Search results

1

Конституционное судопроизводство в Азербайджанской Республике

100%

Макили-Алиев К.

Studia Politologiczne

|

2014

|

vol. 32

190-202

RU

Конституционное судопроизводство в Азербайджанской Республике осуществляется специальным органом судебной власти – Конституционным Судом. Данный орган осуществляет не только конституционный контроль, но и является одним из механизмов системы сдержек и противовесов со стороны судебной власти, что является императивным для каждого демократического государства. Своей деятельностью Конституционный Суд оказывает значительное влияние на процессы государственного строительства в Азербайджанской Республике.

EN

Constitutional legal proceedings in the Republic of Azerbaijan are carried out by the special body of judicial power – Constitutional Court. This court is not only the body of constitutional control, but also one of the main mechanisms of the system of checks and balances from the judicial power that is imperative for any democratic state. Through its functions the Constitutional Court generates a lot of influence on the state-building processes in the Republic of Azerbaijan.

2

Этические и правовые аспекты робототехники: европейский взгляд

100%

Vasilyev A., Vasilyeva O.

De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności

|

2019

|

issue 1(5)

113-120

RU

Статья посвящена критическому обзору Резолюции Европарламента от 16 февраля 2017 г. о регулировании отношений в сфере робототехники. Авторы анализируют подходы разработчиков законопроекта в части наделения автономных роботов качеством субъекта права и отмечают следование принципу осторожности в решении вопроса об ответственности за вред, причиненный роботами. В работе делается вывод о дискуссионном характере понятия субъект права и возможности наделения роботов с искусственным интеллектом качествами юридического или электронного лица. Прежде всего, правосубъектность роботов порождает проблему ответственности и защиты прав пострадавших. В резолюции Европарламента подчеркивается необходимость такой юридической конструкции, которая обеспечит гармонизацию интересов разработчиков и продавцов автономных роботов, пользователей и пострадавших – возложение ответственности на производителя либо страхование ответственности.

EN

The article is devoted to a critical review of the European Parliament Resolution of February 16, 2017 on the regulations in the field of robotics. The authors analyze the approaches of the creators of the law in terms of perception of autonomous robots as subjects of law and pay attention to the legal liability for damage caused by robots. The authors conclude that the concept of robots as the subject of law and the possibility of endowing robots with artificial intelligence with the qualities of a legal or electronic entity are arguable. First of all, the legal personality of robots raises the problem of responsibility and protection of the rights of potential victims. The resolution of the European Parliament emphasizes the need for such a legal structure that will ensure the harmonization of the

PL

Artykuł poświęcony jest krytycznej analizie rezolucji Parlamentu Europejskiego z dnia 16 lutego 2017 r. w sprawie regulacji w dziedzinie robotyki. Autorzy analizują podejście twórców ustawy pod względem percepcji robotów autonomicznych jako podmiotów prawa i zwracają uwagę na odpowiedzialność prawną za szkody wyrządzone przez roboty. W artykule podsumowano, że koncepcja robotów jako podmiotów prawa oraz możliwość wyposażenia robotów w sztuczną inteligencję, a więc w cechy podmiotu prawnego jest dyskusyjna. Osobowość prawna powoduje problem odpowiedzialności i ochrony praw potencjalnych ofiar robotów. Rezolucja Parlamentu Europejskiego podkreśla potrzebę utworzenia struktury prawnej, która zapewni harmonizację interesów twórców i sprzedawców autonomicznych robotów, użytkowników i ofiar – nałożenie odpowiedzialności na producenta lub ubezpieczenie od odpowiedzialności cywilnej.

3

О практике вмешательства царской власти в деятельность народных судов кочевого населения Туркестана (по архивным, правовым и иным материалам)

100%

Saliev A. L.

Nowa Polityka Wschodnia

|

2014

|

vol. 2(7)

273-282

EN

There are considered problems of imperial administration`s intervention in legal proceedings affairs of the nomadic population of Turkestan.

RU

В статье рассматриваются вопросы вмешательства царской администрации в судебные процессы кочевого населения Туркестана.

4

К вопросу о рецензии права в Российской консервативной правовой идеологии

100%

Vasilyev A.

De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności

|

2017

|

issue 2(3)

7-17

RU

Статья посвящена феномену рецепции права в интерпретации российского консерватизма. Отношение российских консерваторов к заимствованию иностранного права диктовалось господством органической методологии в консерватизме. Органицизм консервативной правовой идеологии предполагал с неизбежностью развития права за счет внутренних, имманентных факторов и фактически отрицал возможность рецепции права. Эволюция права для российских консерваторов мыслилась в двух формах: одухотворение старых форм права и имманентное преобразование существующих правовых институтов. В заимствовании зарубежного права российские консерваторы видели опасность вторжения в культурную, духовную сферу правовой действительности.

EN

The article is devoted to the phenomenon of law reception in the interpretation of the Russian conservatism. The attitude of Russian conservatives towards adopting foreign law was dictated by the dominance of organic methodology in conservatism. The organicism of the conservative legal ideology assumed with the inevitability of the development of law at the expense of internal, immanent factors and actually denied the possibility of reception of law. The evolution of law for the Russian conservatives was conceived in two forms: the spiritualization of old forms of law and the immanent transformation of existing legal institutions. In adopting foreign law, Russian conservatives saw the danger of an invasion of the cultural, spiritual sphere of legal reality.

5

Современные концепции безопасности и их значение для теории государства и права

80%

Iroshnikov D. V.

Przegląd Europejski

|

2021

|

issue 2(60)

39-50

RU

Безопасность является междисциплинарной научной категорией, имеющей глубокий потенциал для изучения философами, политологами, правоведами и другими представителями социальных наук. Вопросы безопасности неразрывно связаны также с наукой «Теория государства и права», изучающей общие закономерности возникновения, эволюции, функционирования и взаимодействия государства и права. При этом существующие в мире концепции (школы) безопасности, оставаясь широко изученными в плоскости политических наук, до настоящего времени еще не исследовались теоретической наукой о государстве и праве. Цель статьи – исследование основных концепций безопасности сквозь призму науки «Теория государства и права», что позволит обогатить данную науку новым теоретическим и методологическим материалом, открыв новые пространства для междисциплинарных исследований безопасности с позиций юридических и политических наук.

EN

Security is an interdisciplinary scientific category with deep potential for study by philosophers, political scientists, and other representatives of the social sciences. Security issues are also linked with the science “Theory of State and Law”, which studies the general principles of the emergence, evolution, functioning and interaction of state and law. At the same time, the concepts (schools) of security existing in the world, while remaining widely studied in political sciences, have not yet been studied by the theoretical science of state and law. The aim of the article is analysis of the basic concepts of security through the prism of the science “Theory of State and Law”, which will enrich the science with new theoretical and methodological material, opening new space for interdisciplinary studies of security from the standpoint of legal and political sciences.

6

Prawo i płeć. Kilka uwag o potencjale krytycznym feministycznej jurysprudencji

80%

Sulikowski A.

Wrocławsko-Lwowskie Zeszyty Prawnicze

|

2017

|

vol. 8

85-101

UK

Досліджено питання проблематики і потенційних можливостей феміністичної юрис- пруденції. Незважаючи на чисельні дискусії щодо питання методологічних основ та принципів, можна сміло констатувати факт появи активного феміністичного дискур- су в правознавстві як критичного дискурсу. Адже феміністична критика належним чином уписується в загальні принципи теорії критики. Їй, зокрема, виразно прита- манний елемент радикального «відважування» status quo з метою самоутвердження, чітко окресленими є також мета та адресат, викривлена свідомість якого є предметом критичного аналізу. Наявною тут є також основа ангажованості в дусі Фуко souci de soi. Феміністична критика чітко протиставляється традиційному саєнтизму, закидаю- чи останньому патріархальність та маскуліністичну ґенезу. Самовизначення фемініс-тичної юриспруденції опирається на твердженнях, що вона є частиною наддисциплі- ни інтелектуального фемінізму або ґендеризму, який у певному значенні є антинау- кою, емансипаційною критикою культури, метою якої є пошук істини в дусі єдності теорії і практики проявів суспільного ярма щодо категорії статі в якнайширшому розумінні. З позиції феміністичної критики, наукова, чи то суспільна, чи то юридична рефлексії не є нейтральними, а тільки послуговуються прикриттям нейтральності, щоб приховати реальні структури домінації. Такий механізм небезпідставно ототож- нюється з методами, що успадковані від релігійного мислення. Це дало можливість нейтралізувати гніт і заплутаність аргументації природного ладу, співвідносного з божою волею. Феміністична юриспруденція розуміє право як елемент багатоаспект- ної системи або ж механізму контролю, а отже суспільного ярма, що працює в інте- ресах груп чи структур, які його ж і встановили, і здійснюють контроль над його ви- користанням. Ці групи і структури легко ідентифікуються: це, звичайно, мужчини, і все те, що «ними думає», і те, що ними керує. Тобто послуговуючись структураліст- ським ключем – фалоцентризм – як певна самокерована інтелектуальна структура із власною логікою, що базується на ідеологічній об’єктивізації певних бінарних неси- метричних опозицій. З перспективи критичної юриспруденції фемінізму, у сфері, в якій вона тяжить до певних узагальнень, формулюється теза: безперечно вже реалізо- вані емансипаційні зміни у статусі жінки в офіційному праві, що полягали, головним чином, в поширенні на жінку формальних обов’язків (і то як формальних, також і процесуальних), котрі раніше стосувались тільки мужчин, таки належним чином і правильно не були проведені. І це, власне, з причини непереформатування певних патріархальних категорій, що пов’язані із розумінням суб’єкта права і його громадсь- кою та особистою активністю. Феміністична юриспруденція у дусі єдності аналізу і лозунгу (дослідження і боротьби) звертає увагу на таку, зокрема, проблематику, як відмінність між декларованою та реальною рівністю перед правом, дихотомію гро- мадське/особисте, питання репродуктивного права, користування засобами контра- цепції й аборти, в широкому розумінні сексуальна освіта та її вплив на поширення стереотипів. На тлі змін, що відбулись в Польщі після 1989 року, потенціал критики феміністичної юриспруденції у власне польському контексті є досить значним і по- ступово буде ще більше посилюватися.

EN

The main purpose of this essay is to examine the critical potential of feminist jurisprudence. Feminist criticism «fits» well into the general assumptions of critical social and legal theory. From the point of view of feminist critique, scientific, social, and juridical discourse are not neutral, but they are determined by different structures of domination. The law is treated by feminist jurisprudence as an element of the social control system and consequently as an instrument of social oppression acting in the interest of groups or structures that have established and governed it. Feminist jurisprudence accepting the unity of dedescription and postulate (research and fight) addresses many different issues such as the difference between declared and real equality before the law, public / private dichotomy, reproductive rights and access to contraception and abortion, broadly understood education and its impact on the dissemination of stereotypes. In view of the changes that have taken place in Poland after 1989, the critical potential of feminist jurisprudence in the Polish context is considerable.

7

До питання про природу освітнього права

80%

Янчук (Yanchuk) Н. N.

Copernicus Political and Legal Studies

|

2022

|

issue 3

63-70

UK

У статті порушено питання про юридичну природу освітнього права. Сучасною тенденцією є зростання в арифметичній прогресії кількости галузей законодавства. Тим не менш, збільшення галузей законодавства не веде до автоматичного збільшення галузей права. І якщо певній галузі права завжди відповідає галузь законодавства, то не завжди галузь законодавства відображає певну галузь права. Це цілком виправдано щодо освітнього права. Незважаючи на те, що термін «освітнє право» визнано цілком усталеним, питання статусу освітнього права залишається дискусійним. У статті акцентовано увагу на тому, що трансформація поглядів щодо природи освітнього права пройшла тривалий шлях від повного несприйняття освітнього права, коли вважали, що це лише підгалузь у рамках адміністративного права, до спроб обґрунтування освітнього права як самостійної галузі права. Здійснено аналіз різних підходів щодо визначення юридичної природи освітнього права, а саме: як підгалузі адміністративного права, як комплексної галузі права, як нормативно-правового масиву, як самостійного напряму наукових досліджень, як навчальної дисципліни, як спеціальної частини інформаційного права. Особливу увагу відведено висвітленню сильних та слабких позицій представників різних напрямів в обґрунтуванні статусу освітнього права. Звернено увагу на ту обставину, що жоден з прихильників виокремлення освітнього права як самостійної галузі права не довів та не показав, чому питання правового регулювання освітніх відносин варто розглядати поза адміністративним правом. Наголошено на необхідності залучення в навчальний план окремого курсу «Освітнє право» в педагогічному секторі освіти та під час навчання в аспірантурі. При цьому мова не про формування уніфікованого підходу до викладання навчальної дисципліни «Освітнє право». Предмет та система навчальної дисципліни має визначатися цільовою аудиторією, а також сучасними тенденціями розвитку освіти.

EN

The paper focuses on the legal nature of educational law. The current trend is an increase in the arithmetic progression of the quantity of brunches of the legislation. However, an increase in the branches of the legislation does not automatically lead to an increase in the branches of law. And if a certain branch of law always corresponds to a branch of legislation, then a branch of legislation does not always reflect a certain branch of law. This is quite justified in relation to educational law. Despite the fact that the term “educational law” is recognized as well-established, the issue of the status of educational law remains controversial. The paper emphasizes that the transformation of views on the relative nature of educational law has come a long way from complete rejection of educational law, when it was considered only a sub-branch of administrative law to attempts to justify educational law as an independent branch of law. It is carried out analysis of different approaches for determining the legal nature of educational law, namely: as a sub-branch of administrative law, as a complex branch of law, as a legal array, as an independent area of research, as a discipline, as a special part of information law. The author pays special attention to highlighting the strengths and weaknesses of representatives of various fields in justifying the status of educational law. Attention is drawn to the fact that none of the supporters of the separation of educational law as an independent branch of law has proved and shown why the issue of legal regulation of educational relations should be considered outside of administrative law. It is emphasized the need to include in the curriculum a separate course “Educational Law” in the pedagogical sector of education and postgraduate studies. This is not about the formation of a unified approach to the teaching of discipline “Educational Law”. The subject and system of the discipline should be determined by the target audience, as well as current trends in education.

8

Забезпечувальні речові права: юридична природа, функції, види

80%

Ільків (Ilkiv) О. O.

Copernicus Political and Legal Studies

|

2022

|

issue 3

101-108

UK

Статтю присвячено дослідженню забезпечувальних речових прав щодо гарантування виконання зобов’язань. Проаналізовано інститут забезпечувальних прав, його регулювання за чинним законодавством України та деяких інших країн. Визначено правову природу та специфічні ознаки, з’ясовано функціональне навантаження способів забезпечення виконання зобов’язань та здійснено характеристику зобов’язально-правових та речово-правових видів забезпечення. Речові забезпечувальні засоби обтяжують право власності боржника, наслідком чого виникає «право слідування», яке полягає в супроводі обтяження на річ у разі її переходу до інших власників. Здійснено характеристику елементів зобов’язального правовідношення. Досліджено підстави виникнення права на задоволення кредитором майнових вимог з предмету речового забезпечення. Цивільний оборот вимагає ефективної системи забезпечувальних заходів зобов’язально-правового і речово-правового характеру, що зумовлено потребою наявності правових засобів, спрямованих на належне виконання сторонами своїх договірних зобов’язань. Поряд із зобов’язальними важливе місце посідають речові види забезпечення договірних зобов’язань, основною метою яких є створення у кредитора впевненості в задоволенні своїх майнових інтересів у разі невиконання або неналежного виконання зобов’язання контрагентом. Проведено аналіз та коротку характеристику видів забезпечувальних речових прав. Застава або іпотека може виникати на підставі договору, закону чи рішення суду. Задоволення вимог кредитора із заставленого майна може здійснюватися кількома способами: звернення стягнення на заставлене майно шляхом його реалізації або переходу права власності на заставлене майно в разі невиконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою. Розглянуто право притримання, яке реалізується через стимулювання боржника до виконання зобов’язання шляхом правомірного володіння річчю кредитором до моменту належного виконання обов’язку боржником. Право притримання як вид забезпечення належного виконання зобов’язання належить до положень, що регулюють виконання деяких договорів, зокрема підрядного типу, надання послуг, комісії тощо. Забезпечувальні речові права виникають до порушення зобов’язання і узалежнені від належного виконання договірного зобов’язання. Речове забезпечення надає кредиторові право отримати майнове задоволення з предмету забезпечення в разі невиконання зобов’язання з вини боржника. Сформульовано теоретичні висновки з досліджених питань, спрямовані на вдосконалення регулювання забезпечувальних прав у цивільному законодавстві України.

EN

The article is devoted to the study of security proprietary rights to ensure the fulfillment of engagements. The institute of security rights, its regulation under the current legislation of Ukraine and individual countries is analyzed. The legal nature and specific features are determined, the functional load of the methods of ensuring the fulfillment of engagements is clarified and the characteristics of the engagement-legal and real-legal types of security are characterized. Material security encumbrances on the debtor’s property rights, resulting in the „right of succession”, which is to accompany the encumbrance on the thing in the event of its transfer to other owners. The elements of the binding legal relationship are described. Civil turnover requires an effective system of precautionary measures of both binding and substantive nature, due to the need for legal remedies aimed at the proper performance of the parties to their contractual engagements. Along with the engagements, an important place is occupied by the material types of securing contractual engagements, where their main purpose is to give the creditor confidence in the satisfaction of their property interests in case of non-performance or improper performance of engagement by the counterparty. The grounds for the right of the creditor to satisfy property claims on the subject of material security are investigated. A pledge or mortgage may arise on the basis of a contract, law or court decision. The creditor’s claims on the mortgaged property can be satisfied in several ways: foreclosure on the mortgaged property through its sale or transfer of ownership of the mortgaged property in case of default by the debtor of the engagement secured by the pledge. The right of retention is considered, which is realized through the incentive of the debtor to fulfill the engagement by lawful possession of the thing by the creditor until the proper performance of the engagement by the debtor. The right of retention as a form of ensuring the proper performance of an engagement is included in the provisions governing the performance of certain contracts, including contract type, provision of services, commissions, etc. Security rights arise before the breach of the engagement and depend on the proper performance of the contractual engagement. The collateral gives the creditor the right to receive property satisfaction from the subject of collateral in case of non-performance of the engagement due to the debtor’s fault. The analysis and brief description of the types of security property rights is carried out. Theoretical conclusions on the researched questions directed on improvement of regulation of the security rights in the civil legislation of Ukraine are formulated.

9

Современные концепции безопасности и их значение для теории государства и права

80%

Iroshnikov D. V.

Przegląd Europejski

|

2021

|

vol. 2

39-50

10

Исследование безопасности как правовой категории

80%

Iroshnikov D.

De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności

|

2017

|

issue 2(3)

7-17

RU

В статье представлено комплексное фундаментальное теоретико-правовое исследование безопасности как правовой категории. Автор решил отойти от традиционного изучения категории «национальная безопасности» и рассмотрении безопасности как таковой под иным углом – с точки зрения характеристики действующего права и его регулятивного воздействия. Новизна метода позволила исследовать безопасность не в рамках действия специальных законов, а сквозь призму действующего права в целом, как важнейшую правовую ценность с применением аксиологического подхода. Особое внимание было уделено вопросам обеспечения безопасности как функции права; безопасность, как принцип права; право личности на безопасность; безопасность как нематериальное благо в гражданском праве; безопасность в теории преступления в уголовном праве. Автор пришел к выводу, что категория «безопасность» органически интегрирована в правовую материю, безопасность может рассматриваться в качестве функции и принципа права. Отдельные аспекты взаимоотношения права и безопасности проявляются в отраслях права: конструкционном (право личности на безопасность), гражданском (безопасность как нематериальное благо) и уголовном (безопасность в теории преступления в уголовном праве).

PL

Artykuł poświęcony jest kompleksowemu fundamentalnemu prawno-teoretycznemu badaniu nad bezpieczeństwem jako kategorią prawną. Autor postanowił odejść od tradycyjnego poglądu na kategorię „bezpieczeństwa narodowego” i podjął się wyzwania przeanalizowania bezpieczeństwa z perspektywy holistycznej przez pryzmat charakteru obowiązującego prawa i jego wpływu regulującego. Zastosowana metoda pozwoliła przeanalizować bezpieczeństwo nie pod kątem obowiązywania poszczególnych ustaw, lecz z pozycji całości obowiązującego prawa, jako nadrzędnej wartości prawnej, określonej przez dogmatykę aksjologiczną. Szczególną uwagę poświęca się kwestiom zapewnienia bezpieczeństwa, jako funkcji prawa; bezpieczeństwa jako zasady prawa; prawu jednostki do bezpieczeństwa; bezpieczeństwu jako dobra niematerialnego w prawie cywilnym; oraz bezpieczeństwu w teorii przestępstwa w prawie karnym. Autor dochodzi do wniosku, że kategoria „bezpieczeństwo” jest organicznie wplątana w materię prawną, gdyż może być rozpatrywane jako funkcja i zasada prawa. Poszczególne aspekty wzajemnego oddziaływania między prawem i bezpieczeństwem przejawiają się w poszczególnych dziedzinach prawa: konstytucyjnym (prawo jednostki do bezpieczeństwa), cywilnym (bezpieczeństwo jako dobro niematerialne) i karnym (bezpieczeństwo w teorii przestępstwa w karnistyce).

11

Доктрина права: некоторые методологические аспекты

80%

Suleimanov B. B.

De Securitate et Defensione. O Bezpieczeństwie i Obronności

|

2018

|

issue 1(4)

108-127

RU

Доктрина права является одной из важных и привлекательных проблем юридической науки. В некоторых правовых системах доктрина остается значимым источником права. Это означает, что доктрина права выходит за рамки научной проблемы и имеет и прикладное значение. Однако многие аспекты доктрины права остаются весьма спорными, неоднозначными. К таковым можно отнести, в том числе и ее признаки, при помощи которых можно разграничить доктрину права от других источников права. Правовая жизнь является одним из наиболее популярных направлений доктринальных исследований в современной отечественной юриспруденции. Многозначность самого слова «доктрина» порождает разные трактовки, которых надо учитывать. Все это предопределяют актуальность и необходимость дальнейших исследований доктрины права.

EN

The doctrine of law is one of the most important and fascinating problems of legal science. In some legal systems, the doctrine remains a significant source of law. It means that the doctrine of the law goes beyond the scope of scientific problems and has practical value. However, many aspects of the doctrine of law remain highly controversial and ambiguous. To them we can include, among others, its constitutive features, which enable us to distinguish the legal doctrine from other sources clearly. Legal conditions constitute one of the most popular trends of doctrinal research in contemporary Russian literature on legal issues. The ambiguity of the term "doctrine" refers to different approaches that should be considered. This determines the timeliness and necessity of further research on legal doctrine.

PL

Doktryna prawa stanowi jeden z ważniejszych i fascynujących problemów nauki prawniczej. W poszczególnych systemach prawnych doktryna pozostaje znaczącym źródłem prawa. Oznacza to, że doktryna prawa wychodzi poza ramy problemu naukowego i posiada znaczenie pragmatyczne. Niemniej jednak pozostaje wiele spornych i niejednoznacznych aspektów zagadnienia doktryny prawa. Do nich możemy zaliczyć między innymi jej cechy konstytuujące, pozwalające jednoznacznie rozróżnić doktrynę prawa od innych jego źródeł. Byt prawny stanowi jeden z najbardziej popularnych kierunków badań doktrynalnych we współczesnej literaturze rosyjskiej o tematyce prawniczej. Wieloznaczność samego terminu „doktryna” nawiązuje do różnych ujęć, na które należy zwrócić uwagę. Przesądza to o aktualności i konieczności dalszych badań nad doktryną prawną.

12

Ewolucja przepisów dotyczących lokalizacji wielkopowierzchniowych obiektów handlowych w wybranych krajach Europy Zachodniej

80%

Celińska-Janowicz D.

Handel Wewnętrzny

|

2015

|

issue 5 (358)

91-101

PL

Celem rozważań jest analiza uwarunkowań prawnych rozwoju wielkopowierzchniowych obiektów handlowych w okresie powojennym w wybranych krajach Europy Zachodniej. Podstawą opracowania był przegląd regulacji prawnych dotyczących lokalizacji tego typu obiektów, zarówno historycznych, jak i obowiązujących obecnie. Wyniki analizy umożliwiły identyfikację głównych tendencji w zakresie zmian polityki władz publicznych wobec handlu wielkopowierzchniowego. Po okresie wyraźnej liberalizacji w ostatnich kilkudziesięciu latach widoczny jest wyraźny trend do zaostrzania tej polityki, przejawiający się m.in. obniżaniem progów wielkościowych definiujących duże obiekty handlowe, poddawaniem dodatkowym regulacjom i ograniczeniom lokalizacyjnym. Jednocześnie dotychczasowe doświadczenia krajów Europy Zachodniej pokazują, że skuteczna polityka wobec handlu wielkopowierzchniowego musi być osadzona w szerszym, sprawnie funkcjonującym systemie planowania przestrzennego. Artykuł zawiera przegląd literatury.

EN

An aim of considerations is an analysis of legal determinants of the development of large commercial facilities in the post-war period in the selected countries of Western Europe. The basis for the study was a review of the legal regulations concerning location of such facilities – both historical and binding today. Results of the analysis enabled identification of the main trends in the field of changes of the policy of public authorities towards large-format trade. After the period of apparent liberalisation over the recent few dozen years, there can be seen a clear trend to tighten this policy manifesting itself, inter alia, in reduction of the size thresholds defining large commercial facilities, subjection to additional regulations and constraints in terms of locality. At the same time, the previous experience of the West European countries shows that efficient policy towards large-format trade must be put into a wider, efficiently functioning system of land use planning. The article contains a review of literature.

RU

Цель рассуждений – анализ правовых обусловленностей развития крупных торговых объектов в послевоенный период в избранных странах Западной Европы. Основу для разработки представлял обзор правовых регуляций, касающихся размещения такого рода объектов, как исторических, так и дей- ствующих в настоящее время. Результаты анализа позволили выявить основные тенденции в области изменений в политике государственных властей по отношению к крупным торговым объектам. После периода заметной либерализации в последние несколько десятков лет наблюдается четкий тренд к обострению курса этой политики, проявляющийся, в частности, в снижении порогов по размеру, определяющих крупные торговые объекты, в подвержении дополнительным регуляциям и ограничениям в отношении размещения. Одновременно прежний опыт стран Западной Европы показывает, что действенная политика по отношению к крупным торговым объектам должна стать частью более широкой, четко функционирующей системы территориального планирования. Статья содержит обзор литературы.

13

Суспільство та держава у світлі їх функціонального навантаження як джерело незручних питань в розрізі соціального буття людини

80%

Kaluha V.

Krakowskie Studia Małopolskie

|

2022

|

vol. 3(35)

67-86

UK

Численні спроби удосконалити соціальні інститути, як правило, носять косметичний або й декларативний характер. Останнє свідчить, що суттєві зміни у згаданому ракурсі можливі лише як наслідок або й побічний ефект від докладання зусиль в іншій площині. Відповідно суб’єктом докладання зусиль має бути сама людина загалом, її культура, стиль та спосіб буття і активності. Ефективність же докладання зусиль визначається, окрім іншого, наявністю доброї волі та наміру самого суб’єкта щодо вдосконалення. Тоді як, формування тих чи інших намірів зумовлюється переживаннями як емоційно забарвленими чи супроводжуваними уявленнями. Відтак коректно сформовані уявлення про соціальні інститути є початком до системного трансформування самих інститутів таким чином, аби вони були максимально людинолюбними – затишними і водночас сприятливими для самореалізації особи в руслі особистісного та індивідуального зростання. Що ж до згаданих уявлень, то вони мають зводитися на встановленні функціонального навантаження чого б то було в бутті людини, тобто його властивості задовольняти конкретні потреби та очікування. Водночас різноманітні теоретизування навколо того, чим би могли бути ті чи інші феномени, інститути чи процеси, не лише відволікають від ефективної діяльності, зокрема виконання покладених обов’язків абощо, але й призводять до численних конфліктів. Відповідно дана стаття присвячена осмисленню функціонального навантаження, а отже і місця та ролі в житті людини низки ключових соціальних інститутів. Поштовхом до згаданого переосмислення послугувало прагнення подолати зумовленість буденністю, зведеною на численних стереотипах, засвоєних масами як істина внаслідок системної соціальної дресури, що приховується за освітою, вихованням абощо. Разом з тим у розрізі даної статті пропонується до осмислення альтернативне до загальноприйнятого бачення співвідношення між законом та правом з огляду на природу та становище людини. Оскільки ж перехідною ланкою поміж природою людини та становищем людини є сексуальність, яка безпосередньо пов’язана з усталенням ієрархії цінностей, то реалізація або ж нівелювання прав людини обумовлюється тією системою законів, яка сформована відповідно до властивої тій чи іншій спільноті ієрархії цінностей. Водночас система законів або норм суспільного існування та взаємодії виказує, яким саме чином організовано функціонування держави як механізму обмеження або контролю за проявом радикального зла, себто схильності людини надавати собі право винятку.

EN

Numerous attempts to improve social institutions are conventionally nominal or declarative. The latter indicates that essential changes in this perspective are possible only as a collateral consequence of exertion in another sphere. Respectively, the subject of the efforts should be the person as a whole, including their culture, nature and way of being through certain activities. The efficiency of the effort is determined, among other things, by good will and the intention of the subject to improve, whereas the formation of the intentions is conditioned by experiences as emotionally affected or idea-driven. Thus, properly formed ideas about social institutions are the beginning of a systematic transformation of the institutions themselves conceived to be as humane as possible – both comfortable and favorable for self-realization of the person in accordance with individual growth. The afore-mentioned ideas should be based on the establishment of the functional core in human existence, i.e. the ability to meet specific needs and expectations. At the same time, various assumptions about what the phenomena, institutions or processes might be, do not only distract from the effective activities, including fulfillment of assigned duties, but also trigger numerous conflicts. Therefore, this article is aimed at understanding the functional core, and the place and role of a number of key social institutions in human life. The impetus for this reconsideration has been a desire to overcome the conditionality of everyday life, based on assimilated mass stereotypes as the truth due to systemic social training, concealed behind education and upbringing. In addition, contextually, the article represents an unconventional viewpoint on the relationship between law and legislation, correlated with nature and the status of man. Since the transitory link between human nature and human status is sexuality based on the established hierarchy of values, the realization or leveling of human rights, therefore, is determined by the system of laws, which is formed in accordance with the hierarchy of the intrinsic values. At the same time, the system of laws or norms of social action and interaction shows the functioning of the state as a mechanism to limit or control the manifestation of radical evil, in other words, the tendency of man to give themselves the right of exception.

14

Politická filozofia Immanuela Kanta

80%

Zákutná S.

ΣΟΦΙΑ. Pismo Filozofów Krajów Słowiańskich

|

2018

|

vol. 18

141-151

RU

Статия сосредоточивает свое внимание на вопросы политическые в философии Канта, выраженые прежде всего в его такназываемых малых проезвидениях. Кант статей представен как практический мыслитель, который незанимается политикой толко теоретично, предоставляет реалистические оцены, в этом числе политических поступков и решений, которые по своей сути совсем не близки его идеи вечного мира. Кант воспринимает политику как исполнительную юридическую науку. Статия обесняет идеи Канта о сосуществовании политики и морали в правовом состоянии основаном на свободе, равенстве и самостоятельности каждого члена поли-тического общества.

EN

The paper focuses on the political themes in Kant’s philosophy, presented predominantly in his short writings, and presents Kant as a practical thinker who does not consider politics only in a theoretical form, but offers it a realistic assessment, including political practices that are far from his idea of perpetual peace. Kant understands politics as a legal doctrine, and the paper attempts to clarify Kant’s understanding of coexistence of politics and morality in a legal establishment based on the principles of freedom, equality and autonomy of each member of the political commonwealth.

15

O.W. Holmes i jego “ Droga prawa”

61%

CHOVANCOVÁ J.

Progress in Economic Sciences

|

2016

|

vol. 3

53-61

PL

Artykuł ten opisuje zrozumienie prawa i moralności, ich związku według O.W. Holmes'a oraz analizę ich treści. O. W. Holmes mówi o wykwalifikowanym prawniku i jego zaufaniu. Jakie zaufanie mamy na myśli? Według Holmes'a jedynie wykwalifikowany prawnik może spełnić standardy profesji prawnej. Jest kilka zagrożeń związanych z amerykańskim prawem, które według Holmes'a powinny być zauważone oraz należy ich unikać. W USA, źródłem prawa są często prawa zwyczajowe, casusy, oraz inne źródła prawne, które często mają kilkaset lat. Również podstawowe prawa i obowiązki powstałe w głębokiej przeszłości poprzez decyzje sądowe i zapisane w precedensach były uznane za prorocze przez Holmes'a. Metodologia: W artykule użyto głównie metody syntezy w definicji pojęcia prawa oraz wykwalifikowanego prawnika według O. W. Holmes'a.

EN

The article describes understanding of law and morality, its connection by O.W. Holmes and also analyzes their content. O. W. Holmes speaks about qualified lawyer and about his credits. What credits do we actually encounter? According to Holmes, only a qualified lawyer can adequately meet the standards of legal profession. There were some perils connected with the American law which according to Holmes should have been avoided or recognized. In the USA, the sources of law are frequently represented by legal customs, case law, and other sources which are frequently several hundred years old. Also primary rights and duties created in the deep past throught judicial decisions and enshrined in precedents were considered prophecies by Holmes. Methodology: In the article I using especially method of synthesis in defiing the concept of law and also qualified lawyer by O. W. Holmes.

RU

Эта статья описывает понятия права и моральности, их связи согласно О.У. Холмсу, а также анализ их содержания. О. У. Холмс говорит о квалифицированном юристе и его доверии. Какое доверие мы имеем в виду? Согласно Холмсу только квалифицированный юрист может соответствовать стандартам юридической профессии. Существует несколько видов угроз, связанных с американским правом, на которые, согласно Холмсу, необходимо обратить внимание, а также необходимо их избегать. В США источником права часто являются обычные права, казусы, а также другие юридические источники, которые часто имеют несколько сот лет. Также основные права и обязанности, появившиеся в глубоком прошлом благодаря судебным решениям и записанным в прецедентах, были признаны Холмсом пророческими. Методология: В статье использовались, главным образом, методы синтеза в определении понятия права, а также понятия квалифицированного юриста согласно О. У. Холмсу.

16

Jak postrzegane jest prawo w XX wieku

51%

CHOVANCOVÁ J.

Progress in Economic Sciences

|

2016

|

vol. 3

63-73

PL

W niniejszym eseju autor rozważa związki między iusnaturalizmem i pozytywizmem. Dominantą tej dyskusji jest zrozumienie prawa i moralności, które reprezentują niekończącą się opowieść. Artykuł analizuje prawa pozytywne w wieku XX reprezentowane przez H.L.A. Hart'a naturalny rozwój prawa według L.L. Fuller'a i R. Alexy. Wiek dwudziesty może być nazwany okresem, w którym prawa naturalne zostały przesunięte w kierunku bardziej pozytywistycznym w obrębie praw naturalnych. Pozytywizm prawny może być rozumiany, jako doktryna oparta na utylitaryzmie Bentham´a który nie akceptował angażowania innych systemów normatywnych w koncepcji prawa. Prominentni reprezentanci tej teorii całkowicie wykluczali moralne treści standardów prawa i uważali je za nieistotne dla jego słuszności. Według nich ocena standardów poprzez kryteria moralne nie jest właściwa, ponieważ wprowadza to chaos do rozważań jurydycznych. Metodologia: Niniejszy esej używa metod komparatywnych w szczególności prawa pozytywistycznego reprezentowanego przez H.L.A. Hart'a oraz prawa naturalnego reprezentowanego przez L.L.Fuller'a, R. Alexy w wieku XX analizuje również zależności między prawem i moralnością.

EN

In this essay the author reflects connection between iusnaturalism and positivism. Dominant discussion is understanding law and morality which represents neverending story. The article analyzes positive law in 20th century represented by H.L. A Hart and natural law development by L.L. Fuller and R. Alexy. Twentieth century can be called a period during which natural law has been shifted towards more positivism within the natural law. Jural positivism can be understood as a doctrine based on the Bentham´s utilitarism which didn´t accept other normative systems to be involved into concept of law. Prominent representatives of this theory have completely excluded moral content of the legal standards and they consider these to be irrelevant for the validity of the law. According to them evaluating standards through moral criteria is not appropriate because this brings chaos into the jural thinking. Methodology: This essay using from methodology methods of comparation, especially positive law represented by H.L.A. Hart and natural law represented by LL.Fuller, R. Alexy in the20th century and also analyzing connection between law and morality.

XX

В этом очерке автор рассматривает связь между юснатурализмом и позитивизмом. Доминантой этой дискуссии является понимание понятий права и моральности, которые представляют собой бесконечное повествование. Статья анализирует позитивные законы XX века, репрезентируемые Х.Л.А. Хартом, естественное развитие права по Л.Л. Фуллеру и Г. Алексы. Двадцатый век может быть назван периодом, в котором естественные права были передвинуты по направлению, более близкому позитивистскому в границах естественных прав. Юридический позитивизм может пониматься, как доктрина, основанная на утилитаризме Бентама, который не акцептировал ангажировки других, нормативных систем в концепции права. Известные представители этой теории полностью исключали моральное содержание стандартов права и считали их слишком несущественными для его основательности. По их мнению, оценка стандартов с помощью моральных критериев не является соответствующей, потому что это ведет к хаосу в юридических рассуждениях. Методология: В этой статье использовались компаративные методы, а в особенности позитивистского права, репрезентируемого Х.Л.А. Хартом, а также естественного права, репрезентируемого Л.Л.Фуллером, Г. Алексы в XX веке и анализируется зависимость между правом и моральностью.

Refine search results

Конституционное судопроизводство в Азербайджанской Республике

Этические и правовые аспекты робототехники: европейский взгляд

О практике вмешательства царской власти в деятельность народных судов кочевого населения Туркестана (по архивным, правовым и иным материалам)

К вопросу о рецензии права в Российской консервативной правовой идеологии

Современные концепции безопасности и их значение для теории государства и права

Prawo i płeć. Kilka uwag o potencjale krytycznym feministycznej jurysprudencji

До питання про природу освітнього права

Забезпечувальні речові права: юридична природа, функції, види

Современные концепции безопасности и их значение для теории государства и права

Исследование безопасности как правовой категории

Доктрина права: некоторые методологические аспекты

Ewolucja przepisów dotyczących lokalizacji wielkopowierzchniowych obiektów handlowych w wybranych krajach Europy Zachodniej

Суспільство та держава у світлі їх функціонального навантаження як джерело незручних питань в розрізі соціального буття людини

Politická filozofia Immanuela Kanta

O.W. Holmes i jego “ Droga prawa”

Jak postrzegane jest prawo w XX wieku