Search results

1

Громадсько-політичний та національний активізм полонених вояків-українців у таборі Вецляр, Німеччина, 1917 р.: зміст і форми (за матеріалами часопису «Громадська Думка»)

100%

Kudryachenko A., Sribnyak I.

The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

|

2023

|

issue 32

138-154

EN

The purpose of the article is to analyze various manifestations of social, political and national activism of captured Ukrainian soldiers in the Wetzlar camp during 1917, when the Ukrainian camp community exerted a decisive influence on all aspects of the lives of camp residents and most effectively fulfilled its main mission – the formation of a developed national worldview among Ukrainian prisoners. The research methodology involved the use of problem-chronological, concrete-historical, and comparative-retrospective research methods, the combination of which made it possible to reveal the investigated problem. The scientific novelty consists in highlighting various aspects of the activism of captured Ukrainians based on the use of materials from the camp press. The prisoners of the Wetzlar camp in 1917 had the opportunity to show their activism in many spheres of camp life, in particular, by participating in meetings and elections to the representative bodies of the Ukrainian community in the Wetzlar camp, joining the ranks of politically engaged societies (“Volya”, “Independent Ukraine”, “Sich”), or helping the development of Ukrainian schooling in the Volyn lands through their donations. This, in turn, influenced the change in the worldview of the prisoners, who stopped using cultural and autonomist slogans for Ukraine, instead they declared their devotion to ideals of independence. This was especially evident in the initiative to hand O. Skoropis-Yoltukhovsky an additional “mandate” with the desire to entrust the decision of the fate of Ukraine not to the Russian, but to the national (Ukrainian) constituent assembly. Regular reading of the materials of the camp magazine “Public Opinion” (“Hromadska dumka”) was also one of the ways of forming an active pro-Ukrainian civic position – thanks to the publication's focus on the events of social and political life in Ukraine and Russia. At the same time, the newspaper tried to cover all significant news from the scope of life activities of the Ukrainian community in Wetzlar, which created a sense of belonging to the camp space among the campers. Due to the fact that the newspaper regularly published messages about national, political, and charitable actions planned in the camp, as well as informed about the content and consequences of the work of the elected bodies of the camp community, the captive Ukrainians felt that they were an integral part of Ukrainian society, capable of building their own national life even in difficult conditions of captivity.

UK

Метою статті є проведення аналізу різних проявів громадсько-політичного та національного активізму полонених вояків-українців у таборі Вецляр протягом 1917 р., коли українська таборова громада справляла визначальний вплив на всі сторони життя таборян та найефективніше виконувала свою головну місію – формування в полонених українців виробленого національного світогляду. Методологія дослідження передбачала використання проблемно-хронологічного, конкретно-історичного та порівняльно-ретроспективного методів, поєднання яких і дозволило розкрити зазначену проблему. Наукова новизна полягає у висвітленні різних аспектів активізму полонених українців на основі використання матеріалів таборової преси. Полонені табору Вецляр у 1917 р. мали можливість виявляти свій активізм у багатьох сферах таборового життя, зокрема – беручи участь у вічах і виборах до представницьких органів української громади в таборі Вецляр, вступаючи до лав політично заангажованих товариств («Воля», «Самостійна Україна», «Січ» або допомагаючи розбудові українського шкільництва на волинських землях шляхом своїх пожертв. Це своєю чергою впливало на зміну світоглядних орієнтирів полонених, яких переставали влаштовувати культурницько-автономістські гасла для України, натомість вони заявляли про свою відданість самостійницьким ідеалам. Особливо яскраво це проявило себе в ініціативі вручення О. Скоропису-Йолтуховському додаткового «мандату» із жаданням доручити вирішення долі України не російським, а національним (українським) установчим зборам. Регулярне прочитання матеріалів таборового часопису «Громадська думка» теж було одним із способів формування активної проукраїнської громадянської позиції – завдяки зосередженості видання на подіях громадсько-політичного життя в Україні та Росії. Водночас газета намагалася висвітлювати всі значущі новини з обширу життєдіяльності української громади у Вецлярі, що створювало в таборян відчуття приналежності до таборового простору. Завдяки тому, що газета регулярно публікувала повідомлення про заплановані в таборі національні, політичні, благодійні акції, а також інформувала про зміст на наслідки роботи виборних органів таборової громади, полонені українці відчували себе невід’ємною частиною українського соціуму, здатного розбудувати власне національне життя навіть у непростих умовах полону.

2

«Союз українок» у таборах інтернованих вояків Армії УНР в Польщі (1921-1922 рр.): основні напрями діяльності

100%

Sribnyak I., Paliienko M.

Facta Simonidis

|

2021

|

vol. 14

|

issue 1

251-268

PL

Artykuł przedstawia główne kierunki pracy obozowych oddziałów „Związku Ukrainek” (grupy kobiece) w obozach internowanych ukraińskich żołnierzy Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej w Polsce w latach 1921-1922. Ich członkowie opiekowali się przede wszystkim chorymi i niepełnosprawnymi żołnierzami a także kobietami i dziećmi. Dzięki wysiłkom organizacji kobiecych możliwe stało się złagodzenie sytuacji najsłabszych grup internowanych, a w szczególności – dzieci (niemowlęta i małe dzieci), którym zorganizowano minimalnie akceptowalne dla ich wieku wyżywienie, a także zapewniono całodzienną opiekę w wyspecjalizowanych placówkach utworzonych przez „Związek Ukraińskich Kobiet”. Wszystko to stało się możliwe dzięki pomocy organizacji charytatywnych, które nie szczędziły wydatków na cele charytatywne, każdorazowo niosąc pomoc kobietom i dzieciom przebywającym na stałe w obozach.

EN

The article discusses the main activities of the units of the Union of Ukrainian Women in the internment camps for the UPR Army soldiers in Poland in the years 1921-1922. Most importantly, the members of the union nursed sick and disabled Ukrainian soldiers, as well as women and children. Thanks to their efforts, the living conditions of the most vulnerable camp residents (in particular, children, including infants and toddlers) were improved. For example, the Union of Ukrainian Women ensured a minimum nutrition supply for that group along with daycare in special institutions established by the union. All of this was possible thanks to the support of charity organizations, which spared no expense, always coming to the aid of women and children who permanently resided in the camps.

3

The Process of Transition of the UPR Army Soldiers Interned in Poland to Civil Status and their Emigration to Czechoslovakia and France, the 1920s

81%

Sribnyak I., Yakovenko N., Matviyenko V.

Pamięć i Sprawiedliwość

|

2022

|

vol. 39

|

issue 1

138-159

EN

The article reveals the peculiarities of the Process of Transition of the UPR Army soldiers interned in Poland, to civil status and their departure to Czechoslovakia and France during the 1920s. Because of the numerical reduction of internment camps, Ukrainian combatants faced the need to adapt to living conditions in their civil status and further socialise. Most of the UPR Army junior officers were well aware of the need to continue their studies, and in particular to obtain higher education in European universities, which enabled them to have a certain status in their host countries. In an effort to prepare to enter the higher schools of European countries, this category of the former military united into camp student communities. During 1922–1923, many of their members managed to enter Polish universities or go to study in Czechoslovakia, which opened up prospects for acquiring new professions and thus finding their place in life, getting well-paid jobs. Some Ukrainian public and charitable organisations functioning in Poland and Czechoslovakia rendered them significant assistance. The process of the camps’ termination in Kalisz and Szczypiorno was quite long, which afforded Ukrainian veterans an opportunity to develop adaptation mechanisms and adapt to independent life as political emigrants in Poland. In the new environment, the former internees did not stop communicating among themselves, forming public and combatant organisations. At the same time, a significant part of the former internees did not see further prospects while staying in Poland and preferred to relocate themselves in other European countries. Meeting their wishes, the Ukrainian Central Committee in Poland took care of organising their departure to France, which was used by a large part of the former internees.

Refine search results

1 Facta Simonidis

1 Pamięć i Sprawiedliwość

1 The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

3 Sribnyak I.

1 Kudryachenko A.

1 Matviyenko V.

1 Paliienko M.

1 Yakovenko N.

1 2023

1 2022

1 2021

«Союз українок» у таборах інтернованих вояків Армії УНР в Польщі (1921-1922 рр.): основні напрями діяльності

The Process of Transition of the UPR Army Soldiers Interned in Poland to Civil Status and their Emigration to Czechoslovakia and France, the 1920s