Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 9

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Лінгвокреативна ономастика: медійний образ Володимира Путіна в українському та російському дискурсі

100%
Kosmeda T.
Onomastica
|
2022
|
vol. 66
219-231
EN
The development of free, creative, improvised, anti-totalitarian speech, social and psycholinguistic factors have all contributed to the transformation of language consciousness and the realization of the game potential of speech, the analysis of which led to the formation of creative linguistics. The language game is realized due to the actualization of manipulations with units of all levels of the language system. Different categories of onyms are also involved in the language game, this fact is motivated by the special pragmatic nature of their meaning. The study of creative speech represents an innovative approach to the description of the language which, although it has its traditional, partially developed methodology, is characterized by the uniqueness of expression in the system of anthroponyms. We state the emergence of creative onomastics as an independent linguistic direction, the unit of which is the anthroponym-createme. The language game with anthroponyms is clearly manifested in the discourse of the modern media. The purpose of this research is to represent the ways in which anthroponymic createmes function in modern Ukrainian and Russian journalistic discourse. Examples of manipulating the name of Russian President Vladimir Putin and modelling his media image are described. This anthroponym-createme became the stimulus for the creation of original connotations, semantic and word-forming derivation, pragmatic meanings, demonstrating the vector of its functional load. It has been proved that active methods of modelling a language game involving anthroponyms are (1) metaphorization and metonymization, (2) euphemism, (3) dysphemization, (4) crealized derivation, including graphic, (5) paraphrasing, (6) paronomasia, (7) actualization of several associative features, (8) realization of the phenomenon of precedent (manipulation of mythonyms, biblicals, folklore and other types of onyms), (9) collision of antonymous or (10) homonymous meanings. There is a combination of the above mechanisms of the creation of linguocreatemes: complex combinations of several methods in different variations. Generated occasional meanings create a diverse palette of speech tones (ironic, low, contemptuous, humorous, sarcastic, etc.), stipulating a range of emotions and feelings, representing axiological meanings with varying degrees of expression.
UK
Розвиток вільного, креативного, імпровізованого, антитоталітарного мовлення, соціумні та психолінгвістичні чинники сприяли трансформації мовної свідомості й реалізації ігрового потенціалу мовлення, аналіз якого призвів до формування лінгвістики креативу. Мовна гра реалізується завдяки актуалізації маніпуляцій з одиницями усіх рівнів мовної системи. Залучаються до мовної гри й різні розряди онімів, що мотивується особливою прагматичною природою їх значення (М. Толстой). Дослідження творчого мовлення репрезентує новаторський підхід до опису мови, що, хоч і має традицію, частково розроблену методологію, але вирізняється своєрідністю вияву в системі антропонімів. Констатуємо зародження креативної ономастики як самостійного мовознавчого напряму, одиницею якого є антропонім-креатема. Мовна гра з антропонімами яскраво виявляється в дискурсі сучасних ЗМІ. Мета цієї розвідки й полягає в репрезентації шляхів творення антропонімних креатем, що функціонують у сучасному українському й російському публіцистичному дискурсі. Описано приклади ігрового маніпулювання прізвищем та ім’ям російського президента Володимира Путіна, моделювання його медійного образу. Цей антропонім-креатема став стимулом для творення оригінальних конотацій, семантичної і словотвірної деривації, прагматичних смислів, демонструючи вектор його функційного навантаження. Доведено, що активними способами моделювання мовної гри із залученням антропонімів є (1) метафоризація і метонімізація, (2) евфемізація, (3) дисфемізація, (4) креолізована деривація, зокрема й графічна, (5) перифразування, (6) парономазія, (7) актуалізація низки асоціативних ознак, (8) реалізація феномену прецедентності (маніпуляція з міфонімами, бібліїзмами, фольклоризмами та іншими типами онімів), (9) зіштовхування антонімічних чи (10) омонімічних смислів. Відбувається поєднання вищезазначених механізмів творення лінгвокреатем: складні комбінації кількох способів у різних варіаціях. Породжені оказіональні смисли створюють розмаїту палітру мовленнєвих тональностей (іронічну, знижену, презирливу, жартівливу, саркастичну тощо), омовлюючи цілу гаму емоцій і почуттів, репрезентуючи аксіологічні значення, різний ступінь вияву експресивності.
2
Publication available in full text mode
Content available

Динамика лексики русского языка: тенденции моделирования оценочной семантики

100%
Kosmeda T.
Przegląd Rusycystyczny
|
2023
|
issue 1 (181)
162-179
RU
В статье проанализированы тенденции развития лексики русского языка начала ХХІ века, отраженные в словаре неологизмов, что иллюстрирует изменения аксиологической языковой картины мира россиян, в частности прослеживаем интенсивное переосмысление значений слов, заключающих в себе политические идиологемы или мифологемы, расширение фонда слов и значений с оценочной семантикой за счет глобальных процессов жаргонизации, криминализации, вульгаризации, фальсификации (вербализация неправды), феминизации, интенсификации, вербализации невербалики, актуализации прецедентности и креативности (активное моделирование языковой игры).
PL
Artykuł analizuje kierunki rozwoju słownictwa języka rosyjskiego na początku XXI wieku, odzwierciedlone w słowniku neologizmów, który ilustruje zmiany w aksjologicznym obrazie językowym świata Rosjan, w szczególności obserwujemy intensywne przemyślenie znaczeń słów zawierających polityczne idiologemy lub mitologemy, poszerzenie zasobu słów i znaczeń o semantykę wartościującą w wyniku globalnych procesów żargonizacji, kryminalizacji, wulgaryzacji, falsyfikacji (werbalizacji nieprawdy), feminizacja, intensyfikacja, werbalizacja niewerbaliki, aktualizacja precedentnosti i kreatywności (aktywne modelowanie gry językowej).
EN
The article analyzes the trends in the development of the vocabulary of the Russian language at the beginning of the 21st century, reflected in the dictionary of neologisms, which illustrates the changes in the axiological linguistic picture of the world of Russians, in particular, we trace an intensive rethinking of the meanings of words that contain political idiologems or mythologems, an expansion of the fund of words and meanings with evaluative semantics due to global processes of jargonization, criminalization, vulgarization, falsification (verbalization of untruth), feminization, intensification of a sign or action, verbalization of non-verbals, the actualization of precedence and creativity (active modelling of the language game).
3
Publication available in full text mode
Content available

Эпоха деятельности профессора Анджея Ситарского – расцвет познанской украинистики (воспоминание-посвящение как эго-текст)

100%
Kosmeda T.
Studia Rossica Posnaniensia
|
2021
|
vol. 46
|
issue 1
23-38
EN
The paper is devoted to a holistic analysis of the scientific-organisational and scientific-didactic activity of the Head of the Institute of Russian and Ukrainian philology, Professor Andrzej Sitarski (2008–2019). In the paper, the author presents her reflections on the status of ego-texts along with their categories. The authorʹs attention is primarily focused on the evaluation of Professor Sitarski’s role in the upbringing of talented linguists, as well as on his personal contribution to the development of Poznań Ukrainian studies. The in-depth analysis is conducted on the basis of the category of memory that is depicted in ego-text genres, including the genre of memoirs-dedications. Professor Sitarski has an outstanding linguistic personality of a bilingual that boils down to particular verbal and nonverbal properties represented through his psychotype – his abilities of the elite linguistic character of a scientist and lecturer of Russian language are distinctive for him.
4
Publication available in full text mode
Content available

Ревизия классики украинской зарубежной лингвистики: гендерная проблематика в системе взглядов Юрия Шевелева (на материале статьи Über die Besonderheiten der Sprache der Frauen)

100%
Kosmeda T.
Studia Rossica Posnaniensia
|
2022
|
vol. 47
|
issue 2
165-179
EN
It is typical of the modern linguistic study to reconsider the classical heritage, which makes it possible to observe the dynamics of linguistic processes and the movement vector of scientific thought, as well as to track the problems that still need to be solved nowadays. Such problems include linguistic genderology issues, in particular the description of female speech. In this regard, the little-known German-language research of Yuri Sherekh (Shevelev) Über die Besonderheiten der Sprache der Frauen (1952), which outlines the specificity of female speech at almost all language levels, appears to be of great value. This piece of research remains relevant since it makes it possible to compare the female speech features from different historical periods as well as to rethink the data on the manifestation of conservatism, archaism, negative attitude towards assimilation processes, etc. in female speech, to see the dynamics of the female linguistic worldview and the development of femininity. It seems reasonable enough to state that Shevelev laid the foundation for: 1) a comparative study of gender issues based on the Slavic languages; 2) historical and dialectal gender linguistics of the Ukrainian language; 3) national Ukrainian linguistic genderology, manifested at the level of national linguistic consciousness; 4) the study of gender opposing linguistic worldviews; 5) considering the level manifestation of gender characteristics in linguistic systems.
5

Науковий дискурс ХХI ст.: нейтралізація типових cтильових ознак (аналіз комунікативної ситуації в межах сучасного організаційно‑-наукового заходу)

100%
Kosmeda T.
Slavica Wratislaviensia
|
2017
|
vol. 165
217-227
EN
The article focuses on the changes that are observed in a speech of a scientific style, a scientific communication. The research is based on the verbatim record of a Round-table discussion that took place in a leading Russian higher educational institution in 2008. A scientific speech, expressed in an oral form, was investigated. The results of the analysis prove the fact of neutralization and deforma­tion of the parameter features of a scientific style. A standard communicative situation is changed into a non-standard one. A post-modern culture probably influences the process of modelling of a post-modern linguistic culture, modern scientific speech transforming it, making it more democratic, “carnivalizing” it, making it rough and intimate, actualizing emotional and ideological evaluations. A new type of speech is formed, the discourse which is restricted of the definite parameters of a sci­entific communication. The neutralization of the style features has been traced. This neutralization causes the process of modelling of a new discourse of a syncretic type.
RU
В статье речь идет об изменениях, наблюдающихся в научном стиле речи, научной ком­муникации. Материал исследования — стенограмма Круглого стола, который проводился в одном из ведущих высших учебных заведений России (2008г.). Исследованию подверглась научная речь, выраженная в устной форме. Проведенный анализ подтверждает, что парамет-ральные черты научного стиля нейтрализуются и деформируются. Стандартная коммуника­тивная ситуация превращается в нестандартную. Культура постмодернизма, очевидно, влия­ет и на моделирование посмодернистской лингвокультуры, влияет на современную научную речь, видоизменяя ее — демократизируя, «карнавализируя», делая более грубой, интимизируя ее и актуализируя эмоциональные и идеологические оценки. Формируется новый тип речи, дискурс, лишенный четких параметров научной коммуникации. Прослеживаем нейтрализа­цию стилевых признаков и, как следствие, моделирование дискурса синкретического типа.
6
Publication available in full text mode
Content available

ДО ЧИТАЧІВ ЧАСОПИСУ „STUDIA UKRAINICA POSNANIENSIA”

100%
Kosmeda T.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2020
|
vol. 8
|
issue 1
5-7
PL
Autor oświadcza, że przysługują mu osobiste i majątkowe prawa autorskie do Utworu oraz że nie są one ograniczone w zakresie objętym niniejszą Umową, oraz że utwór jest dziełem oryginalnym i nie narusza majątkowych lub osobistych praw autorskich innych osób. Autor udziela Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu niewyłącznej i nieodpłatnej licencji na korzystanie z Utworu bez ograniczeń terytorialnych i przez czas nieokreślony na następujących polach eksploatacji:2.1. wytwarzanie określoną techniką egzemplarzy Utworu, w tym techniką drukarską, reprograficzną, zapisu magnetycznego oraz techniką cyfrową;2.2. wprowadzanie do obrotu, użyczenie lub najem oryginału albo egzemplarzy Utworu;2.3.  publiczne wykonanie, wystawienie, wyświetlenie, odtworzenie oraz nadawanie i reemitowanie, a także publiczne udostępnianie Utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym;2.4. włączenie Utworu w skład utworu zbiorowego;2.5. wprowadzanie Utworu w postacie elektronicznej na platformy elektroniczne lub inne wprowadzanie Utworu w postaci elektronicznej do Internetu, Intranetu, Extranetu lub innej sieci;2.6. rozpowszechnianie Utworu w postaci elektronicznej w Internecie, Intranecie, Extranetu lub innej sieci, w pracy zbiorowej jak również samodzielnie;2.7. udostępnianie Utworu w wersji elektronicznej w taki sposób, by każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym, w szczególności za pośrednictwem Internetu, Intranetu, Extranetu lin innej sieci;2.8. udostępnianie Utworu zgodnie z wzorcem licencji Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) lub innej wersji językowej tej licencji lub którejkolwiek późniejszej wersji tej licencji, opublikowanej przez organizację Creative Commons. Autor zezwala Uniwersytetowi im. Adama Mickiewicza w Poznaniu na:3.1. nieodpłatne korzystanie i rozporządzanie prawami do opracowań Utworu i tymi opracowaniami.3.2. wysyłanie metadanych Utworu oraz Utworu do komercyjnych i niekomercyjnych baz danych indeksujących czasopisma. Autor upoważnia i zobowiązuje Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu do udzielania osobom trzecim dalszych licencji (sublicencji) do Utworu oraz do innych materiałów, w tym utworów zależnych lub opracowań zawierających lub powstałych w oparciu o Utwór, przy czym postanowienia takich sublicencji będą tożsame z wzorcem licencji Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0) lub innej wersji językowej tej licencji lub którejkolwiek późniejszej wersji tej licencji, opublikowanej przez organizację Creative Commons Tym samym uprawnia wszystkich zainteresowanych do korzystania z utworu wyłącznie w celach niekomercyjnych pod następującymi warunkami:4.1. uznanie autorstwa czyli obowiązek podania wraz z rozpowszechnionym utworem informacji, o autorstwie tytule, źródle (odnośniki do oryginalnego utworu, doi) oraz samej licencji; 4.2. na tych samych warunkach, wolno rozpowszechniać utwory zależne jedynie na licencji identycznej to tej, na jakiej udostępniono utwór oryginalny. Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu jest zobowiązany do:5.1. udostępniania Utworu w taki sposób, aby każdy mógł mieć do niego dostęp w miejscu i w czasie przez siebie wybranym bez ograniczeń technicznych;5.2. poprawnego informowania osób, którym Utwór będzie udostępniany o udzielonych im sublicencjach w sposób umożliwiający odbiorcom zapoznanie się z nimi. Pozostałe postanowienia Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu zachowuje prawo do czasopisma jako całości (układ, forma graficzna, tytuł, projekt okładki, logo itp.).
7
Publication available in full text mode
Content available

До читачів часопису „Studia Ukrainica Posnaniensia”

75%
Kosmeda T.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2019
|
vol. 7
|
issue 2
5-7
UK
.
8
Publication available in full text mode
Content available

До читачів часопису “Studia Ukrainica Posnaniensia”

75%
Kosmeda T.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2019
|
vol. 7
|
issue 1
5-7
UK
.
9
Publication available in full text mode
Content available

I. Mytnik, Imiennictwo ziemi chełmskiej w XVI–XVII wieku

63%
Kosmeda T., Janczura D.
Onomastica
|
2019
|
vol. 63
323-328
EN
[review] Irena Mytnik, Imiennictwo ziemi chełmskiej w XVI–XVII wieku, Warszawa: Sowa 2017, 320 s.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.