Search results

1

Названия водок как источник информации о регионе происхождения

100%

Stelmach H.

Studia Językoznawcze. Synchroniczne i diachroniczne aspekty badań polszczyzny

|

2015

|

vol. 14

193-205

EN

Names of vodkas as a source of information about their provenance region

2

Пpiзвища yкраїнцiв cxiдної Галичини, мотивованi влаcними iмeнами польського пoxoдження

84%

Korpalo O., Mytsan D.

Poradnik Językowy

|

2022

|

vol. 790

|

issue 1

129-146

EN

Surnames are an integral part of a person’s family identity and accompany a person throughout their life. The study of regional anthroponymy is the basis for dialectology, lexicography, etymology, word formation, and comparative linguistics. This paper considers various principles of classifi cation of surnames in general, and in particular it analyses surnames of Ukrainians from Eastern Galicia, motivated by their own Polish names. The source of the surnames was the telephone books of Ivano-Frankivsk, Lviv, and Ternopil. The sample consists of 657 surnames, out of which 57 names were used: 41 male and 16 female ones. Most names became the basis for the formation of not one but many surnames. The materials and results of the research can be used in writing comparative works on Ukrainian and Slavic onomastics, in research on lexicology and history of language.

UK

У словниковому складі кожної мови існує певна кількість запозичених прізвищ, які відображають міжетнічні та міжмовні контакти. Метою статті було виявити і проаналізувати прізвища українців Східної Галичини, мотивовані власними польськими іменами, розглянути різні принципи їх класифікації. Джерелом дослідження послужили телефонні довідники Івано-Франківська, Львова, Тернополя. Вибірка становить 657 прізвищ, твірними для яких послужило 57 імен: 41 чоловіче та 16 жіночих. Більшість імен стала основою для утворення не одного, а багатьох прізвищ. Матеріали і результати дослідження можуть бути використані при написанні порівняльних праць з української та слов’янської ономастики, у дослідженнях із лексикології та історії мови.

3

Kilka uwag o nazwisku Firadza

84%

Marciniak-Firadza R.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2020

|

vol. 6

|

issue Numer Specjalny

61-76

UK

Статтю присвячено рідкісному прізвищу Фірадза, що звучить як іншомовне і не піддається однозначному поясненню. Мета статті – окреслити хронологічну та географічну стратиграфію прізвища, а також представити декілька різних підходів щодо його етимології. Аналізоване прізвище досі не було об’єктом ономастичних, зокрема антропонімічних, міркувань.

EN

The paper deals with a rare, foreign sounding name Firadza which is difficult to explain clearly. The aim of the article is to present a chronological and geographical stratigraphy of the name and different opinions on its etymology. The surnamediscussed has not yet been the topic of onomastic analyses, neither anthroponomical ones.

PL

Tematem artykułu jest rzadkie, obcobrzmiące, niedające się jednoznacznie objaśnić nazwisko Firadza. Celem artykułu jest przedstawienie stratygrafii chronologicznej i geograficznej nazwiska oraz zaprezentowanie kilku odmiennych stanowisk dotyczących jego etymologii. Omawiane nazwisko nie było dotychczas przedmiotem analiz onomastycznych, w tym antroponimicznych.

4

Ономастический мир Михаила Зощенко

84%

Супрун В.

Acta Universitatis Lodziensis. Folia Linguistica Rossica

|

2021

|

issue 20

121-131

EN

The article discusses the onyms used by Mikhail Zoshchenko in his stories and novellas through their three functions: 1) designation of the main character and place of action; 2) nomination of a minor character and geographical object; 3) designation of a background character or object. The article continues the research on Zoshchenko started by the Polish scientist Jarosław Wierzbiński. Anthroponyms in the works of M.M. Zoshchenko denote the main and secondary progatonists, toponyms (oikonyms, urbanonyms, etc.) used for the place of action, and units of peripheral categories, which most often act to designate background objects. The author names his protagonists by their first name and patronymic, which is a specific feature of the Russian etiquette that distinguishes it from the cultural and linguistic situations of other peoples. The writer calls persons from a lower level of the society with brief and familiarly disparaging forms of the anthroponym.The onomastic style of M.M. Zoshchenko includes the use of the full anthroponymic formula: first name + patronymic + surname when presenting a protagonist. In the stories of Zoshchenko, there are toponyms, such as Moscow, Leningrad, Ligovo, Yalta, Kislovodsk, etc.; urbanonyms: Bolshaya Prolomnaya Street, Glazova and Borovaya Streets, ergonyms: Petrosovet, Shchukin market, hotel “Europe” etc. Proper names are woven into Zoshchenko’s texts as an obligatory and organizing component. They interact with other textual elements and demonstrate their visual capabilities in a broad and narrow context.

RU

В статье рассматриваются онимы, используемые Михаилом Зощенко в своих рассказах и повестях в трeх функциях: 1) обозначение главного действующего лица и места действия; 2) номинация второстепенного персонажа и географического объекта; 3) обозначение фонового персонажа или объекта. Статья продолжает зощенковедческие исследования польского учeного Ярослава Вежбиньского. Антропонимы в произведениях М.М. Зощенко обозначают главных и второстепенных героев, топонимы (ойконимы, урбанонимы и др.) называют место действия, единицы периферийных разрядов чаще всего выступают для обозначения фоновых объектов. Автор именуют своих героев по имени и отчеству, что является специфической чертой русского этикета, отличающей его от культурно-языковых ситуаций других народов. Лиц, стоящих на более низкой социальной ступени, писатель именует краткими и фамильярно-пренебрежительными формами антропонима. Ономастический стиль М.М. Зощенко включает использование полной антропонимической формулы имя + отчество + фамилия при представлении героя. В рассказах Зощенко встречаются топонимы Москва, Ленинград, Лигово, Ялта, Кисловодск и др.; урбанонимы Большая Проломная улица, Глазова и Боровая улицы; эргонимы Петросовет, Щукин рынок, гостиница «Европа» и т. д. Имена собственные вплетаются в ткань зощенковского текста как обязательный и организующий компонент. Они взаимодействуют с другими текстовыми элементами, демонстрируют свои изобразительные возможности в широком и узком контексте.

5

Многоязычие в Великом княжестве Литовском в зеркале древних фамилий

84%

Гурская Ю.

Acta Baltico-Slavica

|

2013

|

vol. 37

53-64

EN

This article analyses historical antroponyms in the Vitebsk and Mogilyov areas of Belarus. The dialects of this area are categorised as transitional within the Balto-Slavic, West-East Slavic and Russian-Belorussian dialect continua. The materials used for the study are business texts from the 15–17th centuries as well as birth registers of the 17th and 18th centuries. The analysis has shown that in the eastern part of Belarus, the surnames of ancient knightly clans of the Grand Duchy of Lithuania are related to the history of a given territory. The antroponyms reflect the phonetic, lexical, word-formation processes that have taken place in the languages of the Grand Duchy of Lithuania. What is characteristic, the antroponyms in the analysed region often mix and impose ranks. This has been caused by the difficulties in the development of antroponyms, as well as the interference of different languages and the cultural specifics of the Grand Duchy of Lithuania.

6

Давні імена в українських прізвищах

84%

Оstash L.

Studia Ucrainica Varsoviensia

|

2020

|

vol. 8

185-195

PL

In modern Ukrainian surnames one can fi nd the diverse elements: Slavonic autochthonous names, Christian names, nicknames, etc. Ukrainian last names derived from the ancient Christian names are studied in the article. These names, getting into the Ukrainian language ground, underwent the phonetic transformation, the substantial quantity of folk variants were created from them. Currently the part of these proper names is out of the active use – functioning specifically as official variants of names, – however, they are preserved as folk variants of names, as well as modern Ukrainian surnames. The etymology of last names, deriving from the Christian names, is researched in the current article, names from which they were formed are defined, spreading of the names and the deriving surname forms from them is highlighted, and also the list of last names and geography of their usage is provided.

7

А могла бы быть Альберика... Неувязка с именованием А. Веспуччи в славянских хрониках XVI века

84%

Miakiszew W.

Studia Wschodniosłowiańskie

|

2018

|

vol. 18

161-175

EN

Based on the Universal Chronicle (Kronika wszystkiego świata) (1564) by Marcin Bielski and its Russian translations of the 16th–17th centuries, the paper addresses a description of travels by supposedly two navigators named Vespucci – Alberykus and Amerykus Vespucci. The paper consistently looks into the full array of intermediary sources on Vespucci’s travels to clear up this misconception and find out finally that its underlying cause were letters by the navigator himself.

8

Imiona odojcowskie w metrykach parafii prawosławnej w Białowieży na przełomie XIX i XX wieku

67%

Mordań M.

Przegląd Rusycystyczny

|

2023

|

issue 4 (184)

215-238

RU

Предметом статьи является языковая характеристика патронимов, засвидетельствованных в метрических записях православного прихода в Беловеже в 1891–1895 и 1906–1910 годах. Рассматриваются формы отчеств и их вариативность, обусловленная использованием в качестве словообразовательных баз разных фонетико-морфологических форм личных имен. Ономастический материал показал, что кроме церковных вариантов имен, в образовании отчеств использовались их литературные («официальные светские») и, реже, разговорные варианты. О чередовании форм патронимов можно говорить также в словообразовательном аспекте, так как помимо типичных для исследуемого периода отчеств с суффиксами -ов, -ев, -ин, встречались формы с суффиксом -ич. В женских же персоналиях, за немногочисленными исключениями, употреблялись полные формы патронимов на -овна, -евна, -инична.

PL

W artykule dokonano charakterystyki językowej patronimów poświadczonych we wpisach metrykalnych parafii prawosławnej w Białowieży w latach 1891–1895 i 1906–1910. Zostały omówione formy imion odojcowskich oraz ich wariantywność wynikająca z wykorzystania, jako podstaw motywujących, różnych odmianek fonetyczno-morfologicznych imion chrzestnych. Materiał onomastyczny pokazał, że oprócz imion kanonicznych w kreacji patronimiców korzystano także z ich wariantów literackich („oficjalnych świeckich”), rzadziej potocznych. O oboczności form imion odojcowskich można mówić także na płaszczyźnie strukturalnej, ponieważ obok typowych dla omawianego okresu patronimów męskich na -ov, -ev, -in, pojawiały się formacje wzbogacone o sufiks -ič. W żeńskich formułach identyfikacyjnych otczestwa były zapisywane, poza nielicznymi wyjątkami, w formach pełnych na -ovna, -evna, -inična.

EN

The paper presents a linguistic characteristic of patronyms contained in parish registers of the Orthodox parish in Białowieża in the years 1891–1895 and 1906–1910. The forms of paternal names are discussed, as well as their variability resulting from the use, as motivating bases, of various phonetic-morphological variants of first names. The onomastic material reveals that in addition to the canonical names, their literary ("official secular") and less frequent colloquial variants were used in the creation of patronyms. The variation in the forms of paternal names can also be seen at the structural level, as besides the male patronymics with -ov, -ev, -in, which were typical for the period in question, there appeared forms with the suffix -ič. In female identification formulas, otčestva were written, with few exceptions, in full forms with -ovna, -evna, -inična.

9

Nazwiska patronimiczne na -icz, -owicz, -ewicz mieszczan i chłopów w starostwie grabowieckim od XVI do XVIII wieku

67%

Olejnik M.

TEKA Komisji Polsko-Ukraińskich Związków Kulturowych

|

2020

|

vol. 6

|

issue Numer Specjalny

77-86

UK

У статті проаналізовано прізвища з суфіксами -іч/-овіч/-евіч міщан та селян y Грабовецькому старостві від XVI до XVIII ст. База джерел, використана в цій статті, включає акти міста Грабовець та акти гродські і земські Грабовецького староства про місто Грабовець від XVI до XVIII ст. На основі проаналізованого матеріалу можна дійти висновку, що антропоніми міщан та селян найчастіше є двокомпонентними (ім’я та пріщвище). У більшості прикладів основою прізвищ є східнослов’янські імена. Такі прізвища переважали в XVI ст., з часом їхня популярність стала слабкою.

EN

The 16thcentury surnames of townspeople and peasants with the suffixes -icz/-owicz/-ewicz in starosty district of Grabowiec have been analyzed in the article. The source database used in the article contains the municipal books of Grabowiec from 16th to the 18th centuries. On the base of analyzed material it can be concluded that gentry anthroponyms with suffixes -icz/-owicz/-ewicz have two-piece form (name and surname).

PL

W artykule przeanalizowano określenia dodatkowe mieszczan i chłopów z sufiksami -icz/-owicz/-ewicz w starostwie grabowieckim. Baza źródłowa wykorzystana w niniejszym artykule obejmuje księgi grodzkie grabowieckie oraz akta miasta Grabowca od XVI do XVIII wieku. Na podstawie przeanalizowanego materiału można wywnioskować, że antroponimy mieszczan i chłopów z sufiksami -icz/-owicz/-ewicz mają postać najczęściej dwuelementową (imię i nazwisko), w większości ich podstawą są imiona wschodniosłowiańskie. Tego typu nazwiska najczęściej występowały w XVI wieku, wraz z upływem czasu ich popularność na badanym terenie słabła.

10

Андресна функція топонімів в українських народних думах

67%

Крупеньова (Krupenyova) Т. T.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

|

2022

|

issue 7(4)

205-213

UK

У статті проаналізовано особливості функціонування топонімів у народних думах. Зазначено, що топоніми як органічні складники текстів дум є джерелом, що допомагає встановити час і місце події. Виникли думи в XV–XVI століттях і створювались кобзарями до XX століття включно. Думи завжди відображали дійсність, важливі суспільні події, героїчні вчинки, що здійснювались в ім’я народу і тому саме в цьому жанрі зосереджена найбільш достовірна інформація про долю України. Важливе місце і значення мають топоніми, вжиті в контексті народних дум. Цей шар лексики важливий тому, що він конкретно відбиває суспільно-історичні події, а також безпосередньо віддзеркалює образне осмислення народом реальної конкретики природного довкілля. Великі цикли в епічному доробку складають думи про боротьбу проти турецькотатарських та польсько-шляхетських загарбників. Помітне місце серед творів героїчного епосу належить і думам, що відображають історію України XX століття (починаючи з революційних подій 1905-го року). Присвячені ці твори здебільшого конкретним історичним подіям та особам. Опис реальних подій неможливий без вказівки на місце події, зображення місцевості, цим і пояснюється частотне вживання у текстах дум топонімів, виконують адресну функцію. Було проаналізовано 115 топонімів, серед яких найбільшу групу становили ойконіми (60), група гідронімів налічує 30 власних назв, трохи меншою за кількістю (25) є група хоронімів. З’ясовано, що частотність вживання того чи іншого оніма насамперед пов’язана з тематикою та змістом українських народних дум. Центральне місце у цих епічних творах посідає тема долі України, героїчного і трагічного життя українців, у зв’язку з цим лексема Україна є смисловим центром, навколо якого ґрунтується позитивне і негативне, славне і трагедійне. Доведено, що однією з функцій топонімів у текстах українських народних дум є адресна. Топоніми набувають узагальненого, абстрактного значення, тобто тексти українських народних дум містять чимало топонімів, які до свого лексикографічно закріпленого значення прирощують інші семи, що імпліцитно містять ставлення людей до світу, довкілля, тобто набувають для них певного когнітивного смислу. У зв’язку з цим, дослідження таких топонімів дає нам змогу проаналізувати та зрозуміти лінгвоментальність нашого народу, його дух, світобачення та світосприйняття.

EN

The article analyzes the peculiarities of the functioning of toponyms in Ukrainian folk ballads. It is noted that toponyms as organic components of ballad lyrics are a source that helps to establish the time and place of the event. Ukrainian ballads appeared in the XV–XVI centuries and were created by kobza players up to and including the XX century. Ballads have always reflected reality, important social events, heroic deeds carried out in the name of the people, and therefore it is in this genre that the most reliable information about the fate of Ukraine is concentrated. Toponyms used in the context of folk ballads have an important place and meaning. This layer of vocabulary is important since it precisely reflects socio-historical events, as well as directly mirrors the people’s figurative understanding of the natural environment’s real specifics. Big cycles in the epic work consist of thoughts about the struggle against the Turkish-Tatar and Polish-noble invaders. A prominent place among the works of the heroic epic belongs to the ballads that reflect the history of Ukraine in the XX century (starting from the revolutionary events of 1905). These works are mostly devoted to specific historical events and personalities. The description of real events is impossible without an indication of the event’s place, a description of the area, and this explains the frequency of toponyms in ballad lyrics, as them perform the function of address. 115 toponyms were analyzed, among which the largest group was oykonymy (60), the group of hydronyms has 30 proper names, a slightly smaller number (25) is the group of horonyms. It was found that the frequency of use of one onym or another is primarily related to the subject and content of Ukrainian folk ballads. The central place in these epic works is the fate of Ukraine, the heroic and tragic life of Ukrainians, in this regard, the token Ukraine is a semantic center around which all the positive and negative, the glorious and tragic, is based. It is proved that one of the functions of toponyms in the texts of Ukrainian people’s ballads is address. Toponyms acquire a generalized, abstract meaning, ie the lyrics of Ukrainian folk ballads contain many toponyms, which add other meanings to their own lexicographically fixed meaning, and these meanings implicitly contain people’s attitudes to the world, environment, ie acquire for them a certain cognitive meaning. In this regard, the study of such toponyms allows us to analyze and understand the linguomentality of our people, their spirit, worldview and world perception.

11

Русские экклезионимы (на материале Географическо-статистического словаря Российской империи П. П. Семенова-Тян-Шанского)

59%

Janik-Borecka K.

Kultury Wschodniosłowiańskie - Oblicza i Dialog

|

2018

|

issue 8

71-78

EN

This article shows the analysis of ecclesionyms extracted from the first volume of the five-volume Geographical-statistical dictionary of the Russian Empire by P. P. Semyonov-Tyan-Shansky. This text aims to presents the term ecclesionym as one of toponyms. The following three classifications have been suggested: 1) classification involving the key word indicating the type of the temple, 2) classification involving a descriptive component, 3) motivational classification.

Refine search results

Названия водок как источник информации о регионе происхождения

Пpiзвища yкраїнцiв cxiдної Галичини, мотивованi влаcними iмeнами польського пoxoдження

Kilka uwag o nazwisku Firadza

Ономастический мир Михаила Зощенко

Многоязычие в Великом княжестве Литовском в зеркале древних фамилий

Давні імена в українських прізвищах

А могла бы быть Альберика... Неувязка с именованием А. Веспуччи в славянских хрониках XVI века

Imiona odojcowskie w metrykach parafii prawosławnej w Białowieży na przełomie XIX i XX wieku

Nazwiska patronimiczne na -icz, -owicz, -ewicz mieszczan i chłopów w starostwie grabowieckim od XVI do XVIII wieku

Андресна функція топонімів в українських народних думах

Русские экклезионимы (на материале Географическо-статистического словаря Российской империи П. П. Семенова-Тян-Шанского)