Results found: 2

Search results

Search:
in the keywords: подолання

Sort By:

Limit search:

Особливості прояву феномену життєстійкості та копінг-стратегій поведінки особистості в умовах пандемії Covid-19

100%

Варіна (Varina) Г. H.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

2022

issue 7(4)

159-173

Глобальні перетворення всіх сторін життя суспільства призводять до підвищення вимог щодо ресурсів особистості. Для молоді життєстійкість та конструктивні копінг стратегії подолання стресогенних факторів є одними з найважливіших ознак як для побудови ефективної міжособистісної взаємодії, так і для професійного становлення. В психологічній практиці виникла потреба в акумулюванні існуючих психокореційних методів та інноваційних технологій, що сприятимуть розвитку життєстійксті юнаків. У статті конкретизовано наукове уявлення про зміст поняття «життєстійкість» та копінг-стратегії поведінки особистості, виявлено структурні компоненти життєстійкості та особливості прояву копінг-стратегій поведінки особистості в пандемічних умовах, визначено підходи щодо розвитку життєстійкості особистості та конструктивних копінг-стратегій поведінки молоті, а також розкрито їх практико орієнтовані можливості (підходи: системний, особистісно-діяльнісний, суб’єктний). Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його результати розширюють наукові уявлення про життєстійкість та конструктивні копінг-стратегії поведінки молоді як про особистісний ресурс подолання життєвих труднощів в результаті впливу пандемічних умов, про психологічні ресурси життєстійкості особистості та можливості впровадження інноваційних технологій в процесі розвитку життєстійкості та конструктивних копінг-стратегій поведінки молоді. Констатуючий експеримент, спрямований на діагностику життєстійкості та аналізу домінуючих копінг-стратегій поведінки молоді відбувався на базі Лабораторії психофізіологічних досліджень Мелітопольського державного педагогічного університету імені Б. Хмельницького. Результати емпіричного дослідження дають можливість говорити про здебільшого негативний стан молоді під час карантинних обмежень через пандемію COVID-19. Високий рівень стресу та виснаження адаптивних ресурсів, підвищений рівень тривожності, негативний вплив емоційних реакцій особистості на діяльність та міжособистісні відносини – наслідок вимушених змін у світі. Але, в той же час, спостерігається прагнення до використання раціональних, адаптивних копінг-стратегій, які допомагають індивіду пережити стресову для організму ситуацію зі збереженням психологічного благополуччя. Результати дослідження можуть бути застосовані у психологічному консультуванні, а також у підготовці та підвищенні кваліфікації педагогів та психологів. Інноваційним в контексті практичного значення є використання сучасних комп’ютерних технологій, на прикладі НС-психотест, що включає в себе безліч різноманітних психологічних і психофізіологічних методик, які дозволяють реалізувати багаторівневий підхід у вирішенні практичних завдань діагностики. У перспективному векторі намічені шляхи розробки та апробації комплексної програми «Self-management: життєстійкість, ресурсність, конструктивні копінг-стратегій поведінки» з елементами AR-технологій в процес розвитку життєстійкості особистості в умовах сучасного закладу вищої освіти.

Global transformations of all aspects of society lead to increased demands on individual resources. For young people, resilience and constructive coping strategies to overcome stressors are one of the most important features for building effective interpersonal interaction and professional development. In psychological practice, there is a need to accumulate existing psycho-correctional methods and innovative technologies that will promote the development of young people’s vitality. The article concretizes the scientific idea of the meaning of “viability” and coping strategies of personality behavior, identifies structural components of vitality and features of coping strategies of personality behavior in pandemic conditions, identifies approaches to the development of personality sustainability and constructive coping strategies of hammer behavior, as well as their practice-oriented opportunities (approaches: systemic, personal-activity, subjective) are revealed. The theoretical significance of the study is that its results expand scientific ideas about viability and constructive coping strategies of youth behavior as a personal resource for overcoming life difficulties as a result of pandemic conditions, psychological resources for personal vitality and the possibility of introducing innovative technologies constructive coping strategies of youth behavior. The observational experiment aimed at diagnosing the viability and analysis of the dominant coping strategies of youth behavior took place on the basis of the Laboratory of Psychophysiological Research of Bogdan Khmelnitsky Melitopol State Pedagogical University. The results of an empirical study provide an opportunity to talk about the mostly negative state of young people during quarantine restrictions due to the COVID-19 pandemic. High levels of stress and depletion of adaptive resources, increased levels of anxiety, the negative impact of emotional reactions of individuals on activities and interpersonal relationships - the result of forced change in the world. But, at the same time, there is a desire to use rational, adaptive coping strategies that help the individual to survive a stressful situation for the body while maintaining psychological well-being. The results of the study can be used in psychological counseling, as well as in the training and retraining of teachers and psychologists. Innovative in the context of practical significance is the use of modern computer technology, such as the НС-psychotest, which includes many different psychological and psychophysiological techniques that allow for a multilevel approach to solving practical diagnostic problems. The promising vector outlines ways to develop and test a comprehensive program “Self-management: resilience, resourcefulness, constructive coping strategies of behavior” with elements of AR-technologies in the development of personality resilience in a modern higher education institution.

Меми як стратегія подолання війни

100%

Мілютина (Milutina) К. К., Садівнича (Sadivnycha) Н. N.

Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

2022

issue 5(2)

119-126

Меми є одиницею інформації в соціокультурній сфері. Українські меми та їх кількість зростали до 10–15 березня, після чого їх кількість почала зменшуватися. Метою нашого дослідження було проаналізувати меми на відповідність їхнім стратегіям подолання. Використано аналіз та систематизацію 370 одиниць мемів, створених в Україні за період з 25 лютого 2022 року по 31 березня 2022 року. З розглянутих мемів 60% становили суто текстові меми: слова-меми (рашист, Гуйло, Чорнобаївка, паляниця), фрази-меми (російський корабель), мем-вирази (Добрий вечір, ми з України!). Креолізовані або змішані меми (картинка та підпис) становили 33%. Тільки зображення – 7% У перші дні після початку війни з’явилися меми, пов’язані з бажанням протистояти ворогу. Аналізуючи меми та порівнюючи їх із копінг-стратегіями, було виявлено, що серед українських воєнних стратегій переважають меми з конструктивними копінг-стратегіями. Широко використовується також стиль мемів (напівпродуктивний), який спрямований на пошук підтримки та відновлення психоемоційної рівноваги. Меми такого типу почали з’являтися через 2–3 тижні після початку бойових дій і становлять невеликі (10-12%) від загальної кількості зображень. Вони відображають стосунки між людьми, переживання, пов’язані з розлукою з членами сім’ї, спроби самовдоволення. На думку низки мемів, жителі України намагаються подолати свою тривогу не пасивним шляхом, а через розуміння оточення, що також можна сприймати як достатньо адекватну стратегію подолання. Ставлення до таких жахливих подій, як обстріли та бомбардування з достатньою часткою гумору, дозволяє оволодіти собою в нових військових обставинах. Культура мемів не оминула проблем біженців та внутрішньо переміщених осіб. Це питання невелике і вимагає розуміння та співчуття до біженців. На відміну від типових мемів, це зображення не є анонімним, але воно також широко поширилося в Інтернеті і стало мемом. Непродуктивне подолання або взагалі не представлено в культурі мемів воєнного часу, або його висміюють і сприймають як явно неадекватну поведінку.

Memes are a unit of information in the socio-cultural field. Ukrainian memes and their number increased until March 10-15, after which their number began to decrease. The aim of our study was to analyze memes for compliance with their coping strategies. The analysis and systematization of 370 units of memes created in Ukraine in the period from February 25, 2022 to March 31, 2022 was used. Of the memes considered, purely text memes accounted for 60%: meme words (rashists, Huylo, Chornobaivka, palyanytsia), meme phrases (Russian ship), meme expressions (Good evening, we are from Ukraine!). Creolized or mixed memes (picture and signature) accounted for 33%. Image only – 7% In the first days after the start of the war, memes appeared related to the desire to resist the enemy. When analyzing memes and comparing them with coping strategies, it was found that memes with constructive coping strategies predominate among Ukrainian wartime memes. The style of memes (semi-productive) is also widely used, which is aimed at finding support and restoring psycho-emotional balance. Memes of this type began to appear 2–3 weeks after the start of hostilities and are small (10-12%) of the total number of images. They reflect relationships between people, experiences related to separation from family members, attempts at complacency. According to a number of memes, the people of Ukraine are trying to overcome their anxiety not in a passive way, but by understanding the environment, which can also be perceived as a sufficiently adequate coping strategy. Attitude to such horrific events as shelling and bombing with a sufficient amount of humor allows you to master yourself in new military circumstances. The culture of memes has not escaped the problems of refugees and internally displaced persons. This issue is small and calls for understanding and compassion for refugees. Unlike typical memes, this image is not anonymous, but it has also spread widely on the Internet and has become a meme. Unproductive coping is either not represented in wartime meme culture at all, or it is ridiculed and perceived as clearly inappropriate behavior.

Refine search results

2 Pomiędzy. Polonistyczno-Ukrainoznawcze Studia Naukowe

1 Варіна (Varina) Г. H.

1 Мілютина (Milutina) К. К.

1 Садівнича (Sadivnycha) Н. N.

2 2022

Search results

Особливості прояву феномену життєстійкості та копінг-стратегій поведінки особистості в умовах пандемії Covid-19

Меми як стратегія подолання війни