Search results

1

Zmiany w zachowaniach konsumentów na rynkach finansowych w zintegrowanej przestrzeni europejskiej

100%

Smyczek S.

Handel Wewnętrzny

|

2015

|

issue 3 (356)

262-272

PL

Celem rozważań jest identyfikacja nowych kierunków zmian w zachowaniach polskich konsumentów na rynkach finansowych, które pojawiają się w coraz bardziej zintegrowanej przestrzeni europejskiej. Podstawą źródłową opracowania były wyniki badań o charakterze jakościowym przeprowadzonych metodą wywiadu bezpośredniego, wśród menadżerów instytucji finansowych działających w Polsce we wrześniu 2013 roku. Badania wskazują na następujące zmiany w zachowaniach konsumentów w świetle pogłębiającej się integracji rynków finansowych w Europie: globalizacja i ekologizacja zachowań, dekonsumpcja, konsumpcjonizm. Ponadto, eksperci przewidują wzrost znaczenia wirtualizacji i domocentryzmu wśród konsumentów, zmniejszenie stopnia wykluczenia finansowego konsumentów i jednocześnie zwiększenie homogenizacji konsumpcji na rynkach finansowych. Wskazują także na wzrost tendencji prosumenckich oraz znaczenia segmentu kobiet, ludzi starszych i dzieci oraz osób niepełnosprawnych. Przeprowadzone badania mogą być wykorzystane do budowy strategii marketingowych instytucji finansowych. Ponadto, mogą służyć do aktywnego kształtowania zachowań konsumentów i ich edukacji rynkowej. Artykuł ma charakter badawczy.

EN

An aim of considerations is to identify new directions of changes in Polish consumer behaviours in the financial markets, which appear in the more and more integrated European space. The source base for the article was findings of surveys of the qualitative nature carried out by the method of face-to-face interview among managers of the financial institutions operating in Poland in September 2013. The surveys indicate the following changes in consumer behaviours in the light of deepening integration of the financial markets in Europe: globalisation and ecologisation of behaviours, deconsumption, and consumerism. Moreover, experts anticipate the growth of importance of virtualisation and domocentrism among consumers, reduction of the degree of consumers’ financial exclusion and, at the same time, increase of homogenisation of consumption in the financial markets. They also indicate the growth of prosumer tendencies and importance of the segment of women, elder people, children and disabled people. The carried out surveys may be used to build marketing strategies of the financial institutions. Moreover, they can serve to active formation of consumer behaviours and their market education. The article is of the research nature.

RU

Цель рассуждений – выявить новые направления изменений в поведении польских потребителей на финансовых рынках, которые появляются во все более интегрированном европейском пространстве. Основными источниками разработки были результаты обследований качественного характера, проведенных по методу непосредственного интервью среди менеджеров финансовых учреждений, действующих в Польше, в сентябре 2013 г. Обследования указывают следующие изменения в поведении потребителей в свете углубляющейся интеграции финансовых рынков в Европе: глобализация и экологизация поведения, уменьшение объема потребления, консьюмеризм. Кроме того, эксперты прогнозируют рост значения виртуализации и домоцентризма среди потребителей, снижение степени финансового отчуждения потребителей и, одновременно, повышение гомогенизации потребления на финансовых рынках. Они тоже указывают рост просьюмерских тенденций и значения сег- мента женщин, пожилых людей и детей, а также инвалидов. Проведенные обследования могут использоваться для построения маркетинговых стратегий финансовых учреждений. Кроме того, они могут служить активному формированию поведения потребителей и их рыночному обучению. Статья имеет исследовательский характер.

2

Konsument na jednolitym rynku europejskim – dekada doświadczeń

100%

Rudawska E.

Handel Wewnętrzny

|

2015

|

issue 1 (354)

221-230

PL

Celem niniejszego opracowania jest próba oceny postaw polskich konsumentów wobec procesu integracji z Unią Europejską oraz identyfikacja tego, jak rzeczywiście oceniają oni przemiany, które zaszły w Polsce w dekadę po wejściu do Unii Europejskiej. W celu analizy zebranego materiału badawczego powstałego w wyniku badań empirycznych prowadzonych przez różne ośrodki naukowo-badawcze w Polsce w okresie ostatnich dziesięciu lat posłużono się źródłami wtórnymi, jak również źródłami pierwotnymi w postaci badań empirycznych prowadzonych w Katedrze Marketingu Uniwersytetu Szczecińskiego. Badania wskazują, że poziom poparcia polskich konsumentów dla procesu integracji z Unią Europejską utrzymuje się na relatywnie wysokim poziomie. Polscy konsumenci myślą optymistycznie o przyszłości UE. Wejście do wspólnoty i idące za tym wsparcie finansowe w postaci funduszy strukturalnych pozwoliły na restrukturyzację polskiej gospodarki a przez to wzrost poziomu życia polskich konsumentów. Artykuł ma charakter badawczy.

EN

An aim of this study is an attempt to assess attitudes of Polish consumers towards the process of integration with the European Union as well as to identify how they really assess the transformations taken place in Poland within the decade upon its admission to the European Union. For the purpose of analysis of the collected research material, appeared in result of empirical studies carried out by various research centres in Poland during the last ten years, the author used the secondary sources as well as the primary sources in the form of empirical studies conducted in the Department of Marketing of the University of Szczecin. The research shows that the level of support by Polish consumers for the process of integration with the European Union has remained relatively high. Polish consumers think optimistically of the future within the EU. The accession to the community and the accompanying financial support in the form of structural funds have allowed for restructuring of the Polish economy and, owing to that, for the growth of the Polish consumers’ living standard. The article is of the research nature.

RU

Цель настоящей разработки – попытка оценить отношение польских потребителей к процессу интеграции с Европейским Союзом, а также выявить, как они действительно оценивают перемены, произошедшие в Польше десять лет после вступления в Европейский Союз. Для анализа накопленного исследовательского материала, полученного в результате эмпирических исследований, осуществляемых разными научно-исследовательскими центрами в Польше в период последних десяти лет, использовали вторичные источники, а также первоисточники в виде эмпирических исследований, проводимых на Кафедре маркетинга Щецинского университета. Исследования показывают, что поддержка со стороны польских потребителей процесса интеграции с Европейским Союзом удерживается на относительно высоком уровне. Поль- ские потребители оптимистически думают о будущем ЕС. Присоединение к сообществу и последовавшая финансовая поддержка в виде структурных фондов позволили реструктурировать польскую экономику и, благодаря это- му, достичь роста уровня жизни польских потребителей. Статья имеет исследовательский характер.

3

Агропродовольчий потенціал співробітництва у форматі Україна-Польща

61%

Zinchuk T.

Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula

|

2016

|

issue 47(2) Ekonomia XI. Stan i rozwój bilateralnej współpracy gospodarczej Polski i Ukrainy

285-300

UK

Досліджено теоретично-економічну сутність категоріального апарату «агропродовольчий потенціал» і методологічні підходи до розуміння понять «ресурси», «потенціал» та їх відмінності. Встановлено, що зв’язок між ресурсами та потенціалом є органічним та необхідним для досягнення високих результатів економічної діяльності підприємств, працівників, галузі та суспільства в цілому. Оцінено умови формування, розвитку та характерні риси агропродовольчого потенціалу України у процесі здійснення економічних трансформацій і аграрних реформ. Виділено проблеми, що гальмують процес адаптації аграрного сектора України до вимог ЄС, серед яких: стандарти якості та безпечності продуктів харчування, недостатність державної підтримки виробників агропродовольчих товарів, невідповідність державної аграрної політики принципам та нормам САП ЄС. В основу співробітництва в аграрній сфері між Україною та Польщею покладено основні засади євроінтеграційної стратегії України, які містяться в Угоді про Зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Виявлені основні напрями експортно-імпортної діяльності в аграрному секторі економіки з орієнтацією на світові ринки, ринки країн-членів ЄС, зокрема Польщі. Виділені пріоритети взаємної торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Польщею.

PL

Zbadano teoretyczno-ekonomiczną istotę kategorii „potencjał rolno-spożywczy” i podejścia metodologiczne do definicji takich pojęć jak „zasoby” i „potencjał”, a następnie zidentyfikowano różnic między nimi. Ustalono, że organiczny związek między pojęciami „zasoby” i „potencjał” jest niezbędnym warunkiem osiągnięcia wysokich wyników działalności ekonomicznej przedsiębiorstw, pracowników, branży i społeczeństwa jako całości. Dokonano oceny warunków kształtowania, rozwoju i najbardziej charakterystycznych cech potencjału rolno-spożywczego Ukrainy w procesie realizacji przeobrażeń gospodarczych i reform rolnych. Zidentyfikowano problemy, które spowalniają proces adaptacji sektora rolnego gospodarki Ukrainy to wymogów UE. Wśród nich akcent położono na następujące kwestie: normy jakości i bezpieczeństwa żywności, niedostateczny stopień udziału państwa i wsparcia producentów artykułów rolno-spożywczych, niezgodność polityki rolnej państwa z ustalonymi w UE zasadami i normami Wspólnej Polityki Rolnej (WPR UE). Analizę kierunków współpracy w sferze agrarnej między Ukrainą i Polską oceniono z pozycji eurointegracji, której podstawy rozwoju wprowadzono do Porozumienia o strefie wolnego handlu Ukrainy z UE. Zidentyfikowano najbardziej priorytetowe i perspektywiczne kierunki działalności eksportowo-importowej między Ukrainą i Polską w sektorze rolnym gospodarki.

EN

In her article, the author researched the theoretical and economic essence of the category called “agri-food potential” and methodological approaches to the definition of such notions as “resources” and “potential” with a further identification of differences between them. There is ascertained that the organic relationship between the notions “resources” and “potential” is an indispensable condition for achievement of high results of the economic activity of enterprises, employees, the branch, and the society as a whole. The author assessed the terms and conditions for formation, development, and the most characteristic features of the Ukrainian agri-food potential in the process of implementation of economic transformations and agricultural reforms. She identified the problems slowing down the process of adaptation of the agricultural sector of the Ukrainian economy to the EU’s requirements. Among them, the emphasis is made on the following issues: standards of food’s quality and safety, insufficiency of the state’s participation and support provided for food producers, incompliance of the state’s agricultural policy with the set forth in the EU rules and standards of the Common Agricultural Policy (CAP EU). The analysis of the directions of cooperation in the agricultural sphere between Ukraine and Poland is evaluated from the position of European integration whose developmental bases are included into the Agreement on the Zone of Free Trade between Ukraine and the EU. The author identified the most preferential and perspective directions of exports and imports between Ukraine and Poland in the agricultural sector of the economy.

RU

Исследованы теоретико-экономическая сущность категориального аппарата «агропродовольственный потенциал» и методологические подходы к определению таких понятий, как «ресурсы», «потенциал» с последующим выявлением отличий между ними. Установлено, что органическая связь между понятиями «ресурсы» и «потенциал» является необходимым условием для достижения высоких результатов экономической деятельности предприятий, работников, отрасли и общества в целом. Проведена оценка условий формирования, развития и наиболее характерных черт агропродовольственного потенциала Украины в процессе осуществления экономических трансформаций и аграрных реформ. Выявлены проблемы, которые замедляют процесс адаптации аграрного сектора экономики Украины к требованиям ЕС. Среди них акцент сделан на следующих: стандарты качества и безопасности продуктов питания, недостаточность государственного участия и поддержки производителей агропродовольственных товаров, несоответствие государственной аграрной политики установленным в ЕС правилам и нормам единой аграрной политики (ОАП ЕС). Анализ направлений сотрудничества в аграрной сфере между Украиной и Польшей оценен с позиции евроинтеграции, основы развития которой заложены в Соглашение о Зоне свободной торговли Украина-ЕС. Выявлены наиболее приоритетные и перспективные направления экспортно-импортной деятельности между Украиной и Польшей в аграрном секторе экономики.

Refine search results

2 Handel Wewnętrzny

1 Zeszyty Naukowe Uczelni Vistula

1 Rudawska E.

1 Smyczek S.

1 Zinchuk T.

1 2016

2 2015

Zmiany w zachowaniach konsumentów na rynkach finansowych w zintegrowanej przestrzeni europejskiej

Konsument na jednolitym rynku europejskim – dekada doświadczeń

Агропродовольчий потенціал співробітництва у форматі Україна-Польща