Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 8

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
1
Content available remote

Głupi. Inny. Święty. Kategorie głupoty i świętości w „Idiocie” Fiodora Dostojewskiego i „Głuptasce” Swietłany Wasilenko

100%
Zambrzycka M.
Przegląd Wschodnioeuropejski
|
2013
|
vol. 4
431-439
EN
The text discusses the problem of foolishness and holiness in two Russian novels. In both of them, the great work by Dostoevsky and the modern novel by Svetlana Vasilenko, the concept of foolishness is combined with symbolism of sacrum, and connected with the categories of “otherness”, “difference”. In the two novels analyzed, character's foolishness is presented as a sign of belonging to the sacred reality. This understanding of the foolishness fits the characters into the context of “Foolishness for Christ” or “Holy Fools”, known in the Russian Eastern church as the yurodivy. The main characters in Dostoevsky’s and Vasilenko’s novels can be described with a few basic themes: the theme of foolishness, otherness/diffe- rence, homelessness, or “being not of this world”, and the theme of a disease. It seems that all these elements also serve as points for defining the semantics of a yurodivy.
2
Publication available in full text mode
Content available

Ciało cierpiące jako widowisko w malarstwie Igora Podolczaka i Wasylija Cagolowa

100%
Zambrzycka M.
Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe
|
2015
|
issue 1
137-146
UK
Темою статті є зображення страждання в живописі Василя Цаголова та Ігора Подольчака - українських сучасних художників. У живописі Цаголова страждання вписується у стилістику масово'і культури (фільми типу детектив та бойовик), у Подольчака людське тіло представлене як об'єкт, який піддається експериментам. Обидвоє художників, шукають у своїй творчості відповідь на запитання, про місце і роль образів страждання і насильства в сучасній культурі.
EN
The topic of this article is a way of presenting suffering in paintings of Vasily Cagolov and Igor Podolchak - Ukrainian contemporary artists. In the paintings of Cagolov suffering and causing pain are shown in the convention of popular culture (crime story film style). In art of Podolchak human body is represented as an object of experiments. Both painters try to analyze the place and role of images of suffering and Violence in the contemporary culture.
3
Publication available in full text mode
Content available

ŻYCIE JAKO WĘDRÓWKA. TOPOS DROGI I WĘDROWCA W POWIEŚCI WAŁERIJA SZEWCZUKA ТІНІ ЗНИКОМІ

100%
Zambrzycka M.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2019
|
vol. 7
|
issue 2
193-202
EN
The theme of the paper is a motive of “life as a journey” in the prose of Valery Shevchuk. I chose a novel Tini Znykomi as an ustrative material because of its symbolic picture of wandering, that stands in opposition to the modern concept of “nomadic man”, characterised by unbinding to places and indifference to their roots and origins. The aim of the journey in this novel (as in many other Shevchuk’s works) is not escaping from homeland or experiencing the diversity of the world. On the contrary, the goal is seeking the ancestral, cultural and spiritual origins. The metaphor of the journey is based on the concept of “spiritual journey” created by Hryhory Skovoroda, that aims at self-knowledge and moral improvement. At the same time, this “spiritual journey” embeds the main character in the history and values of his national culture and is the way to self-awareness - not only personal, but also national.
UK
У статті розглянуто мотив “життя як дороги” в прозі Валерія Шевчука. Матеріалом для аналізу обрано роман Тіні зникомі, оскільки символіка дороги в цьому творі суперечить сучасній концепції номадичної людини, яка характеризується своєю неприв’язаністю, відірваністю від місця проживання та байдужістю до питань свого коріння й походження. Мета подорожі героїв роману, як і багатьох інших творів В. Шевчука, - пошук джерела: сімейного, культурного, духовного. Метафора подорожі базується на концепції Григорія Сковороди, для якого мандрівка символізує саморозкриття та моральне збагачення людини. Духовний шлях, який обирає герой роману В. Шевчук, веде не тільки до самопізнання, але й уводить в історію та цінності української культури, а тому герой самостверджується не тільки в особистому, але й у національному вимірах.
PL
У статті розглянуто мотив “життя як дороги” в прозі Валерія Шевчука. Матеріалом для аналізу обрано роман Тіні зникомі, оскільки символіка дороги в цьому творі суперечить сучасній концепції номадичної людини, яка характеризується своєю неприв’язаністю, відірваністю від місця проживання та байдужістю до питань свого коріння й походження. Мета подорожі героїв роману, як і багатьох інших творів В. Шевчука, - пошук джерела: сімейного, культурного, духовного. Метафора подорожі базується на концепції Григорія Сковороди, для якого мандрівка символізує саморозкриття та моральне збагачення людини. Духовний шлях, який обирає герой роману В. Шевчук, веде не тільки до самопізнання, але й уводить в історію та цінності української культури, а тому герой самостверджується не тільки в особистому, але й у національному вимірах.
4

Obraz śmierci masowej w nowelach Mykoły Chwylowego Бараки, що за містом і Я (Романтика)

100%
Zambrzycka M.
Slavica Wratislaviensia
|
2019
|
vol. 168
99-108
EN
The image of mass death in Mykola Khvylovy’s novellas Barracks Outside the Town and I (Romantica) The author of this article analyzes two novellas by Mykola Khvylovy as examples of the literary representation of the subject of mass death. Khvylovy, who belonged to The Executed Renaissance generation, committed suicide at the age of 33 in 1933 to protest against Stalinism and the new reality. Death in the name of “superior necessity” is also a motif that appears in some of his works, especially in the novella I (Romantica), which is the main subject of this article. The shocking image of mass death also appears in Barracks Outside the Town.
UK
Зображення масової смерті в новелах Миколи Хвильового Бараки, что за містом і Я (Романтика) Для зображення теми масової смерті в літературі авторка обрала дві новелі українського письменника, представника Розстріляного Відродження Миколи Хвильового. Його самогубство у 33 році, яке було протестом проти сталінізму і виразом відчаю перед обличчям нової реальності, само по собі вписується в проблематику масової смерті, що зумовлена політичним контекстом. Масове умертвлення, яке відбувається в ім’я „вищої необхідності” є темою, яка з’являється в деяких творах Хвильового, особливо в новелі Я (Романтика), яка буде основним об’єктом мого аналізу. Шокуючу картину масової смерті, ми також знаходимо в новелі Бараки, что за містом.
5
Publication available in full text mode
Content available

OBRAZ DOMU W POWIEŚCIACH ПРИВИД МЕРТВОГО ДОМУ W. SZEWCZUKA I DOM W KTÓRYM M. PETROSJAN

100%
Zambrzycka M.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2017
|
vol. 5
249-257
EN
The article focuses on the author’s comparison of the image of a house in the novel written by Valeriy Shevchuk The Specter of a Dead House and in the novel written by a young author of Armenian origin, Mariam Petrosyan The House where. Both V. Shevchuk and M. Petrosian, present the house as a dark, enclosed space in which the events unfold. In both novels the symbol of home can be read in several ways: as a metaphor of a social reality or the projection of the heroes consciousness.
UK
У статті порівнюємо образ дому, зображений у романі Валерія Шевчука Привид мертвого дому, з образом, що втілений у романі молодої авторки вірменського походження Маріам Петросян Dom w którym. Як В. Шевчук, так і М. Петросян репрезентують дім у вигляді темного, замкнутого простору, де відбуваються актуальні події. В обох романах символ дому можна “прочитати” кількома способами: як метафору соціальної реальності чи проекції свідомості героїв.
6

Ciało i trauma w ukraińskiej sztuce współczesnej

100%
Zambrzycka M.
Miscellanea Posttotalitariana Wratislaviensia
|
2017
|
vol. 6: TRAUMA KULTUROWA JAKO PALIMPSEST: (post)komunizm w kontekście porównawczym nowoczesności, totalitaryzmów i (post)kolonializmów
131-143
EN
In the text I want to show how images of the body in Ukrainian contemporary art refer to the traumatic events of the past. The experience of trauma has repercussions both on mental and bodily level and is reflected in many areas of culture. In art, trauma is manifested through deformed or diseased body. In this article I discuss the selected projects of Arsen Sawadov and Kharkiv, photographers, and of the representatives of the so called Kharkov’s School of Social Photog­raphy: Serhiy Bratkov and Boris Mychajłov.
RU
Статья раскрывает инструмент трансформации травмы в образ и то, как с помощью образов тела современное украинское искусство относится к травматическим событиям прошлого. Опыт травмы имеет последствия, как на психическом, так и на телесном уровне и находит свое отражение во многих областях культуры. Искусство относится к травматическим событиям, представляя деформированное или больное тело. В этой статье автор рассматривает избранные проекты Арсена Савадова и харьковских фотографов, представителей т.н. «харьковской школы» социальной фотографии: Сергея Браткова и Бориса Михайлова.
7
Publication available in full text mode
Content available

MIĘDZY ANTROPOLOGIĄ A LITERATURĄ. SCENARIUSZ KARNAWAŁOWY W POWIEŚCI WAŁERIJA SZEWCZUKA POMÓR

100%
Zambrzycka M.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2014
|
vol. 2
293-299
EN
The subject of the article is an analysis of the carnival scenario in the novel The Pest by Valery Shevchuk. The carnival scenario is defined as a scheme analogical to the rites of passage and associated with the category of the sacred. It relies on the theory of Roger Caillois who analyzed the structural similarities between the sacred and the extreme experiences (like war).
UK
Стаття являє собою аналіз карнавального сценарію в романі Валерія Шевчука Мор. Карнавальний сценарій визначається як аналогічний до сценарію обрядів переходу та пов'язаний з категорією sacrum. Автор спирається на теорію Роже Каійоса, який проаналізував структурні подібності між категорією sacrum та екстремальними ситуаціями „перебування на межі” (наприклад, під час війни).
8
Publication available in full text mode
Content available

Transfer traumy. Monografia zbiorowa Літературний образ дитинства в часи кризи pod redakcją Katarzyny Jakubowskiej-Krawczyk

100%
Zambrzycka M.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2022
|
vol. 10
|
issue 2
205-211
EN
The text is a review of a collective monograph Літературний образ дитинства в часи кризи edited by Katarzyna Jakubowska-Krawczyk. The book is about the issues of childhood in times of crisis. Researchers from Poland and Ukraine analyze various issues, such as World War II, the Holocaust, the totalitarian regime, homelessness and the ongoing war in Donbas. The book uses the modern method of postcolonial studies and trauma research from the generational transfer perspec- tive. It deals with very important issues.
UK
Текст є рецензією на колективну монографію Літературний образ дитинства в часі кризи за редакцією Катажини Якубовської Кравчик. Книга стосується питань дитинства в часи кризи. Дослідники з Польщі та України аналізують різні проблеми, такі як Друга світова війна, Голокост, тоталітарний режим, бездомність та війна на Донбасі. У книзі використано сучасний метод постколоніальних досліджень і методологію дослідження травми в перспективі передання досвіду з покоління на покоління. Книга стосується дуже важливих сьогодні питань.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.