Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: Київщина

Sort By:

Limit search:

Польська архітектурна спадщина XVIII-XIX століття на Київщині

100%

Sałata O.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

2018

vol. 5

issue 13

223-233

Niniejszy artykuł poświęcono problematyce zachowania polskiej spuścizny architektonicznej ХVІІІ-ХІХ w. na Kijowszczyźnie. Autorka podkreśla, że dzięki należytemu zbadaniu oraz zachowaniu dóbr polskiej szlachty i polskich magnatów można będzie prześledzić i uwodocznić istotne cechy struktury społecznej tego regionu na przestrzeni ХVІІІ-ХІХ w. Za przykład posłużyły Autorce elementy ukraińsko-polskiego dziedzictwa historyczno-kulturowego na Kijowszczyźnie, gdzie znaczące miejsce zajmują dwory polskich magnatów i szlachty należących do takich rodów, jak Braniccy, Czerwińscy, Podgórscy, Zalescy czy Tarnowscy W trakcie przeprowadzania analiz Autorka przyjrzała się także niezwykle istotnym zagadnieniom w zakresie współpracy ukraińskich ekspertów zajmujących się ochroną dziedzictwa kulturowego i historycznego oraz polskich centrów badań i ochrony polskiego dziedzictwa kulturowego.

In the article is revealed the problem of preserving the architectural heritage of the XVIII-XIX centuries in Kyiv region, emphasized the fact that due to the investigation and preservation of Polish magnates and noblemen estates, it is became possible to trace peculiarities of the social structure of this region in the XVIII-XIX centuries. As an example, the historical and cultural sources of the Ukrainian-Polish heritage of Kyiv region are presented, and pointed out the importance of the mansions of the Polish magnates Branicki, representatives of Chervinsky, Podgorsky and Zaleski, and Tarnovsky noble families. It is underlined the issue of cooperation of Ukrainian specialists in the field of preservation of cultural-historical heritage and Polish centers of protection and scientific research of the Polish cultural heritage, patrons.

Стаття розкриває проблеми збереження архітектурної спадщини ХVІІІ-ХІХ століть на Київщині, акцентує увагу на тому, що завдяки вивченню і збереженню маєтностей польських магнатів і шляхтичів можна прослідкувати істотні риси соціального устрою цього регіону у ХVІІІ – ХІХ століттях. Як приклад, представлено історико-культурні ресурси українсько-польської спадщини Київщини, де вагоме місце займають садиби польських магнатів Браницьких, панів Червінських, Підгірських та Залєських, Тарновських. Увагу акцентовано на важливій проблемі співпраці українських фахівців у сфері збереження культурно-історичної спадщини та польськими центрами охорони і наукових досліджень польської культурної спадщини, меценатів.

Wspomnienia ks. Teofila Skalskiego na tle memuarystyki Podola, Wołynia i Kijowszczyzny

100%

Ołdakowska-Kuflowa M.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

2018

vol. 5

issue 13

141-158

Спогади отця Теофіла Скальського Терор і страждання виділяються із спогадів інших польських авторів – зазвичай заможних землевласників, народжених в Україні, включених до складу Російської імперії після першого поділу Польщі, а потім громадян Радянського Союзу. Автор Терору і страждань, це священнослужитель, який народився в сім’ї збіднілої шляхти. Як особа, що виконує багато важливих церковних функцій, але також як людина з виразною особистістю, він спостерігав та представляв реальність рубежу ХІХ-ХХ століть з іншої точки зору, приділяючи багато уваги відносинам влади – спочатку царської, потім радянської, – до Католицької Церкви та її пастирської, благодійної та громадської діяльності, що проводилася серед віруючих, якими в тих районах були насамперед поляки. Отець Теофіл Скальський у дуже характерний собі спосіб реагує на політичні події, представляючи іншу, ніж типова, чутливість до літератури, культури та природи. Він належить до небагатьох поляків, які у своїх спогадах могли свідчити про арешт, про проходження розслідування, про роки, проведені в радянській в’язниці ще до Другої світової війни, оскільки – переживши комуністичний терор і тюрму в 1932 році, – він, разом із небагатьма земляками, втік із Радянського Союзу. Різниця між твором і типовою щоденниковою та мемуарною літературою доповнює багатство мемуаристики цих земель.

Memoirs of Rev. Teofil Skalski Terror and Suffering stand out from memoire writing of other Polish authors, usually rich landlords, born on the territory of Ukraine annexed to the Russian Empire after the first partition of Poland and later comprising a part of the Soviet Union. The author, a clergyman hailing from the pauperised landed gentry and performing several important functions in the Church, charts the reality of the land at the turn of the 19th and 20th century from a different point of view, paying special attention to the attitude of the authorities, first Tsarist, then Soviet, to the Roman Catholic Church and its pastoral, charitable and social activities among the local Catholics, who were mostly Polish. Skalski in his own peculiar style reacts to political developments and his response to literature, culture and nature is also characteristic. Skalski is among the few who could testify about going through Soviet arrest, interrogation and 6-year imprisonment, already before World War II. In 1932 he was exchanged with a group of Poles for Soviet prisoners released from Polish prisons and returned to Poland. The uniqueness of his experience and peculiarity of his style complements the very rich memoir writing relating to the region.

Wspomnienia ks. Teofila Skalskiego Terror i cierpienie wyróżniają się spośród memuarystyki innych polskich autorów – z reguły zamożnych ziemian urodzonych na ziemiach Ukrainy, wcielonych do Imperium Rosyjskiego po pierwszym rozbiorze Rzeczpospolitej, a potem należących do Związku Sowieckiego. Autor Terroru i cierpienia, jako wywodzący się ze zubożałej szlachty duchowny pełniący wiele ważnych funkcji kościelnych, ale także jako człowiek o wyrazistej osobowości, obserwuje i przedstawia rzeczywistość przełomu XIX i XX wieku z odmiennego punktu widzenia, wiele uwagi poświęcając relacjom władz – najpierw carskich, potem sowieckich – do Kościoła katolickiego oraz jego działalności duszpasterskiej, charytatywnej i społecznej prowadzonej wśród wiernych, którymi na tamtych terenach byli przede wszystkim Polacy. Ksiądz Teofil Skalski w sobie właściwy sposób reaguje na wydarzenia polityczne, reprezentując odmienną od typowej wrażliwość na literaturę, kulturę i przyrodę. Należy do nielicznych Polaków, którzy we wspomnieniach mogli dać świadectwo o aresztowaniu i przejściu przez śledztwo, o latach przeżytych w sowieckim więzieniu jeszcze przed II wojną światową, gdyż – przeżywszy komunistyczny terror i więzienie w 1932 roku – z nielicznymi rodakami wydostał się ze Związku Sowieckiego. Odmienność dzieła od typowego wzorca literatury pamiętnikarsko-wspomnieniowej dopełnia bogactwa memuarystyki tamtych terenów.

Refine search results

2 TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

1 Ołdakowska-Kuflowa M.

1 Sałata O.

2 2018

Search results

Польська архітектурна спадщина XVIII-XIX століття на Київщині

Wspomnienia ks. Teofila Skalskiego na tle memuarystyki Podola, Wołynia i Kijowszczyzny