітництво; прикордонне співробітництво; трансрегіональне співробітництво

EN

regionalism; globalization; integration; interregional cooperation; cross-border cooperation; trans-regional cooperation

• Publisher: National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of World History
• Journal: Проблеми всесвітньої історії
• Year: 2022
• Issue: 17
• Pages: 7-41

Dates

published

2022

Contributors

author

С.В. Толстов

• https://orcid.org/0000000190311600

References

• First global report by United Cities and Local Governments (2008). Decentralization and local democracy in the world. Barcelona : United Cities and Local Governments (UCLG); The World Bank. [In English].
• Ahranoff, R. (1997). Ohlyad yevropeysʹkykh tradytsiy mistsevoho samovryaduvannya. Mistseve samovryaduvannya v Ukrayini: problemy i prohnozy. Kyiv : Institut sotsiologiyi NAN Ukrayiny, P. 3-24. [In English].
• Brennan, L., Murray, P. (eds.). (2015). Drivers of Integration and Regionalism in Europe and Asia : Comparative perspectives. London, New York : Routledge; Taylor & Francis Group. [In English].
• Duchacek, I. (1990). Perforated Sovereignities: Towards a new actors international relations. Soldatos, P. (ed.). An explanatory Framework for the study federated states as foreign Policy actors. Oxford: Oxford University Press. P. 1-53. [In English].
• Husson, B., Soukouna, S. (2017). Stratégies internationales des collectivités territoriales. Revue internationale des études du développement. 2017. No 4 (232). Paris : Ed Sorbonne. [In French].
• Scully, R., Jones, R.W. (2010). Europe, Regions and European Regionalism. Palgrave Studies in European Union Politics. London : Palgrave Macmillan. [In English].
• Stoker, G. (2006). Comparative local governance. Rhodes, R.A.W., Binder, S.A., & Rockman, B.A. (eds.). The Oxford handbook of political institutions. New York : Oxford University Press. P. 495-513. [In English].
• Keating, M. (1998). The New Regionalism in Western Europe. Territorial Restructuring and Political Change. Cheltenham : Edward Elgar. [In English].
• Keating, M. (2003). Novyy rehyonalyzm v Zapadnoy Evrope; per. s angl. Logos. No 6 (40). P. 67-116. [In Russian].
• Symon, M. (2007). Vozdeystvye protsessov rehyonalyzatsyy na natsyonal’nye hosudarstva Evropy. Vlast’. No 11. P. 109-113. [In Russian].
• Storper, M. (1995). The Resurgence of Regional Economies, Ten Years Later: The Region as a Nexus of Untraded Interdependencies. European Urban and Regional Studies. 2 (3). P. 191-221. [In English].
• Hettne, B. (2005). Beyond the ‘new’ regionalism. New Political Economy. 10 (4). P. 543-571. [In English].
• Hurrell, A. (1995). Regionalism in Theoretical Perspective. Fawcett, L., Hurrell, A. (eds.). Regionalism in World Politics: Regional Organizations and International Order. Oxford : Oxford University Press. P. 37-73. [In English].
• Altermatt, U. (2000). Étnonatsyonalyzm v Evrope. Moscow : RHHU. [In Russian].
• Anderson, B. (2016). Voobrazhaemye soobshchestva. Razmyshlenyya ob ystokakh y rasprostranenyy natsyonalyzma; per. s angl. V. Nykolaeva. Moskva : Kuchkovo pole. [In Russian].
• Prazauskas, A.A. (1997). Étnonatsyonalyzm, mnohonatsyonalʹnoe hosudarstvo y protsessy hlobalyzatsyy. Polys. Polytycheskye yssledovanyya. 2. P. 95-105. [In Russian].
• Busygina, Y.M. (1993). Nastoyashchee y budushchee “Evropy rehyonov” (problemy evropeyskoho rehyonalyzma). Myrovaya ékonomyka y mezhdunarodnye otnoshenyya. 9. P. 78-86. [In Russian].
• Busygina, Y.M. (1998). Rehyonalʹnaya polytyka Evropeyskoho Soyuza na rubezhe vekov: novye tendentsyy y vyzovy. Evropa na porohe KHKHI veka: Renessans yly upadok? Moscow: INION RAN. P. 110-118. [In Russian].
• Trofymova, Y.N. (2011). Detsentralyzatsyya hosudarstvennoho upravlenyya y osobennosty tsentr-lokal’nykh otnoshenyy v evropeyskykh stranakh. Sravnytel’naya polytyka. 4. P. 35-44. [In Russian].
• Budzins’kyy, T.V. (1999). Regional’ni tendentsiyi v krayinakh Yevropeys’koyi Spil’noty (1945-1992). Nova polityka. 3. P. 8-14. [In Russian].
• Vermenych, Y.V. (2021). Kordony ta pohranychchya v dyskursyvnomu prostori sotsiohumanitarystyky: teoretychni proektsiyi. Visnyk Natsional’noyi akademiyi nauk Ukrayiny. 7. P. 55-70. [In Ukrainian].
• Vidnyans’kyy, S., Vovkanych, I. (2018). Istoriohrafichni aspekty transkordonnoho spivrobitnytstva Ukrayiny. Heopolityka ukrayiny: istoriya i suchasnist’: Zb. nauk. Prats’. 2 (21). P. 7-41. [In Ukranian].
• Hoblyk, V.V. (2015). Rehional’na polityka Yevropeys’koho Soyuzu v konteksti rozvytku transkordonnykh rehioniv. Agrosvit. 3-4. P. 21-25. [In Ukranian].
• Derhachev, V.A. (2014). Novye formy mezhdunarodnoy ékonomycheskoy rehyonalyzatsyy. Ekonomichni innovatsiyi. 57. P.111-126. [In Russian].
• Kyrydon, A.M. (2015). Yevropeys’ka identychnist’: strukturuvannya smyslovoho prostoru. Yevropeys’ki istorychni studiyi. 2. S. 26-53. [Online] Available from: http://eustudies.history.knu.ua/nomer-2/ [In Ukranian].
• Konstantynov, V. (2012). Evolyutsiya naukovykh pidkhodiv do doslidzhennya fenomenu rehionalizmu v mizhnarodnykh vidnosynakh. Visnyk Kyyivs’koho natsional’noho universytetu im. T. Shevchenka. Mizhnarodni vidnosyny. 38-39. P. 20-22. [In Ukranian].
• Kruhlashov, A. (2003). Vid “Yevropy natsiy” do “Yevropy regioniv”. Polityka i chas. 10. P. 69-78. [In Ukranian].
• Semynozhenko, V.P., Danylyshyn, B.M. (2005). Novyy regionalizm. Kyiv: Nauk. dumka. [In Ukranian].
• Tul’chynsʹkyy, R.V. (2018). Klasyfikatsiyni oznaky novoho rehionalizmu. Visnyk Cherkas’koho universytetu. Seriya “Ekonomichni nauky”, 2. P. 11-16. [In Ukranian].
• Thoenig, J.-C. (2006). Territorial Institutions. Rhodes, R.A.W., Binder, S.A. & Rockman, B.A. (eds). The Oxford Handbook of Political Institutions. New York : Oxford University Press. P. 281-302. [In English].
• Van der Velde, B.M.R. Labour market in a border-area. Searching for jobs and the influence of borders. Paper prepared for the 38th European Congress of the European Regional Science Association. Vienna, Austria, August 28 – September 1, 1998. 15 p. [Online]. Available from: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/113439/1/ ERSA1998_104.pdf [In English].
• Council of Europe (1980). European Outline Convention on Transfrontier Co-operation between Territorial Communities or Authorities. Madrid, 21.05.1980. [Online]. Available from: https://www.coe.int/en/web/conventions/full-list/-/conventions/rms/0900001680078b0c [In English].
• Mission Opérationnelle Transfrontalière (2015). Cross-border economic development. Practical guide. Building partnerships. Promoting projects. Paris : Mission Opérationnelle Transfrontalière. [In French].
• Council of Europe. Sovet Evropy_Globalisation. [Online]. Available from: https://www.coe.int/ru/web/compass/globalisation [In Russian].
• Busygina, Y.M. (2006). Polytycheskaya rehyonalystyka. Moscow: ROSSPÉN. [In Russian].
• Kuznetsov, A.V., Kuznetsova, O.V. (eds). (2015). Regyonal’naya polytyka: zarubezhnyy opyt y rossyyskye realyi. Moscow: IMEMO RAN. [In Russian].
• Staab, A. (2011). The European Union explained. Institutions, actors, global impact. 2nd ed. Bloomington, Indianapolis : Indiana University Press. [In English].
• Antonyuk, N.V., Mykiyevych, M.M. (2005). Yevropeys’kyy Soyuz: polityka, ekonomika, pravo. L’viv: Lvivs`kyi natsional’nyi universitet. [In Ukranian].
• European Commission (2009). European Regional Policy, an inspiration for Countries outside the EU? Applying the principles, sharing the lessons, exchanging experience. Luxembourg : Directorate-General for Regional Policy; Office of the official publications of the European Union. DOI: 10.2776/11830 [In English].
• Kushnir, V.H. (2021). Ukrayintsi porubizhzhya lisostepu i stepu. Metodychni rekomendatsiyi. Odesa: ONU. [In Ukranian].
• Malynovs’ka, O.Y. (2001). Derzhavni kordony yak liniyi rozmezhuvannya i ob’yednannya. Ekonomichna ta sotsial’na heohrafiya: nauk. zbirnyk. 51. P. 153-157. [In Ukranian].
• Maloe pryhranychnoe dvyzhenye. Migrant.info.pl. [Online]. Available from: https://www.migrant.info.pl/Малое_приграничное_движение.html [In Russian].
• Commission of the European Communities (2004). European Neighbourhood Policy – Strategy Paper / Communication from the Commission [COM(2004) 373 final]. Brussels, 12.5.2004. [In English].
• MID RF (2021). Vneshnepolytycheskaya y dyplomatycheskaya deyatel’nost’ Rossyyskoy Federatsyy v 2020 hodu. Obzor MYD Rossyy. Moscow. [In Russian].
• Rossiyskaya gazeta (2019). Kytay otkryl zonu svobodnoy torhovly, oryentyrovannuyu na Rossyyu. Aug 30. [Online] Available from: https://rg.ru/2019/08/30/kitaj-otkryl-zonu-svobodnoj-torgovli-orientirovannuiu-na-rossiiu.html [In Russian].
• CAREC (2020). Usylenye transgranychnogo sotrudnychestva soobshchestv v rehyone CAREC. Obzornoe yssledovanye. Manila : Asian development bank. [In Russian].
• Abdullaev, Y. et al. (2009). Gruppy vodopol’zovateley v Tsentral’noy Azyy: novaya forma kollektyvnykh deystvyy v upravlenyy orosytel’noy vodoy. Upravlenye vodnymy resursamy. 5 (24). P. 1029-1043. [In Russian].
• Kyrydon, A. (2015). Yevropeys’ka identychnist’: kosmopolitychna kontseptsiya Ul’rikha Beka. Zovnishni spravy. 9. P. 52-55. [In Ukrainian].
• Bourdieu, P. (2002). Ydentychnost’ y reprezentatsyya: élementy krytycheskoy refleksy ydey “rehyona”. Ab Imperio. 3. P. 45-60. [In Russian].
• Crepaz, K. (2016). “Europe of the Regions”: An Approach to Counter Separatist Tendencies? L’Europe en Formation. 1 (379). P. 24-39. [In English].
• Bogatyreva, O.N. Evropeyskye modely regyonalyzma. Ekaterynburh : Izdayelstvo Ural’skogo universiteta. [In Russian].
• Council of Europe (2000). Guiding Principles for Sustainable Spatial Development of the European Continent. European Conference of Ministers responsible for Regional Planning (CEMAT). [Hanover, 7-8 September 2000]. [Online] Available from: https://rm.coe.int/1680700173 [In English]
• Tolstov, S. (2019). Separatism and secessionism: conceptual features in the context of European integration project. Ideology and politics. 1 (12). P. 73-95. [Online] Available from: https://www.ideopol.org/wp-content/uploads/ 2019/11/___ENG.%201.4.%20Tolstov%20FIN.pdf [In Ukrainian].

Identifiers

DOI

10.46869/2707-6776-2022-17-1

Biblioteka Nauki

22676708