Full-text resources of CEJSH and other databases are now available in the new Library of Science.
Visit https://bibliotekanauki.pl

Results found: 21

first rewind previous Page / 2 next fast forward last

Search results

Search:
in the keywords:  мотив
help Sort By:

help Limit search:
first rewind previous Page / 2 next fast forward last
1
Publication available in full text mode
Content available

Мотив измены в Защите Лужина Владимира Набокова

100%
Sienkiewicz M.
Studia Wschodniosłowiańskie
|
2017
|
vol. 17
EN
This paper is devoted to infidelity motif (its function and place in the novel) in one of Russian-language works of V. Nabokov, The Defence. We believe that infidelity motif, each time appearing in a key strategic moments of a story, is a symbol of life deception by a character in favor of chess reality. The world that constantly takes away vital energy, comprehension and makes character a social cripple, subhuman. This motif fulfills supportive function, enriching aesthetic value of main motif (chess), around which whole novel is built. Nabokov masterfully joins both phenomena and silently imply that ideal art does not deny reality, but they tend to coexist in sui generis symbiosis.
2
Publication available in full text mode
Content available

Экзистенциальное в повести Александра Чаянова "Венецианское зеркало, или Диковинные похождения стеклянного человека"

86%
Саворовская А.
Studia Wschodniosłowiańskie
|
2015
|
vol. 15
133-146
EN
As is known, for the literature at the beginning of the XX century tend to gain interest on destiny of the person, the essence of the inner world and man’s place in the world. The article presents the results of the analysis story of Chayanov in terms of having it existential and anthropological problems, the path of solutions. Attempt to understand the passing from existential objective to existential subjective. In the story “The venetian mirror, or Outlandish adventures of glass man” happens to a split personality in the disharmonious world, the hero changes under the influence of its counterpart. During the study, special attention was paid to the role of the concept of “freedom”, “existential choice” in the story. In the article were identified and discussed the existential motifs and themes used by the writer. Holistically analyzed the expression of the philosophy of existentialism in the story of A.V. Chayanov. During the research, we came to the conclusion that the author, recreating of two worlds, split personality and character, came into the fight with the infernal double endowed demonic force, focuses on the duty of man to live beyond their fate, but of his own volition.
3
Publication available in full text mode
Content available

Неизвестное стихотворение Геннадия Шпаликова

81%
Кулагин А.
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
|
2017
|
issue 10
47-54
EN
Gennady Shpalikov’s poem “Ballada pro tikhoye otchayanie” (‘A Ballad About a Quiet Despair’), dedicated to film director Larisa Shepitko, is hereby published for the first time. The piece survived as part of Shpalikov’s letter to Shepitko dating from the 1960s. The author of the article examines key motifs of the poem and places it in the context of the whole output of the scenarist and poet, showing how it reverberates with his other lyrical pieces as well as screenplays.
RU
В статье впервые публикуется стихотворение Геннадия Шпаликова Баллада про тихое отчаяние, посвященное кинорежиссеру Ларисе Шепитько. Стихотворение сохранилось в составе письма Шпаликова к Шепитько и датируется концом 1960-х годов. Автор статьи рассматривает основные мотивы публикуемого стихотворения и ставит его в контекст творчества кинодраматурга и поэта, обнаруживает переклички с другими его лирическими произведениями и сценариями.
4
Publication available in full text mode
Content available

По волнам Амура – увлечения русской песней, порывы чувств и поэтические трансформации Йонаша Кофты

72%
Bednarczyk A., Uniwersytet Łódzki W. F.
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
|
2015
|
vol. 08
RU
Автор рассматривает разные виды трансформаций, которым подвергаются словесно-музыкальные тексты в процессе введения в другую культуру. Материалом для анализа стали произведения Йонаша Кофты, базирующие в основном на русских мотивах, музыке и текстах песен. Оказывается, что польский вариант необязательно является переводом, он может быть и пародией, и совсем новым произведением, и даже мистификацией.
EN
The author examines various types of transformations which a musical texts undergoes when it is introduced into a different culture. As the material for the analysis served poems of Jonasz Kofta, relying strongly on Russian motifs, Russian music and song lyrics. It turns out that the Polish version is not necessarily a translation: it may also be a parody, a completely new text or even a mystification.
5
Publication available in full text mode
Content available

Индивидуальное и общее в фольклорных семантических моделях: опыт анализа современной фольклорной традиции

72%
Лабащук O., Тернопольский национальный педагогический у. и. В. Г.
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
|
2015
|
vol. 08
RU
Структурно-семантическое исследование современной устной традиции позволяет уви- деть в индивидуальных исследованиях о персональном опыте беременности и родов явления схематизма и повторяемости. Мотив можно рассматривать как ключевой элемент анализа современных натальных нарративов. Часть мотивов аккумулирует традиционную фольклор- ную и мифологическую семантику.
EN
Structural and semantic study of contemporary oral tradition reveals in the individual studies about the personal experience of pregnancy and childbirth the phenomena of schematization and repetition. This can be seen as a key element in the analysis of modern natal narratives. Certain motives accumulate traditional folkloric and mythological semantics.
6

Zmysł uniżenia. O motywie twórczego wysiłku na przykładzie krótkich form literackich

72%
Lis-Wielgosz I.
Slavica Wratislaviensia
|
2015
|
vol. 161
321 - 329
EN
The paper tends to present the motif of creative effort that is defined as apeculiar flair of humility functioning in the short literary forms — notations wherein it occurs as abasic, obligatory manner of expressing the author’s conduct and depicting the world. The topos, integrated with the other ideal schemes and notional constructs, reveals itself as afunctional template of perception and exegesis of the creative reality that frequently refers also to history, politics, and religion. This template is areflection of Christ kenosis, presented by the style of author’s humility that is consolidated in the Old Church Slavonic literature. Thus the motif, typical of the notations, constitutes arealization of the universal idea and aprojection of the conventional literary formula. Furthermore, the very same motif of creative effort, linked with adefinite repertoire of ideas of which building material is aseries of biblical references, serves the presentation of the medieval world view, authorship conception, and the indication of writer’s status and role in the hierarchic system of communication.
7

Сюжетные функции мотива смерти в романах Федора Достоевского

72%
Romanova G.
Slavica Wratislaviensia
|
2018
|
vol. 167
161-169
EN
The plot functions of the motivе of deathin the novels of Fyodor Dostoevsky The article deals with а meaningful functions of one of the most frequent plot in the works by Fyodor Dostoevsky — death of a character. The narrative role of the image of death is analyzed. Philosophical meaning of this plot and its connection with the theodicy in Dostoevsky’s novels are revealed.
UK
Сюжетні функції мотиву смертів романах Федіра Достоєвського У статті розглянуто змістове значення однієї з найбільш поширених сюжетних ситуацій у творах Федіра Достоєвського — смерті персонажа. Аналізуються розповідні функції зображення смерті героїв. Розглядається філософський сенс даної сюжетної ситуації та її зв’язок з теодицією у романах Достоєвського.
8
Publication available in full text mode
Content available

Коллизия национального самосознания и советской идеологии в мотиве русский человек на rendez-vous (на материале рассказов Пантелеймона Романова Видение и Без черёмухи)

72%
Шестакова Э.
Studia Wschodniosłowiańskie
|
2019
|
vol. 19
217-238
EN
The motive of “a-Russian-at-a-rendez-vous” and his type of hero is entrenched in the creative memory of Russian literature and culture as an initially complicated socially and literary phenomenon by its very nature. Transformations of this motive in the national literature and cultural process often lead to paradoxical results and require new research methods. This determines the relevance and productivity of the extrapolation and adaptation of the theory ideas of Russian formalism, Siberian school (E. Romodanovskaya, V. Tupa, I. Silantev) and S. Bocharov, U. Bibler. The motive of “a-Russian-at-a-rendez-vous” for the Russian pre-revolutionary intelligentsia becomes the symbol indecision, irresponsibility, internal confusion, weakness, selfishness, insecurity, and the doom to be spiritual wanderers (D. Ovsyaniko-Kulikovsky). These heroes are torn, thirsty and live with high ideas, ideals, and the remaining speculative, projectors and senseless projects. The stories of Panteleimon Romanov Vision and Without bird cherry have been written and published in the mid–1920s. In these stories, there is a paradox and collision of national identity, its cultural, ideological, psychological, moral and ethical, value constants and the emerging Soviet ideology, everyday life. This collisions most brightly, sharply and boldly are appearing through “inner life and history” the motive of “a-Russian-at-a-rendez-vous”. The essence this collisions can articulate so. Literary heroes different in their ideological convictions, character and worldviews equally turn out to be internally dependent on meanings and mental orientations set by the literary and social the motive of “a-Russian-at-a-rendez-vous”. The value, semantic, psychological, socio-cultural, moral and moral features and properties of this motive, generated by the national consciousness, formed and fed by the creative and cultural memory of the verbal and cultural process, are stronger than the ideological and historical specifics of any era. The stories of P. Romanov turn out to be yet another proof that the motive of “a-Russian-at-a-rendez-vous” is both a constant of the national literary and cultural tradition, and part of the social national mythology, manifested through a work of art.
9
Content available remote

Типологические особенности функционирования мотива иницации в украинском и немецкоязычном романе воспитания второй половины XIX века

72%
ЧИК О.
Studia Rossica Gedanensia
|
2015
|
issue 2
279–287
RU
В статье автор анализирует типологические особенности функционирования мотива инициации в украинском и немецкоязычном романе воспитания II-й пол. XIX в. на материале романов А. Свидницкого, И. Нечуй-Левицкого, Г. Келлера и Т. Фонтане. Особое внимание уделяется жанрообразующей функции мотива инициации в исследуемых произведениях. Мотив инициации организует сюжет произведений и принципиально влияет на формирование характера главных героев, которые в процессе прохождения этого ритуала внутренне меняются.
EN
The author analyzes the typological features of the initiation motif in the 2nd half of the 19th century. Ukrainian and German Bildungsroman on the basis of novels by A. Svydnytskyi, I. Nechui-Levytskyi, G. Keller, W. Raabe, and Th. Fontane. Special attention is paid to the genre function of the initiation motif. The initiation motif organizes the Bildungsroman plot, and has a decisive influence on the formation of the personalities of the main characters that changed in the process of passing this ritual.
10
Publication available in full text mode
Content available

Konceptosfera liryki Jurija Kosacza

58%
Lis-Markiewicz P.
Studia Ukrainica Posnaniensia
|
2021
|
vol. 9
|
issue 2
135-151
UK
Особливості життєвого шляху Ю. Косача яскраво віддзеркалені в системі образів та мотивів його поетичного доробку. Результати аналізу дали можливість встановити чотири основні типи образів у творах, вміщених у збірках Мангаттанські ночі та Літо над Делавером. Ці образи розглянуто в межах чотирьох домінантних концептів: ЧУЖИНА, УКРАЇНА, МИСТЕЦТВО, СОЦІУМ. Узагальнити ставлення Ю. Косача до чужини можна за допомогою використаного самим автором епітета – ‘зла’. На відміну від ‘злої’ чужини, Батьківщина змальована автором як місце краси й величі. Концепт МИСТЕЦТВО втілений Ю. Косачем в образах відомих митців, персонажів художніх творів, а також архітектурних витворів. Концепт СОЦІУМ втілений в образах представників різних етнічних та соціальних груп, яким автор висловлює симпатію. Чотири згадані концепти можна легко виокремити. Проте три з них (ЧУЖИНА, УКРАЇНА, СОЦІУМ) віддзеркалюють, як митець слова сильно страждав на еміграції. Почував себе і чужим, і самотнім. Через свій статус іммігранта вважав себе теж представником нижчих прошарків населення, яким співчував і з якими ідентифікувався.
PL
Złożoność i szczególność drogi życiowej Kosacza znalazły wyraźne odzwierciedlenie w systemie obrazów i motywów jego twórczości poetyckiej. Wyniki analizy umożliwiły ustalenie czterech głównych typów obrazów w pracach wchodzących w skład zbioru wierszy Noce manhattańskie i Lato nad Delaware. Obrazy te rozpatrywane są w ramach czterech dominujących pojęć: ZAGRANICA, UKRAINA, SZTUKA, SPOŁECZEŃSTWO. Stosunek Kosacza do obczyzny można uogólnić za pomocą metafory użytej przez samego autora – ‘zło’. W przeciwieństwie do ‘złej’ obczyzny, ojczyzna jest przedstawiana przez autora jako miejsce piękna i wielkości. Koncepcję SZTUKI Jurij Kosacz przedstawia w portretowaniu znanych artystów, postaci z dzieł sztuki, a także dzieł architektonicznych. Koncepcję SPOŁECZEŃSTWA wyrażają wizerunki przedstawicieli różnych grup etnicznych i społecznych, którym autor współczuje i się z nimi utożsamia. Wspomniane cztery koncepcje można łatwo rozróżnić. Jednak trzy z nich (ZAGRANICA, UKRAINA, SPOŁECZEŃSTWO) odzwierciedlają cierpienie artysty na wygnaniu. Czuł się tam obco i samotnie. Ze względu na status imigranta uważał się także za przedstawiciela niższych warstw społecznych, z którymi z kolei się identyfikował i którym był przychylny.
11
Publication available in full text mode
Content available

Три варианта сюжета «возвращение в советское прошлое» (Николай Коляда, Ярослава Пулинович, Юлия Тупикина)

58%
Nepomnyashchikh N.
Przegląd Rusycystyczny
|
2022
|
issue 4
39-54
PL
Artykuł rozważa, w jaki sposób autorzy współczesnych dramatów o sowieckiej przeszłości modelują minioną rzeczywistość. Trzy różne strategie autora podyktowane są nie tylko przepaścią pokoleniową, ale także pragmatycznymi zadaniami do rozwiązania na scenie Jeśli sztuka Kapsuła czasu Nikołaja Kolady przesiąknięta jest nostalgiczno-sentymentalnym patosem i przeznaczona jest dla pewnego kręgu widzów tęskniących za dawną młodością, to Julia Tupikina miała za zadanie napisać na zamówienie sztukę o historii budowy Brackiej elektrowni wodnej Teatru Dramatycznego miasta Brack i Jarosława Pulinowicza w „Niekończącym się kwietniu” na temat historycznej, powtarzalnej traumy. .  
RU
В статье рассмотрено, каким образом авторы современных пьес о советском прошлом моделируют ушедшую реальность. Три разных авторских стратегии диктуются не только поколенческим разрывом, но и теми прагматическими задачами, которые предстоит решить на сцене. Если пьеса Капсула времени Николая Коляды пронизана ностальгическо-сентиментальным пафосом и рассчитана на определенный круг зрителей, тоскующих по ушедшей молодости, то перед Юлией Тупикиной стояла задача написать пьесу об истории строительства Братской ГЭС по заказу драматического театра города Братска, а Ярослава Пулинович в Бесконечном апреле обратилась к теме исторической повторяющейся травмы. В результате обнаруживается, что в этих трех пьесах авторы строят сюжет как попытку героев метафорически вернуться в прошлое, но она заведомо обречена на провал.
EN
The paper focuses on how modern playwrights portray the reality of the Soviet past which does not exist any longer. The choice of different approaches is not solely determined by the generation gap; it also depends on the practical purpose that a play is to fulfill on stage. For example, Nikolai Kolyada’s Time Capsule is nostalgic and sentimental in order to appeal to the viewers that long for the long-passed time when they were young. Yulia Tupikina had a specific task to write a play about building the Bratsk Hydroelectric Power Station ordered by the Bratsk Drama Theater, while Yaroslava Pulinovich’ Endless April focuses on the historical repeating trauma. What do these different texts and authors have in common?
12
Publication available in full text mode
Content available

О предмете сюжетологии

58%
Силантьев И., Институт филологии Сибирского отделения Российской академии наук
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
|
2015
|
vol. Zeszyt specjalny 2015
RU
Рассмотрены основные категории нарратологического анализа, такие как точка зрения, факт, событие, нарратив, фабула и сюжет, мотив. Раскрывается связь нарратологических фе- номенов события и мотива. Показано, что фабула и сюжет являются системно противопостав- ленными аспектами интерпретации нарратива как исходной коммуникативной реальности повествовательного произведения. Проведены необходимые различия между нарратологией и сюжетологией в аспекте предмета исследования.
EN
The paper discusses the main categories of narratological analysis, such as point of view, fact, event, narrative, plot and story, motif. It is shown that plot and story are opposed aspects of interpretation of a narrative. The necessary distinction between narratology and the theory of plot in terms of research subject is made.
13
Publication available in full text mode
Content available

"Парад идиотов" Генриха Сапгира в контексте поэзии XX века

58%
Артёмова С.
Acta Universitatis Lodziensis. Folia Litteraria Rossica
|
2021
|
issue 14
191-202
EN
This paper analyses and interprets possible sources of the subtext in Genrikh Sapgir’s poem “Parad idiotov” [‘A Parade of idiots’], namely motifs of the road and marching onward, as reflected in the revolutionary parades of the early twentieth century and in the Soviet poetry for children and for the general reader. In the poetry of Aleksandr Galich and Iosif Brodsky the revolutionary fervour of the parade is presented ironically. In it, the distinctions between military and civil parades, between the jubilee parade and a workers’ demonstration are elided: movement to the music itself becomes a characteristic motif of the poetry of the 1960s, so that the motif of the parade becomes not just a literary signifier, but also a feature of everyday life, suggesting on the one hand joy and celebration, and on the other the greatness of the country and the glorification of the Soviet man who strides along “the correct path”. In parallel with the semantics of a holiday, the motif of the procession acquires an additional meaning (also inspired by the era) of a forced movement, the march of prisoners towards their place of imprisonment. Sometimes the parade motif takes on both meanings: the joyous march and the listless marching of puppets become woven into a single whole. It is noteworthy that in children’s poetry, the parade motif is indistinguishable from its counterpart in “adult” poetry. The lyrical subject of Sapgir’s poem, who walks towards the parade of idiots, merges with it: movement is proclaimed to be the goal of life, and death for a dream with a blissful smile – the romantic idea of an idiot. It is probably no coincidence that Sapgir’s text contains no direct quotes from previous “parade” texts nor clear markers of a genetic connections with them: the poet is quoting not texts, but the epoch.
RU
В статье анализируются возможные источники подтекстов стихотворения Генриха Сапгира Парад идиотов и возникающие на их основе интерпретации. Исследуются кон- тексты революционных маршей начала ХХ в., использованных в том числе и в «детских» стихах, контексты советской поэзии с мотивами дороги и движения вперед, контексты поэзии Александра Галича и Иосифа Бродского, иронически обыгрывающие парадный пафос. В этом контексте снимается противопоставление парада военного и гражданско- го, парада юбилейного и демонстрации трудящихся. Движение под музыку само по себе становится мотивом, характеризующим поэзию 60-х гг. При этом парад становится зна- ком не только литературным, но и бытовым, и поэтому мотив парада, с одной стороны, соотносился с мотивом радости и праздника, а с другой, с мотивом величия страны, про- славлением советского человека, идущего «правильной дорогой». Но параллельно с семан- тикой праздника мотив шествия получает дополнительное (тоже навеянное эпохой) зна- чение принудительного движения, шествия заключенных по этапу. Иногда мотив парада обретает оба значения: радостное шествие и безвольный марш марионеток сплетаются в единое целое. Примечательно, что в детской поэзии мотив парада неотличим от поэзии «взрослой». Герой стихотворения Сапгира, идущий навстречу параду идиотов, становит- ся его частью, движение провозглашается целью жизни, а смерть за мечту с блаженной улыбкой – романтической идеей идиота. Неслучайно, наверное, в тексте Сапгира нет пря- мых цитат из предшествующих «парадных» текстов, четких маркеров генетических связей: он цитирует не тексты, а эпоху.
14
Publication available in full text mode
Content available

Україна в період Першої світової війни: своєрідність відображення в історичній повісті-хроніки Олександра Лугового „кігтях двоголового орла”

58%
Bogdanova M.
International Journal of Slavic Studies Transgressive, Pragmatic and Speculative Horizons of Popular Literature and Culture
|
2020
|
vol. 1
|
issue 2
EN
In the article there have been analyzed the theme of Ukraine during the period of the First World War, the specificity of the problem of man and war and also the image of the main hero in the work of Oleksandr Lugovoi „In the claws 147 of a double-headed eagle” (1955). In the story-chronicle the author has depicted the Battle of Galicia and Brusilov breakthrough which were successful for the Russian army and also consequences of the Galician-Tarnuvsky breakthrough by the troops of the Fourth army. The artistic skill of the author is mainly directed to uncovering the problem of man and war. Naturalistic, Oleksandr Lugovoir depicts pictures of human losses on the battlefield, reveals the psychological soldiers’ metamorphoses during the war, skillfully using historically credible facts of Galician’s evacuation. He describes using of “burned land tactics” by the Russian army during the retreat and also exposes the terrible truth about the Great War. The central theme is connected with the plot that is the way of its disclosure. The plot of the work is connected with life of the main character V. Povolotsky. In thoughts the main hero comprehends the events of the war, philosophically generalizes their consequences. Through the image of the main hero Oleksandr Lugovoi reveals the internal motivations of ideological and moral sources of human behavior in the war. The author reveals the theme of the war on ontological and anthropological levels. The character of the main hero is revealed by the author through the characteristics of the narrator, internal monologues of the main hero, during dialogues of V. Povolotsky with other characters, description their attitude to him, the behavior of the hero both in peaceful life and on the battlefield. The problem of man and guilty is depicted by the author with the help of the motive of pain and hopelessness. The motive of pain stands out during the descriptions of war victims. The depiction of the totality of war in the work is achieved through the landscapes. The problem of man and war reveals by the author by means of the descriptions of life of a simple soldier in the war. The motive of humanism and antimilitarism appears from the author’s retreats and thoughts of V. Povolotsky. The author of the article appeals to scientific research about Oleksandr Lugovoi. The central theme of the work is revealed at the level of the phenomenon of individual, author’s life. So, in the historical story-chronicle “In the claws of a double-headed eagle” Oleksandr Lugovoi through the prism of the world perception of the officer of the Russian army V. Povolotsky highlights the central theme of the work – Ukraine during the First World War. With the help of depicting the image of the main hero, forming his character, critical attitude to world political reality reveals the problem of man and war. Motives of pain, despair, humanism and antimilitarism sound in skillfully drawn landscapes, author’s retreats, bloody military tops.
15
Content available remote

Mотив свободы. Oт Достоевского к Алексиевич

58%
Padsasonny S.
Studia Rossica Gedanensia
|
2016
|
issue 3
289-303
RU
В статье раскрываются особенности мотива свободы и его развитие из "Великого Инквизитора" (роман "Братья Карамазовы") Ф.М. Достоевского в роман "Время секонд хэнд" С.А. Алексиевич. Анализируются параллели и различия между двумя авторами и их позициями в текстах. Мотив свободы исследован как ведущий элемент русской культуры, литературы, политической жизни и исторического контекста. Также в статье показаны элементы пропаганды в пересечении с данными литературными текстами.
EN
The article explains the motif of freedom and its development from "The Grand Inquisitor" (as part of the novel "The Brothers Karamazov") by F.M. Dostoyevsky to "Secondhand Time" by S.A. Alexievich. The parallels and the differences between the two authors respective views are analysed. The motif of freedom is investigated as one of the main elements in Russian culture, literature, political life and in the historical context. The elements containing propaganda are revealed in reference to actual citations from these books.
16
Content available remote

Достоевский — Хаксли — современность. Антиутипия в действии

58%
PADSASONNY S.
Studia Rossica Gedanensia
|
2015
|
issue 2
221–236
RU
В статье раскрываются особенности жанра антиутопии в «Великом Инквизиторе» (роман «Братья Карамазовы») Ф.М. Достоевского. Даются ключевые различия между понятиями «идея» и «идеология». Текст Достоевского проанализирован в сравнении с романом Олдоса Хаксли «О дивный новый мир» в историческом, культурном и политическом контекстах. Раскрываются некоторые типичные особенности русской ментальности.
EN
The article investigates the genre of dystopia in "The Grand Inquisitor" (as part of the novel "The Brothers" Karamazov) by F.M. Dostoyevsky. The key differences between the concepts of idea and ideology are also shown. The connection between Dostoyevsky`s text and Aldous Huxley`s novel "Brave New World" in historical, cultural and political contexts is analysed. Moreover, typical elements of Russian mentality are explored in the article.
17
Publication available in full text mode
Content available

Імпресіонізм в поезії Любові Долик

58%
Korenowska L.
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
|
2023
|
vol. 6
|
issue 18
1-16
PL
Artykuł przedstawia analizę wierszy współczesnej lwowskiej poetki Lubowi Dołyk pod kątem integralnym: słowo poetyckie i malarstwo, tzn. impresjonizm. Autorka naświetla genezę imresjonalizmu, wymienia jego najważniejsze cechy oraz ilustruje na przykładach literackich przeniknięcie tego kierunku malartswa w wierszy takich poetów, jak Charles Baudelaire, Osip Mandelsztam oraz w prozę ukraińskich pisarzy (Iwan Franko, Mykhajło Kotsubyński, Olha Kobylańska). Wierszy z dwóch zbiorów poezji Leki na chaos oraz Szczęście Dołyk to najszczęściej są pejzaże liryczne przedstawione jak na obrazach artystów-impresjonistów: zima z akcentem na ulubiony przez poetkę motyw śniegu, etiudy wiosenne, deszczowa pogoda. Dołyk w deskrypcjach przyrody wykorzystuje gammę kolorów – czarno-biały z szarym pośrodku, różowy, śliwkowy, żółto-złoty, – które tworzą wizualny kontrast. Komponenty światu zewnętrznego, które trafiają w przestrzeń widzenia poetki, często są wplecione w stan psychologiczny nastroju, uczuć, myśli, marzeń, wrażeń Dołyk.
EN
The article presents an analysis of the poems of the contemporary Lviv poet Lubov Dolyk from an integral angle: the poetic word and painting, i.e. impressionism. The author sheds light on the origins of impressionism, lists its most important features and illustrates the penetration of this direction of painting into literature: the poems of such poets as Charles Baudelaire, Osip Mandelstam and the prose of Ukrainian writers (Ivan Franko, Mykhailo Kotsubyński, Olha Kobylańska). Poems from two books of poetry, Medicines for Chaos and Happiness, written by Dolyk are mostly lyrical landscapes depicted as in the paintings of impressionist artists: winter with an emphasis on the poetess' favorite motif of snow, spring etudes, rainy weather. The dimple in the descriptions of nature uses colors and shades – black and white with gray in the middle, pink, plum, yellow and gold – that create a visual contrast. Components of the external world that enter the poetess’ vision are often intertwined with the psychological state of mood, feelings, thoughts, dreams, impressions of Dolyk.
UK
У статті подано аналіз віршів сучасної львівської поетеси Любові Долик в інтегральному аспекті: поетичне слово та живопис, а точніше імпресіонізм. Автор насвітлює генезис імпресіонізму, називає його найважливіші риси та ілюструє проникнення цього напряму живопису в художню літературу: вірші таких поетів, як Шарль Бодлер, Осип Мандельштам, проза українських письменників (Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська). Вірші двох поетичних збірок Ліки від хаосу та Щастя Долик - це здебільшого ліричні пейзажі, зображені, як на картинах художників-імпресіоністів: зима з акцентом на улюблений мотив поетеси - сніг, весняні етюди, дощова погода. Долик в дескрипціях природи використовує конкретні кольори - чорний і білий із сірим посередині, рожевий, сливовий, жовтий і золотий, - які створюють візуальний контраст. Компоненти зовнішнього світу, що потрапляють у зорове поле  поетеси, часто переплітаються із психологічним станом настрою, почуттями, думками, мріями, враженнями Долик.
18
Publication available in full text mode
Content available

Образ Романтичного поета-мандрівника у творчості Олександра Олеся та європейських символістів

51%
Tsurkan I.
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
|
2018
|
vol. 5
|
issue 13
97-108
PL
Celem niniejszego artykułu jest próba analizy motywu romantycznego poety-wędrowcy, pojawiającego się w twórczości ukraińskiego pisarza Oleksandra Ołesia oraz symbolistów europejskich, w tym także polskich. Badania ujawniły, że analizowanych utworach poetyckich nastroje człowieka, jego uczucia eksponowane są głównie przy pomocy symboli ornitomorficznych, przedstawiających postawę konfliktu ze światem zewnętrznym, otoczeniem. Autor podjął próbę zdefiniowania sposobu funkcjonowania obrazów pustyni i drogi, będących formantami ogólnych stanów psychologicznych epoki i charakteryzujących przeżycia osobiste podmiotu lirycznego.
EN
This paper is devoted to the image of the romantic poet-traveler which became the inalienable constituent of the original creation of European symbolists of the end XIX to beginning XX of the century on the background of the European tendencies. Oleksandr Oles and European symbolists brought the idea of the “inner individual”. They revolted against the world and the public and government norms. The originality of the system of the artistic images, motives, spirits, rhythm and melodic absorbed the powerful lyricism of the poets’ sensitive soul.
UK
У статті розглядається образ романтичного поета-мандрівника у творчості Олександра Олеся та європейських символістів. Репрезентовано настрої людини, її почуття за допомогою орнітоморфних символів, що розкривають відчуття незгоди зі світом, оточенням. Окреслено функціонування образів пустелі та дороги, що можуть виступати формантами загальних психологічних станів епохи і характеризувати особисті переживання та настрої поетів.
19
Publication available in full text mode
Content available

Memento mori. Мотиви та образи смерті в макабричних оповіданнях (на основі антології "Вбивство на вулиці...")

51%
Jaremczuk А.
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
|
2020
|
vol. 6
|
issue 15
95-107
PL
Niniejszy artykuł został poświęcony prześledzeniu motywów i obrazów śmierci w opowiadaniach grozy, zamieszczonych we współczesnej ukraińskiej antologii horroru Вбивство на вулиці... (2019). Pokrótce scharakteryzowano obecność motywów i obrazów śmierci w literaturze ukraińskiej. Zdefiniowano znacznie terminów motyw, obraz. W trakcie dogłębnej analizy dokonano klasyfikacji rodzajów i typów śmierci, odzwierciedlonych w omawianych utworach, odnaleziono obrazy, unaoczniające jej obecność w poszczególnych opowiadaniach zbioru. W wyniku badania stwierdzono, iż motywy i obrazy śmierci są dominujące dla fabuły utworów danej antologii, co potwierdza aktualność i zasadność dalszych badań nad zagadnieniem śmierci we współczesnej literaturze grozy.
EN
The present study is devoted to tracing the motives and images of death in horror stories published in the modern Ukrainian horror anthology Вбивство на вулиці... (2019). The presence of motives and images of death in Ukrainian literature is briefly described. Such terms as motive, image were defined. In the course of an in-depth analysis, the classification of death types, reflected in the considered works, was made. Images that indicate its presence in individual stories of the collection were found. The result of the study shows that the motives and images of death are dominant for the plot of the works of this anthology, what confirms the relevance and validity of further research on the issue of death in modern horror literature.
UK
Цю статтю присвячено простеженню мотивів і образів смерті в макабричних оповіданнях, опублікованих в сучасній українській антології жахів Вбивство на вулиці... (2019). Коротко схарактеризовано наявність мотивів і образів смерті в українській літературі. Подано дефініцію термінів мотив, образ. Під час поглибленого аналізу здійснено класифікацію різновидів і типів смерті в згаданих оповіданнях, віднайдено образи, які доводять присутність смерті в окремих оповіданнях збірки. У висновку дослідження стверджено, що мотиви та образи смерті домінують у фабулі антології, що підтверджує актуальність і обґрунтованість подальших досліджень, присвячених проблемі смерті в сучасній літературі жахів.
20
Publication available in full text mode
Content available

Концепт пам’яті в романі Салмана Рушді “Північні діти”: ідіостильові маршрути повернення додому

51%
Вишницька Ю.
TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych
|
2022
|
vol. 6
|
issue 17
1-18
PL
Artykuł przedstawia odczytanie powieści Salmana Rushdiego Dzieci północy przez pryzmat koncepcji pamięci, która rozwija się w tekstowych i podtekstowych dominantach. Celem pracy jest zbadanie indywidualno-autorskiego modelu tożsamości w powieści Salmana Rushdiego, między innymi poznanie głównych mechanizmów tekstowych konstruowanie konceptu pamięci. Tożsamość w powieści brytyjskiego pisarza modelują obrazy i realizowane przez nie motywy. Tak na przykład motyw „konserwowania owoców” (tożsamy z zachowaniem pamięci), którego duplikatami są motywy hermetyzowania, zamknięcia, ukrywania, fragmentacji, nieszczelności, nieposłuszeństwa, wolności, realizowany jest przez obrazy kodu gastronomicznego (marynaty, sosy, owoce, ryby, ryż), kodu antropomorficznego (nos, palec, włosy), kodu atrybucyjnego (prześcieradło, kuchnia, skrzynia na pościel, skrzynia na kółkach, spiżarnia, kosze, puszki, pudełka, worki, orzechy, ziarna, jajka). Kluczem semantycznym obrazów i motywów zachowujących pamięć jest symbolika wieczności, samowystarczalności, powrotu, powtórzenia, cykliczności, ciągłości (poprzez obrazy okrągłe). Koncept zapomnienia jako jeden ze składników pojęcia pamięci eksplikowany jest motywami rozproszenia, zniszczenia, dezintegracji. Jednocześnie magiczny taniec proroka (jako odtworzenie rytuału wtajemniczenia z semantyką sugestii poprzez motywy okrążania, wiru, cykliczności), pisanie (jako czynność sakralna), sny (jako modelowanie wspomnień o przyszłości) jest jednocześnie powrotem wspomnień, zniwelowaniem zapomnienia.
EN
The article offers a reading of Salman Rushdie's novel Midnight's Children through the prism of the concept of memory, which unfolds in textual and subtextual dominants. The purpose of the research is to explore the individual-author model of identity in Salman Rushdie's novel, finding out the main textual mechanisms of constructing the concept of memory. Identity in the British writer's novel is modeled by images and the motives realized by them. Thus, the motif of "fruit preservation" (= preservation of memory), duplicates of which are the motifs of sealing, closure, hiding, fragmentation, leakiness, disobedience, freedom, is realized by images of the gastronomic code (marinades, sauces, fruits, fish, rice), anthropomorphic code (nose, finger, hair), attribute code (sheet, kitchen, linen chest, chest on wheels, pantry, baskets, cans, boxes, sacks, nuts, grains, eggs). The semantic key of all these images and motifs that preserve memory is the symbolism of eternity, continuity, self-sufficiency, return, repetition, cyclicality, continuity (round-shaped images). The concept of oblivion as one of the components of the concept of memory is explained by the motives of dispersion, destruction, disintegration. At the same time, the magical dance of the prophet (as a reproduction of the ritual of initiation with the semantics of suggestion through the motifs of circling, circling, cyclicity), writing (as a sacred action), dreams (as modeling memories of the future) is simultaneously the return of memories, the leveling of oblivion.
UK
У статті запропоновано прочитання роману Салмана Рушді Опівнічні діти крізь призму концепту пам’яті, який розгортається в текстових і підтекстових домінантах. Метою розвідки є дослідити індивідуально-авторську модель ідентичності в романі Салмана Рушді, зокрема з’ясувати основні текстові механізми конструювання концепту пам’яті. Ідентичність у романі британського письменника моделюється образами й реалізованими ними мотивами. Мотив “консервації плодів” (що тотожно консервації пам’яті), дублікатами якого є мотиви герметизації, закритості, сховку, фрагментарності, дірявості, непокори, свободи, реалізується образами гастрономічного коду (маринади, соуси, плоди, риба, рис), антропоморфного коду (ніс, палець, волосся), атрибутивного коду (простирадло, кухня, білизняна скриня, скринька на коліщатках, комора, кошики, банки, ящики, мішки, горіхи, зерна, яйця). Смисловим ключем образів і мотивів, що зберігають у собі пам’ять, є символіка вічності, неперервності, самодостатності, повернення, повторення, циклічності, безперервності (через образи круглої форми). Концепт забуття як один зі складників концепту пам’яті експлікується мотивами розпорошення, руйнації, розпадання. Одночасно поверненням спогадів, нівелюванням забуття є магічний танець пророка (як відтворення ритуалу ініціації із семантикою навіювання через мотиви кружляння, коловерті, циклічності), писання (як сакральна дія), сни (як моделювання спогадів про майбутнє).  
first rewind previous Page / 2 next fast forward last
JavaScript is turned off in your web browser. Turn it on to take full advantage of this site, then refresh the page.