Search results

1

Konceptosfera liryki Jurija Kosacza

100%

Lis-Markiewicz P.

Studia Ukrainica Posnaniensia

|

2021

|

vol. 9

|

issue 2

135-151

UK

Особливості життєвого шляху Ю. Косача яскраво віддзеркалені в системі образів та мотивів його поетичного доробку. Результати аналізу дали можливість встановити чотири основні типи образів у творах, вміщених у збірках Мангаттанські ночі та Літо над Делавером. Ці образи розглянуто в межах чотирьох домінантних концептів: ЧУЖИНА, УКРАЇНА, МИСТЕЦТВО, СОЦІУМ. Узагальнити ставлення Ю. Косача до чужини можна за допомогою використаного самим автором епітета – ‘зла’. На відміну від ‘злої’ чужини, Батьківщина змальована автором як місце краси й величі. Концепт МИСТЕЦТВО втілений Ю. Косачем в образах відомих митців, персонажів художніх творів, а також архітектурних витворів. Концепт СОЦІУМ втілений в образах представників різних етнічних та соціальних груп, яким автор висловлює симпатію. Чотири згадані концепти можна легко виокремити. Проте три з них (ЧУЖИНА, УКРАЇНА, СОЦІУМ) віддзеркалюють, як митець слова сильно страждав на еміграції. Почував себе і чужим, і самотнім. Через свій статус іммігранта вважав себе теж представником нижчих прошарків населення, яким співчував і з якими ідентифікувався.

PL

Złożoność i szczególność drogi życiowej Kosacza znalazły wyraźne odzwierciedlenie w systemie obrazów i motywów jego twórczości poetyckiej. Wyniki analizy umożliwiły ustalenie czterech głównych typów obrazów w pracach wchodzących w skład zbioru wierszy Noce manhattańskie i Lato nad Delaware. Obrazy te rozpatrywane są w ramach czterech dominujących pojęć: ZAGRANICA, UKRAINA, SZTUKA, SPOŁECZEŃSTWO. Stosunek Kosacza do obczyzny można uogólnić za pomocą metafory użytej przez samego autora – ‘zło’. W przeciwieństwie do ‘złej’ obczyzny, ojczyzna jest przedstawiana przez autora jako miejsce piękna i wielkości. Koncepcję SZTUKI Jurij Kosacz przedstawia w portretowaniu znanych artystów, postaci z dzieł sztuki, a także dzieł architektonicznych. Koncepcję SPOŁECZEŃSTWA wyrażają wizerunki przedstawicieli różnych grup etnicznych i społecznych, którym autor współczuje i się z nimi utożsamia. Wspomniane cztery koncepcje można łatwo rozróżnić. Jednak trzy z nich (ZAGRANICA, UKRAINA, SPOŁECZEŃSTWO) odzwierciedlają cierpienie artysty na wygnaniu. Czuł się tam obco i samotnie. Ze względu na status imigranta uważał się także za przedstawiciela niższych warstw społecznych, z którymi z kolei się identyfikował i którym był przychylny.

2

Витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна

100%

Kaliuzhna Y.

Forum Filologiczne Ateneum

|

2020

|

vol. 8

|

issue 1

395-415

UK

У статті здійснено спробу дослідити витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна та здійснено спроби застосувати теоретичні напрацювання Л.Вігенштейна у комплексі з літературознавчими та лінгвістичними прийомами та методами аналізу для розгляду концептів та їх елементів у літературних творах. Автором було виявлено у художньому творі можливості втілення багатовимірної взаємодії різних концептосфер, виявлено відмінності між національним та авторським концептом.

EN

The article attempts to investigate the origins of the idea of concept in the philosophy of Ludwig Wittgenstein and attempts to apply the theoretical work of L. Wittgenstein in combination with literary and linguistic techniques and methods of analysis to consider concepts and their elements in literary works. The author revealed the possibility of embodying the multidimensional interaction of different conceptospheres in the work of fiction literature, and also revealed differences between the national and the author's concepts.

3

Специфіка художньої концептуалізації добового часу в малій прозі М. Вінграновського

100%

Скидан (Skydan) М. M.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 7(4)

31-38

UK

У сучасній українській лінгвістиці з огляду на її загальну антропологічну спрямованість доволі продуктивними є когнітивні дослідження, зокрема й у царині художнього тексту, що дає змогу описати мовні засоби його інтерпретування на рівні концептуальних структур. До базових концептів у категоризації світу належить ЧАС. Мета дослідження – окреслити засоби художньої концептуалізації добового часу та їхнє функційно-семантичне навантаження в прозових текстах М. Вінграновського, розглянути художню концептуалізацію добового часу з огляду на ідіостильові риси мовотворчості письменника. У дискурсі малої прози М. Вінграновського художній час не зводиться до відтворення властивостей фізичного часу. Модель часу М. Вінграновського глибоко закорінена в міфопоетичну картину світу й пропущена крізь призму індивідуального світосприйняття оповідача. Лінгвальне вираження ідеї часу відбувається через реалізацію окремих темпоральних значень. Носіями часової семантики в тексті є найчастіше іменники, дієслова, прислівники, прикметники. Крім того, розглядаємо розгорнуті контексти з темпоральним змістом. Як показує дослідження, М. Вінграновський переважно вдається до відтворення циклічності часу. Відповідно набувають важливого значення образи частин доби. Концепти ДЕНЬ, НІЧ, РАНОК, ВЕЧІР у мові аналізованих творів вербалізовано словами різної частиномовної належності, що містять відповідну часову сему. Номінативні поля, що формують їхнє художньо-смислове наповнення, доволі розгалужені. Для кожного з концептів ядро становлять іменники, які називають частини добового колообігу (ранок, день, вечір, ніч), до приядерної зони належать їхні синоніми (світанок, досвіток; надвечір’я), прислівники на означення часу тривання дії (вночі, ночами; вдень), початкової часової межу (зранку, вдосвіта; звечора); дієслова, що передають стан природи відповідно до добового часу (розвиднятися; вечоріти, смеркати, темніти). До ближньої периферії входять іменники та якісні прикметники, які, поєднуючись із темпоральними назвами, передають зорові, звукові, тактильні, психологічні характеристики частин доби. За нашими спостереженнями, провідний прийом концептуалізації добового часу – зображення міжчасся, розтягання часу. Дальню периферію у вираженні аналізованих концептів формують індивідуально-авторські образні контексти з назвами небесних світил, природних, просторових реалій, назви тварин, актуалізовані в пейзажних замальовках. Найбільш показові для асоціативно-образної концептуалізації частин доби є метафори руху, кольору, горіння. Варто акцентувати, що у сприйнятті добового часу ціннісні маркери розставляє саме оповідач. Специфіка художньої концептуалізації добового часу зумовлена ідіостильовими настановами автора, тяжінням до кінематографізму. Образи природного часу передають ідею циклічності, природної гармонії часоплину, переживання цінності кожного моменту людського життя. Їхнє втілення зумовлене ракурсом бачення наратора, його емоційним станом.

EN

In modern Ukrainian linguistics, given its general anthropological orientation, cognitive research is quite productive, including in the field of literary text, which allows us to describe the linguistic means of its interpretation at the level of conceptual structures. The basic concepts in the categorization of the world include TIME. The purpose of the study is to outline the means of artistic conceptualization of daily time and their functional and semantic load in M. Vingranovskyi’s prose texts, to consider the artistic conceptualization of daily time in view of idiostylistic features of the writer’s language. In the discourse of M. Vingranovskyi’s short prose, artistic time is not reduced to the reproduction of the properties of physical time. M. Vingranovskyi’s model of time is deeply rooted in the mythopoetic picture of the world and passed through the prism of the narrator’s individual worldview. Lingual expression of the idea of time occurs through the realization of individual temporal values. Carriers of temporal semantics in the text are often nouns, verbs, adverbs, adjectives. In addition, we consider detailed contexts with temporal content. As research shows, M. Vingranovskyi mainly resorts to the reproduction of the cyclical nature of time. Accordingly, the images of parts of the day become important. The concepts DAY, NIGHT, MORNING, EVENING in the language of the analyzed works are verbalized with words of different parts of speech, which contain the appropriate temporal sema. The nominative fields that form their artistic and semantic content are quite branched. For each of the concepts, the nucleus consists of nouns that name the parts of the circadian cycle (morning, day, evening, night), the synopsis zone includes their synonyms (dawn, predawn, twilight), adverbs to denote the duration of the action (at night, nights, by day), the initial time limit (since morning, before dawn; since evening); verbs that convey the state of nature in accordance with the time of day (to dawn; to grow dark, to get dusky, to darken). The near periphery includes nouns and qualitative adjectives, which, combined with temporal names, convey the visual, sound, tactile, psychological characteristics of parts of the day. According to our observations, the leading method of conceptualizing the time of day – the image of the time, the stretching of time. The far periphery in the expression of the analyzed concepts is formed by individual authorial figurative contexts with the names of celestial bodies, natural, spatial realities, names of animals, actualized in landscape sketches. The metaphors of movement, color and burning are the most revealing for the associative figurative conceptualization of parts of the day. It is worth emphasizing that in the perception of the time of day value markers are placed by the narrator. The specificity of the artistic conceptualization of the time of day is due to the author’s idiosyncratic guidelines, the attraction to cinematography. Images of natural time convey the idea of cyclicity, the natural harmony of time, the experience of the value of every moment of human life. Their embodiment is due to the perspective of the narrator, his emotional state.

4

Концептосфера «проспективность» в эвристической мыслительной деятельности и ее роль в процессе коммуникации (межъязыковой аспект)

100%

Стеванович Р.

Studia Wschodniosłowiańskie

|

2018

|

vol. 18

235-249

EN

The given article presents the analysis of linguistic means used to express the conceptual sphere “Prospectiveness” in both Russian and English languages. The concepts under investigation are: imagination, anticipation, prediction, foreseeing. Great attention in the article is paid to imagination which is a key concept in the conceptual sphere “Prospectiveness”. Concept Imagination is analysed in both English and Russian linguistic world pictures, but a great value is given to its functionary in the English language from the scientific point of view and from the point of view of common sense which is represented in the “naive” linguistic world picture. A great body of English contexts is presented in the article to illustrate the usage of these abstract concepts as well as their definition in Russian and English dictionaries.

5

Konceptualna sfera surżyka w ukraińskim dyskursie naukowym i medialnym

100%

Rysicz-Szafraniec J.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2022

|

vol. 6

|

issue 17

1-16

UK

Анотація: Статтю присвячено висвітленню питання концептуальної сфери українсько-російського змішаного мовлення суржик у науковому дискурсі та в медіатекстах з окремих ютуб-каналів і влогів, де порушувано досліджувану тему. З метою з’ясувати характер взаємин між обома дискурсами у площині концептуальної презентації суржику застосовано семантичний та арґументаційний методи аналізу. У підсумку виявлено, що на рівні вербалізації певних складників у межах концептосфери суржик медіатексти засвідчують відмінність порівняно до наукових текстів, особливо в наповненні таких концептів-складників, як мова, функції, оцінка та майбутнє.

EN

This text is dedicated to the presentation of the concept of the Ukrainian-Russian mixed language named surzhyk in scientific discourse and media texts published by certain YouTube channels and vlogs in which the subject was discussed. The semantic and then argumentative analysis of the speech act was used to obtain statements about the relationships between the two discourses at the level of conceptual representation of surzhyk. Comparing the conceptual filling of the field in scientific and media discourses reveals a difference in the verbalization of the conceptual elements of the studied sphere, such as language, functions, evaluation and future.

PL

Niniejszy tekst jest poświęcony przedstawieniu konceptosfery ukraińsko-rosyjskiej mieszaniny językowej surżyk w dyskursie naukowym oraz tekstach medialnych, wyeskcerpowanych z pewnych kanałów i vlogów YouTube’a, gdzie poruszano dany temat. W celu pozyskania wywodów o relacjach między obu dyskursami w płaszczyźnie konceptualnej prezentacji w nich surżyka użyto semantycznej a następnie argumentacyjnej analizy aktów mowy. Porównując konceptualne wypełnienie pola surżyk w dyskursie naukowym i medialnym, odnotowano różnicę w werbalizacji składowych konceptów badanej sfery pojęciowej, takich jak język, funkcje, ocena, przyszłość. Słowa klucze: surżyk, koncept, konceptosfera, dyskurs naukowy, dyskurs medialny.

Refine search results

1 Forum Filologiczne Ateneum

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Studia Ukrainica Posnaniensia

1 Studia Wschodniosłowiańskie

1 TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

1 Kaliuzhna Y.

1 Lis-Markiewicz P.

1 Rysicz-Szafraniec J.

1 Скидан (Skydan) М. M.

1 Стеванович Р.

2 2022

1 2021

1 2020

1 2018

Konceptosfera liryki Jurija Kosacza

Витоки формування уявлення про концепт у філософії Людвіга Вітгенштейна

Специфіка художньої концептуалізації добового часу в малій прозі М. Вінграновського

Концептосфера «проспективность» в эвристической мыслительной деятельности и ее роль в процессе коммуникации (межъязыковой аспект)

Konceptualna sfera surżyka w ukraińskim dyskursie naukowym i medialnym