Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 3

first rewind previous Page / 1 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  концепція
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
UK
Метою статті є рефлексія над цікавим питанням, яке виникло на зламі ХІХ та ХХ століть в ураїнській літературі, а саме - первинності змісту над формою чи форми над змістом. Автор статті підкреслює, що згадане питання було предметом роздумів та суперечок наприкінці ХІХ століття, коли модерністична література, шукаючи нових способів художнього вираження, надала перевагу формі літературного твору над його змістом. Модерністи почували себе звільненими від обов’язку “моралізувати та вчити” читача, стверджуючи, що обов’язок художника - постійно експериментувати з формою. Автор покликається на Миколу Вороного, Миколу Сріблянського, Якова Можейка, Дмитра Загула та середовища, пов’язані з журналами „Музаґет”, „Літературно-науковий вісник”, „Українська хата”, а також із групою „Молодамуза”. Дискусії зламу століть знову ожили у 1920-і рр. у новоствореній Українській Радянській Республіці. Прихильники соціалістичного реалізму стверджували, що зміст літературного твору важливіший, адже, на їхню думку, обов’язок письменника - “виховувати” суспільство. Спираючись на проведене дослідження, можна також констатувати, що були й письменники, які підкреслювали суттєве значення форми літературного твору. Серед них, між іншим, члени групи „Ґроно”. У статті проаналізовано ідеї, висловлені Валеріаном Поліщуком, який запро-понував концепцію літературного спіралізму (література як математика). Також згадується цікава теорія вірша, де на перший план письменник висував евфонію. Це була його авторська концепція нового ритму вірша, відомого як “хвиляда”.
EN
The purpose of this paper is to reflect on an extremely interesting issue, which was the attempt to explain the primacy of content over form or form over content in Ukrainian literature. The author emphasizes that this issue was the subject of considerations at the end of the 19th century, when modernist literature, looking for new ways of artistic expression, gave primacy to the form of a literary work over its content. Modernists felt freed from the duty of “moralizing” the reader, arguing that the writer’s duty is to constantly experiment with the form. The author refers to such figures as Mykola Voronyj, Mykola Sriblanski, Yakiv Mozhejko, Dmytro Zahul, and circles associated with the magazine “Muzahet”, “Literature Critical Almanac”, “Ukraїns’ka khata” and the literary group “Moloda Muza”. Discussions at the turn of the century came alive again in the 1920s in the newly formed Ukrainian Soviet Republic. Supporters of socialist realism argued that the content of the literary work is more important, because, in their opinion, the writer’s duty is to “educate” society. Based on the research conducted, it can also be stated that at the same time there were also writers whoemphasized the significant importance of the form of the literary work. Among them were members of the literary group called “Grono”. Later in the paper, the ideas advanced by Valeriian Polishchuk, who proposed the concept of the literature of the spiral (literature like mathematics ), are analysed. An interesting poem theory is also mentioned here, where euphony came to the fore. It was the author’s concept of a new rhythm of the poem, referred to as the “khvilyada”.
UK
Автор простежує становлення концепції покоління шістдесятників – від кінця 1950-х до 2020-х років – у суспільно-культурному дискурсі України. Цей поколіннєвий проєкт мав свої перемоги і поразки. Після блискучого дебюту шістдесятників та декларації ідеї правди і спротиву щодо тоталітарної системи настав тривалий період застою та маргіналізації цієї формації. Сатисфакція за тривале мовчання стала можливою вже за доби незалежної України, але шістдесятники скористалися нею головно в політичній сфері. Однак у літературі періоду Незалежності їхня присутність доволі скромна, радше символічна. Таким чином, мистецька самореалізація цього покоління є лише частковою, незважаючи на факт, що саме культурниць- ка місія стала основою концепції генерації шістдесятих.
PL
Autor artykułu śledzi kształtowanie się koncepcji pokolenia lat 60. – od przełomu lat 50. i 60. XX wieku po lata ostatnie – w dyskursie społeczno-kulturowym Ukrainy. Ten projekt pokoleniowy doznawał zarówno wzlotów, jak i upadków. Po wspaniałym debiucie pokolenia lat 60. i zadeklarowaniu przez nich idei sprawiedliwości oraz sprzeciwu wobec systemu totalitarnego nastąpił długi okres stagnacji oraz marginalizacji samej formacji. Zasłużoną satysfakcję po czasie trwałego milczenia przyniosła doba niepodległości Ukrainy, jednak „sześćdziesiątnicy” potrafili skorzystać z niej w różnej mierze, przeważnie w wymiarze politycznym. Jednakże w literaturze okresu Niepodległości ich obecność jest zaznaczona słabo, prawie symbolicznie. Zatem samorealizację artystyczną tego pokolenia wypada uznać za częściową, mimo że właśnie misja związana z promocją kultury była sednem koncepcji generacyjnej.
EN
The purpose of writing the article is presenting the results of the study of theoretical and methodological aspects of the development of the stages of strategy of sustainable development of an industrial enterprise and determining main directions of this development. The research was performed using the methods of synthesis and analysis, deduction and induction. The essence of the concept of strategy of sustainable development of an enterprise and its components was revealed. The strategy for sustainable development is proposed to be considered in two aspects: economic and social. It was established that an enterprise enters new levels of competitive management and the operational effect of synergy occurs. It was proven that the formation of development of an enterprise should be based on synergetic harmony with the terms and objectives of the enterprise as a whole and with each functional unit. Main stages of formation and implementation of the strategy of sustainable development of an industrial enterprise were characterized. The paper considered the specificity of defining strategic position, formulating an enterprise development strategy, identifying opportunities and peculiarities of application of an express test for the actual financial state, allowing detecting signs of imbalance at the enterprise without significant calculations for the diagnosis of the actual financial status. In order to ensure prompt and unbiased testing of the actual financial state, it is advisable to restore the practice of social certification in the industry. It was proven that an important aspect in the formation and implementation of balanced development strategy is the development of the concept of sustainable strategic management of industrial enterprises. The concept allows establishing methodological bases of management principles and methodological bases of management technologies and tools for individual companies. It was established that the strategy of sustainable development of industrial enterprises should be based on a long–term program of sustainable development, which is a strategic document that contains a number of steps, coordinated in space and time, to engage resources. It was proven that the implementation of a balanced strategy of development involves purposeful improvement of economic, organizational, technical, technological, production, market, social, administrative, environmental and other components of the system. Transformations that occur in the course of implementing the strategy under the influence of external factors acquire new quality, both economic efficiency and competitiveness of the enterprise in the market increase.   The scientific novelty of the research lies in the development of the concept of strategic management of the balanced development of an industrial enterprise based on purposeful improvement of economic, organizational, technical, technological, production, market, social, administrative, environmental and other components of the system, which collectively provide a synergistic effect.  The practical significance of the work is in the possibility to form and implement a strategy of sustainable development of an industrial enterprise as an efficient system of management, which will provide for a timely forecasting of purposeful and gradual improvement of economic, organizational, technical and technological, production, social, administrative, market, environmental and other components of this system, which will acquire new qualities during the process of implementation of the novelties.
RU
Целью написания статьи является изложение результатов исследования теоретико-методологических аспектов разработки этапов стратегии сбалансированного развития промышленного предприятия и определение основных направлений этого развития. Исследование выполнено с помощью методов синтеза и анализа, дедукции и индукции. Раскрыта суть концепции стратегии сбалансированного развития предприятия и основных ее компонентов. Стратегию устойчивого развития предложено рассматривать в двух аспектах: экономическом и социальном. Установлено, что предприятие вступает в новый уровень конкурентного управления и возникает оперативный эффект синергии. Формирование развития предприятия должно основываться на синергетической гармонии с условиями и целями предприятия в целом и по каждой функциональной единице. Охарактеризованы этапы формирования и реализации стратегии устойчивого развития промышленного предприятия. Рассмотрена специфика определения стратегического положения, формирования стратегии развития предприятия, определения возможностей и особенностей применения экспресс-теста фактического финансового состояния. Предложено применять быстрый экспресс-тест, который позволяет выявить признаки дисбаланса на предприятии без значительных расчётов для диагностики фактического финансового состояния. Для того чтобы обеспечить быстрое и беспристрастное тестирование фактического финансового состояния, целесообразно возобновить практику социальной сертификации в области. Доказано, что важным аспектом в формировании и реализации сбалансированной стратегии развития является разработка концепции сбалансированного стратегического управления промышленными предприятиями. Концепция позволяет установить методологические основы принципов управления и методологические основы управляющих технологий и инструментов для отдельных компаний. Установлено, что стратегия сбалансированного развития промышленных предприятий должна основываться на долгосрочной программе устойчивого развития, которая является стратегическим документом, содержащим ряд скоординированных в пространстве и времени действий по привлечению ресурсов. Доказано, что осуществление сбалансированной стратегии развития предполагает целенаправленное улучшение экономических, организационных, технических, технологических, производственных, рыночных, социальных, административных, экологических и других компонентов системы. Преобразования, происходящие в ходе реализации стратегии под влиянием внешних факторов, приобретают новое качество, повышается экономическая эффективность и конкурентоспособность предприятия на рынке. Научная новизна исследования заключается в разработке концепции стратегического управления сбалансированным развитием промышленного предприятия, основанной на целенаправленном улучшении экономических, организационных, технических, технологических, производственных, рыночных, социальных, административных, экологических и других компонентов системы, что в совокупности даёт синергетический эффект. Практическое значение работы заключается в возможности формирования и реализации стратегии устойчивого развития промышленного предприятия как эффективной системы управления, что позволит своевременно предусматривать целенаправленное и постепенное совершенствование экономических, организационных, технико-технологических, производственных, социальных, управленческих, рыночных, экологических и других составляющих этой системы, которые в процессе внедрения нововведений будут приобретать новые качества.
UK
Метою написання статті є викладення результатів дослідження теоретико-методологічних аспектів розробки етапів стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства та визначення основних напрямів цього розвитку. Дослідження виконано за допомогою методів синтезу й аналізу, дедукції та індукції. Розкрито суть концепції стратегії збалансованого розвитку підприємства та основних її компонентів. Стратегію збалансованого розвитку запропоновано розглядати у двох аспектах: економічному і соціальному. Установлено, що підприємство вступає в новий рівень конкурентного керування і виникає оперативний ефект синергії. Доведено, що формування розвитку підприємства має ґрунтуватися на синергетичній гармонії з умовами і цілями підприємства в цілому і з кожною функціональною одиницею. Охарактеризовано етапи формування та реалізації стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства. Розглянуто специфіку визначення стратегічного положення, формування стратегії розвитку підприємства, виявлення можливостей і особливостей застосування експрес-тесту фактичного фінансового стану. Запропоновано застосовувати швидкий експрес-тест, який дозволяє виявити ознаки дисбалансу на підприємстві без значних розрахунків для діагностики фактичного фінансового стану. Для того щоб забезпечити швидке і неупереджене тестування фактичного фінансового стану, доцільно відновити практику соціальної сертифікації в галузі. Доведено, що важливим аспектом у формуванні та реалізації збалансованої стратегії розвитку є розробка концепції збалансованого стратегічного керування промисловими підприємствами. Концепція дозволяє встановити методологічні основи принципів керування та методологічні основи керувальних технологій і інструментів для окремих компаній. Установлено, що стратегія збалансованого розвитку промислових підприємств повинна ґрунтуватися на довгостроковій програмі збалансованого розвитку, яка є стратегічний документ, що містить низку скоординованих у просторі і часі дій із залучення ресурсів. Доведено, що здійснення збалансованої стратегії розвитку передбачає цілеспрямоване поліпшення економічних, організаційних, технічних, технологічних, виробничих, ринкових, соціальних, адміністративних, екологічних та інших компонентів системи. Перетворення, які відбуваються в ході реалізації стратегії під впливом зовнішніх факторів, набувають нової якості, підвищується економічна ефективність і конкурентоспроможність підприємства на ринку. Наукова новизна дослідження полягає у розробці концепції стратегічного керування збалансованим розвитком промислового підприємства, що базується на цілеспрямованому поліпшенні економічних, організаційних, технічних, технологічних, виробничих, ринкових, соціальних, адміністративних, екологічних та інших компонентів системи, що у сукупності дає синергетичний ефект. Практична значущість роботи полягає у можливості формування і реалізації стратегії збалансованого розвитку промислового підприємства як ефективної системи керування, що дозволить своєчасно передбачати цілеспрямоване й поступово удосконалення економічних, організаційних, техніко-технологічних, виробничих, соціальних, управлінських, ринкових, екологічних та інших складників цієї системи, які в процесі впровадження нововведень будуть набувати нових якостей.
first rewind previous Page / 1 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.