Search results

1

Проблеми всесвітньо-історичного процесу й участі в ньому України на сторінках збірника збірника наукових праць «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки» (огляд змісту випусків 1-29 за 1991-2020 рр.)

100%

Ivanenko O.

Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

|

2021

|

issue 30

477-494

EN

The paper presents a content review of “the International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings” (issues 1-29 from 1991 to 2020). The author highlights that after Ukraine regained its independence in 1991, a wide network of Ukrainian periodicals in the humanities was established. These periodicals perform an important coordinating function, accumulate the efforts of authors, editors and reviewers from different regions of Ukraine and foreign countries and unite them into united teams, as well as reflect trends in scientific development, provide an opportunity to discuss topical issues, influence the dynamics of conceptual updating of socio-humanitarian disciplines in Ukraine. In 1991, the first specialised periodical on world history in independent Ukraine – the Yearbook "International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings" – was created. The purpose of this Yearbook is to coordinate research carried out by representatives of "the Historical European Studies" Ukrainian academic school. The founders of this school are corresponding members of the NAS of Ukraine F.P. Shevchenko (1914-1995), I.M. Mel'nykova (1918-2010) and P.S. Sokhan' (1926-2013). Since 1991, corresponding member of the NAS of Ukraine S.V. Vidnyanskyj heads the Department of World History and International Relations (since 2012 the Department of the History of International Relations and Foreign Policy of Ukraine) and leads the aforementioned academic school. In general, the papers published in “the International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings” from 1991 to 2020 contribute to the reconstruction of a broad panorama of international relations in the lands of Ukraine from the times of Kyivan Rus' until the early 21st century. During its almost thirty-year history, the Yearbook has become an influential periodical of Central and Eastern Europe, contributing to the coordination of fundamental research on world history and the understanding of key issues in world history and Ukraine's place in it.

UK

У статті здійснено огляд змісту випусків 1-29 за 1991–2020 роки збірника «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки». Наголошується, що після відновлення незалежності України 1991 року відбулося становлення широкої мережі вітчизняних періодичних видань із гуманітарних наук, що виконують важливу координаційну функцію, акумулюючи зусилля авторів, редакторів і рецензентів із різних регіонів України й зарубіжжя та об’єднуючи їх у єдині колективи, а також відображають тенденції розвитку наукової думки, надають майданчики для обговорення актуальних проблем і дискусій, впливають на динаміку концептуального оновлення української соціогуманітаристики. 1991 року засновано перше в незалежній Україні спеціалізоване періодичне видання зі всесвітньої історії – міжвідомчий збірник наукових праць «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки». На цей щорічник покладено завдання координації досліджень представників школи української історичної європеїстики, фундаторами якої є члени-кореспонденти Національної академії наук України Ф.П. Шевченко (1914–1995), І.М. Мельникова (1918–2010) та П.С. Сохань (1926–2013), а з 1991 р. її очолює завідувач відділу всесвітньої історії і міжнародних відносин (з 2012 року – відділ історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України), член-кореспондент НАН України С.В. Віднянський, який є відповідальним редактором згаданого збірника від 1993 року. Загалом опубліковані впродовж 1991–2020 рр. у 29 випусках «Міжнародних зв’язків України: наукових пошуків і знахідок» матеріали в комплексі допомагають відтворити багатовимірну панораму міжнародних зв’язків на теренах сучасної України від часів Київської Русі до початку ХХІ ст. на тлі всесвітньоісторичного процесу. За свою майже 30-річну історію щорічник «Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки» здобув авторитет впливового центрально-східноєвропейського наукового періодичного видання, що здійснює внесок у координацію теоретико-методологічних пошуків у галузі всесвітньої історії, осмислення ключових проблем всесвітньо-історичного процесу й місця в ньому України.

2

Політика країн Центральної Азії та Середнього Сходу щодо Таджикистану

100%

Бульвінський А. Г.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 14

119-130

EN

The article analyzes the main policy directions towards Tajikistan, neighboring countries of Central Asia and culturally related to the Tajiks of the Middle East towards Tajikistan. The civil war in Tajikistan between supporters of the country’s secular and religious paths of development (1992-1997) caused mixed attitudes and policies on the part of various state, political and religious circles in Afghanistan. However, after it became clear that the struggle between secular and Islamist forces in Tajikistan could destroy the country as such, the culturally and linguistically close to the Tajiks political elite of Afghanistan (B. Rabbani and A. Masood) and Iran (A. Rafsanjani) made significant efforts to end the civil war in Tajikistan as mediators and expressed interest in the sustainable development of Tajikistan. In the 2000s, Iran abandoned attempts to influence Tajik policy in order to promote the establishment of a religious state in Tajikistan, turning to cooperation with the secular Tajik authorities in the economic sphere. Important issues complicating relations between Uzbekistan and Kyrgyzstan and Tajikistan are the construction by Tajiks of large hydropower plants on mountain rivers, which Uzbekistan considers a threat to national security, and unresolved border disputes, which are a source of constant aggravation in Kyrgyz-Tajik. In general, Tajikistan has complex problems of various kinds with most of its neighbors (with Afghanistan - drug trafficking and Islamic influences, with Uzbekistan - water energy, with Kyrgyzstan - border), which prevent bilateral relations to reach a new level of quality.

UK

У статті аналізуються основні напрямки політики щодо Таджикистану сусідніх країн Центральній Азії та культурно споріднених з таджиками країн Середнього Сходу. Громадянська війна у Таджикистані між прихильниками світського та релігійного шляхів розвитку країни (1992-1997 рр.) спричинила неоднозначне ставлення та політику з боку різних державних, політичних та релігійних кіл Афганістану. Однак, після того, як стало зрозуміло, що боротьба між світськими та ісламістськими силами у Таджикистані може зруйнувати країну як таку, культурно та мовно близька таджикам політична еліта Афганістану (Б. Раббані та А. Масуд) та Ірану (А. Рафсанджані) доклала вагомих зусиль для припинення громадянської війни в Таджикистані у статусі посередників та проявила зацікавленість у стабільному розвитку Таджикистану. У 2000-х рр. Іран відмовився від спроб впливати на таджицьку політику з метою сприяння становленню у Таджикистані релігійної держави, перейшовши до співпраці зі світською таджицькою владою в економічній сфері. Важливими питаннями, які ускладнюють відносини Узбекистану та Киргизстану з Таджикистаном є будівництво таджиками великих ГЕС на гірських річках, що в Узбекистані вважають загрозою національній безпеці та невирішені прикордонні суперечки, які є джерелом постійного загострення ситуації на киргизько-таджицькому кордоні. Загалом Таджикистан має складні проблеми різного характеру з більшістю своїх сусідів (з Афганістаном – наркотрафік та ісламіські впливи, з Узбекистаном – водноенергетичні, з Киргизстаном – прикордонні), які перешкоджають виходу двосторонніх відносин на новий якісний рівень.

3

Серія «The Foreign Relations of the United States» (FRUS) як приклад офіційної документальної історії

80%

Klynina Т.

The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

|

2023

|

issue 32

262-280

EN

The purpose of the article is to reveal the idea of the emergence and evolution of the FRUS publication as the gold standard of official documentary history, to analyze the main periods of the collection's development, focus on the legislative basis for the publication of the series and the problems of understanding the FRUS series as an example of the transparency of the American government. Analyzing the scientific work on the topic of the study, the author draws attention to two aspects: the lack of interest in this collection in the Ukrainian scientific community and the rather limited interest among the world scientific community. The research methodology is based on the principles of historicism, objectivity, a systematic approach, and relevant general scientific methods such as problem-chronological and information analysis. The scientific novelty is determined by showing the evolution of the collection, its functional orientation, and the proposed periodization of the publication's development. Conclusions: The publication of the collection began in 1861 and was viewed by Congress not only as a means of informing the public but also as a tool to control the executive branch. No clear criteria for publishing or removing materials were made public, although there was a consensus on which materials should not be published, namely those “that would be detrimental to the public good”. The publications of the period 1861-1905 did not take into account the fact of inconvenience to foreign governments, American diplomats, or US presidents. It is emphasized that the publications of the period 1920-1945 underwent profound changes in purpose, production, design procedures, and target audience. This period is associated with the appearance of the first official order that provided for mandatory historical “objectivity” and served as a charter for the series (with minor changes) until 1991. It is pointed out that the content of the collection and the speed of its appearance were seen as direct evidence of the US government's adherence to the policy of transparency and accountability. As a result, between 1920 and 1945, the State Department released 56 volumes, covering the years between 1913 and 1930. It is noted that gradually the balance between transparency and national security became increasingly difficult. The FRUS series has been and remains a vital resource for the public, academia, political scientists, and others. After the end of World War II, the State Department redefined the transparency paradigms of the 20th century. From the 1950s to the 1980s, the imperatives of the Cold War affected the timeliness of publication, as well as the decision-making process for declassifying U.S. government documents. At the beginning of the Cold War, the FRUS series was 15 years behind on average; by the 1980s, this gap had doubled to about 30 years. The volumes were also subjected to greater scrutiny by the U.S. government before being released. This was partly a result of expanding bureaucratic frameworks and partly a consequence of the Cold War. The publications of the second half of the twentieth and early twenty-first centuries moved away from the functional component of the nineteenth century and instead became a means of a certain historical transparency. The FRUS publications will allow us to analyze not only the evolution of US diplomatic skill but also the policy of openness as a key element of democratic development.

UK

Мета статті полягає в розкритті ідеї виникнення та еволюції видання FRUS як золотого стандарту офіційної документальної історії, аналізі основних періодів розвитку збірки, акцентуванні уваги на законодавчому підґрунті видання серії та проблемах розуміння серії FRUS як прикладу прозорості американського уряду. Аналізуючи науковий доробок із теми дослідження, авторка звертає увагу на два аспекти: відсутність інтересу до цієї збірки в українській історіографії та достатньо обмежену зацікавленість серед світової наукової спільноти. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму, об’єктивності, системному підході й відповідних загальнонаукових методах, таких як проблемно-хронологічний і метод інформаційного аналізу. Наукова новизна визначається розкриттям еволюції збірки, її функціональної спрямованості, а також пропонується періодизація розвитку видання. Висновки: Видання збірки розпочалося в 1861 році й розцінювалося Конгресом не лише як засіб інформування громадськості, але й як інструмент контролю над виконавчою владою. Також не було оприлюднено жодних чітких критеріїв для видання, вилучення матеріалів, хоча загальний консенсус підтримувався щодо того, які матеріали не слід оприлюднювати, а саме ті, «які погано вплинуть на суспільне благо». Видання періоду 1861 – 1905 років не брали до уваги факт незручності для іноземних урядів, американських дипломатів або президентів США. Наголошується, що видання періоду 1920 – 1945 років зазнали глибоких змін у меті, виробництві, процедурах оформлення та цільовій аудиторії. Цей період пов'язаний із появою першого офіційного наказу, який передбачав обов’язкову історичну «об’єктивність» і слугував статутом для серії (із незначними змінами) до 1991 року. Вказується, що зміст збірки та швидкість її появи розцінювалися як прямий доказ дотримання урядом США політики прозорості й підзвітності. Як результат, між 1920 і 1945 роками Державний департамент випустив 56 томів, що охоплювали період між 1913 і 1930 роками. Зазначається, що поступово баланс між прозорістю та національною безпекою ставав дедалі складнішим. Серія FRUS була й залишається життєво важливим ресурсом для громадськості, наукової спільноти, політологів, тощо. Після закінчення Другої світової війни Державний департамент переосмислив парадигми прозорості ХХ століття. З 1950-х до 1980-х років імперативи «холодної війни» вплинули на своєчасність видання, а також на ухвалення рішень щодо розсекречення документів уряду США. З початком «холодної війни» видання серії FRUS відставало в середньому на 15 років; до 1980-х років це відставання подвоїлося приблизно до 30 років. Перед оприлюдненням томи також піддавалися більшій перевірці в уряді США. Частково це було наслідком розширення бюрократичних рамок, частково – наслідком «холодної війни». Видання другої половини ХХ – початку ХХІ століття відійшли від функціональної складової ХІХ століття, й натомість стали засобом певної історичної прозорості. Видання FRUS дозволять проаналізувати не лише еволюцію дипломатичної майстерності США, а й політики відкритості як ключового елемента демократичного розвитку.

4

Features of the Formation of the Foundations of the Foreign Policy of the Republic of Kazakhstan

80%

Деменко О. Ф.

Проблеми всесвітньої історії

|

2021

|

issue 13

172-189

EN

The article analyzes the foundations of the formation of the foreign policy of the Republic of Kazakhstan, which, first of all, are influenced by the traditions of the historical development of this country, its geopolitical location in the center of the Eurasian continent, transport and communication potential and the presence of large reserves of natural resources. It is emphasized that in modern Kazakhstan there is still no holistic perception of many historical events and processes, in particular those that were hushed up during the imperial and Soviet periods. At the same time, in the scientific discourse of the country, there is a rethinking of national history through criticism of the previous historical experience. It is noted that after the formation in the middle of the fifteenth century. In the Kazakh Khanate, the progressive development of statehood was replaced by a period of struggle against foreign invaders – first the Dzungars, and then the Russian Empire. It ended with the loss of statehood, the struggle for the restoration of which is presented in the form of a teleologically constructed narrative of the heroic struggle for independence, which includes a number of historical events and periods. The process of modern nation-state building in Kazakhstan is based on the consolidating role of the titular nation, which contributes to the growth of interest in historical issues and is accompanied by a gradual loss of the influence of Soviet-Russian narratives in political and historical discourse. A feature of the foreign policy of the Republic of Kazakhstan is a multi-vector approach, which has developed historically and is designed to ensure a balance between various geopolitical centers of power. The priorities of Kazakhstan’s foreign policy are determined: the development of allied relations with the Russian Federation, a comprehensive strategic partnership with the PRC, an expanded strategic partnership with the United States, strategic relations with the Central Asian states, an expanded partnership and cooperation with the European Union.

UK

У статті проаналізовано засади формування зовнішньої політики Республіки Казахстан, на які, у першу чергу, впливають традиції історичного розвитку цієї країни, її геополітичне розташування у центрі Євразійського континенту, транспортно-комунікаційний потенціал та наявність великих запасів природних ресурсів. Підкреслюється, що у сучасному Казахстані поки що відсутнє цілісне сприйняття багатьох історичних подій та процесів, зокрема тих, які замовчувалися під час імперського та радянського періодів. Водночас, у науковому дискурсі країни відбувається переосмислення національної історії через критику попереднього історичного досвіду. Наголошується, що після утворення у середині ХV ст. Казахського ханства поступальний розвиток державності змінився періодом боротьби з іноземними загарбниками – спочатку джунгарами, а потім Російською імперією. Він завершився втратою державності, боротьба за відновлення якої представляється у вигляді телеологічно побудованого наративу героїчної боротьби за незалежність, який поєднав низку історичних подій та періодів. Процес сучасного національно-державного будівництва у Казахстані відбувається з опорою на консолідуючу роль титульної нації, що сприяє зростанню інтересу до історичної проблематики та супроводжується поступовою втратою впливу радянсько-російських наративів у політичному та історичному дискурсі. Особливістю зовнішньої політики Республіки Казахстан є багатовекторність, що склалася історично і має забезпечити балансування між різними геополітичними центрами сили. Пріоритетами зовнішньої політики Казахстану визначені: розвиток союзницьких відносин із РФ, всебічне стратегічне партнерство із КНР, розширене стратегічне партнерство зі США, стратегічні взаємини із державами Центральної Азії, розширене партнерство і співробітництво з Європейським Союзом.

5

Теоретико-методологічні аспекти поняття міжнародний імідж держави

80%

Єремєєва І.

Krakowskie Studia Małopolskie

|

2022

|

vol. 4(36)

61-77

UK

У статті розглядаються теоретичні та методологічні аспекти формування міжнародного іміджу держави через вирішення наступних завдань: аналіз концептуальних підходів до визначення державного іміджу; визначення чинників, що впливають на формування ефективного іміджу держави на міжнародній арені; формулювання основних особливостей державного іміджу та визначення їх впливу на міжнародну конкурентоспроможність держави; визначення критеріїв оцінки та аналіз структури міжнародного іміджу. Імідж є стратегічним інструментом зміцнення позицій і статусу держави та основним критерієм ефективності її діяльності на міжнародній арені. Міжнародний імідж формується під впливом об’єктивних чинників та цілеспрямованої діяльності державних та інших акторів. Автор визначає наступні особливості міжнародного іміджу держави: відображення рівня політичного, соціально-економічного та культурного розвитку держави; акцент на найяскравіших та специфічних характеристиках держави; наявність вагомої емоційної та психологічної складової; символізація деяких аспектів державного життя. Результатом змістовної характеристики іміджу держави є виділення трьох напрямків його формування: геополітичний напрям розглядає географічний простір як територію внутрішньої та зовнішньої політики; маркетинговий напрям забезпечує підтримку зовнішньоекономічної діяльності держави; брендинг сприяє розвитку формальних та неформальних символів держави та її пізнаваності у світі. Таким чином, міжнародний імідж є керованою категорією, що побудована відповідно до національних інтересів держави.

EN

The article considers the theoretical and methodological aspects of the formation of the international image of the state through: analysis of conceptual approaches to the concept of international image of the state; identification of factors influencing the formation of an effective image of the state in the international arena; formulation of essential features of the state image and determination of their influence on the international competitiveness of the state; defining criteria for assessing the international image; analysis of areas of international state image-making. The international image of the state is a strategic tool for strengthening the status of the state in the international arena and the main criterion for its effectiveness. The international image is formed under the influence of natural factors and purposeful activity of state and other actors. The author identifies specific features of the international image of the state: compliance with the level of political, socio-economic and cultural development of the state; emphasis on the brightest and specific characteristics of the state; the presence of significant emotional and psychological composition; easy to display object; symbolization of some aspects of state life. The main criterion for the effectiveness of the state image is to strengthen the status of the state in the international arena. The result of the analysis of the main directions of international state image-making is the allocation of three areas: geopolitical direction forms the idea of geographical space as a territory for domestic and foreign policy; marketing direction provides promotion of economic processes of the state on the world stage; branding direction based on the recognizability of formal and informal symbols of the state contributes to the recognizability of the state on the world stage. Thus, the international image is a manageable category that can be built according to the political or economic demands of the state.

Refine search results

2 Проблеми всесвітньої історії

1 Krakowskie Studia Małopolskie

1 The International Relations of Ukraine: Scientific Searches and Findings

1 Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки

1 Ivanenko O.

1 Klynina Т.

1 Єремєєва І.

1 Бульвінський А. Г.

1 Деменко О. Ф.

1 2023

1 2022

3 2021

Політика країн Центральної Азії та Середнього Сходу щодо Таджикистану

Серія «The Foreign Relations of the United States» (FRUS) як приклад офіційної документальної історії

Features of the Formation of the Foundations of the Foreign Policy of the Republic of Kazakhstan

Теоретико-методологічні аспекти поняття міжнародний імідж держави