Search results

1

„Czyściec” kontra „podniebne cła” w literaturze polemicznej czasów unii w Brześciu (XVI/XVII metropolia kijowska) — wybrane przykłady

100%

Nowak A. Z.

Slavica Wratislaviensia

|

2019

|

vol. 168

13-25

EN

“Purgatory” versus “celestial customs duty” in polemic literature of the times of the Union of Brest (Kyivan Metropolitanate): Selected examples In the Kyiv Metropolitanate, reflections about the afterlife of the soul became important right before and after the Union of Brest. The familiar polemical theme of purgatory returned and the followers of the union with Rome evoked the legendary visions of celestial customs duty (tollgates). The identification of both conceptions was meant to convince and convert the Orthodox to the Catholic doctrine. However, instead it brought about their reaction, prompting them to thoroughly confront both visions, demonstrate the similarities but also fundamental differences, and above all, to systematize their teachings. The polemical process of ordering eschatological beliefs begun in polemic literature and was continued by the authors of sermons, the works of popular theology, and was also reflected in official statements of the Orthodox Church in the Polish-Lithuanian Commonwealth.

UK

Чистилище проти митарств у полемічній літературі часів берестейської унії (Київська Митрополія) — вибрані приклади Дискусії довкола теми чистилища, що не були новиною уже в конфесійній полеміці, посилилися в часи Берестейської унії та сприяли відродженню серед уніатів легендарної візії піднебесних митарств. Утотожнення митарств із чистилищем стало засобом переконати православних у правильності католицької доктрини, водночас викликало активну реакцію у відповідь. Зіткнення обох концепцій виявило не тільки подібності, але і принципові розходження між ними, спирияло систематизації уявлень та переконань представників кожної зі сторін у питаннях есхатології. Полемічна література започаткували процес формування есхатологічних вірувань, який пізніше продовжили проповідники та автори праць з популярного богослов’я, що пізніше було відображено також в офіційних заявах Православної Церкви в Польсько-Литовській державі.

2

Epidemie i choroby jako obraz nieszczęścia w religijnej literaturze w metropolii kijowskiej w XVII wieku

80%

Nowak A. Z.

Studia Ukrainica Posnaniensia

|

2023

|

vol. 11

|

issue 2

131-142

EN

Multilingual Ruthenian literature in the 17th century reflects the problems with disasters, mainly wars, which resulted in hunger and disease, often turning into epidemics. They harassed society devastatingly, causing fear and despair. Teachers, especially those from monastic circles, tried to channel these anxieties towards piety, religious activity and prayer practices. Therefore, they described misfortunes as signs sent by God, who desires human conversion. The existence of the intercession of saints was recalled, and works were published in which their effective intercession with God for people was popularized. The sermons and collections describing miracles, treated as testimonies, probably had a special motivating meaning. The works were written in Ruthenian and Polish, thus they were available to a wide range of citizens of a multinational state. In this way, pastoral goals were realized in relation to the Orthodox and Uniates, but the goal was also a more widely addressed (Roman Catholics, Protestants) apology of faith.

UK

У руській літературі XVII століття відображено різноманітні людські нещастя та потрясіння, які траплялися в житті людей. Ідеться передусім про війни, що призводили до голоду та хвороб, а ті інколи переростали в епідемії. Ці події, знищуючи суспільний лад, викликали страх і відчай. Автори, особливо з чернечих кіл, намагалися погамувати цей неспокій, особистим прикладом пропагуючи благочестя, молитовні та релігійні практики. Описуючи нещастя як знаки, послані Богом, вони намагалися навернути людей, нагадували їм про роль святих, публікували твори, в яких підкреслювали їхнє заступництво за грішників перед Богом. Особливе значення для навернення мали проповіді та збірники текстів із описами чуд, які їхні автори розглядали як свідчення віри. Ці твори були написані руською та польською мовами, тому були доступні широкому колу читачів та слухачів багатоетнічної Речі Посполитої. Таким чином у середовищі православних та уніатів реалізувалися пастирські цілі, але метою релігійних творів була й адресована ширше (до римо-католиків та протестантів) апологія християнської віри.

3

«И звезда с звездою говорит…»

41%

Федюкина Е.

ELPIS

|

2014

|

vol. 16

221-225

RU

Нынешний 2014 год − юбилейный для великого русского поэта Михаила Юрьевича Лермонтова, второй величины русской поэзии после Пушкина. Судьба отпустила поэту 26 лет жизни, и за этот короткий срок он сумел составить обширное поэтическое наследие, которое люди хранят и помнят вот уже два столетия. Лермонтов рассматривается в статье как поэт высокой поэтической мысли – вершины его творчества посвящены разгадке сокровенных смыслов бытия. Поиски истины открыли ему путь к гармонии, выраженной в его лучших стихах, замечательными проявлениями которой стали стихотворения-молитвы, живущие не только в стихотворной, но и в песенной форме. В то же время диссонанс жизни и творчества рождал у него тревогу, проявлявшуюся порой в предвидении собственной кончины. Лермонтова постоянно влекла к себе историко-героическая тема. Последние годы жизни ознаменовались созданием поэмы из истории России, в которой он решает проблему духовного здоровья народа и истоков силы его духа.

PL

W bieżącym 2014 roku przypada 200-setna rocznica Michała Lermontowa, następnej po Aleksandrze Puszkinie wyżyny poezji rosyjskiej. Poeta nie zmarnował 26 lat życia darowanych mu przez los, przez ten krótki czas bowiem potrafił nagromadzić obszerny spadek poetycki, który ludzie przechowują w pamięci na przeciągu już prawie dwóch stuleci. Lermontow jest rozpatrywany w artykule jako poeta, który osiągnął szczyty myśli poetyckiej poświęcone poszukiwaniom ukrytego sensu ludzkiego życia. Owe drogi ku prawdzie otwarli dla niego wizję harmonii, którą zawierają jego najlepsze utwory, w tym wiersze-modlitwy, istniejące również w postaci muzycznej. Jednocześnie rozdźwięk życia i twórczości stawał się źródłem niepokoju, który się wyrażał sporadycznie jako wizja rychłej śmierci. Poeta ciągle powracał również do wątku historycznego − w ostatnich latach jego życia powstał poemat historyczny, w którym rozstrzyga problem źródeł zdrowej egzystencji narodu i mocy jego ducha.

EN

2014 marks the 200th anniversary of the birth of the second greatest Russian poet (after Pushkin) Mikhail Lermontov. Although Lermontov died at the age of 26, he nevertheless left people a great deal of his wonderful poems. People have remembered and kept these poems for two hundred years. The author of this article describes Lermontov as a poet with high poetic way of thinking. His best poems are devoted to the exploring the meaning of life. Searching for truth showed him the way to the harmony depicted in his best poems. We can find a reflection of this harmony in his poems prayers. They exist not only as poems but also as songs. At the same time, the dissonance between the life and work aroused his anxiety. This anxiety can be found in foreseeing his own death. Lermontov was always interested in the history and heroic life of the Russians. During his last years, he created a historic poem based on Russian history. Here, he described the spiritual health of Russian people and showed the sources of the Russian spirit.

Refine search results

1 ELPIS

1 Slavica Wratislaviensia

1 Studia Ukrainica Posnaniensia

2 Nowak A. Z.

1 Федюкина Е.

1 2023

1 2019

1 2014

„Czyściec” kontra „podniebne cła” w literaturze polemicznej czasów unii w Brześciu (XVI/XVII metropolia kijowska) — wybrane przykłady

Epidemie i choroby jako obraz nieszczęścia w religijnej literaturze w metropolii kijowskiej w XVII wieku

«И звезда с звездою говорит…»