Search results

1

Епізод з історії польсько-українських мовних контактів (іменник “гембель” ‘клопіт’)

100%

Werbowyj М.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2020

|

vol. 6

|

issue Numer Specjalny

197-214

PL

Przedmiotem artykułu są cechy rozwoju rzeczownika гебель ‘strug’ w ukraińskim języku ogólnym. Jest to wyraz niemiecki, ale w języku ukraińskim stanowi pożyczkę z polszczyzny. Analizowany rzeczownik w gwarach języka ukraińskiego charakteryzuje się różnymi właściwościami fonetycznymi i semantycznymi, ponieważ na zachodzie Ukrainy wyraz pozostał niezmienny pod względem semantycznym, na wschodzie zaś – pod względem fonetycznym. W wyniku polsko-ukraińskich kontaktów językowych w ukraińskim języku ogólnym powstał wyraz гембель ‘kłopot’.

EN

The article analyzes peculiarities of adopting the noun hembel ‘plane’ in the Ukrainian language. Though being of German origin, the name itself comes from Polish. The ways of language assimilation in the Eastern and Western Ukrainian subdialects were different: an intermediate constant contact with the Polish language limited the number of possible changes in this noun in the Western subdialects, and in the Eastern Ukrainian subdialects, an indirect Polish influence, already observed by this time, enabled changes both in its form (appearance of the secondary sonorant sound) and semantics. As a result of Polish-Ukrainian language contacts, a Ukrainian noun hembel ‘trouble’ was created.

UK

У статті проаналізовані особливості входження іменника гебель ‘рубанок’ до складу української мови. Німецька назва до української потрапила через польську мову. Засвоєння чужого слова українською мовою відбувалося неоднаково у східних та західних український говірках: безпосередній неперервний контакт з польською мовою для західних говірок обмежував кількість можливих змін в іменнику, а для східних українських говірок уже опосередкований польський вплив уможливив зміни як у формі (поява секундарного сонорного), так і в семантиці слова. У результаті польсько-українських мовних контактів постав власне український іменник гембель ‘клопіт’.

2

Давні імена в українських прізвищах

100%

Оstash L.

Studia Ucrainica Varsoviensia

|

2020

|

vol. 8

185-195

PL

In modern Ukrainian surnames one can fi nd the diverse elements: Slavonic autochthonous names, Christian names, nicknames, etc. Ukrainian last names derived from the ancient Christian names are studied in the article. These names, getting into the Ukrainian language ground, underwent the phonetic transformation, the substantial quantity of folk variants were created from them. Currently the part of these proper names is out of the active use – functioning specifically as official variants of names, – however, they are preserved as folk variants of names, as well as modern Ukrainian surnames. The etymology of last names, deriving from the Christian names, is researched in the current article, names from which they were formed are defined, spreading of the names and the deriving surname forms from them is highlighted, and also the list of last names and geography of their usage is provided.

3

Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»

80%

Ільченко (Ilchenko) І. I., Ткаченко (Tkachenko) Н. N.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 6(3)

103-109

UK

У статті здійснено комплексний лексико-семантичний та функційний аналіз антропонімів роману Семена Скляренка «Володимир», присвяченого періоду правління Володимира, у якому автор майстерно переплітає історичні події з описом особистого життя київського князя. Тому недивно, що твір насичений найменуваннями історичних осіб, за допомогою яких формується хронотоп роману. Власні імена у романі дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, іноді й таку, що іншими способами в творі не виражена. Серед антропонімів найбільш вживаними та найбільш вагомими за змістовим навантаженням є імена київських князів та княгинь (Святослав, Ярополк, Олег, Болеслав, Кий, Щек, Ярослав, Володимир, Ольга). Не менш важливими в аналізованому романі є імена імператорів та королів, які так чи інакше прославилися в минулі часи (Шишмани, Олаф, Іоанн, Костянтин, Болеслав, Василь). Для зображення історичної дійсності С. Скляренко вводить у роман велику кількість імен іншомовного походження (Рюрик, Регволд, Тур, Рогнедь). Імена вигаданих героїв та імена реальних історичних осіб у стилістичному і функціональному плані різко не контрастують, і не розрізняються між собою у плані граматичної структури, хоча вони і співвідносні з різними культурами, історичними періодами та етнічними традиціями. Кожен літературно-художній онім в романі має своє функціональне навантаження. У Семена Скляренка власні назви стають могутнім виразовим чинником. Номінативні літературно-художні антропоніми є основою художнього ономастикону та характеризуються відсутністю супровідних конотацій. У романі вони використовуються для того, щоб однозначно називати денотатів і диференціювати їх від інших персонажів. Характеристична функція демонструє національну чи регіональну приналежність, а також може увиразнювати певні риси характеру чи зовнішності носія, виражати емоційне ставлення до пойменованого персонажа, брати участь у творенні часово-просторового фону твору. Хронологічна функція стає провідною, коли онім спеціально вказує на певний час і місце або лише на одну з цих двох координат. У аналізованому творі деякі власні назви несуть в собі ідеологічну функцію з негативним підтекстом. Експресивно-оцінна функція представляє набір емоційно-експресивних оцінок персонажів – від зменшено-пестливих до згрубілих. Текстотвірна функція власних назв підсумовує усі попередні і проявляється в романі шляхом активного використання антропонімів як пов’язування структурних елементів тексту. Отже, антропонімікон аналізованого роману створює широкі можливості для дослідження індивідуально-авторських імен, що сприятиме поглибленню теорії прецедентного імені, більш повній характеристиці ідіостилю письменника. У перспективі плануються подальші дослідження ономастикону Семена Скляренка з погляду прагматики.

EN

The paper provides a lexical and semantic analysis of the anthroponyms in Semen Skliarenko’s historical novel «Volodymyr», that illustrates the difficult time of Kievan Rus’ and Volodymyr’s personal life as well as the people surrounding him. Therefore, there is a strong trend showing a great many of the historic personalities’ names sustaining a chronotope of the novel. The proper names mentioned in the novel grant invaluable information how to interpret the whole text, sometimes impossible to express with other means. Among the anthroponyms we can see that the names of the Kyiv princes and princesses (Sviatoslav, Yaropolk, Oleg, Boleslav, Kyi, Shchek, Yaroslav, Volodymyr, Olga) are the most usable and most important in the aspect of the sense. The names of the famous emperors and kings (Shishman, Olaf, John, Constantine, Boleslav, Basil) are no mere less important. The author, S. Skliarenko involves plenty of proper names of foreign origin (Rurik, Rogvolod, Tur, Rogneda) to depict the historical reality. The names of the invented characters as well as the ones of the real historic personalities are not in sharp contrast either in stylistic or in functional terms, they do not differ in the terms of grammar structures although they belong to various cultures, historic periods and ethnic traditions. Each literary and artistic onym mentioned in the novel plays its own functional role. Semen Skliarenko uses the words of the literature and artistic onomastics to make them as a powerful expressive factor. Nominative literary and artistic anthroponyms serve as a ground for artistic onomastics to come along without any accompanying connotations. They are used in the novel only to call denotations unambiguously and differentiate them from the other characters. The characteristic function demonstrates national or regional affiliations, and it can also express certain features of the characters, their appearance, it expresses designated emotional attitude to the named character, the function can participate in the creation of temporal and spatial background of the novel. The chronological function becomes second to none when it specifies both a certain time and a certain place or just only one of these two indicators. In the analyzed novel, we have found some proper names bearing the ideological function with a negative connotation. The expressive and evaluative functions come as a set of means showing the characters’ emotional and expressive evaluation ranging from the pet form to the rude one. The text production function of proper names summarizes the features of the above functions, and we can see it in the novel due to the vast application of anthroponyms as connecting structural elements of the text. Thus, the anthroponyms in the analyzed novel creates ample opportunities for the study of individual names invented by the author, it will contribute to a deeper studying of the theory of precedent names, a more complete description of the idiosyncrasy of the write. As a prospective we are going to continue further research of Semen Skliarenko’s onomasticon as pragmatics aspect.

4

Зауваження до етимології лексеми grzech – гріх – грех на матеріалі польської, української та російської мов

71%

Piaseczny P.

Roczniki Humanistyczne

|

2014

|

vol. 62

|

issue 6: Językoznawstwo

019-031

PL

Artykuł jest poświęcony etymologii leksemu grzech (ps. *grěxъ, ukr. гріх, ros. грех). Przeprowadzona analiza, oparta na szerokim materiale słownikowym (słowników etymologicznych, gwarowych, poprawnościowych) trzech języków słowiańskich (polskiego, ukraińskiego i rosyjskiego), wykazała, iż najpopularniejsze dotychczasowe propozycje wiążące pochodzenie tego leksemu z ps. *grěti należy w zupełności odrzucić, a także pozwoliła powiązać etymologię owego leksemu ze zrekonstruowanym bałtosłowiańskim leksemem *groi̭s-os, którego pierwotne znaczenie można rekonstruować jako „krzywizna, odchylenie od czegoś”, co w późniejszym okresie dało znaczenie przenośne „pomyłka”. Pogłębiona analiza etymologii leksemu grzech pozwoliła powiązać wskazany powyżej korzeń z praindoeuropejskim rdzeniem *gers-/*ǵers- o znaczeniu m.in. „obracać; giąć, wyginać, zginać”. Przyjąwszy powyższą etymologię leksemu grzech, należy włączyć go do zasobu prasłowiańskich słów, odziedziczonych przez chrześcijańską leksykę konfesyjną w krajach słowiańskich. A zatem zaproponowany przez E. Klicha, S. Rosponda i S. Dubisza zasób słów należy powiększyć do pięciu i odtąd winien on być przedstawiany w sposób następujący: bóg, święty, niebo, piekło, grzech.

EN

The article is devoted to the etymology of the lexeme grzech (ps.*grěxъ ukr. гріх, rus. грех). The analysis based on an extensive dictionary material (etymological, dialect, and monolingual dictionaries of three Slavic languages: Polish, Ukrainian, and Russian) has shown that this lexeme’s hypothetical connection with *grěti should be entirely rejected. The research has also revealed a connection of this lexeme’s etymology with the reconstructed Balto-Slavic lexeme *groi̭s-os. The original meaning of that latter lexeme can be reconstructed as “curve, bending.” In time, the meaning altered to “mistake”. An in-depth analysis of the etymology of the lexeme grzech allowed the author to connect the above-mentioned root with the Proto-Indo-European core gers-/*ǵers-, which means “to turn, to twist, to bend”. In accord with this etymology, the lexeme grzech should be included in the group of Proto-Slavic words that were inherited by the Christian religious lexis in the Slavic countries. Thus, the group of words proposed by E. Klich, S. Rospond and S. Dubisz should now contain five words: bóg, święty, niebo, piekło, grzech.

Refine search results

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Roczniki Humanistyczne

1 Studia Ucrainica Varsoviensia

1 TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

1 Piaseczny P.

1 Werbowyj М.

1 Ільченко (Ilchenko) І. I.

1 Оstash L.

1 Ткаченко (Tkachenko) Н. N.

1 2022

1 2021

1 2020

1 2014

Епізод з історії польсько-українських мовних контактів (іменник “гембель” ‘клопіт’)

Давні імена в українських прізвищах

Антропонімікон історичного роману С. Скляренка «Володимир»

Зауваження до етимології лексеми grzech – гріх – грех на матеріалі польської, української та російської мов