Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 9

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1

Geopoetycki głos krajobrazu postkolonialnego. Obraz miejsca autobiograficznego w twórczości Tarasa Prochaśki

100%
Ursulenko A.
Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia
|
2017
|
vol. 6: TRAUMA KULTUROWA JAKO PALIMPSEST: (post)komunizm w kontekście porównawczym nowoczesności, totalitaryzmów i (post)kolonializmów
269-279
EN
The aim of the article is to analyze the components of the autobiographical space, which can be found in Taras Prokhasko’s essay Discours de cosaques, with particular reference to the categories of space, memory, and trauma. The author will explore how Prokhasko builds a relationship between memory and space in the context of identity formation strategies that place this text in the geophysical creation of a Place. Taking into consideration the postcolonial approach will allow the author to look at the essay as a realization of the author’s strategy, part of which fits into the postcolonial discourse of Ukrainian literature and, more broadly, the literature of Central and Eastern Europe. The author will focus on Prokhasko’s recognition of the provincial motif closely linked to the national perspective.
RU
Целью статьи является анализ компонентов автобиографического места, образ которого представлен в эссе Discours de cosaques Т. Прохасько. Особенное внимание посвящено категориям пространства, памяти и травмы. Анализируемый текст зачислен в ряд геопоэтических образов Места, поэтому авторские приемы рассмотрены с точки зрения художественного оформления отношений между памятью и пространством в контексте идентификационных стратегий. Применение постколониальныого подхода позволило также выделить и подвергнуть разбору авторские стратегии, часть которых вписывается к постколониальный дискурс украинской литературы, и шире — литературы Центрально-Восточной Европы. Особенное внимание уделено авторской реализации мотива провинции, которая тесно связанна с общенациональной перспективой.
2

Chronos contra Tanatos w postapokaliptycznym świecie (na materiale powieści Kyś Tatiany Tołstoj i Kaharłyk Ołeha Szynkarenki)

100%
Ursulenko A.
Slavica Wratislaviensia
|
2019
|
vol. 168
185-196
EN
Chronos versus Thanatos in a post-apocalyptic world (as presented in Tatyana Tolstaya’s The Slynx and Oleh Shynkarenko’s Kaharlyk) The article explores issues related to images and concepts used by the writers of dystopias imagining a post-apocalyptic world to diagnose the condition of their national communities. The author discusses, among other things, the means of presenting time (such as metaphors of looping or stopping time), which help construct the messages conveyed in the novels. Particular attention is paid to the contrast between Chronos and Thanatos — figures representing time and death, which are widely used in culture. In the analyzed novels, this contrast, which is characteristic of post-Enlightenment secular consciousness, is reflected in the creation of an antithesis between the historic and the archaic.
UK
Хронос contra Танатос в постапокалітичному світі(на матеріалі романів Кись Тетяни Толстої і Кагарлик Олега Шинкаренка) В статті розглядаються питання, пов’язані з образами і концепціями, за допомогою яких автори дистопій, зображуючи постапокаліптичний світ, діагностують кондицію власних національних спільнот. Аналізуються, зокрема, засоби представлення часу, як-то метафора часової петлі чи зупиненого часу, що допомагають будувати ідейне наповнення даних творів. Особлива увага звертається на характерне для післяпросвітницької світської свідомості протиставлення Хроноса і Танатоса, тобто культурних фігур смерті й часу, що в обраних творах знаходить своє віддзеркалення в побудові антитези історія — архаїка.
3

"Kariji oczi, czorniji browy..." Folklor a stereotypowy portret Ukraińca

100%
Ursulenko A.
Slavica Wratislaviensia
|
2011
|
vol. 153
497-507
EN
In consideration of the thesis that native folklore remains one of the key points of reference in creation of the Ukrainian national identity, this paper is an analysis of how the features of appearance of folk characters have become a part of stereotypical portrait of the Ukrainians. An attempt has been made to reconstruct the “ideal looks” characteristic of Ukrainian folk art based on the selected fixed epithets present in folklore. Subsequently, the way of kariyi otschi, tschorniyi brovy from folklore concepts to national symbols has been analysed based on the selected fragments of poetry and prose, representative of respective trends in the Ukrainian literature in the 19th century.
4

Tożsamość — klucz, wytrych czy kij? Ukraińskie dyskusje o tożsamości narodowej, kryzysie moralnym i patriotyzmie w latach 1991–2015

100%
Ursulenko A.
Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia
|
2015
|
vol. 3: Elity w krajach Europy Środkowej i Wschodniej po roku 1989
109 - 121
EN
The proposed article is devoted to the Ukrainian discourses on social phenomena related to cultural and national identity. The author illustrates the changing meaning of the concept of national identity and analyses the views of Ukrainian scientific and creative elites on the process of identity formation and on the choices Ukrainians have made during the last two decades of independence. The author tries to reconstruct the overall picture of Ukrainian discourses on national identity between 1991 and 2015 by discovering the main themes and rhetorical strategies of expression represented by well-known intellectuals. Moreover, she shows the importance of rethinking the role of elites in overcoming the crisis of national identity and analyses the hazards of nation-centric thinking.
5
Content available remote

ZROZUMIEĆ SIEBIE SAMYCH I INNYCH. LUDZKI WYMIAR HISTORII W KSIĄŻCE ODWAGA I STRACH OLI HNATIUK

100%
Ursulenko A.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2017
|
vol. 5
349-356
EN
The article focuses on the analysis of the reconstruction of the psychological landscape of Lviv during World War II found in Ola Hnatiuk’s Courage and Fear. The main theme of the book is the story of intelligentsia in Lviv under the Soviet and the Nazi occupations. The author has analyzed some aspects of the book that appear as a precise ‘case study’ of the impact of the phenomenon of fear on the lives of individuals and communities under extreme conditions.
UK
У статті розглянуто питання реконструкції психологічного ландшафту міста Львова часів Другої світової війни, що репрезентовано в книжці Відвага і страх Олі Гнатюк, основу якої становить розповідь про долі львівської інтелігенції під час радянської та німецької окупації. Проаналізовано вибрані аспекти книжки, що утворюють своєрідне “case study” впливу феномена страху на життя окремих людей та спільнот в екстремальних умовах.
PL
У статті розглянуто питання реконструкції психологічного ландшафту міста Львова часів Другої світової війни, що репрезентовано в книжці Відвага і страх Олі Гнатюк, основу якої становить розповідь про долі львівської інтелігенції під час радянської та німецької окупації. Проаналізовано вибрані аспекти книжки, що утворюють своєрідне “case study” впливу феномена страху на життя окремих людей та спільнот в екстремальних умовах.
6

Czy naród jest jak wino — im starszy tym lepszy? (Od)tworzenie genealogii narodu a strategie narodotwórcze

100%
Ursulenko A.
Slavica Wratislaviensia
|
2016
|
vol. 163
415-427
EN
The proposed article explores the symbolism of the terms “old” and “old age” from the perspective of cultural considerations on national communities. Focusing on connections between historical memory and the process of shaping national identity, the author analyzed selected variants of the origin myth (including anumber of quasihistorical theories on the ethnogenesis of Ukrainians) operating in Ukrainian public sphere. The author not only characterized them showing their effect on Ukrainian public opinion, but also showed selected causes of their creation, such as the imperative to rebuild genealogical memory of the nation, cultivating romantic national mythology, and the need of apositive national auto-stereotype. Moreover, the author described several examples of the reaction of the Ukrainian scientific community on mythmaking cases in the field of national history.
UK
Стаття розглядає символіку визначень „старий”, „старість” з перспективи культурологі-чних роздумів над національними спільнотами. В центр уваги автора потрапив зв’язок пи­тань історичної пам’яті з процесом формування національної ідентичності. Проаналізовано вибрані варіанти міфу початку (головним чином низку квазіісторичних теорій етногенезу українського народу), які функціонують в українському публічному просторі. Здійснено їх загальну характеристику, показано їхній вплив на українське суспільство, а також вказано на такі причини їхньої появи як: імператив відбудови генеалогічної пам’яті народу, плекан­ня романтичної національної міфології, потреба формування позитивного національного автостереотипу тощо. Описано також приклади реакції наукового середовища України на випадки такої міфотворчості на ниві національної історії.
7
Publication available in full text mode
Content available

Wojna w dystopii – dystopia jako antywojna (na materiale powieści Kaharłyk Ołeha Szynkarenki)

100%
Ursulenko A.
Slavia Occidentalis
|
2016
|
issue 73/2
95-107
PL
The dystopian novel Kaharlyk (2014) by Oleh Shynkarenko, the action of which takes place in about 2144, depicts various kinds of wars and forms of armed struggle: the occupation of territories of Ukraine by the Russian army, Russian-Chinese nuclear war, guerrilla warfare, the local conflict for power, and ethnic antagonisms. The description of the post-apocalyptic reality Grey Zone gives the author an opportunity to reflect on the dangers of aggressive ideology: imperialism, religious fundamentalism and radical nationalism. The diagnosis of Ukrainian society presented is also alarming. Hence, the work can be seen as a warning novel. Similar elements can be found in many dystopias written recently in different countries. An analysis of examples from Russian and American cultures shows that criticism of the existing situation is often combined with an admonition of the phenomena that may arise from the dangerous trends of the present, including armed conflicts. Hence visions of future wars, among other things, serve as a tool of discreditation against the ruling political forces and propose an analysis of discourses responsible for driving those wars. Implemented in such way, the ideological function, the metadiscursive perspective and humanistic values of dystopia allow for it, in our opinion, to be included in the arsenal of measures designed to “create conditions that scare of war or limit its scope” (A. Toffler, H. Toffler). The totality of these measures was defined by Alvin and Heidi Toffler as “anti-war”.
8

„Приспаний народ”. Українська національна рефлексія в ХІХ–ХХ ст.

100%
Ursulenko A.
Slavica Wratislaviensia
|
2012
|
vol. 155
319-327
EN
The article discusses the metaphor of sleep and related images as an element of persuasive strategies aiming at the formation of the modern national identity. Specific images of sleep as a metaphor, which have been found in Ukrainian newspapers and literature of the 19th–21st centuries are the subject of a detailed analysis. The author has demonstrated that the incessant awakening of the nation proved to be an exceptionally useful and effective figure of speech in the context of the Ukrainian national ideology. However, the romantic vision of the nation, so rich in symbols, was shown to lose its relevance when confronted with challenges of the 21st century. Those who call for anew quality of public discourse vote for achange of the language of the national discourse, wishing to demythologise the sphere of the national culture.
9

Czy ślepcy widzą lepiej? Motywy ślepoty i nadprzyrodzonego postrzegania w twórczości ukraińskich romantyków

100%
Ursulenko A.
Slavica Wratislaviensia
|
2015
|
vol. 161
137 - 147
EN
The article presents the relationship between the motifs of blindness and extrasensory perception in the works of Ukrainian Romantic poets. The author of the article shows the ancient lineage of the great blind men — soothsayers and poets-visionaries — and examines the multifaceted symbolism of blindness based on the literary images of blind kobzars, lirnyks and bandurists. The author focuses on the evolution of symbolism of blindness in the works of Taras Shevchenko.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.