Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: жанровий аналіз

Sort By:

Limit search:

Поглиблена робота з міфонімами (на основі літературних творів шкільної програми для 10 класу)

100%

Івахно Н.

Viae Educationis

2022

issue 4

30-36

Не поширеними та не широко розповсюдженими в літературних текстах, як антропонімічні найменування чи топонімічні назви, проте достатньо функціонально важливими можна вважати міфоніми. Їхня роль виявляється в ході дослідження жанрових і стильових ознак деяких художніх творів шкільної програми з української літератури для старших класів та світоглядних орієнтирів окремих персонажів цих текстів. Поглиблене вивчення міфологічних художніх онімів істотно вагомим є для десятикласників. На прикладі двох творів – повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» та драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» – учні 10 класу можуть дослідити роль міфологічної назви як однієї з ознак жанру драми-феєрії, стилю неоромантизму та ідеологій космоцентризм та язичництво. Саме тому міфоніми необхідно поглиблено вивчати в межах жанрового, структурно-стильового та ідеаційно-концептуального напрямів дослідження художнього твору. Подібно до назв топонімічного походження міфологічні найменування поєднують і традиційні етимологічні значення, й авторські додаткові смисли, які є цінними тільки в контексті певного літературного твору. Разом із тим часто такі назви можуть виступати символічними. До прикладу, Мавка – героїня неоромантичної драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». У статті окреслено оптимальний підхід до вивчення художніх текстів шкільної програми з української літератури для 10 класу на основі жанрового, стильового та ідейно-концептуального аналізів із поглибленим вивченням міфологічних назв. У роботі визначено й запропоновано основні вимоги до тем та мети уроків, присвячених дослідженню літературних текстів через залучення до аналізу міфологічних найменувань. Розроблено алгоритм побудови навчальних ситуацій, зміст яких відповідає власним назвам міфологічних персонажів та авторським значенням, укладеним у них.

Not common and not widespread in literary texts, such as anthroponymic or toponymic names, but quit functionally important can be considered mythonyms. Their role is revealed in the study of genre and stylistic features of some works of art of the school curriculum in Ukrainian literature for senior classes and worldviews of individual characters of those texts. The in-depth study of mythological artistic onyms is essential for tenth-grades. On the example of two works – Mykhailo Kotsyubynsky’s novel “Shadows og Forgotten Ancestors” and Lesya Ukrainka’s drama-extravaganza “Forest Song” – 10th grades can explore the role of the mythological names as one of the features of the drama genre, neo-romanticism style and ideology of cosmocentrism and paganism. That is why mythonyms need to be studied in depth within the genre, structural-stylistic and ideational-conceptual areas of research of a work of art. Like names of toponymic origin, mythological names combine both traditional etymological meanings and author’s additional meanings, which are valuable only in the context of a particular literary work. However, such names can often be symbolic. For example, Mavka is the heroine of Lesya Ukrainka’s neo-romantic drama-extravaganza “Forest Song”. The article outlines the optimal approach to the study of literary texts of the school curriculum in Ukrainian literature for 10th grade on the basis of genre, stylistic and ideological and conceptual analysis with in-depth study of mythological names. The paper identifies and proposes the basic requirements for the topics and objectives of the lessons devoted to the study of literary texts through involvement in the analysis of mythological names. The algorithm for constructing educational situations has been developed, the content of which corresponds to the proper names of methological characters and the author’s meanings contained in them.

MIĘDZY GONZO A DOKUMENTEM HISTORYCZNYM. O STATUSIE GENOLOGICZNYM REPORTAŻU ЗВІТ ЗА СЕРПЕНЬ’14 ANDRIJA SOWY (PŁOCHISZA)

85%

Kupidura R.

Studia Ukrainica Posnaniensia

2020

vol. 8

issue 2

177-186

Актуальність цього дослідження зумовлена важливістю для українського літера-турного процесу вияву своєрідності літературних творів, що присвячені проблематиці росій-сько-української війни (2014–?). Мета наукової розвідки - здійснити аналіз жанру репортажу Андрія Сови (Плохіша) Звіт за серпень ‘14. Унаслідок здійсненого дослідження не лише з’я-совано тип жанру аналізованого тексту, що має гібридний, синкретичний характер, оскільки поєднує різні, часто гетерогенні жанрові ознаки, але й визначено специфіку суспільного та культурного контекстів, що призвели до його виникнення. Охарактеризовано систему ознак ідіостилю Андрія Сови (Плохіша), до яких належать: суб’єктивізм, емоційність, схильність до вживання професіоналізмів тощо. Крім того, розкрито структуру текстового хронотопу дослі-джуваного тексту, що зумовлена динамікою подій 2014 року. У розвідці виявлено й основну письменницьку стратегію, за допомогою якої відбувається “зміцнення” референційного пактуавтора із читачем; простежуємо наявність безпосередніх відавторських заяв декларативного характеру, як-от: “пишу лише те, що бачив”, розлогих прямих цитувань учасників боїв, залучення візуального ряду у вигляді фотографії, що ілюструє документальний характер видання.

The urgency of this paper is conditioned by the importance for the Ukrainian literary process of examining the peculiarities of literary works devoted to the Russian-Ukrainian war (2014–?). In the article, the author reviews the genre status of Andriy Sova’s Zvit za serpen ‘14. The research indicates the syncretic character of Sova’s reportage and reconstructs the social and cultural conditions for the creation of the text. In addition, the author draws attention to the language of reportage (idiostyle), which is saturated not only with emotions, but also with technical and military terminology. It was found that Zvit za serpen ‘14 contains a specific chronotope conditioned by the dynamics of events in 2014. Another important aim of the research was to investigate how Sova strengthens the reference pact with the reader. As a result, it was recognized that Sova’s strategy is to declare the truth (“I am describing only what I have seen”), frequent quoting of other soldiers, as well as posting photos, which strengthens the documentary character of the book.

Refine search results

1 Studia Ukrainica Posnaniensia

1 Viae Educationis

1 Kupidura R.

1 Івахно Н.

1 2022

1 2020

Search results

Поглиблена робота з міфонімами (на основі літературних творів шкільної програми для 10 класу)

MIĘDZY GONZO A DOKUMENTEM HISTORYCZNYM. O STATUSIE GENOLOGICZNYM REPORTAŻU ЗВІТ ЗА СЕРПЕНЬ’14 ANDRIJA SOWY (PŁOCHISZA)