Search results

1

Пошуки духовного абсолюту в творчості Олександра Олеся та європейських символістів

100%

Tsurkan I.

Roczniki Humanistyczne

|

2017

|

vol. 65

|

issue 7: Slawistyka

37-51

PL

Autor artykułu stawia sobie za cel próbę identyfikacji Absolutu duchowego w poetyckim świecie poetów-modernistów. Szczególne miejsce poświęcono refleksji nad toposem duszy w poezji epoki, będącej, zdaniem autora, wyrazicielem człowieczego dążenia do transcendencji.

EN

The article focuses on the searches of the spiritual Absolute in poetic universe of the modernists. It is considered the topos of the soul, which has become of all the aspirations for people to the Transcendent in the poetry of the epoch.

UK

У статті зосереджується увага на пошуках духовного Абсолюту в поетичній світобудові поетів-модерністів. Розглянуто топос душі, що став виразником усіх поривань людини до Трансценденту в поезії епохи.

2

Między autotematyzmem a eksperymentem artystycznym — motyw śmierci dziecka w twórczości Mychajła Kociubynskiego i Wołodymyra Wynnyczenki

100%

Kupidura R.

Slavica Wratislaviensia

|

2019

|

vol. 168

89-98

EN

Between self-reference and artistic experiment: The motif of a child’s death in the literary works of Mykhailo Kotsiubynsky and Volodymyr Vynnychenko Mykhailo Kotsiubynsky and Volodymyr Vynnychenko had two opposing types of creative personalities. According to many scholars, Kotsiubynsky was a representative of the Apollonian element of Ukrainian culture, while Vynnychenko embodied the Dionysian. The author of this article focuses on the role of the motif of a child’s death in their works and argues that in the case of Kotsiubynsky, the death of a child triggers his confession, while for Vynnychenko it functions as an opportunity to conduct an artistic experiment.

UK

Між автотематизмом та художнім експериментом — мотив смерті дитини у творчості Михайла Коцюбинського та Володимира Винниченка Михайло Коцюбинський та Володимир Винниченко належать до двох протилежних типів творчих особистостей. За деякими дослідниками, перший презентує аполлонійське начало української культури, водночас другий — діонісійське. У статті автор простежить, яку функцію в їхній творчості виконує тема смерті дитини. У випадку Коцюбинського вона буде поштовхом до авторської сповіді, натомість для автора Чесності з собою загибель безневинного немовляти стане приводом для художніх експериментів.

3

Категорія візуального в літературознавстві − міждисциплінарний аспект

100%

Ковалишин (Kovalyshyn) К. K.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 4(1)

99-107

UK

Поняття «візуального» у літературознавстві включає в себе опис зображення каналів сприйняття представлених у різних формах. Тексту властива візуальність на рівні змісту, але і разом з тим завдяки його символічній, знаковій системі. Філологи віддавна висловлюють думку про «візуальну» здатність мови, а художня література виокремлює існування таких зображальних форм мистецтва як пейзаж, портрет та скульптура. Очевидно, що невпинна зацікавленість категорією візуальності обумовлена сучасними видами комунікації. Метою даної статті є огляд деяких аспектів категорії візуальності, її сучасного стану дослідження, та специфіку її представлення в художніх творах представників епохи модернізму. Категорія візуальності охоплює широкий спектр понять, таких як креолізованні тексти, деякі семіотичні дослідження, інтермедіальність, іконічні тексти, теорія екфразису та гіпотипозису. Встановлено, що «ескалація» ролі зображення, привела до необхідності виділення в межах сучасної лінгвістичної науки поняття «візуальності». Візуальне мислення трактується, як вид некласичної раціональності. На даний момент філологам відомо широке коле понять, які містять в собі термін «візуальний». Наприклад: візуальна культурологія, візуальна політологія, візуальна соціологія, візуальна антропологія, теорія візуальних комунікацій. З’ясовано, що в добу модерну, акценти на невловимості, таємничості, загадковості, нерозшифрованості внутрішнього смислу посилилися. Вважалося, що всі посилання, придатні для сприйняття людським оком – це шифр, який приховує вічно існуючу ідею. Такий візуальний виклад дає можливість реципієнтові зрозуміти суть твору на інтуїтивному рівні. Символізм був невід’ємною частиною стилістики модерну. Для оптимального дослідження візуального був використаний гіпотетично-дедуктивий метод, щоб ознайомитися з існуючим на даному етапі розвитку матеріалами. Модернізм – це сукупність художніх напрямів в мистецтві другої половини дев’ятнадцятого – середини двадцятого століття. Його прихильники схилялися до думки, що формами життя в ХХ ст. вичерпали себе, а епохи, які було прийнято вважати успішними для реалізму, насправді були епохами занепаду. Нові літературні явища того часу найменували модернізмом, почалися пошуки позитивних ідеальних образів, на противагу руйнації суспільної думки та кризі яка появилася на місці минулих ідей. Модернізм став змішанням двох опозицій візуального та письмового тексту.

EN

The concept of “visuality” describes the image of the channels of perception presented in different forms. The text has visual features, due to the content, but also due to its symbolic, sign system. Philologists have been dwelling on the idea of the “visual” ability of a language, by means of fiction, which singles out the existence of pictorial art forms such as landscape, portrait and sculpture. The great interest in the category of visualization is said to be because of modern types of communication. The aim of this article is to review some aspects of the category of visualization, in its current state and its representation in the art of the modernist’s era. The category of visualization covers a wide range of concepts, such as creolized texts, some semiotic studies, intermedialism, iconic texts, the theory of ekphrasis and hypotyposis. It was established that the “escalation” of the image role has led to the need to highlight the concept of “visuality” within modern linguistics. Visual thinking is interpreted as a kind of non-classical rationality. At the moment, philologists know a wide range of concepts that include the term “visual”. For example: visual culturology, visual political science, visual sociology, visual anthropology, the theory of visual communications. We found out, that the modernist era, puts emphasis on the elusiveness, the mystery, the enigma and on the undeciphered inner, so that the hidden meaning was increased. It was believed that all references suitable for perception by the human eye are codes that hide an eternally existing idea. Such a visual presentation allows the recipient to understand the essence of the work on an intuitive level. Symbolism was an integral part of modernism. For optimal study of visualsm, a hypothetical-deductive method was used to get acquainted with the existing materials at this stage of development. Modernism is a set of artistic trends in the art of the second half of the nineteenth – mid-twentieth century. Its supporters were inclined to believe that life forms in the twentieth century exhausted themselves, and the periods that were considered successful for realism were in fact epochs of decline. The new literary phenomenon of the time was called modernism, and the search for positive ideal images began, in contrast to the destruction of public opinion and the crisis that appeared in the place of past ideas. Modernism has destroyed all ties with traditional aesthetics and the ideals of the past. At the same time, the visual aspect of modernism became a mixture of two oppositions the visual and the written text.

Refine search results

1 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Roczniki Humanistyczne

1 Slavica Wratislaviensia

1 Kupidura R.

1 Tsurkan I.

1 Ковалишин (Kovalyshyn) К. K.

1 2022

1 2019

1 2017

Пошуки духовного абсолюту в творчості Олександра Олеся та європейських символістів

Między autotematyzmem a eksperymentem artystycznym — motyw śmierci dziecka w twórczości Mychajła Kociubynskiego i Wołodymyra Wynnyczenki

Категорія візуального в літературознавстві − міждисциплінарний аспект