Search results

1

Специфіка міжнародно-політичного становища Австралійського Союзу в першій половині ХХ ст.

100%

Вєтринський I. M.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 13

133-149

UK

The paper focuses on the initial stage of the formation of the Commonwealth of Australia, and the process of its establishing as an independent State. The international political context for the development of the country, from the period of creation of the Federation to the beginning of the Second World War, is primarily viewed. The Commonwealth’s international position, its place and role in the regional and global geopolitical processes of the early XX century, in particular in the context of its relations with Great Britain, are analyzed. The features of the transformation of British colonial policies on the eve of the First World War are examined. The specifics of the UK system of relations with Australia, as well as other dominions, are being examined. The features of status of the dominions in the British Empire system are shown. The role of the dominions and, in particular, the Commonwealth of Australia in the preparatory process for the First World War, as well as the peculiarities of its participation in hostilities, is analyzed. The significance of the actions of the First World War on the domestic political situation in Australia, as well as its impact on dominions relations with the British Empire, is revealed. The history of the foundation of the Australian-New Zealand Army Corps (ANZAC) and its participation in imperial forces on the frontline of the First World War is analyzed. The success and failure of its fighters, as well as the role of ANZAC, in the process of formation an Australian political nation are analyzed. The economic, humanitarian and international political consequences of the First World War for the Commonwealth of Australia are examined, as well as the influence of these consequences on the structure of relations between the dominions and the British Empire. The socio-economic situation of the Commonwealth of Australia on the eve of World War II, in particular the impact of the Great depression on the development of the country as a whole and its internal political situation in particular, is analyzed. The ideological, military-strategic and international political prerequisites for Australia’s entry into the Second World War are being considered.

EN

Робота присвячена початковому етапу становлення Австралійського Союзу, а також процесу його утвердження в якості самостійної держави. Насамперед розглядається міжнародно-політичний контекст розвитку країни, починаючи з періоду утворення федерації і до початку Другої світової війни. Проаналізовано міжнародне становище Австралійського Союзу, його місце й роль в регіональних та глобальних геополітичних процесах початку ХХ ст., зокрема, в контексті його відносин з Великою Британією. Досліджено особливості трансформації британської колоніальної політики напередодні Першої світової війни. Розглянуто систему відносин Великої Британії з домініонами в цілому та Австралією, зокрема. Показано особливості статусу і повноважень домініонів в межах Британської імперії. Аналізується роль домініонів та, зокрема, Австралійського Союзу у процесі підготовки до Першої світової війни, а також особливості його участі у бойових діях. Розкривається значення подій Першої світової війни для внутрішньополітичної ситуації в Австралії та вплив її наслідків на відносини домініонів з Британською імперією. Аналізується історія створення та участь австралійсько-новозеландського армійського корпусу (АНЗАК) у складі імперських сил на фронтах Першої світової війни, здобутки та невдачі його бійців, а також роль АНЗАКу в процесі становлення австралійської політичної нації. Розглянуто економічні, гуманітарні та міжнародно-політичні наслідки Першої світової війни для Австралійського Союзу, а також показано вплив цих наслідків на структуру відносин між домініонами та Британською імперією. Проаналізовано соціально-економічне становище Австралійського Союзу напередодні Другої світової війни, зокрема особливості впливу Великої депресії на розвиток країни в цілому та її внутрішньополітичне становище зокрема. Розглянуто ідеологічні, військово-стратегічні та міжнародно-політичні передумови вступу Австралії до Другої світової війни.

2

Історична пам’ять та практики монументальної комеморації Першої світової війни в Австралії (Частина 2)

100%

Зернецька О. В., Мирончук O. A.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 13

203-221

EN

The authors’ research attention is focused on the specifics of the Australian memorial practices dedicated to the World War I. The statement is substantiated that in the Australian context memorials and military monuments formed a special post-war and post-traumatic part of the visual memory of the first Australian global military conflict. The features of the Australian memorial concept are clarified, the social function of the monuments and their important role in the psychological overcoming of the trauma and bitter losses experienced are noted. The multifaceted aspects of visualization of the monumental memory of the World War I in Australia are analyzed. Monuments and memorials are an important part of Australia’s visual heritage. It is concluded that each Australian State has developed its own concept of memory, embodied in various types and nature of monuments. The main ones are analyzed in detail: Shrine of Remembrance in Melbourne (1928–1934); Australian War Memorial in Canberra (1941); Sydney Cenotaph (1927-1929) and Anzac Memorial in Sydney (1934); Desert Mounted Corps Memorial in Western Australia (1932); Victoria Memorials: Avenue of Honour and Victory Arch in Ballarat (1917-1919), Australian Ex-Prisoners of War Memorial (2004), Great Ocean Road – the longest nationwide memorial (1919-1932); Hobart War Memorial in the Australian State of Tasmania (1925), as well as Villers-Bretonneux Australian National Memorial in France dedicated to French-Australian cooperation during the World War I (1938). The authors demonstrate an inseparable connection between the commemorative practices of Australia and the politics of national identity, explore the trends in the creation and development of memorial practices. It is noted that the overwhelming majority of memorial sites are based on the clearly expressed function of a place of memory, a place of mourning and commemoration. It was found that the representation of the memorial policy of the memory of Australia in the first post-war years was implemented at the beginning at the local level and was partially influenced by British memorial practices, transforming over time into a nationwide cultural resource.

UK

Дослідницька увага авторів зосереджена на специфіці австралійських меморіальних практик, присвячених Першій світовій війні. Обґрунтовано положення про те, що в австралійському контексті меморіали та військові пам’ятники сформували особливу післявоєнну і пост-травматичну частину візуальної пам’яті про перший австралійський глобальний військовий конфлікт. З’ясовуються особливості австралійської меморіальної концепції, відзначається соціальна функція пам’ятників та їх важлива роль у психологічному подоланні пережитих травм і гірких втрат. Аналізуються різнопланові аспекти візуалізації монументальної пам’яті про Першу світову війну в Австралії. Доведено, що пам’ятники і меморіали є важливою частиною візуальної історичної спадщини Австралії. Зроблено висновок про те, що у кожному австралійському штаті розроблена власна концепція меморіальної пам’яті, втілена у різноманітних за типом та характером монументах. Детально проаналізовано основні з них: Храм пам’яті в Мельбурні (1928-1934); Австралійський військовий меморіал в Канберрі (1941); Кенотаф (1927-1929) та Меморіал АНЗАК в Сіднеї (1934); Меморіал Пустельного кінного корпусу у Західній Австралії (1932); пам’ятні меморіали штату Вікторія: Алея честі та Арка перемоги в Баллараті (1917-1919), Меморіал колишнім австралійським військовополоненим (2004), найдовший загальнонаціональний меморіал пам’яті – Велика океанська дорога (1919-1932); військовий меморіал Хобарта в австралійському штаті Тасманія (1925), а також Меморіал в честь франко-австралійської військової співпраці під час Першої світової війни у Віллер-Бретонне у Франції (1938). Автори демонструють нерозривний зв’язок комеморативних практик Австралії з політикою національної ідентичності, досліджують тенденції започаткування та розвитку меморіальних практик. Відзначено, що переважна більшість меморіальних пам’яток має в своїй основі чітко виражену функцію місця пам’яті, місця скорботи і вшанування. З’ясовано, що репрезентація меморіальної політики пам’яті Австралії в перші повоєнні роки реалізовувалася спочатку на локальному рівні і частково перебувала під впливом британських меморіальних практик, трансформуючись з часом у загальнонаціональний культурний ресурс.

3

Відносини Угорщини з сусідніми країнами у ХХ – на початку ХХІ ст.

80%

Перга Т. Ю.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 15

74-91

EN

The article focuses on Hungary’s relations with Slovakia and Ukraine. It is concluded that the foreign policy of Hungary is radicalized at the beginning of the XXI century, which is manifested in the growing pressure on neighboring countries, in particular Ukraine, in order to provide autonomy to members of the Hungarian ethnic minority. It was found that this policy implements the idea of “Greater Hungary”, which must ensure the dominance of the unification and re-assimilation processes and the integration of the Hungarian nation in Eastern Europe around Budapest. It is proved that the preconditions for its development established the Treaty of Trianon, as a result of which the country lost two thirds of its territory and one third of its population. It was found that the antagonism inherent in the disregard of ethnic principle during the establishment of borders after the World War I prompted Hungary to resort to a forceful scenario of resolving territorial disputes, which dominated in the first half of the XX century. It was revealed that the change in the geopolitical situation in the second half of the XX century made it impossible to implement thus scenario, which led to a change in Hungary’s strategy and tactics to return the territories lost as a result of the World War I, II,. So Hungary transfers the solving of disputes with neighboring countries in the legal field, on a bilateral basis. Hungary has relied on the cultural and linguistic unification of the nation, based on the preservation of national traditions. The author concludes that, despite the differences in the situation with the Hungarian community in Slovakia and Ukraine, Hungary uses similar tools to promote the idea of a “Greater Hungary” and pressure on neighboring countries. Hungary’s policy poses a threat to Ukraine’s national security. Its methods lead to periodic interference in the policies of neighboring countries. This should be considered as one of the elements of the policy of “soft accession” of the Hungarian-speaking part of Transcarpathia to Hungary, which can be regarded as one of the elements of hybrid wars of the early XXI century.

UK

У статті акцентується на відносинах Угорщини зі Словаччиною та Україною. Зроблено висновок про радикалізацію зовнішньої політики Угорщини на початку ХХI ст., що проявляється в зростаючому тиску на сусідні країни, зокрема Україну, з метою надання представникам угорської етнічної меншини автономії. З’ясовано, що це відбувається в рамках впровадження ідеї «Великої Угорщини», яка полягає у забезпеченні домінування об’єднавчих і реасиміляційних процесів та інтеграції угорської нації у Східній Європі навколо Будапешта. Доведено, що передумови для її розвитку були закладені Тріанонським договором, у результаті якого країна втратила дві третини території і третину населення. Виявлено, що антогонізм, закладений у результаті неврахування етнічного принципу під час встановлення кордонів після Першої світової війни спонукав Угорщину вдатися до силового сценарію вирішення територіальних суперечностей, який домінував у першій половині ХХ ст. З’ясовано, що зміна геополітичної ситуації у другій половині ХХ ст. унеможливили його реалізацію, що привело до зміни стратегії і тактики Угорщини щодо повернення втрачених у результаті Першої і Другої світових воєн територій, що полягає у перенесенні вирішення узгодження суперечностей з сусідніми країнами у правове поле, на двосторонню основ. Угорщина зробила ставку на культурологічне та мовне об’єднання нації, засноване на збереженні національних традицій. Автор прийшов до висновку, що, не дивлячись на відмінність ситуації з угорською спільнотою в Словаччині та Україні, Угорщина використовує подібні інструменти просування своїх інтересів і тиску на країни – сусіди. Політика Угорщини створює загрозу національній безпеці України, а методи, якими вона впроваджується, призводять до періодичного втручання в політику сусідніх держав. Їх варто розглядати як один із елементів політики «м’якого приєднання» угорськомовної частини Закарпаття до Угорщини, що можна розцінити як елемент гібридних воєн початку ХХI ст., спрямованих на перегляд встановлених після Другої світової війни кордонів мирним шляхом.

4

Charkowskie ABC. O motywach sakralnych w „ABC Pielgrzyma-Polaka” Bronisławy Ostrowskiej

80%

Obsulewicz B.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2020

|

vol. 6

|

issue 15

31-48

UK

Дана стаття присвячена постаті та ліричній творчості видатної молодопольської письменниці Броніслави Островської. Вона висвітлює її твори, що видавалися в Харкові, в якому поетеса перебувала під час Перщої світової війни. Згадані твори показані та фоні біографії артистки, а також на тлі релігійних питань, що виникали у її літературних висловлюваннях. У статті також охарактеризовано середовище харківської польської громади зламу ХІХ та ХХ століть, яка прибула туди разом з біженцями з Королівства, описує також культурно-світницьке життя, яке письменниця організувала разом із згаданим середвищем протягом 1915–1918 років. Свою особливу увагу авторка зосереджує на опублікованому в Харкові збірнику A.B.C. Pielgrzyma Polaka, аналізуючи та інтерпретуючи сакральну топіку, присутню в знаданому збірнику. Вона намагається представити цей том та дві інші збірки поезії Островської, видані у Харкові, у контексті формування її літературної особистості.

EN

The article is devoted to the figure and lyrics of an outstanding artist of Young Poland, Bronisława Ostrowska. It presents her works published in Kharkov, where she lived during World War I, against the background of the poet’s biography and the religious issues evoked in her literary statements. It characterizes the Polish community in Kharkov at the turn of the 19th and 20th centuries, in which the poet, together with a wave of refugees from the Kingdom of Poland, organized cultural and educational life in the 1915-1918. It focuses on „A.B.C. of the Pole Pilgrim”, published in Kharkov, analyzing and interpreting the sacral topic present in it. It attempts to show this volume and two other collections of Ostrowska’s poetry also published in Kharkov in the context of the formation of her literary personality.

PL

Artykuł poświęcony jest postaci i liryce wybitnej młodopolskiej artystki Bronisławy Ostrowskiej. Ukazuje jej dzieła opublikowane w Charkowie, w którym przebywała w czasie I wojny światowej, na tle biografii poetki i problematyki religijnej ewokowanej w jej wypowiedziach literackich. Charakteryzuje środowisko Polonii charkowskiej przełomu XIX i XX wieku, w którym wraz z falą uchodźców z Królestwa poetka organizowała życie kulturalno-oświatowe w latach 1915–1918. Skupia się na tomie A.B.C. Pielgrzyma Polaka, opublikowanym w Charkowie, poddając analizie i interpretacji obecną w nim topikę sakralną. Próbuje ukazać ów tom oraz dwa inne wydane w Charkowie zbiory poezji Ostrowskiej w kontekście kształtowania się jej literackiej osobowości.

5

Україна в період Першої світової війни: своєрідність відображення в історичній повісті-хроніки Олександра Лугового „кігтях двоголового орла”

80%

Bogdanova M.

International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture

|

2020

|

vol. 1

|

issue 2

EN

In the article there have been analyzed the theme of Ukraine during the period of the First World War, the specificity of the problem of man and war and also the image of the main hero in the work of Oleksandr Lugovoi „In the claws 147 of a double-headed eagle” (1955). In the story-chronicle the author has depicted the Battle of Galicia and Brusilov breakthrough which were successful for the Russian army and also consequences of the Galician-Tarnuvsky breakthrough by the troops of the Fourth army. The artistic skill of the author is mainly directed to uncovering the problem of man and war. Naturalistic, Oleksandr Lugovoir depicts pictures of human losses on the battlefield, reveals the psychological soldiers’ metamorphoses during the war, skillfully using historically credible facts of Galician’s evacuation. He describes using of “burned land tactics” by the Russian army during the retreat and also exposes the terrible truth about the Great War. The central theme is connected with the plot that is the way of its disclosure. The plot of the work is connected with life of the main character V. Povolotsky. In thoughts the main hero comprehends the events of the war, philosophically generalizes their consequences. Through the image of the main hero Oleksandr Lugovoi reveals the internal motivations of ideological and moral sources of human behavior in the war. The author reveals the theme of the war on ontological and anthropological levels. The character of the main hero is revealed by the author through the characteristics of the narrator, internal monologues of the main hero, during dialogues of V. Povolotsky with other characters, description their attitude to him, the behavior of the hero both in peaceful life and on the battlefield. The problem of man and guilty is depicted by the author with the help of the motive of pain and hopelessness. The motive of pain stands out during the descriptions of war victims. The depiction of the totality of war in the work is achieved through the landscapes. The problem of man and war reveals by the author by means of the descriptions of life of a simple soldier in the war. The motive of humanism and antimilitarism appears from the author’s retreats and thoughts of V. Povolotsky. The author of the article appeals to scientific research about Oleksandr Lugovoi. The central theme of the work is revealed at the level of the phenomenon of individual, author’s life. So, in the historical story-chronicle “In the claws of a double-headed eagle” Oleksandr Lugovoi through the prism of the world perception of the officer of the Russian army V. Povolotsky highlights the central theme of the work – Ukraine during the First World War. With the help of depicting the image of the main hero, forming his character, critical attitude to world political reality reveals the problem of man and war. Motives of pain, despair, humanism and antimilitarism sound in skillfully drawn landscapes, author’s retreats, bloody military tops.

Refine search results

3 Проблеми всесвітньої історії

1 International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture

1 TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

1 Bogdanova M.

1 Obsulewicz B.

1 Вєтринський I. M.

1 Зернецька О. В.

1 Мирончук O. A.

1 Перга Т. Ю.

4 2021

1 2020

Специфіка міжнародно-політичного становища Австралійського Союзу в першій половині ХХ ст.

Історична пам’ять та практики монументальної комеморації Першої світової війни в Австралії (Частина 2)

Відносини Угорщини з сусідніми країнами у ХХ – на початку ХХІ ст.

Charkowskie ABC. O motywach sakralnych w „ABC Pielgrzyma-Polaka” Bronisławy Ostrowskiej

Україна в період Першої світової війни: своєрідність відображення в історичній повісті-хроніки Олександра Лугового „кігтях двоголового орла”