Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: мультикультуралізм

Sort By:

Limit search:

The «4Cs» of cultural diversity in consumer research: a literature review and research agenda

100%

Ivanov L.

European Journal of Management Issues

2016

issue 7

194-200

Статья посвящена роли культурного разнообразия в изучении потребителя. Эта тема была исследована с помощью неэмпирического подхода на основе данных научных статей, опубликованных в 2011-2015 гг. в журналах с рейтингом от A+ до C. В научную систематизацию были включены 4 аспекта («4 Cs»): потребительские различия (Consumer differences), характер потребления (Consumption practices), уровень сложности в области научных исследований (Complexity in research), а также советы для практического применения в коммуникации с потребителями (Communication advice for practitioners). Были выявлены два основных направления, в которых развивались исследования по данной теме. Первое из них концентрируется на индивидах, принадлежащих к двум различным культурам (вследствие рождения или иммиграции). Второе направление исследует отношение к культурному разнообразию путем формирования культурной идентичности. Важным результатом в рамках первого направления исследований было выявление влияния культурной компетенции на распределение ролей принятия решений: индивиды, принадлежащие к двум культурам, в большей степени склонны потреблять разнообразные продукты. Кроме того, они положительно реагируют как на индивидуальные, так и межличностные рекламные сообщения. Второе направление выявило влияние культурной идентичности на поведение потребителей. Культурная идентичность может быть определена как противопоставление национальной принадлежности глобальной, противопоставление локальной принадлежности глобальной или рассмотрена с позиции космополитизма.

Статтю присвячено характеристиці ролі культурної різноманітності у вивченні споживача. Тему було досліджено за допомогою неемпіричного підходу на основі даних наукових статтей, опублікованих у 2011-2015 рр. у журналах з рейтингом від A + до C. У наукову систематизацію включено 4 аспекти («4 Cs»): споживчі відмінності (Consumer differences), характер споживання (Consumption practices), рівень складності в галузі наукових досліджень (Complexity in research), а також поради для практичного застосування в комунікації зі споживачами (Communication advice for practitioners). Виявлено два основні напрямки, в яких розвивалися дослідження з даної теми. Перше з них концентрується на індивідах, які належать до двох різних культур (внаслідок народження або імміграції). Другий напрямок досліджує ставлення до культурної різноманітності шляхом формування культурної ідентичності. Важливим результатом у межах першого напрямку досліджень було виявлення впливу культурної компетенції на розподіл ролей прийняття рішень: індивіди, що належать до двох культур, більшою мірою схильні споживати різноманітні продукти. Крім того, вони позитивно реагують як на індивідуальні, так і на міжособистісні рекламні повідомлення. Другий напрямок виявив вплив культурної ідентичності на поведінку споживачів. Культурна ідентиченість може бути визначена як протиставлення національної приналежності глобальній, протиставлення локальної приналежності глобальній або розглянута з позиції космополітизму.

The article focuses on the role of cultural diversity in consumer research. The topic was approached in a non-empirical manner utilizing relevant literature published in the period 2011-2015 in A+ to C ranked journals. Four themes emerged and were integrated into the «4Cs» research taxonomy: Consumer differences, Consumption practices, Complexity in research, and Communication advice for practitioners. Two distinctive streams of research on the topic were identified. The first one concentrates on biculturals by birth or by migration. The second one investigates attitudes towards cultural diversity through identity formation. Important findings from the first stream are that cultural competence impacts the allocation of decision making roles, biculturals are more willing to consume diverse products, and biculturals react positively toward both individually or interpersonally focused advertising appeals. The second stream, related to attitudes towards cultural diversity, identifies that cultural identity impacts consumer behavior. Cultural identity can be approached as national vs. global identity, or as local vs. global identity, or from a position of the global citizenship.

Концепт пам’яті в романі Салмана Рушді “Північні діти”: ідіостильові маршрути повернення додому

100%

Вишницька Ю.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

2022

vol. 6

issue 17

1-18

Artykuł przedstawia odczytanie powieści Salmana Rushdiego Dzieci północy przez pryzmat koncepcji pamięci, która rozwija się w tekstowych i podtekstowych dominantach. Celem pracy jest zbadanie indywidualno-autorskiego modelu tożsamości w powieści Salmana Rushdiego, między innymi poznanie głównych mechanizmów tekstowych konstruowanie konceptu pamięci. Tożsamość w powieści brytyjskiego pisarza modelują obrazy i realizowane przez nie motywy. Tak na przykład motyw „konserwowania owoców” (tożsamy z zachowaniem pamięci), którego duplikatami są motywy hermetyzowania, zamknięcia, ukrywania, fragmentacji, nieszczelności, nieposłuszeństwa, wolności, realizowany jest przez obrazy kodu gastronomicznego (marynaty, sosy, owoce, ryby, ryż), kodu antropomorficznego (nos, palec, włosy), kodu atrybucyjnego (prześcieradło, kuchnia, skrzynia na pościel, skrzynia na kółkach, spiżarnia, kosze, puszki, pudełka, worki, orzechy, ziarna, jajka). Kluczem semantycznym obrazów i motywów zachowujących pamięć jest symbolika wieczności, samowystarczalności, powrotu, powtórzenia, cykliczności, ciągłości (poprzez obrazy okrągłe). Koncept zapomnienia jako jeden ze składników pojęcia pamięci eksplikowany jest motywami rozproszenia, zniszczenia, dezintegracji. Jednocześnie magiczny taniec proroka (jako odtworzenie rytuału wtajemniczenia z semantyką sugestii poprzez motywy okrążania, wiru, cykliczności), pisanie (jako czynność sakralna), sny (jako modelowanie wspomnień o przyszłości) jest jednocześnie powrotem wspomnień, zniwelowaniem zapomnienia.

The article offers a reading of Salman Rushdie's novel Midnight's Children through the prism of the concept of memory, which unfolds in textual and subtextual dominants. The purpose of the research is to explore the individual-author model of identity in Salman Rushdie's novel, finding out the main textual mechanisms of constructing the concept of memory. Identity in the British writer's novel is modeled by images and the motives realized by them. Thus, the motif of "fruit preservation" (= preservation of memory), duplicates of which are the motifs of sealing, closure, hiding, fragmentation, leakiness, disobedience, freedom, is realized by images of the gastronomic code (marinades, sauces, fruits, fish, rice), anthropomorphic code (nose, finger, hair), attribute code (sheet, kitchen, linen chest, chest on wheels, pantry, baskets, cans, boxes, sacks, nuts, grains, eggs). The semantic key of all these images and motifs that preserve memory is the symbolism of eternity, continuity, self-sufficiency, return, repetition, cyclicality, continuity (round-shaped images). The concept of oblivion as one of the components of the concept of memory is explained by the motives of dispersion, destruction, disintegration. At the same time, the magical dance of the prophet (as a reproduction of the ritual of initiation with the semantics of suggestion through the motifs of circling, circling, cyclicity), writing (as a sacred action), dreams (as modeling memories of the future) is simultaneously the return of memories, the leveling of oblivion.

У статті запропоновано прочитання роману Салмана Рушді Опівнічні діти крізь призму концепту пам’яті, який розгортається в текстових і підтекстових домінантах. Метою розвідки є дослідити індивідуально-авторську модель ідентичності в романі Салмана Рушді, зокрема з’ясувати основні текстові механізми конструювання концепту пам’яті. Ідентичність у романі британського письменника моделюється образами й реалізованими ними мотивами. Мотив “консервації плодів” (що тотожно консервації пам’яті), дублікатами якого є мотиви герметизації, закритості, сховку, фрагментарності, дірявості, непокори, свободи, реалізується образами гастрономічного коду (маринади, соуси, плоди, риба, рис), антропоморфного коду (ніс, палець, волосся), атрибутивного коду (простирадло, кухня, білизняна скриня, скринька на коліщатках, комора, кошики, банки, ящики, мішки, горіхи, зерна, яйця). Смисловим ключем образів і мотивів, що зберігають у собі пам’ять, є символіка вічності, неперервності, самодостатності, повернення, повторення, циклічності, безперервності (через образи круглої форми). Концепт забуття як один зі складників концепту пам’яті експлікується мотивами розпорошення, руйнації, розпадання. Одночасно поверненням спогадів, нівелюванням забуття є магічний танець пророка (як відтворення ритуалу ініціації із семантикою навіювання через мотиви кружляння, коловерті, циклічності), писання (як сакральна дія), сни (як моделювання спогадів про майбутнє).

Refine search results

1 European Journal of Management Issues

1 TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

1 Ivanov L.

1 Вишницька Ю.

1 2022

1 2016

Search results

The «4Cs» of cultural diversity in consumer research: a literature review and research agenda

Концепт пам’яті в романі Салмана Рушді “Північні діти”: ідіостильові маршрути повернення додому